Наукові праці - Філологія. Мовознавство - Том №252
Мовознавство | ||
| 1. | Цапро Г. Ю. Гендерный дискурсивный маркер – хедж you know (на материале англоязычного телевизионного интервью) | |
| У статті представлено дослідження гендерних дискурсивних маркерів, зокрема хеджу you know. Обґрунтовано вживання терміну «хедж». Аналізуючи дискурс англомовного телевізійного інтерв’ю програми CNN Larry King Live і застосовуючи комплексну методику дослідження – прагматичний, контекстуально-інтерпретаційний та адитивний аналізи, а також спираючись на лінгвістичну розвідку Дж. Холмс, функції хеджу you know виокремлено у висловлюваннях, реалізованих респондентами під час інтерв’ю. Класифікацію побудовано на двох типах висловлювань, коли мовець впевнений у своєму висловлюванні і коли мовець не впевнений у своєму висловлюванні. Відповідно, перший тип формується хеджами you know, що функціонуюють як сигналізатори спільного знання, атрибутиви та емфативи, до другого типу належать хеджі you know – сигналізатори фальстарту, кваліфікативи, апелятиви. In stattі presented doslіdzhennya gender discursive markerіv, zokrema hedge you know. Obґruntovano empathy termіnu "hedge". Analіzuyuchi discourse anglomovnogo televіzіynogo іnterv'yu prog CNN Larry King Live i zastosovuyuchi Complex techniques doslіdzhennya - pragmatic, contextually-іnterpretatsіyny that additive function analіzi and takozh spirayuchis on lіngvіstichnu rozvіdku J. Holmes funktsії hedge you know viokremleno in vislovlyuvannyah, realіzovanih respondents pid hour іnterv'yu. Klasifіkatsіyu pobudovano on dvoh types vislovlyuvan, if movets vpevneny in svoєmu vislovlyuvannі movets if i do not have vpevneny svoєmu vislovlyuvannі. Vіdpovіdno, Purshia type formuєtsya hedges you know, scho yak funktsіonuyuyut signalіzatori spіlnogo knowledge attributive that emfativi to another type nalezhat hedzhі you know - signalіzatori false start kvalіfіkativi, apelyativi. | ||
| Ключові слова: гендер англомовне телевізійне інтерв’ю дискурсивний маркер хеджинг хедж you know. | ||
| 2. | Голоцукова Ю. О. Співвідношення результатива з лексико-граматичною семантикою стативності, пасивності та перфектності | |
| У статті проаналізовано та узагальнено погляди українських і зарубіжних лінгвістів щодо змісту понять «результатив», «статив», «пасив», «перфект» досліджено семантичні кваліфікаційні та диференційні ознаки українських результативних, стативних, пасивних, перфектних конструкцій визначено особливості функціонування результативних конструкцій. За допомогою прийому зовнішньої інтерпретації результативні конструкції схарактеризовано за зв’язком із позамовними явищами, а саме з логіко-психологічними. Прийом міжрівневої інтерпретації уможливив простеження зв’язку результативів з іншими мовними одиницями. Установлено структурно-семантичну типологію результативних конструкцій: розглянуто співвідношення результатива з лексико-граматичною семантикою стативності, пасивності та перфектності. Використовуючи методику дистрибутивного аналізу структурного методу, досліджено результативні конструкції на основі їхнього оточення іншими одиницями в контексті: вплив контексту на результативне/стативне/пасивне/ перфектне значення лексеми. Для ідентифікації мовних одиниць застосовано прийом субституції. Визначено закономірності кореляції результатива і статива вияви корелятивності/некорелятивності результатива й пасива основн неосновні виміри перетину результатива й перфекта. The article deals with the research of the resultatives of the Ukrainian language: of the formal-grammatical types, of the peculiarities of functioning. It is given the interpretation of the notion «resultative» in the modern linguistic literature, distinguished the types of the forms of the resultatives, analyzed the correlation of the resultative with the other lexical-grammatical and grammatical categories. The status of category of Ukrainian resultative is considered in the article, analyzed and generalized views of Ukrainian and foreign linguists in the link of resultative and limiting. It is analyzed the typology of the linguistic views on the notion «limitiveness», figured out the interosculation of the categories «limitiveness» and «resul». Resultatives value has the distinctive features of the passive meanings: 1) a sign that expresses a resultative, sustainable, long-term 2) temporary productive value is limited terms of results, «monotonous» 3) the time of occurrence of state (complete action) is usually uncertain.In contrast to the perfect, resultatives value is not realized in the design combined with the circumstances of the time the circumstances, the locking segment of the past the circumstances of the place the circumstances of manner the circumstances purpose of the action with grammatically mandatory denial. As these and similar structures indicate a period filled with executing an action, not a resultatives state, that is, express the perfect value. | ||
| Ключові слова: результатив статив стан/дія пасив перфект. | ||
| 3. | Демська О. М. Кілька слів про іменникову омонімію сучасної української мови | |
