Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №29

ALMA MATER
1. Ласло-Куцюк М. Румунська православна церква в агіографічних записах Петра Могили.
У статті аналізується маловідома праця П. Могили “Київські чуда”, яка містить перекази й оповідання, пов’язані з Києво-Печерською лаврою. Зокрема, обґрунтовується орієнтованість цих оповідань на пропагування православ’я в боротьбі з католицизмом, а також їх виразне політичне спрямування з метою захисту життя православних громадян Польщі перед владою. Водночас досліджуються наявні в цих оповіданнях ознаки християнської міфології: віра в чудеса та християнський екзорцизм як продовження народної магії.
AD FONTES
2. Фізер Іван Михайлович Психоестетика К.Юнга: у пошуках тривкої редефініції
У статті розглядаються основні положення теорії колективного несвідомого К.Г.Юнга. Аналізуються принципові розбіжності в підході З.Фройда та К.Г.Юнга до оцінки несвідомих процесів та їх взаємозв’язку з процесом мистецької творчості. З’ясовується специфіка застосування психоаналітичного підходу взагалі та теорії архетипів зокрема до літературознавчих досліджень.
Літературні міфи в ідеологічних дискурсах
3. Гундорова Тамара Іванівна Перевернений Рим, або “Енеїда” Котляревського як національний наратив
У статті досліджується “Енеїда” Котляревського як проекція нового ідеологічного контексту, виразно діалогічного і полемічного, у порівнянні з “Енеїдою” Вергілія. Аналізується соціокультурна природа полемічності “Енеїди”, ефект “двотекстовості”. Пропонується амбівалентне розуміння нації як передусім наративної стратегії, що має всі ознаки колоніального дискурсу. Окрема увага звертається на мовну трансформацiю як пародіювання різних мовних модусів.
4. Пронкевич Олександр Вікторович Кастеляноцентристський міф в іспанській літературі доби “срібного віку”
У статті описуються стратегії “винайдення” іспанської національної ідентичності письменниками-модерністами, представниками іспанського “срібного віку”. Головним завданням, яке вони реалізували у своїх творах, була розробка “кастеляноцентристського міфу”. Пояснюється механізм маніпуляції історичною пам’яттю та “натуралізації” нації, який застосовували іспанські письменники “срібного віку” для створення образу централізованої постімперської Іспанії. Досліджується мультикультуралістична деконструкція кастеляноцентристського міфу в іспанській культурі протягом 1898-1936 рр. Процес пошуку національної ідентичності в іспанській літературі перед Громадянською війною (1936-1939 рр.) у статті характеризується як драматичний та діалогічний. Ще одним аспектом, який розглядається у даній роботі, є зв’язок між історією літератури та націоналізмом.
5. Улюра Ганна Анатоліївна Міф про монархічну Русь у творах Катерини II
У статті розглядається художня творчість імператриці Катерини II з погляду висвітлення в ній проблеми державної влади. Зокрема, аналізуються художні засоби й ідеологічні конструкції творів, спрямовані на створення міфу про Велику Росію, а також жанр історичної хроніки як засіб альтернативного погляду на історичний шлях розвитку Росії в умовно-історичних творах Катерини ІІ.
6. Остапчук Тетяна Павлівна Трансформація християнських релігійних міфів та європейських архетипів на тлі американського літературного дискурсу
Статтю присвячено розгляду християнських релігійних міфів, зокрема про існування Землі Обітованної та безневинного Адама, у їх трансформації на теренах американського суспільства. Досліджується питання впливу пуританської свідомості на розвиток літератури Сполучених Штатів та міру взаємодії європейської традиції з новоутвореним суспільством та літературним дискурсом. Також висунуто припущення щодо сучасного процесу домінування архетипу Небесного Батька над архетипом Великої Матері на противагу попереднім століттям, що також накладає певний відбиток на сучасний літературний процес країни.
7. Мельників Ростислав Володимирович Володимир Свідзінський: контекст для леґенди
У статті подано огляд життєвого і творчого шляху Володимира Свідзінського. Творчий доробок поета і перекладача аналізується у зв’язку з його “внутрішньою біографією” та культурним контекстом, що дозволяє визначити координати та інтерпретаційні поля дослідження. Окрему увагу приділено семантичним та версифікаційним особливостям поетичних збірок В.Свідзінського “Ліричні поезії” та “Вересень”.
