Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №59
Контактні зони в компаративістській перспективі | ||
1. | Бабич О.М. Використання прийомів кінематографу в літературі “Покоління 1914 року” та Покоління 1927 року” в Іспанії | |
У статті розглядаються деякі аспекти взаємодії літератури і кінематографу в творчості представників “Покоління 1914 року” і “Покоління 1927 року” в Іспанії. Зокрема простежено вплив наративних технік мистецтва кіно на тематику та формальну організацію творів відомих іспанських письменників та поетів 10-30-х рр. ХХ ст. | ||
2. | Гурдуз А.І. Типологія міфопоетичних технік в українській та західноєвропейській “прозі про землю” кінця ХІХ – І третини ХХ ст.: аспект рецепції біблійного матеріалу | |
Стаття присвячена актуальній у компаративістиці проблемі типології міфопоетичних технік в українській та західноєвропейській прозі про землю кінця ХІХ – І третини ХХ ст. з погляду рецепції біблійного матеріалу. Порівнюються типи міфопоетичного ядра і міфопоетичної атмосфери творів О.Кобилянської “Земля”, К.Гамсуна “Соки землі” і Т.Гарді “Тесс із роду д΄Ербервіллів”. Доводиться спільність вираження біблійного матеріалу (мотивів) у творах О.Кобилянської і Т.Гарді. | ||
3. | Довбуш О.І. Темпоральні розбіжності: оригінал – переклад (E. Segal “Oliver’s Story” – Е. Сігел “Оліверова історія”) | |
Час формує символічний контекст історії. У даній публікації час розглядається як літературна категорія, що визначає основні розбіжності між оригіналом та перекладом. | ||
4. | Кондратюк Л.М. Імпресіонізм як зона взаємодії художніх мов різних мистецтв | |
Однією з тенденцій сучасного літературознавства є дослідження контактних зон у контексті європейських стилів. Серед них чільне місце займає імпресіонізм. Метою даної статті є розгляд впливів та взаємовпливів імпресіоністичного стилю в мистецтві, музиці, літературі. | ||
5. | Лупак Н.М. Літературно-музичні контакти у зоні взаємодії художніх мов різних мистецтв (феномен мазепіани) | |
У статті розглядається побутування образу І. Мазепи в контексті європейської культури та осмислення його крізь призму дискурсу синтезу мистецтв, зокрема літератури і музики. | ||
6. | Мельник О.О. Музика, малярство, скульптура у слові та поза ним: модерністські експерименти Михайла Яцкова | |
Дослідження присвячене проблемі синтезу музики, малярства, скульптури у творах українського письменника-модерніста М. Яцкова. Акцентовано передусім на тематизації іншого виду мистецтва, виявній у творах про митців, та її впливі на образний і звуковий рівні текстів. Простежено елементи синестезії, зокрема її роль у творенні сюжету. Виокремлено графічну та скульптурну образність з-поміж зорової, спостережено неабияку увагу письменника до світла. | ||
7. | Морозова Д.С. “На краю трагічних безодень” (Мотив метаморфози особистості як вираження кризи культурної свідомості в творчості Ф. Сологуба і В. Петрова-Домонтовича) | |
У статті розглядається художня творчість російського символіста Ф.Сологуба та українського модерніста В.Петрова-Домонтовича з погляду висвітлення в ній мотиву метаморфози особистості під впливом демонічних сил та застосування цього мотиву з метою вираження кризи культурної свідомості. Зокрема, обгрунтовується теза про єдину природу кризи, “хвороби духу”, передчуттям якої була позначена творчість символістів і яку повною мірою відчули на собі письменники післявоєнного періоду, зокрема і сам В. Петров-Домонтович. | ||
8. | Остапчук Т.П. Концепція “тілесності” в романі Дж.С. Фоєра “Все освітлено” | |
Статтю присвячено аналізові роману сучасного американського письменника Дж.С. Фора “Все освітлено”. Сюжет і перипетії розглядаються крізь призму концепцій “тіла” в її розумінні у постмодерній філософії ХХ століття. | ||
9. | Скрипаченко Ю.Є. Боснія та проблема формування національної ідентичності | |
У статті розглядається проблема національної ідентичності жителів Боснії на постюгославському просторі на прикладі роману сербського письменника боснійського походження Меши Селімовича під назвою “Дервіш і смерть”. Основна теза статті – намагання зберегти “мергамет”, що в арабській і турецькій мовах означає “милосердя, співчуття, сердечну доброту або акт прощення”. | ||