| Визначаючи омоніми як формальну тотожність і значеннєву несумісність, зазвичай залишають поза увагою необхідність обов’язкової тотожності граматичних категорій і значень слова-омоніма. Тип мови детермінує граматичні категорії та значення, які й визначають формальну тотожність або нетотожність лексичних одиниць, або чи бути слову іменником, прикметником, дієсловом тощо й мати однакові або відмінні парадигматичні форми. Тобто якщо лексемі притаманний певний набір морфологічних категорій відмінка, числа, роду, часу і т. д., які формалізують себе за допомогою певних однакових грамем, то щоб визнати повну омонімію, має бути інша лексична одиниця з аналогічним набором морфологічних категорій, формалізованих тими ж грамемами, оскільки лише тоді можлива ідентичність плану вираження в усіх формах за різних, непов’язаних між собою лексичних значень. Якщо якась вимога – звукова, графічна, граматична тотожність і значеннєва несумісність – щодо явища омонімії не виконується, то йдеться про неповну (лише деякі з форм різні) або часткову (лише деякі, інколи одиничні, форми однакові) омонімію. In the article, taking into consideration the grammatical aspect of the lexical units identity, the definition of the homonyms is specified, and the nature of the full, half-, and partial homonyms is made more accurate. The nouns of the Ukrainian language make the empirical base of the investigation. Traditionally, the necessity of the identity of the grammatical categories and values of the words has been ignored when identifying the homonyms as the same forms with different unrelated meanings. The type of the language determines the grammatical categories and values of the words. Then these categories and values determine the formal (sound and spelling) identity or non-identity of the lexemes with different meanings, or ‘to be or not to be’ of the noun-homonyms, verb-homonyms, etc. So the words of the same categories of parts of speech, the same paradigms, the same spelling and pronunciation but with different unrelated meanings constitute the full homonyms type. When some essential features of the full homonymy – sound, spelling, grammatical identity, and semantic difference – are not realized, we speak of half-homonyms and partial homonyms. We can speak about the half-homonymy when only some forms in paradigm have the sound or spelling dissimilarity and about the partial homonymy, when the majority of the forms in the paradigm have the sound or spelling dissimilarity yet bought types always have different unrelated meanings. In the modern Ukrainian language, particular homonyms include homophones and homographs. | ||
| Ключові слова: омоніми-іменники повні омоніми неповні омоніми часткові омоніми омофони омографи. | ||
| 4. | Дудок Р. І., Помірко Р. С. Слова та їхні смисли | |
| Предмет і завдання семантики слова полягають у дослідженні структури та вербалізації думки. Для тонкої препарації мовних механізмів лінгвістика неодноразово зверталась до термінів точних наук (поле, валентність, картина світу та ін.). Одним із підходів у пошуку складових вербалізації думки є наномаштабне дослідження (грец. nannos – карлик, складні слова, що позначають процеси на атомно-молекулярному рівні). Наномаштабне дослідження актуальне там, де традиційна декомпозиція семної структури не виявляє механізмів, що забезпечують «розширення» смислових можливостей слова. Окрім сем, які піддаються аналізу на рівні компонентного дослідження структури лексичного значення слова, у його конотації виокремлюємо найдрібніші мікрокомпоненти смислів, «заряджені» потужною енергетикою, здатною «виштовхувати» певний смисл із глибинних пластів підсвідомості й архепам’яті. Ці найдрібніші компоненти – атоми – перебувають у постійній дифузії і виявляють тенденцію здатністі до кореляції з іншими, масштабно собі подібними мікроелементами смислу. The subject and tasks of the word semantics lie in the study of structure and verbalization of thoughts. For a more subtle preparation of the language mechanisms linguistics has repeatedly appealed to the terms of Sciences (field, valence, picture of the world and others). The topicality of the article is caused by both the absence of the generalized description of sense system and its word-forming potential. One of the approaches to the search of components of verbalization of thought is nanno studies (gr. nannos – complex words denoting processes at the atomic-molecular level. Nanno research is relevant where traditional decomposition seme structure do not explicit mechanisms that provide extensions of the semantic features of the words. In addition to semes, which are analyzed at the level of the component studies, the structure of lexical meaning of words, the connotations of words allocated to the smallest part of the meanings «charged», with a powerful energy, and is able to «push out» a certain sense from deep layers of subconscience. The tiny components are in constant diffusion and have the ability to link with other large-scaled similar micromponents of sense. It has been stressed that a notion/idea of the sense is realized through the process of its decomposition into separate fragments, viz. sense components, inherited and constitute an integral part of the genetic code of human being. Main attention is focused on metaphoric senses, their term-forming role by way of decomposing them into minute nannosenses applying the meaning-sense method. | ||
| Ключові слова: смисл наносмисл смислова структура слова процес смислопородження ієрархічна структура смислу етимологічна археологія смислів. | ||
| 5. | Єфименко В. А. Трансформації композиційної структури сучасних літературних казок | |
| Літературна казка, яка виникла з усної традиції, поєднує основні елементи фольклорної казки з індивідуальними особливостями авторського стилю. Однією з тенденцій сучасної літератури є поява адаптацій класичних казок, які пропонують нове прочитання відомих сюжетів. Метою цієї роботи є аналіз таких елементів композиційної структури сучасної казки, як початкові та фінальні формули, повтори, та виявлення трансформацій, яких зазнали ці композиційні елементи порівняно з традиційною казкою. Установлено, що традиційні казкові формули не набули такого поширення в сучасних літературних казках, як у фольклорних. Їх використання зумовлене як бажанням авторів вказати на інтертекстуальний зв’язок твору з класичною казкою, так і створити пародійний ефект, що є типовою рисою постмодерністської естетики. A contemporary fairy tale is a striking phenomenon and the object of many linguistic and literary studies. The article analyzes such elements of compositional structure of contemporary