Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №193
Генологія, наратологія, поетика літературного твору | ||
| 1. | Галета О. І. Гра у бісер vs гра мільйонів: література і футбол | |
| На прикладі літературної антології «Письменники про футбол» показано зміни жанру антології в новій українській літературі. З переходом від модернізму до постмодернізму антологія із засобу побудови й підтримки національного літературного канону перетворюється на різновид масової літератури. Література при цьому сприймається не стільки як сфера формування культурних цінностей, скільки як особлива інтерпретаційна практика. На примере литературной антологии «Писатели о футболе» показано изменения жанра антологии в новой украинской литературе. С переходом от модернизма к постмодернизму антология из средства построения и поддержки национального литературного канона превращается в разновидность массовой литературы. Литература при этом воспринимается не столько как сфера формирования культурных ценностей, сколько как особая интерпретационная практика. The changes in the genre of anthology in modern Ukrainian literature are shown on the example of the literary anthology «Writers about Football». With the transition from modernism to postmodernism the anthology changes from being a means of building and supporting of the national literary canon into a variety of mass literature. As a result the literature is seen as a special interpretation practice rather than as a sphere of cultural values formation. | ||
| Ключові слова: антологія, ідентичність, інакшість, розмаїття, цінність, масова література, модернізм, постмодернізм, спорт, футбол. | ||
| 2. | Гон О. М. Політика Езри Паунда: на шляху до документального епосу | |
| У статті зроблено спробу визначити образно-структурну специфіку «Пісень» Паунда у системі жанрової належності до панорамних поетичних форм, виокремити історичні документи, які функціонують як основи американської ідентичності, описати локус «Храму Малатести» як «соборного» образу в оновленій моделі епічності, простежити художні стратегії побудови палімпсесту в «Кантос» на основі поєднання різноманітних культурних пластів і документальних текстів. В статье предпринята попытка определить образно-структурную специфику «Песен» Паунда в системе жанровой принадлежности к панорамным поэтическим формам, выделить исторические документы, которые функционируют как основы американской идентичности, описать локус «Храма Малатесты» как «соборного» образа в обновленной модели эпичности, проследить художественные стратегии построения палимпсеста в «Кантос» на основе сочетания разнообразных культурных пластов и документальных текстов. The paper attempts to determine the structural specificity of images and structures in Pound’s Cantos through their genre of belonging to panoramic poetic forms, to highlight the historical documents that function as the foundation of American identity, describe the locus of the Tempio Malatestiana as a «cathedral» image in an updated model of the epic, and to outline artistic strategy of building a palimpsest in the Cantos which is based on a combination of diverse cultural formations and documentary texts. | ||
| Ключові слова: документальний метод, соборний образ, жанр, історія банків, епос. | ||
| 3. | Гребенюк Т. В. Імовірність подій літературного твору як запорука читабельності (аспект модальності фікціональної прози) | |
| Об’єктом дослідження у статті виступає така характеристика події літературного твору, як її імовірність. Розглядаються окремі аспекти наукового дискурсу читацької рецепції події оповіді, а також вплив імовірності подій прозового твору на його популярність, «читабельність». Объектом исследования в статье является такая характеристика события в литературном произведении, как его вероятность. Рассматриваются отдельные аспекты научного дискурса читательской рецепции события нарратива, а также влияние вероятности событий произведения прозы на его популярность, «читабельность». In the article such a characteristic feature of the event in a literary text as probability is studied. Certain aspects of the scientific discourse of the reader’s reception of the narrative event as well as the influence of the probability of the prose work events on the popularity and readability of this work are considered. Key words: work of literature, narration, event, alethic modality, probability of an event, mass literature. | ||
| Ключові слова: літературний твір, наратив, подія, алетична модальність, імовірність події, масова література. | ||
| 4. | Дроздовський Д. І. Наративні стратегії в романі «Спокута» Іена Мак’юена: між «уявним» та «реальним». | |