10. | Цуркан І.М. Типологічні аспекти історико-пригодницького роману | |
У статті розглядається питання визначення жанрової матриці або константних типологічних особливостей історико-пригодницького роману як своєрідної жанрової форми, структурної організації художнього тексту. | ||
“Контактна зона” як культурологічна та естетична проблема | ||
11. | Висоцька Н.О. Гоголь Гангулі з Нью-Йорку: ім’я як локус зустрічі культур в етнічно маркованому тексті | |
Статтю присвячено аналізу використання антропоніміки як інструменту самоідентифікації в етнічно маркованому тексті (роман американської письменниці індійського походження Джумпи Лагірі “Тезка”). Інтратекст, утворюваний завдяки алюзіям на постать і художній світ М.В.Гоголя, слугує медіатором для подолання протагоністом культурної роздвоєності. “Третя культура” (не індійська і не американська) сприяє внутрішній гармонізації гетерогенних складових, які в різних комбінаціях складають динамічні ідентичності сучасного глобалізованого світу. | ||
12. | Коваль М.Р. Пам’ять як поліхронологічна контактна зона в романі Т. Корагесана Бойла “Кінець світу” | |
На прикладі роману Т. Корагесана Бойла “Кінець світу” у статті аналізуються модуси індивідуальної й колективної пам’яті в аспекті конструювання різних моделей історичного досвіду та мнемонічних наративів. Пам’ять розглядається як культурний конструкт, що відіграє ключову роль у творенні ідентичності індивіда. Романний “ландшафт пам’яті” характеризується розмаїтям мнемонічних наративів, що дозволяє тлумачити пам’ять як поліхронологічну контактну зону. | ||
13. | Лановик З.Б. Жанр Євангелії на перехресті юдейської та еллінської культур | |
У статті заторкуються проблеми жанрового аналізу в біблійній герменевтиці. Авторка подає короткий огляд багатошарової структури Біблії та аналізує Євангелію як особливий жанр біблійних текстів у контексті Новозавітної парадигми. Основна увага приділена феномену культурної взаємодії Євангелій, особливо синтезу юдейських та грецьких елементів. Вказуючи на основні риси Сакральних Текстів, вона демонструє їхню відмінність від художньої літератури чи історіографії, підкреслює важливість релігійного і культурного контексту в жанровому вивченні Біблії. | ||
14. | Лановик М.Б. Літературознавча метафорологія: до проблеми синтезу наукових сфер | |
У статті порушуються проблеми метафоричного мислення у різних наукових сферах та використання метафор як репрезентації істин, недоступних для наукового мислення. Метафори дзеркала, водного відображення, мозаїки, камери, тіні, лабіринту та ін., а також метафоричної наукової термінології у літературознавстві аналізуються в їхній проекції на проблеми інтерпретації, перекладу, рецепції та культурної взаємодії. | ||
15. | Маценка С.П. Спіраль як мисленнєва фігура та метафора тексту | |
У статті здійснена спроба узагальнення та унаочнення зумовленого творчою активністю осмислення сучасною німецькою письменницею Крістою Вольф взаємозв’язку процесу суб’єкта і процесу історії. Спіраль використовується при цьому як модель такої системи відносин і розглядається відповідно як метафора художнього тексту письменниці, що дозволяє продемонструвати форми контактів у ньому. | ||
16. | Науменко Н.В. Верліброві структури в системі | |
У статті на великому теоретичному та ілюстративному матеріалі розглядаються особливості вільного вірша як контактної зони в системі традиційних ліричних жанрів української поезії ХХ ст. Зміст верлібрового твору, якому автор надає рис того чи іншого жанру (дифірамб, елегія, ода, балада тощо), переносить семантичні акценти з зовнішнього на внутрішній світ, наближає поезію до жанрового інваріанту, прояснюючи його первісні концепти. | ||
17. | Пронкевич О.В. “Роздуми над Кіхотом” Х.Ортеги-і-Гассета: іспанська національна ідентичність як контактна зона | |
Дана стаття присвячується вивченню поглядів на проблему нації відомого іспанського філософа й письменника Хосе Ортеги-і-Гассета. Автор публікації доводить, що мислитель обстоює розуміння нації як контактної зони, відкритої для різноманітних культурних впливів. Таке розуміння нації в інтелектуальному світі Х. Ортеги-і-Гассета уособлює Сервантес. Осмисленню його ролі в іспанській національній культурі присвячено першу велику філософську книгу Х. Ортеги-і-Гассета “Роздуми над Кіхотом”. У ній Сервантес та його роман постають контактними зонами, які синтезують різноманітні типи життєвої вітальності, що дає змогу Ортегові трактувати їх як найвищий вияв «іспанського національного генія». | ||