fairy tales as initial and final formulas, repetitions, reveals transformations of these compositional elements compared to traditional fairy tales. The author uses the intertextuality theory as an interpretative strategy of intertextual interaction. The analyzed material may be useful for researchers working in the spheres of stylistics, text linguistics, and all those interested in the analysis of contemporary fairy tales. The author singles out such traditional fairy-tale formulas as existence, time, topographic formulas as well as their combinations. These formulas undergo semantic transformations and function mainly as markers of intertextual connections with pre-texts. Lack of stereotypical endings, paraphrasing of traditional fairy-tale formulas reflect experimental character of metafiction. Contemporary fairy tales and especially fairy-tale novels face changes in the compositional structure, resulting in appearance of such paratextual elements as a prologue and epilogue, not characteristic of a prototypical fairy-tale model. Repetition (usually triple) that plays an important role in the compositional structure of traditional fairy tales, giving it a well-composed shape and keeping the reader in suspense, is not widespread in contemporary fairy tales, and is used mainly as an intertextual marker. | ||
| Ключові слова: літературна казка початкові формули фінальні формули казкові трансформації інтертекстуальність. | ||
| 6. | Жангазінова Р. Т. Літературознавча термінологія українських літературно-критичних статей початку ХХ ст. з огляду на її словотвірну структуру та походження | |
| У статті проаналізовано термінолексику літературно-критичних статей початку ХХ ст. Метою дослідження є опис особливостей походження термінів та термінотворення в текстах літературознавчих статей 1900–1920 рр. Для цього зафіксовано літературознавчі термінолексеми зі статей зазначеного вище періоду і на їх прикладах описано основні способи термінотворення, за якими формувались літературознавчі терміноодиниці. Ми виділили морфологічний, синтаксичний та лексико-семантичний способи з переважанням морфологічного у відсотковому відношенні. Також у статті розглянуто категорії термінів з огляду на їхнє походження, де ми виявили терміноодиниці, запозичені з грецької, латинської, італійської, французької, німецької чи англійської мов, іноді за участю мови посередника. Окрім того, зафіксовано питомі терміни та гетерогенні одиниці, тобто ті, які утворені поєднанням питомої та запозиченої основ. Кількість літературознавчих термінів з огляду на їхню структуру та походження подано у відсотковому співвідношенні. The issues of features of emphasizing lexemes in Ukrainian dialectal speech in comparison with the modern Ukrainian literary language have not been studied completely to date. At the time, the emphasizing of verbs on the material of the Slavic languages began to study the pioneer of Ukrainian Accentology O. Potebnya this issue was investigated by V. Rusanivskiy on the material of the Ukrainian language by setting certain patterns in the emphasizing of verbal stems V. Vynnytskyi continued to study the accentuations of this class of words in the modern and partly dialectical levels V. Sklyarenko gave a historical comment on the emphasizing of verbs. The aim of the article is: to find out the features of the verbs in the Ukrainian dialects by Bug and Ingul area in comparison with modern literary emphasis. Due to the empirical analysis we found out that in the speech of native speakers of Bug and Ingul area there are some lexemes with not normative emphasizing. Violation of accentuation is associated with the factors of external and internal nature. Coverage of issues of dialectal accents of dialects of Bug and Ingul area (as in the examples of verbs and verb forms, and the examples of other classes of words) requires further research to study the integral system of the emphasizing words in the Ukrainian language. | ||
| Ключові слова: термінологія термінолексика літературознавчі терміни запозичені терміни питомі терміни способи термінотворення. | ||
| 7. | Івкова Н. М. Традиційний та сучасний погляди на форми реалізаціїї публіцистичного мовлення | |
| Дослідження присвячено з’ясуванню місця публіцистичного стилю серед традиційно виокремлених в українській літературній мові п’яти функціональних стилів: наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього, розмовного, або побутового мовлення. Оскільки система функціональних стилів є відкритою, що визначається різними засадничими принципами і глибиною аналізу мовних явищ, але визначальним критерієм стильової диференціації є їхнє функціональне призначення та специфіка використання мовних засобів, то можна говорити про трансформацію функціональних стилів. Одна з причин, що перешкоджає виробленню єдиної типології, – наявність у складі кожного зі стилів певних загальномовних елементів, взаємопроникнення окремих із них, функціональна близькість. Нові мовностилістичні явища, характерні для сучасних масмедіа, дозволяють виділити в традиційній системі стилів інформаційний. Він діє у сфері масової комунікації і слугує засобом повідомлення про найважливіші актуальні події, реалізуючись за допомогою специфічних мовних засобів (Ю. Арешенков, Д. Баранник, Й. Лось, В. Нагіна). Today Ukrainian as a state language has significantly expanded its functionality, and the results of scientific and technological revolution have greatly affected both the structure of the language and the language functionality, its use in different areas of public life. Publicistic speech, thematically linked to the different areas of national life – from social and political to business and, of course, everyday one, has had an exceptionally outstanding importance and spreading. New linguistic and stylistic characteristics of mass-media can include informational style in the traditional system of styles. It functions in the sphere of mass communication, and being a means of messages about important current events it is implemented through the series of specific language means. Informational style of speech has a special place among the mass-media, because it is not an ascertaining but imperative speech, and all language means have the task to inform, persuade and influence. The complexity of informational style study is that there is not always a logical distinction of the speech aim (informational or influential). In our investigation the notion of style, its varieties, the historical and contemporary study of this problem have been analyzed. | ||
