Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №67

Філологія
1. Бичкова Т.С. Особливості словозміни іменників середнього роду в рукописних апокрифічних збірниках XVII – XVIII ст.
Статтю присвячено розгляду словозміни іменників середнього роду в західноукраїнських рукописних апокрифічних збірниках XVII-XVIII століть. З’ясовано, що мова пам’яток поєднує церковнослов’янські й народнорозмовні елементи.
2. Борецький В.В., Динамічні процеси в структурі семантико-граматичної категорії “власні – загальні іменники”
У статті коротко розглянуто узуальні й оказіональні взаємопереходи в бінарній семантико-граматичній категорії “власні – загальні іменники”.
3. Вербич Н.С. Стилістична та соціолінгвістична варіативність темпу усного тексту (на прикладі жанру проповіді)
У статті розглянуто особливості часової організації жанру проповіді. Виявлено соціолінгвістичні та стилістичні чинники, які зумовлюють варіативність темпу усного тексту.
4. Верста І.М. Про ядро соціолінгвістичної термінології
У статті розглянуто особливості польової організації соціолінгвістичної термінології: виокремлено ядро соціолінгвістичних назв, проаналізовано лексико-семантичні відношення між ними.
5. Гомонай Р.О. Прикметники з префіксом без- у староукраїнській мові XVI століття
У цій статті розглядаються прикметники з префіксом БЕЗ-, зафіксовані пам’ятками української мови XVI ст. На підставі зібраних даних було з’ясовано, що основним способом творення прикметників такого типу був префіксально-суфіксальний, в основі якого лежало приєднання, як правило, суфікса -Н- до сполучення іменника в родовому відмінку з прийменником БЕЗ. Аналіз семантики й структури похідних слів показав, що префікс БЕЗ- у сполученні з конкретними іменниками передавав значення “позбавлений того, що назване твірним словом”, а в сполученні з абстрактним – набував значення “властивості предмета, його якості чи стану”.
6. Гринчишин М.М. Проксемічні засоби вираження соціального статусу особи (на матеріалі художньої прози Івана Франка)
Статтю присвячено дослідженню ролі невербальних компонентів комунікації в художніх творах. Проаналізовано проксемічну поведінку комуніканта як маркера соціального статусу в асиметричних ситуаціях спілкування нижчий→вищий і вищий→ нижчий. Виокремлено “лексичний каркас” вираження проксемічних засобів у тексті.
7. Дубова О.А. Еволюційно-типологічна оцінка субстантивної відмінкової парадигми
У статті досліджується питання достовірності аналітизаційних змін у відмінковому формотворенні українського іменника. Автор доводить, що синтетичність є стабільною ознакою відмінкової словозміни і повноцінне функціонування іменника обов’язково передбачає мінімально шестипозиційну синтетичну відмінкову парадигму.
8. Івасюта М.І. Рослинна мовна символіка у творах письменників Буковини кінця XIX – початку XX століття
У статті проаналізовано загальнонаціональні та регіональні особливості функціонування українських мовних символів на позначення рослин у творах письменників Буковини кінця ХІХ – початку ХХ століття, виокремлено групи українських рослин-символів, визначено індивідуально-авторське тлумачення рослинних символів.
9. Гуцуляк І.Г. Семантичне наповнення основних антитетичних композицій в українській поезії доби бароко
У статті розглянуто семантичне наповнення основних антитетичних побудов, виокремлених на основі української поезії доби бароко: світла і темряви, життя і смерті, смутку і радості, людини і Бога, добра і зла тощо, які створюють мовну картину світу українців XVI-XVII ст.
10. Кравцова Ю.В. Понимание метафорической модели в современных научных парадигмах
У статті на підставі аналізу сучасних лінгвістичних досліджень з проблем метафоричного моделювання висвітлюються дискусійні питання щодо розуміння метафори як моделі та здійснюється спроба намітити перспективи їх подальшого вивчення.
11. Криштанович І.В. Ментальні витоки мовного образу автора у творчості Юрія Федьковича
Розглянуто риси та чинники створення ментальності українського народу, які мали вирішальний вплив на формування образу автора у творчості Ю.Федьковича, зокрема волелюбність, географічний вплив, психологічні мотиви сприйняття дійсності.
12. Лобачова Н.О. Шляхи і способи термінотворення в російській мові донаціонального періоду
Статтю присвячено розгляду особливостей утворення термінів у російській писемності XI-XVII століть на матеріалі номінацій сільськогосподарських угідь. У донаціональний період розвитку мови слово набувало термінологічного значення внаслідок переосмислення його первісної семантики, а саме шляхом звуження значення, метафоричного та метонімічного перенесення найменування.
13. Монахова Т.В. Концепт дім у творі Валерія Шевчука “Дім на горі”
У статті розглянуто результати семантико-синтаксичного аналізу концепту “дім” у романі Валерія Шевчука “Дім на горі”. Визначено авторські варіанти значень концепту “дім”.
14. Павлюк М.В. Творення фонопарних етнонімів
У статті йдеться про творення фонетично парних етнонімів, що є засадно тотожними в усіх індоєвропейських спільнот (слов’яни, греки тощо).
15. Савельєва Л.С. Семантичні кореляції іменників – назв осіб
У статті акцентовано увагу на тому, що ефективним засобом лексикографічного опису семантики слова є виявлення кореляцій, у які вступає це слово з іншими лексемами тієї ж поняттєвої групи. Дослідження здійснено на матеріалі іменників-назв осіб за місцем проживання.
16. Сеньків С.С., Дмитренко О.О. Дистрибутивні структури початкових приголосних фонем у словах тексту офіційно-ділового стилю
На матеріалі тексту офіційно-ділового стилю (“Конституція України”) виділено початкові сполуки приголосних фонем ( дво- і поліфонемні сполуки), їхню частотність уживання, проаналізовано структури приголосних фонем за певними диференційними ознаками, належністю до різних частин мови в тексті офіційно-ділового стилю.
17. Теркулов В.І. Про статус абревіатур
Роботу присвячено визначенню статусу абревіатур у номінативній системі української мови. Автор вважає такі одиниці не самостійними номінативними одиницями, а формальними дублетами твірних повних слів та словосполучень.
18. Туровська Л.В. Дещо про генезис сучасної української військової термінології
У статті наводяться основні групи військових термінів з погляду походження. Функціонування на сучасному етапі галузевих термінів пов’язане із впливом екстралінгвальних чинників, які необхідно враховувати, аналізуючи фахову лексику.
19. Тур О.М. Терміни-композити у системі понять землевпорядної галузі
Статтю присвячено вивченню термінів-композитів терміносистеми землеустрою та кадастру. Автором зроблено спробу визначити продуктивні моделі творення та специфічні риси цих лексичних одиниць у досліджуваній галузі.
20. Фатєєва Л.М. Лінгвокультурологічний концепт “воля” (пареміологічний аспект)
Стаття подає класифікацію паремій, що позначають концепт «Воля», на основі семантики та образної форми втілення, виявляє особливості відбитих у них національних рис мовної картини світу.