Контактні зони в інтелектуально-художньому просторі української та зарубіжної літератур | ||
18. | Артюх А.В. Ідея “всесвітньої бібліотеки” в інтерпретації Галини Пагутяк | |
У статті проаналізовано одну з часопросторових моделей художнього світу Галини Пагутяк. Бібліотека як образ-символ у творчості авторки розглядається в контексті борхесівської ідеї “всесвітньої бібліотеки”. Значна увага у статті приділяється символіці Книги, у якій втілено мотив пошуку людиною ідеального світу краси і справедливості, втечі від самотності, порожнечі й жорстокості оточуючого світу реальності. | ||
19. | Варецька С.О. Відтворення і перетворення дійсності в повісті “Зустріч у Тельзіті” Ґюнтера Ґраса | |
Сучасний німецький письменник Ґюнтер Ґрас у повісті “Зустріч у Тельзіті” для відображення дійсності ХХ ст. використовує епоху бароко, тобто він переносить своїх героїв у ХVII ст. і пропонує їм вирішувати питання та проблеми, які залишаються актуальними як для ХVII, так і для ХХ ст. Автор, дистанціюючись від сучасності, проводить аналогії та паралелі з бароковою дійсністю, показуючи таким чином прийдешність часів. Окрім того, Ґ. Ґрас визначає у творі соціально-політичну роль письменника у суспільстві. Автор вважає, що письменники здатні відтворювати, переказувати історію так, як вони її бачать зсередини, з внутрішньої сторони, надаючи слово не лише переможцям, але й переможеним. | ||
20. | Гладій О.Б. Фольклорні витоки міфу про Україну в поезії перших українських переселенців до Канади | |
На прикладі поезії перших українських емігрантів до Канади прослідковується вплив фольклорного матеріалу на формування міфу про Україну. | ||
21. | Гон О.М. Історія банків як контактна зона в “Кантос” Езри Паунда | |
У статті зроблено спробу порівняння історії виникнення італійських банків доби Ренесансу з англійськими й американськими фінансовими інституціями як "контактну зону", в якій в одну площину зводяться інтертекстуальність, міжмовна контамінація, документальний метод викладу історичного матеріалу, мотиви потрактування природи, притаманні американському трансценденталізму. | ||
22. | Гунько Т.В. “La bien plantada” Еухеніо д’Орса: простір перетину еонів “класицизм” і “бароко” | |
Метою цієї статті є виявлення особливостей взаємодії еонів класицизму та бароко у художньому просторі роману Еухеніо д'Орса “La bien plantada”. В статті порушується питання перекладу назви роману на українську мову. Особлива увага приділяється виявленню основних мотивів та тем, продовжених та розвинутих у подальших художніх творах автора, та вивченню їх впливу на формування власної філософської концепції. | ||
23. | Дубініна О.В. Текст – паратекст: контактна зона рецепції (на матеріалі романів В. Стайрона) | |
Першою специфічною зоною перетину авторського та читацького „горизонтів” стає паратекст. Пильний аналіз цього елементу художньої структури дає підстави наголосити ту визначальну роль, яку він відіграє у діалогічному процесі творення змісту та впливу на сприйняття реципієнта. Дослідження творів Вільяма Стайрона, відомого американського письменника ХХ століття, якраз і демонструє виняткову функціональність паратексту як своєрідного претексту, що підготовлює, направляє читацьке сприйняття, формує необхідний автору емоційний настрій реципієнта. | ||
24. | Жабоклицька Б. Міфічний образ Східної Галіції у творах Анджея Кушневича як парадигма мультикультурального співіснування | |
Темою статті є образ так званої “Східної Галіції”, теперішніх західноукраїнських земель, які до 1939 року належали Польщі. Анджей Кушневич – один із письменників, які народилися на цих землях – зі спогадів свого дитинства намагається створити утопію, в якій всі нації можуть жити в мирі. Автор статті доводить, що гармонійна візія священного світу в творах Кушневича становить разючий контраст із уявленнями про монолітну, уніфіковану, гомогенну польську націю, яку обстоював польський комуністичний режим 1960-70-х рр. | ||