| Ключові слова: функціональний стиль публіцистичний стиль засоби масової інформації інформаційний стиль функція мета. | ||
| 8. | Карпюк В. А. Контамінація як засіб модифікації фразеологічних одиниць у сучасній німецькій мові | |
| Предметом вивчення в статті є контамінація як один зі способів словотворення сучасної німецької мови. Особлива увага приділяється фразеологічній контамінації. У статті представлено умови, що сприяють її виникненню, розглянуто існуючі класифікації контамінації фразеологізмів та типи їх модифікації. Висвітлюється питання відмінності контамінації та словоскладання, яка полягає в тому, що слово, отримане в результаті контамінації, не може стати моделлю словотворення, за якою в подальшому за аналогією будуть утворюватися нові лексичні одиниці. У рамках цієї статті показано значущість контамінації в системі словотворення німецької мови з одного боку, та недостатню вивченість і розробленість цього питання – з іншого. Здійснений аналіз процесу контамінації фразеологізмів на матеріалі газетної лексики надає можливість прийти висновку про відсутність єдиної класифікації умов виникнення контамінації фразеологізмів та типів модернізації фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Слід відзначити необхідну наявність індивідуальних творчих можливостей мовця задля передачі інформації, що вимагає високого рівня знань фразеологічного фонду німецької мови. Contamination as one of the means of word formation in the modern German language is under consideration in this article. Particular attention is paid to the phraseological contamination. The conditions which caused its appearance are presented in the article. Existing classifications of contamination of phraseological units and types of their modifications are considered as well. The issue of difference between such notions as contamination and word formation is illustrated. The difference is in the impossibility of the word gained with the help of contamination to become a model of word formation which will be taken afterward as an analogy to form new lexical units. The significance of the contamination in the system of word formation in the German language and not well established study of this issue are shown in this article. The analysis of the process of contamination of phraseological units based on the newspaper lexical material results in the conclusion which indicates the absence of common classification of conditions of phraseological contamination appearance and types of modification of phraseological units in modern German. It is necessary to point out an obligatory existence of individual creative skills of a speaker to convey information which implies a high level of knowledge of phraseological units of the German language. | ||
| Ключові слова: контамінація модифікація словотворення фразеологічна контамінація фразеологічні одиниці. | ||
| 9. | Корольова В. В. Список дійових осіб як вияв зовнішньої комунікації в сучасній українській п’єсі | |
| У драматургічній комунікації автор має обмежений перелік засобів вираження прямого впливу на читача. Список дійових осіб є одним із важливих елементів зовнішньої комунікації, використовуваних для зацікавлення й інформування читача. За ступенем деталізації авторського опису дійових осіб розрізняємо нульові, лаконічні та деталізовані переліки персонажів. До нульових списків уналежнюємо характеристики, що перераховують лише нейтрально оцінні найменування, позбавлені прагматичного потенціалу. Такі переліки дійових осіб деформують текстову категорію інформативності, позбавляючи читача авторських орієнтирів щодо подальшого сприйняття дій у драмі. Лаконічні авторські описи героїв містять зазвичай лише одну ознаку – вікову або родинну характеристику, що також утілює стратегію драматурга не втручатись у створення адресатом власної думки щодо персонажів. Деталізовані списки дійових осіб дають змогу авторові звернути увагу читача на риси, значущі для розкриття змісту п’єси. Високий прагматичний потенціал мають деталізовані характеристики персонажів з емоційно-експресивною оцінкою й оригінальні, нетипові списки дійових осіб. The proposed article analyzes structural and pragmatic peculiarities of list of characters as an element of author’s direct conversation with a reader. The goal of the article is research of list of characters varieties as a non-narrative play component, determination of author’s communicative strategies and pragmatic potential of list of character of a drama. Modern Ukrainian authors’ dramas comprise the material which we worked with. The relevance of this research is caused by absence of similar works in Ukrainian linguistics. Dramaturgic communication provides an author with a limited number of ways of expression of direct influence on a reader. List of characters is one of essential elements of external communication which is used to attract and inform a reader. There are zero, laconic and detailed lists of characters as to the degree of author’s description of characters. Zero lists include features which indicate only neutral evaluation deprived of pragmatic potential. Such lists of characters deform the text category of information