Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №270

Міфи релігій світу, фольклор, традиційні образи і сюжети в слов'янських літературах
1. Бокшань Г. І. Темпоральні міфологеми в художній прозі Галини Пагутяк
У статті аналізується темпоральний вимір міфопоетики Г. Пагутяк. Увага зосереджена на функціонуванні наскрізних образів і мотивів з іманентною темпоральністю, а
також на інтерпретації міфологем, у яких темпоральний семантичний компонент є периферійним. Художнє протистояння часової лінійності та циклічності у доробку письменниці розглядається як одна з атрибутивних ознак творів неоміфологічної формації.
З’ясовується специфіка трансформації образу годинника, зокрема, акцентується його
готична маркованість у прозі авторки. Простежується кореляція цього образу з перехідним ритуалом, пов’язаним зі смертю. Розглядається темпоральний аспект міфологеми
дзеркала. Характеризується особливість категорії часу в оніричному інтертексті. Увага
також фокусується на просторово-часовій символіці образу Алефа, ремінісцентно
пов’язаного з однойменним оповіданням Х. Борхеса. Аналізується семантика образу призахідного сонця, що в міфологічній площині співвідноситься з категорією вічності. Мотив
вічного повернення розглядається як художня проекція моделі циклічного часу. У статті
висновується, що темпоральний аспект неоміфу Г. Пагутяк передусім візуалізується в
готично маркованих образах годинника, дзеркала та призахідного сонця.

The principal objective of the paper is to analyze the temporal dimension of H. Pahutiak’s mythopoetics. It focuses on the recurring images and motifs with immanent temporality, and also on the interpretation of the mythologems with a peripheral temporal
semantic component. Literary confrontation of linear time and cyclical time is considered as one of the characteristic features of
neomythological works. The study examines the specifics of transforming the image of a clock and accentuates its gothic markers in
the author’s prose. It emphasizes the relationship between this image and the transition rituals associated with death. The paper
details a temporal aspect of the mythologem of a mirror. It characterizes the peculiarities of the category of time in the oneiric intertext. The paper also investigates the spatial and temporal symbolism of the image of the Aleph, reminiscently connected with
J. Borges’s story of the same name. It analyzes the semantics of the image of the setting sun related to the category of eternity. The
paper considers the motif of the eternal return as a literary projection of the cyclical model of time. The conclusion can be drawn
that the temporal aspect in H. Pahutiak’s neomyth is mainly visualized through the gothically marked images of a clock, a mirror
and the setting sun. The results of this paper will contribute to future research on similar topics.

Ключові слова: темпоральний вимір лінійний час циклічний час образ годинника міфологема дзеркала просторово-часова символіка образ призахідного сонця мотив вічного повернення.
2. Гончарова Н. В. Біблійний інтертекст у «Слові про Закон і Благодать» Іларіона
На матеріалі твору митрополита Іларіона проаналізована проблема впливу Святого Письма на становлення в українській літературі середньовіччя жанру проповіді. Християнське вчення не одразу, а поступово заволодівало свідомістю мас, а найбільш ефективним засобом впливу була літературна діяльність давніх книжників. У статті звертається увага не тільки на композицію та літературну стилістику і поетику проповіді, а й на її пов’язаність зі Святим Письмом. Досліджуються факти впливу Біблії на
формування тексту Іларіона, йдеться про їх функціональне призначення у творі. Виявляється зображений в проповіді зв’язок сучасних авторові подій з Біблією та його співвідношення зі Старим і Новим Завітами. У статті досліджуються особливості мислення Іларіона образами із Святого Письма, яке являє собою екзегезу, що є визначальною
рисою середньовічного ставлення до біблійного тексту.