8. Поліщук Надія Юріївна Опозиція “свій”/“чужий”: конструювання архаїчної моделі світу у міфопоетичному тексті О.Кобилянської
У статті здійснено спробу дослідити твори О.Кобилянської “Земля” та “В неділю рано зілля копала…” з погляду функціонування міфологічної моделі світобудови, в основі якої лежить принцип поділу світу на “свій” та “чужий”. Окрему увагу приділено проблемі руйнації гармонійного укладу світобудови внаслідок порушення табуйованої межі, що виявляється, відповідно, у злочині братовбивства (“Земля”) та родовому проклятті (“В неділю рано зілля копала...”).
9. Кремінь Тарас Дмитрович Проблема історіософського міфу в українській ліриці 60-80-х рр. ХХ ст.
У статті розглядається проблема формування історіософського міфу в українській поезії 60-80-х рр. ХХ ст. (представники покоління “шістдесятників”, Нью-Йоркської школи, Київської школи та поети 80-х років). Аналізуються особливості відтворення історіософського світовідчуття в поезії означеного періоду, такі як: мистецьке відсторонення, повернення до слов’янського міфологічного світу, верлібр як провідна версифікаційна форма тощо.
Міфи й міфотворчість у літературі
10. Коваль Марта Романівна Рецепція міфу в англо-американському постмодерністському романі (на прикладі творів Дж.Барта і С.Рушді)
Статтю присвячено проблемі функціонування і трансформації міфологічного матеріалу в постмодерністській літературі США та Великобританії. Зокрема, розглянуто характер і форми трансформації міфологічного матеріалу в англійській та американській літературах, проаналізовано процес деконструювання традиційної семантики й домінант міфологічного сюжету на прикладі романів Дж.Барта і С.Рушді, а також встановлено співвідношення традиційного і власне авторського в постмодерністських обробках міфу американськими авторами.
11. Фіськова Світлана Павлівна Міфологічність музичної семантики літературного твору
Стаття присвячена дослідженню міфологічності музичної семантики літературного твору на матеріалі сучасної німецької літератури. Зокрема, аналізуються особливості поєднання музичного та міфологічного начал у художніх творах Г.Гессе, Г.Броха, Т.Бернгарда, Р.Шнайдера. Розглядається жанрова специфіка т.зв. “симультанного” роману в сучасній літературі.
12. Сологуб Богдан Євстафійович Сакральна рецепція світу в поезії “Молодої Музи”
У статті розглядаються особливості розвитку українського передсимволізму та раннього модернізму крізь призму творчості поетів “Молодої Музи”. Зокрема, аналізується специфіка рецепції ідей модернізму через міфологічне та релігійне світосприйняття “молодомузівців”. В основу аналізу покладено концепцію М.Еліаде про поділ реального часопростору на сакральний та профанний виміри.
13. Морозова Діна Станіславівна Своєрідність трансформації євангельського сюжету в оповіданні В.Домонтовича “Апостоли”
У статті розглядаються особливості рецепції євангельського сюжету та характеру його трансформації в новелі В.Домонтовича “Апостоли”. Особлива увага звертається на проблему співвідношення новозавітних колізій, таких як проблема віри і знання, зради і жертви тощо, із сучасним авторові культурно-історичним контекстом.
14. Цибенко Роксана Олегівна Міфологема Одіссея в європейській літературі ХХ ст. – значимість та актуальність
У статті досліджується інтерпретація образу Одіссея/Синдбада як утілення мотиву мандрів у контексті новогрецької та сучасної австрійської літератур. Особливу увагу приділено питанням актуальності міфологеми Одіссея в літературі ХХ ст., порівняння символіки мандрів Одіссея та Синдбада, а також своєрідності тлумачення мотиву мандрів загалом та образу Одіссея зокрема в новогрецькій та австрійській літературах.