capacity, depriving a reader of author’s markers as to further perception of actions in a drama. Author’s laconic descriptions of characters include only one feature – age or family, this in its turn also facilitates implementation of author’s strategy of non-interference in the formation of reader’s personal opinion about characters. Detailed lists of characters let a playwright attract attention of a recipient to features significant for uncovering the meaning of a play. Detailed lists of characters with emotionally-expressive evaluation possess high pragmatic potential. Original, not typical lists of characters demonstrate the strategy to attract a reader. Expressive names of characters also have pragmatic potential. Structural and pragmatic diversity of the research of lists of characters proves the high potential of this element in the «author-reader» dialogue. The received results can be used during practical studying of modern dramaturgy. | ||
| Ключові слова: список дійових осіб зовнішня комунікація автор читач прагматичний потенціал сучасна українська драматургія. | ||
| 10. | Короткова С. В. Синонімічні та антонімічні парадигми прислівників у спеціальному тексті | |
| Статья посвящена анализу таких лексико-семантических группировок, как синонимические ряды и антонимические пары слов. Исследование выполнено на материале адвербиальной лексики текстов производственно-технической сферы, что обусловило ограниченность рассмотренного пласта лексики, в том числе словами, принадлежащими к определенным функциональным стилям. Подробно рассмотрены многокомпонентные парадигмы наречий, включающие одновременно антонимичные и синонимичные единицы, характерные прежде всего для разрядов квалификативных и квантитативных наречий. Выявлен массив адвербиальной лексики, которая по тем или иным причинам не входит ни в одну из выделенных лексико-семантических групп. The paradigmatic relations between lexical units reflect the words clustering into different lexical and semantic paradigms, such as synonymic rows and antonymous pairs. The purpose of the research is to define the peculiarities of special adverbial vocabulary paradigmatic relations. The material was continuously sampled from production and technical texts. We also used the automatic search in the appropriate sub-body of the National Russian language body. The results of the research enable us to confirm the frequency and the diversity of special text adverbial vocabulary semantic relations. There exist words arrays with one and the same integral seme in their semantic structure. The set of differential semes in the semantic structure of the certain adverb defines it into the category of synonyms in relation to one words and into the category of antonyms in relation to others. The number of components in our paradigms of synonyms and antonyms amounts up to thirty. Absolute and ideographic synonyms dominate among adverbial vocabulary. Style and stylistic synonyms are represented by singular examples. | ||
| Ключові слова: лексико-семантическая парадигма семантический компонент синоним антоним наречие специальный текст. | ||
| 11. | Кузнєцов М. І. Ідіоматичний словник у сучасному медіа-дискурсі | |
| Статтю присвячено дослідженню комунікативно-прагматичного аспекту фразеологічних одиниць у мові періодичної преси, їхнього інформаційного потенціалу та функціонування в англомовних періодичних виданнях. Особливу увагу приділено ідіоматичності мови. The article deals with the investigation of the communicative pragmatical aspect of phraseological units in the language of periodicals, their informative potential and functioning. Special attention is given to idiomaticity of the language. Phraseological semantics is one of the most popular topics in modern linguistics, a phraseological unit being its main tool. The most distinctive features of all phraseological units are: integrity, stability, separability and expressivity. | ||
| Ключові слова: фразеологічна одиниця ідіома ідіоматичність експресивність. | ||
| 12. | Мейзерська І. В Граматична омонімія прийменників у сучасній англійській мові | |
| У статті розглянуто феномен граматичної омонімії (конверсії) прийменників як продуктивне системне явище в сучасній англійській мові. Показано, що прості прийменники є синкретичними лексичними одиницями, здатними омонімізуватися, з одного боку, з повнозначними частинами мови (прислівниками, іменниками, дієсловами), а з іншого – з одиницями морфологічного рівня, префіксами та суфіксами. Системність явища граматичної омонімії унаочнено даними лексикографічних джерел (OALD). Виділено такі системні ознаки прийменників сучасної англійської мови, як широка полісемія, синтаксична незакріпленість, синкретичність. Due to the analytical structure and general tendency to redundancy management in Modern English, functional homonymy (conversion) has become one of its important structural traits. The aim of this paper is to look into the productivity of functional homonymy (conversion) of prepositions in Modern English as well as the language levels embraced by this phenomenon. The analysis shows that simple prepositions, such as up, down, over, under, in, out, etc. are transitional units which can be converted into notional words (adverbs, nouns, verbs) on the lexical level, and affixes (both prefixes and suffixes) on the morphological level. The obtained data are verified and illustrated by references to lexicographical sources (OALD). Thus, main features of modern English prepositions have been established, namely: broad polysemy, syntactic stranding, transitional functioning. | ||
| Ключові слова: граматична омонімія конверсія прийменник синкретичність аналітичність граматикалізація, функція. | ||
| 13. | Мясоєдова С. В. Семантичні та структурні особливості непрямих мовленнєвих актів зі спонукальним значенням | |