The article «The Bible intertext in «The Word about Law and Grace» by Ilarion» focuses on studying the influence of the Bible
on the formation of the medieval preaching. The goals of the research work are bringing to light the facts that Ilarion’s preaching is
influenced by the Bible, the research of their function in the text. The scientific innovation is connected with the study of Ilarion’s
way of thinking while creating his preaching and the usage of the symbols from the Holy Writings, that is the exegesis, which is the
remarkable feature of the medieval attitude towards the Bible Script. The adaptation of the Bible symbols and plots in the medieval
literature has been studied in the works by M. Zhulinski, O. Mishanich, A. Nyamtsy, V. Sulim, M. Naenko, P. Bilous etc. The main
methods of the research in the article are hermeneutic, structural, symbolical. The materials from the article can be used for further
researches connected with the Bible literature aspects. The main body of the article focuses on the fact that Ilarion refers to the Old
and New Testaments in order to create his own text – the genre of a preaching, which is aimed to depict modern events. The Metropolitan is eager to figure out and approve the status of Newly Christened Russ in the context of the sacral and modern history. Ilarion quotes the Bible Script, the associations with the Bible symbols, allegories and vocabulary. In the first chapter of the preaching he
contrasts the Old and the New Testaments. This chapter, in general, is theological and is focused on the interpretation of the Holy
Writings. In the second chapter Ilarion praises the prince Volodimir and Yaroslav the Wise. Ilarion gives the description of them
using the phrases from the Holy Writings. The Prayer is the last chapter and is the part of «The Words about Law and Grace». Creating the message, Ilarion skillfully quotes various Bible Books: the Entity, the Psalter, also he quotes such prophets as Isai, Daniil,
Evangilia, refers to St.Matvij, St. Luka, St.Ioan and others. Ilarion has a historical vision of the events and he seeks the comparison
at the Holy Writings. Firstly, Ilarion’s work «The Word about Law and Grace» represents the influence of the Byzantine’s literature
on Russ literature. Secondly, it shows that Russ literature craves to become independent. Thirdly, Ilarion depicts the Bible’s impact
on the preaching genre in Kyiev Russ.

Ключові слова: середньовічна література проповідь Біблія співвідношення між Старим і Новим Завітами екзегеза.
3. Дубина О. Ю. Символіка «Скарбниці потребної» Іоаникія Галятовського: взаємодія церковної традиції та фольлору
У статті здійснено аналіз символіки збірки оповідань про чуда Єлецької Божої Матері «Скарбниця потребная» одного з найбільш талановитих і плідних українських барокових письменників Іоаникія Галятовського з точки зору поєднання у цьому творі біблійної та народної легендарної традицій. Основну увагу зосереджено на мотиві побудови
храму та образах-символах, за допомогою яких він розгортається. Досліджено символічне значення образів будівничих, символіку дерева, каменю, води, радості і музики. Визначено пов’язаність мотиву побудови храму із відтворенням космічного акту впорядкування світу, уявленням про світове дерево. Встановлено кореляції окремих чуд із апокрифічними сюжетами переказів, легенд і пісень про зведення церкви. Окреслено роль
проаналізованого мотиву у витворенні символіки самої скарбниці, що є ключем до прочитання всього твору.

This article is an attempt to analyze the symbology of the collected narratives about miracles of Yeletska Mother of God which is
called «Skarbnytsia Potrebnaia» («The Needful Treasury»). The book was written and published in 1676 in Novhorod-Siverskyi by
one of the most talented and productive Ukrainian baroque writers Ioanykii Haliatovskyi. The aim of the research was to investigate
creation of the refined symbolic sense of «Skarbnytsia Potrebnaia» made through the combination of ecclesiastical and folklore traditions in this text. The study is accomplished by applying comparative-historical, structural analysis, semiotics and myth-criticism.
The novelty of the research consists in the analysis of the motif of building a temple and main images in which it is expanded. For
example, images of builders, symbology of tree, stone, water, gladness, and music. According to the chosen approach, the connection
between the motif of building a temple and the reproduction of the cosmic act of ordering the world is designated. Also in the process
of analysis the correlation of the separate miracles with the apocryphal legends and songs about building a church is represented.
The article is summarized with the defining the meaning of the analyzed motif to the symbology of treasury that decodes the whole
text. This study helps to understand better the place of «Skarbnytsia potrebnaya» in Haliatovskyi’s creative work and can be used in
further investigation of the Ukrainian baroque Marian narratives.