25. | Кремінь Т.Д. Концептуальні зіткнення типів свідомості в українській ліриці 1960-1980-х рр. | |
У цій статті запропоновано один з аспектів творення контактної зони – на рівні зіткнення феномена історіософського міфу та його проявлення в українській ліриці поколінь 1960-1980-х рр., створюючи поєднання етнокультурного світовідчуття та оригінального естетичного втілення, художньої природи космосу та його вербального обрамлення у поетичній формі як концептуальній стратегії доби. | ||
26. | Підопригора С.В. Романний триптих “Вогненні стовпи” Р. Іваничука: від авторського жанрового визначення до змісту | |
У статті розглядається своєрідність авторських жанрових визначень романного триптиха “Вогненні стовпи” Р.Іваничука, а саме: романний триптих, легенда, притча, реквієм. Наголошується їх пов’язаність зі змістовим наповненням та поетикою творів. Оригінальні авторські жанрові визначення твору та його частин виконують роль своєрідних смислових орієнтирів, які сприяють кращому розумінню авторської концепції, направленої на підкреслення значної ролі Української Повстанської Армії у подальшому здобутті Україною незалежності. | ||
27. | Рахнянський В.В. Образ осені в романі Р. Анайї “Осінь на Ріо Гранде” | |
Рудольфо Анайю називають “хрещеним батьком” літератури чикано. Система образності в його творчості відбиває особливості світовідчуття мексикано-американців. У даній статті пропонується інтерпретація образу осені в романі Р. Анайї “ Осінь на Ріо Гранде”. Трактування цього образу досліджується з двох точок зору: міфологічних уявлень чикано і архетипного аналізу. | ||
28. | Рітц-Ракул К. Поетика лабіринту в романі С. Моултропа “Сад перемоги” | |
У статті зроблено спробу окреслити поняття гіпертексту та його місця у сучасному літературному просторі, а також висвітлити особливості структури "класичного" гіперроману. | ||
29. | Сизоненко Н.А. Постмодерне переосмислення топосу зустрічі Старого та Нового світів у романі Дж. Вінтерсон “Якої статі вишня?” | |
Стаття присвячена постмодерному історіографічному роману як точці перетину історії та літератури в контексті постмодерної сучасності з властивою їй епістемологічною непевністю, ідеологією плюралізму та визнанням розбіжностей. Метою статті є дослідження постмодерного переосмислення і переписування зустрічі двох світів, культур і дискурсів у романі британської письменниці Дж. Вінтерсон “Якої статі вишня?”. В романі відбувається гра з минулим Англії, зокрема періодом освоєння Англією американських земель, та художньо зображується взаємовплив культур. ”Якої статі вишня?” є яскравим прикладом текстуалізації контактів у культурному просторі загалом та художньому тексті зокрема. | ||
30. | Сінченко О.Д. Мариністичні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича і Святослава Гординського | |
У статті проведено аналіз мариністичних мотивів у поезії західноукраїнських письменників Б.-І. Антонича та С. Гординського. | ||
31. | Старшова О.О. Діалогізм як принцип побудови образу автора в романі Джона Барта “Припливні сказання: Роман” | |
У статті розглядається діалогічна структура роману Джона Барта “Припливні сказання”як основний принцип постмодерністського тексту. Багатовекторність діалогу має наступні спрямування: діалог із персонажами, з читачем та літературною традицією, кожне з яких експліцитно виявляє позицію автора по відношенню до тексту та в тексті. | ||
32. | Хітрова Т.В. Шекспірознавчий дискурс Німеччини ХІХ століття: механізми інституалізації | |
Автор статті розглядає основні напрямки діяльності шекспірівського товариства в рамках інституалізації інтересу до спадщини великого англійця в культурній парадигмі Німеччини XIX століття. | ||
33. | Цимбал Я.В. Трамвай – це контактна зона? (Про трамвай в українській літературі першої третини ХХ ст.) | |
Стаття присвячена поетиці й міфології образу трамвая в українській літературі першої третини ХХ ст. Трамвай трактується як один із елементів мікропоетики урбанізму. На прикладі аналізу конкретних текстів доведено, що трамвай функціонує в них як символ, що продукує нові семантичні зв’язки та нові тексти. |