| ослідження підтвердило існуючу в мовознавстві думку про можливість надавання імперативного значення неімперативним мовним формам. Вивчення непрямих директивних мовленнєвих актів продемонструвало той факт, що вони мають складнішу організацію та специфічніші засоби вираження комунікативного наміру мовця порівняно з імперативними спонукальними конструкціями. Це модально-часове оформлення висловлювання, яке створюється вживанням певних дієслівних форм, подання спонукання в питально-заперечній формі, а також наявність у структурі неімперативного висловлювання лексичних маркерів спонукальності. Показано також значущість контексту у відображенні характеристик мовленнєвої ситуації, які забезпечують необхідну мотивацію спонукуваної дії. Саме знання ситуації дозволяє слухачеві сприйняти мотиваційний потенціал висловлення, а отже, і його іллокутивну силу. The study has proved structural and semantic complexity and variability of indirect speech acts with an imperative meaning. According to their structural peculiarities, all indirect speech acts with imperative meaning can be devided into two groups. The utterances of the first one convey the imperative meaning by two ways: grammaticaly or lexically. Speech acts like that are called explicit. The second group is represented by the sentences which have no markers of imperativeness their illocutionary meaning is expressed implicitly. The mechanism of imperative meaning formation in implicit utterances can be described in the following way: if a speaker has any information about the possibility (necessity, desirability etc.) of transforming the existing situation into the new one, and that transformation corresponds to the interests of the hearer, the speaker’s statement serves to cause the hearer to perform certain actions. It was also shown that the meaning of an implicit imperative utterance is formed by a complex interaction of extralinguistic factors. Above all, it is the speaker’s intention or the goals he wants to achieve with his statement, i. e. what actions he expects from the hearer. | ||
| Ключові слова: непрямі директивні мовленнєві акти іллокутивна сила іллокутивний намір експліцитні висловлювання імпліцитні висловлювання мовленнєва ситуація. | ||
| 14. | Полтавець Ю. С. Синонімічна атракція в українській публіцистиці початку ХХІ століття (на прикладі назв грошових одиниць) | |
| Публіцистика динамічно відображає життя суспільства, тож на її матеріалі можна досліджувати мовну картину світу. Поняття, які відіграють для мовного колективу важливе значення і мають велику кількість мовних одиниць для свого позначення, становлять центри синонімічної атракції. Одним із таких центрів у сучасній українській публіцистиці є поняття «гроші», що представлене через різні лексико-семантичні класи, передусім назви грошових одиниць, які стали об’єктом дослідження в поданій статті. З’ясовано значення терміна «синонімічна атракція», зазначено складові, що беруть участь у процесі атракції (різні види атракторів, параметри порядку). Виявлено лексичні одиниці, що утворюють широкі синонімічні ряди на позначення назв грошей загалом та назв національної й іноземної валюти. The phenomenon of language attraction reveals the important subjects of reality for language community which are the part of the national language picture of the world. The language picture of the world better appears at lexical-semantic level of the language system. The journalism reflects modern life of society, so this study based on it. The main hypothesis of the paper is that the notions of great interest to a society to attract a large number of synonyms, substantiated by S. Ullmann as semantic universal. One of the center of synonymic attraction in Ukrainian journalism beginning of the XXI century is phenomenon of «money», in particular the names for money. The paper presents synergetic aspects of the analysis of language. The terms attractor, order parameter and fractality in synonymic attraction were analyzed. Exist two kind of attractors, namely strange and creative attractors. | ||
| Ключові слова: мовна атракція лексична атракція синонімічна атракція центр синонімічної атракції синонімічні ряди лінгвосинергетика атрактор українська публіцистика. | ||
| 15. | Радченко О. Ю. Словник-тезаурус термінології маркетингу: поняття «ціна» | |
| Створення словників-тезаурусів термінів є важливим завданням сучасної лексикографічної теорії та практики. Оптимізації укладання словників-тезаурусів сприяє розроблена в когнітивній лінгвістиці методика концептуального аналізу, спрямована на побудову концептуальних моделей різних поняттєвих просторів. У нашій роботі таку методику було застосовано для здійснення тематичної стратифікації англомовних словосполучень із поняттям «ціна» та подальшим укладанням англо-українсько-російського словника-тезауруса термінології маркетингу. Різні значення словосполучень дозволяють розглядати поняття «ціна» як концептосферу, структуровану шістьома доменами. Кожен із доменів містить декілька тематичних парцел та субпарцел, до складу яких входять концепти, позначені субстантивними, дієслівними, прийменниковими та предикативними словосполученнями. Кількісний аналіз словосполучень, що конституюють домени концептосфери, дозволяє визначити ступінь їх промінантності, поняттєвої акцентованості. This paper is devoted to the procedure of compiling a terminological thesaurus-dictionary as one of the actual tasks of lexicography. This procedure includes analysing word combinations with the concept PRICE that is the part of the English terminology of marketing. The methodology of the conceptual analysis worked out in the cognitive linguistics is aimed on designing conceptual models of different conceptual spaces and helps to optimize the process of compiling thesauruses-dictionaries. In our research for the first time we apply such a methodology for thematic stratification of English word combinations containing the concept PRICE and compiling English-Ukrainian-Russian thesaurus-dictionary of the terminology of marketing. Different meanings of words combinations allow considering the concept PRICE as a conceptual sphere that is structured with the help of six domains. Each domain consists of thematic parcel and subparcels that contain concepts presented with the help of substantive, verbal, prepositional and predicative word combinations. The applied methodologies helps to structure the terminology of marketing and compile its thesaurus-dictionary, determine the degree of prominence of different domains and concepts, has practical value for marketers, translators and for teaching business English. The results of the research may be used for analysing concepts of any terminology and compiling its thesaurus-dictionary. | ||