15. Родіонова Інна Григорівна Елементи “позараціональної” поетичної мови, підсвідомості й інтуїції у творчості М.Драй-Хмари
У статті аналізується вплив позараціональних структур на поезію М.Драй-Хмари. Особливу увагу звернено на твори, які містять елементи візійного та есхатологічного жанру, мають специфічне тлумачення античних та старозавітних образів (наприклад, поеми “Кошмар”, “Ведмідь-Гора”, “Поворот”). У міфологічному аспекті розкривається тлумачення М.Драй-Хмарою часових і просторових координат, а також числової символіки світобудови.
16. Лебединцева Наталія Михайлівна Образ жінки-войовниці в творчості О.Галети та М.Кіяновської
У статті аналізуються поетичні збірки О.Галети “Переступ і поступ” та М.Кіяновської “Міфотворення” з погляду рецепції архетипу жінки-войовниці як елементу маскулінізації художньої свідомості авторок. Обґрунтовується зумовленість актуалізації саме цього аспекту материнського архетипу в сучасній українській жіночій поезії культурною ситуацією, що склалася в Україні наприкінці ХХ ст., зокрема, процесом переосмислення культурних канонів та спробами утворення нового міфологічного підґрунтя для розвитку сучасного українського суспільства.
Міф – культура – мова
17. Запорожець Галина Вікторівна Міф та сучасність у творах американо-індіанських письменниць
Твори американо-індіанських письменниць стали частиною американської літератури як її оновлення і продовження, поверненою пам’яттю, вони доносять до нас міфи та ритуали корінного населення Північної Америки. У статті на прикладі романів Луїзи Ердрік та Леслі Мармон Сілко простежується взаємозв’язок сьогодення з міфічною реальністю, церемоніями й ритуалами індіанців.
18. Береза Інна Юхимівна Дажбожі “правнуки” в українській поезії І половини ХІХ століття
У статті розглядається походження солярного мотиву та образу сонця в давній українській літературі, а також особливості його використання в українській поезії першої половини ХІХ ст. Проводиться текстологічне порівняння поезій С.Яворського “Арктос” та А.Метлинського “Що діється на небесах!” з погляду використання солярних мотивів.
19. Лисейко Лариса Володимирівна Зародження життя і міфи давніх народів (огляд літератури)
У статті поданий огляд міфологічних уявлень різних народів про зародження світу. Досліджуються наявні в давніх культурах варіанти моделі світу як скороченого й спрощеного відображення всієї суми уявлень про світ усередині даної традиції, взятих у їх системному й операційному аспектах. Особлива увага приділяється системі бінарних розпізнавальних ознак, набір яких, у свою чергу, є ефективним засобом опису семантики та етимології слів, що належать до астральної символіки.
20. Руссова Владлена Миколаївна Жіночі образи в українській міфології
У статті здійснюється спроба ґендерного прочитання історії звернення українських письменників упродовж віків до жіночих образів язичницької міфології давніх слов’ян. Розглядається трансформація міфологем, сюжетів, образів давньоукраїнської культури дохристиянського періоду, пов’язаних із жіночими символами, в літературі XI-XIX століть. У цьому ж контексті пояснюється “забуття” імен частини жіночих божеств української язичницької міфології.
21. Крутоголова Олена Вікторівна Міфологічний дискурс драми Лесі Українки “Оргія”
У статті розглядається проблема вибору сучасних методів лінгвістичного аналізу, з’ясовується сутність дискурсивного аналізу як методу, пропонується дискурсивний аналіз драми Лесі Українки “Оргія” у світлі теорії риторичних фігур.
22. Монахова Тетяна Василівна Диглосія: соціолінгвістичні міфи
У статті розглядаються три основні диглосійні стереотипи українського суспільства (соціолінгвістичні міфи): “Комплекс молодшого брата”, “Мовний екстремізм українців”, “Інтелектуальність = інтертекстуальність”. Означені соціолінгвістичні стереотипи є оцінкою власного й чужого мовлення за критеріями “високий – низький”, “свій – чужий” тощо.
23. Козак Надія Ігорівна Символіка слова “квітка” в міфах народів світу і його значення в різні періоди розвитку німецької мови
Статтю присвячено вивченню символіки німецького слова Blume “квітка” та лексичному аналізу цього слова в його діахронічному розвитку. Слово проаналізовано за допомогою різних словників та текстів давньоверхньонімецького, середньоверхньонімецького та новонімецького періодів.