Ключові слова: богородичне оповідання мотив символ чудо біблійна традиція міф апокриф фольклор.
4. Турчина Т. В. Тлумачення старозавітних образів як префігурації новозавітних у проповідях Кирила Транквіліона Ставровецького
На матеріалі проповідей Кирила Транквіліона Ставровецького, що входять до Євангелія учительного, проаналізована специфіка використання образів зі Старого Завіту,
завдяки яким автор увиразнює євангельське вчення. В основі такого зіставлення лежить відома формула Августина Блаженного «Quanquam et in Vetere Novum lateat, et in
Novo Vetus pateat» [Лат.: У Старому Завіті прихований Новий, а у Новому розкривається
Старий [6 col. 623]. У центрі уваги – розкриття функціональних особливостей образності у проповідях. Серед усієї множини образів виокремлені найбільш прикметні, зокрема,
образи Мойсея – Ісуса, Адама – Ісуса, Єгипту мисленого, Землі Обітованої, мідного змія
– хреста Господнього.

The present article explores Kyrylo Tranquilion Stavrovetsky’s homilies that uses Old Testament images, namely images of Moses and Jesus, Adam and Jesus, the Promised Land, Moses serpent and cross. These images are of key importance to the baroque
author of the homilies because they introduce and anticipate the Gospel. A growing body of literature recognizes the importance of
typological reading of the Bible. A much-debated question is whether father Kyrylo used traditional examples of typological similarity or created his own on the base of existing tradition. The aim of the article is to explore the relations between the Old and New
Testament images in Stavrovetsky’s homilies from «The Didactic Gospel». The methodological base of the research implies to HansGeorg Gadamer hermeneutics and St. Augustine’s interpretation of the Bible studies. The innovation of the article lies in its subject:
there is little research on comparable study of the Bible and «The Didactic Gospel» by Kyrylo Tranquilion Stavrovetsky. This study
might be used in further exploration of the homilies from «The Didactic Gospel» and in comparative studies of the Bible. Using of
the common interpretive pattern of the Old Testament images the baroque author accomplishes the special tension in homilies’
presentation, which is based on typological reading of the biblical text.

Ключові слова: образ бароко проповідь Біблія тлумачення.
5. Чухонцева Н. Д. Міфологема двійництва у романі Галини Пагутяк «Магнат»
Актуальність теми статті визначається тим, що міфологема двійництва у романі
Галини Пагутяк «Магнат» (2014), яка відіграє важливу роль у художньому світі цього
твору, досі не була предметом спеціального вивчення. У даній розвідці поєднані методи
сучасної міфокритики і психоаналізу з елементами наратології та дискурсології. У романі виділяються три наративні стратегії: інтертекст, який складають цитати та
ремінісценції із творів головного героя – польського і українського гуманіста, письменника, дипломата, культурного діяча, магната Яна Щасного Гербурта, розповідь його
ритуального двійника Северина Никловського, а також подані курсивом у дужках авторські коментарі. У статті відзначено, що мотив двійництва у творі трансформується, розростається, вбираючи у себе уламки близнюкових міфів і міфів про героїврятівників, міф про Голема, традиційні бінарні опозиції та несподівані паралелі з історії
світової культури. З усього цього вибудовується авторська міфологема двійництва у
дусі концепції Поля Рікера, викладеної у книзі «Сам як інший».

The significance of the paper topic is stipulated by the fact, that the mythologem of twins in Halyna Pahutiak’s novel «The Magnate» (2014), which plays an important role in the artistic world of this literary work, has not been a subject of special research yet.
The purpose of this study is to explore the genesis, semantics, literary functions of the mythologem of twins in the novel, its relation
to the traditional mythology and also to identify characteristic features of the author’s neomyth. The study combines the methods of
modern mythological criticism and psychoanalysis with the elements of narratology and discoursology. The novel represents three
narrative strategies: the intertext, consisting of the quotations and reminiscences from the main character’s works – the Polish and
Ukrainian humanist, writer, diplomat, cultural figure, magnate Jan Szczesny Herburt, the story of his ritual twin Severyn Nyklovsky,
and also the author’s comments given in the brackets. The paper highlights that the motif of twins has been transformed in the novel,
it has been enlarged with the elements of twin myths, the myth about Golem, traditional binary oppositions and unexpected parallels
from the history of the world culture. All these elements form the author’s mythologem of twins in the spirit of Paul Ricoeur’s concept, represented in his book «Oneself as another». The preparation for the funeral mystery, where the remote kinsman of Jan
Szczesny Herburt’s wife has to play the role of the dead magnate’s «alive portrait», turns into a difficult way of identifying «another
in himself» and «himself in another» for the imitator. This process ends up in a delayed individuation.

Ключові слова: міф міфологема двійництво архетип наратив дискурс психоаналіз.