| Ключові слова: словник-тезаурус термінологія маркетингу концептуальна модель концептосфера домен фрейм типи словосполучень. | ||
| 16. | Редько Є. О. Номінування осіб у вояцькому арґо: семантика та прагматика | |
| У статті розглянуто загальні особливості називання осіб у вояцькому арґо як однієї з найрепрезентативніших соціолектних систем української мови. Зважаючи на відносну недослідженість аналізованого явища, увагу насамперед зосереджено на причинах, перебігові й закономірностях семантичної та словотвірної деривації особових арґотизмів, наголошено на системності зазначених процесів. Це дозволило визначити низку найтиповіших номінативних моделей і засобів мілітарного назовництва, з’ясувати прагматичні інтенції їхнього використання. Окрему увагу в запропонованому дослідженні приділено конотаційним рисам номінування осіб у вояцькому арґо, установлено залежність таких ознак від специфіки соціолектного середовища – умов життя та співіснування в неоднорідному соціумі, психофізіологічних особливостей вояків. Останнє засвідчило важливість екстралінгвальних чинників для номінативних процесів в арґо, визначивши, у свою чергу, перспективи подальшого розгляду аналізованих назв у порівняльно-типологічному й динамічному аспектах вивчення української мови загалом та її соціолектів зокрема. Among all the sociolects in the Ukrainian language one of the most representative sub-standard systems is soldier argot. It is caused by a number of language and non-language factors such as a wide usage of different nominative principles and ways, typical and non-typical derivative models and means. Despite the research «attraction» the Ukrainian soldier argot is not studied enough by scientists yet. This fact defines the actuality of the article, as well as its purpose and tasks – to analyze specifics of nominating persons in the national military society through the main ways of the process mentioned above, its semantic and structural principles, reasons and consequences. That is, the article deals with semantic and word-formative argots to nominate persons, within Nomina militaria on the basis of the languale material we have accentuated several microgroups, besides connotation features of their functioning and extention. Moreover, we have determined the specifics accompanying the nominative processes in the analyzed sociolect. In fact, an expressive-emotional nature of motivating, implemented by actualization of basic and peripheral sociosemes, a syncretical nature of semantic transformation, as well as the formation associativity and the nomen connection with the particular precedents and/or realities. All these features are typical not only for a military argot, but also for sociolects in general, conveying consistency of nominating persons at all levels of the Ukrainian national language. Such conclusions make possible the further studying of analyzed nomens as an object of comparison with the other Slavic (Russian, Czech, Polish) and non-Slavic military argot, as well as promote the interest to the dynamic studying of military sub-languages at the argot-jargon level. | ||
| Ключові слова: домінування назви осіб вояцьке арґо метафора конотація іронія прагматика. | ||
| 17. | Семашко Т. Ф. Об’єктивації етностереотипів зорових сенсорних відчуттів у староукраїнській літературній мові | |
| Сучасні мовознавчі студії визнають сенсорно-перцептивний аналіз першим рівнем категоризації дійсності, актом, який задає первинні параметри сприйняття та осмислення світу, що здійснюється на основі специфіки дії п’яти перцептивних модусів(зорового, тактильного, слухового, нюхового, смакового). Підмодусом зорового сприйняття є розмір – одне з джерел інформації для людини. У мові розмір виступає як онтологічна категорія, на основі якої можлива побудова цілісної картини світу. Це знайшло своє втілення в етнокультурних стереотипах чуттєвого сприйняття. Важливим видається аналіз динаміки становлення та розвитку стереотипів сенсорного сприйняття, який можна здійснити за умови залучення до аналізу лексикографічних джерел, оскільки словники є не тільки засобом фіксації семантичної організації лексикону, а й мисленнєво-мовних процесів у цілому, що уможливлює виявлення національномовної специфіки категоризації світу через вивчення прецедентних одиниць мовної системи, до яких належать і етнокультурні стереотипи. Modern linguistic studies acknowledge sensor-perceptive analysis as first level of categorization of reality, the act, which sets primary parameters of perception and осcomprehension of the world, which is carried out based on the specificity of the action of five perceptive modi (visual, tactile, auditory, olfactory and gustatory). The size – one of the sources of information for the man – is submodus of visual perception. In the language the size acts as ontological category, based on which the building of integral picture of the world is possible. This found its embodiment in ethno-cultural stereotypes of sensual perception, which until now were studied only casually. The said produces the scope of the study: actualizing the necessity of the examination of ethno-cultural stereotypes of sensual perception, in particular, with parametric component in Ukrainian language. The achievement of the scope provides for the solution of the following tasks: to detect the composition of ethno-cultural parametric stereotypes of certain historical age to perform the description of their formal and contents peculiarities. For the fulfillment of the tasks set the materials of the «Vocabulary of Ukrainian language of 16 th – first half of 17 th century» were used, which is important in the aspect of diachrony of perceptive stereotypes, as well as will allow characterizing the place and role of ethno-cultural stereotypes in the system of Ukrainian language. As a result of the study it was established: ethno-cultural stereotypes based on parametric perceptive reactions are old formations, which are connected with the human world. | ||
| Ключові слова: чуттєве сприйняття зоровий модус перцепції етнокультурні стереотипи ідентичність етнокультурні цінності національномовна специфіка. | ||
| 18. | Тулузакова О. Г. Функціонально-стилістичне переосмислення соціально маркованої лексики | |
| У статті проаналізовано процеси актуалізації соціально маркованої лексики. Розглянуто функціонально-стилістичні особливості жаргонізмів. Зроблено спробу виокремити жаргонізми західноукраїнського походження серед усього загалу соціально маркованої лексики. Подано лексико-тематичні групи жаргонізмів. Соціально маркована лексика представлена не лише окремими лексемами, а й сталими виразами. У ході аналізу з’ясовано, що переважна більшість одиниць соціально маркованої лексики має сему негативної оцінки із позитивною конотацією зафіксовано лише чотири лексеми. Функціонування переважної більшості одиниць виходить за межі окремої соціальної групи і набуває рис, що характеризують жаргонізовану розмовну мову. В окремих випадках у різних соціальних групах спостерігаємо відмінності в морфологічному складі основ жаргонізмів, а також варіативне суфіксальне оформлення. Словотвірна активність слів поруч із частотністю вживання є додатковим критерієм закріпленості слова в активному словнику людей тієї чи іншої соціальної групи. Матеріалом для дослідження були прозові твори Юрія Андруховича, Юрія Винничука та Юрія Іздрика. The actualization of slang vocabulary is a natural process after a long defective functioning of Ukrainian language policy for the 30–80 th year in the ХХ сentury. Active functioning of social marked vocabulary shows that those areas are filled existence of language that were limited because of social factors or internal interference in language. Spesial attention is spared to the analysis of actualization of halychanizms because they have a strong tendency to update. The purpose of the study was to investigate the functioning of intelligence jargon of contemporary postmodern works trace the updating of the vocabulary, find their stylistic characteristics. The material of the research is a prose by Yuriy Andrukhovich, Yuriy Vinnichuk and Yuriy Isdryk. Analysis stylistically marked vocabulary showed the actualization of slang vocabulary, confirming the high frequency of use of such vocabulary wordforming its activity and its ability to act as components of constant expressions. Privacy slang vocabulary is generally very active and, therefore, is legitimate and intensive the actualization of halychanizms. Since the operation of the vast majority of slang vocabulary goes beyond the one social group functions as a token speaking, we believe that the issue of their operation at the present stage requires further thorough investigations. | ||
| Ключові слова: актуалізація соціально маркована лексика жаргонізм галичанізм західноукраїнський регіоналізм жаргонізована розмовна мова мовна політика. | ||
| 19. | Щербій Н. О. Рефлексивні автокаузативи в польській та українській мовах | |
| У статті охарактеризовано статус зворотних дієслів у мовознавстві. Наведено різні підходи до розуміння рефлексивних автокаузативів у сучасному мовознавстві. Визначено обсяг рефлексивних автокаузативів, які виражаються предикатами руху та переміщення. Виділено три семантичні класи рефлексивних автокаузативів: дієслова поступального руху, дієслова коливального руху та дієслова обертального руху. Абстрактна семантична категорія «спосіб переміщення» конкретизується в значеннях дієслів, що називають переміщення за допомогою транспорту або самостійне переміщення. За абстрактною семантичною категорією «середовище переміщення» автокаузативи поступального руху диференціюються на групи з такими загальними значеннями: переміщення твердою поверхнею переміщення рідким середовищем переміщення повітрям. Досліджено специфічні семантичні ознаки рефлексивних автокаузативів у польській та українській мовах. Проаналізовано вживання рефлексивних автокаузативів у сучасних польських та українських художніх текстах. The article investigates the status of the «reflexive verb» in linguistics. The article deals with different approaches to identify the notice of reflexive autocausative in modern linguistics. The paper describes the dimensions of reflexive autocausative, which includes predicates of motion and movement. Identified three semantic types of reflexive autocausative, such as: translational motion verbs, fluctuation motion verbs and rotational motion verbs. Autocausative verbs of motion belong to a special category of verbs used to describe the means of transportation or ways of movement. They are handy to describe a variety of situations – the general meaning «to go by foot» or «to walk» and «to go by a means of transportation, such as car, bus, tram, bicycle, etc.» or «to travel». | ||
| Ключові слова: рефлексивний автокаузатив предикати руху та переміщення транзитивні дієслова суб’єкт об’єкт. | ||