У статті подано спробу проаналізувати особливості наративних стратегій у романі «Спокута» І. Мак’юена. Досліджено форми змішування фокусів нарації, що пов’язано з проблематикою роману. З психоаналітичної точки зору окреслено взаємодію між формами «уявного», «символічного» та «реального» (теорія Ж. Лакана). На прикладі пари «Брайоні – Сесилія» розкрито бінарні опозиції між раціональним (упорядкованим) та ірраціональним (хаотичним), показано небезпеки пост-просвітницького світогляду, який не спрацьовує у ХХІ ст. Показано з філософської точки зору неможливість об’єктивного пізнання дійсності. В статье представлена попытка проанализировать особенности нарративных стратегий в романе «Искупление» И. Макьюэна. Исследованы формы смешивания фокусов наррации, что связано с проблематикой романа. С психоаналитической точки зрения обозначено взаимодействие между формами «воображаемого», «символического» и «реального» (теория Ж. Лакана). На примере пары «Брайони – Сесилия» раскрыты бинарные оппозиции между рациональным (упорядоченным) и иррациональным (хаотичным), показано опасности пост-просветительского мировоззрения, которое не срабатывает в XXI в. Показано с философской точки зрения невозможность объективного познания действительности. In the article an attempt to analyze some specific features of the narrative strategies used in the novel Atonement by I. McEwan is made. The shifts in the narration focus connected with the problematic level of the novel are analyzed. The interaction between the forms of «imaginary», «symbolic» and «real» (according to Lacan’s theory) from the psychoanalytic point of view is defined. The binary oppositions between the rational (ordered) and irrational (chaotic) based on the pair «Briony – Cecilia» are revealed. In the novel, the post-Enlightenment view is described as a dangerous one which cannot reflect the reality of the XXI century in an adequate way. The impossibility of total knowledge is discussed from the philosophical point. | ||
| Ключові слова: наративні стратегії, «уявне – символічне – реальне». | ||
| 5. | Козьмик Г. О. Специфіка і функції джестового начала в художньому просторі історичної хроніки В. Шекспіра (на матеріалі п’єси «Генріх ІV») | |
| У статті розглянуто особливості художньої репрезентації джестової стихії в тексті історичної хроніки Вільяма Шекспіра «Генріх IV». Автор виокремлює основні типи прояву джестовості та детально аналізує їх функції у творі. В статье рассматриваются особенности художественной репрезентации джестовой стихии в тексте исторической хроники Уильяма Шекспира «Генрих IV». Автор выделяет основные типы проявления джестовости и детально анализирует их функции в произведении. The article deals with the peculiarities of the artistic representation and functions of the jest element in the text of the historical chronicle by William Shakespeare Henry IV. The author singles out and analyses the main types of the jest element and their functions in the chronicle. | ||
| Ключові слова: комічна стихія, вербальний гумор, кумедні витівки, жарт, джест, сміхове поле джесту. | ||
| 6. | Колеснікова А. Ю. Постколоніальні особливості історичної прози Олеся Лупія. | |
| У статті розглядаються історичні твори Олеся Лупія в постколоніальному аспекті, розкриваються домінанти творчого методу письменника. Вивчаються особливості зображення історичної особи в історичній повісті «Гетьманська булава». Проаналізовано специфіку формування образу героя-месника в історичному романі «Лицарі помсти». В статье рассматриваются исторические произведения Олеся Лупия в постколониальном аспекте, раскрываются доминанты творческого метода писателя. Изучаются особенности изображения исторической личности в исторической повести «Гетманская булава». Проанализирована специфика формирования образа героя- мстителя в историческом романе «Рыцари мести». The article deals with the study of the historical prose works of Oles Lupij in the рostcolonial aspect, the dominants of the writer’s creative method are discovered. The peculiarities of the historical personality’s image depiction in the historical short story «Hetman’s mace» are studied. The specificity of the hero-avenger image formation in the historical novel «Knights of revenge» is analysed. | ||
| Ключові слова: постколоніалізм, антиколоніалізм, нація, стереотип, інтерпретація. | ||
| 7. | Коляса О. В. Параметричні ознаки літературної постмодерністської казки. | |
| Статтю присвячено визначенню основних категоріальних параметрів англійського постмодерністського дискурсу літературної казки (ЛК). У процесі дослідження виділяються такі основні характеристики, як діалогічність, інтертекстуальність, варіативність, фрагментарність, карнавальність. Статья посвящена определению основных категориальных параметров английского постмодернистского дискурса литературной сказки (ЛК). В процессе исследования выделяются такие основные характеристики, как диалогичность, интертекстуальность, вариативность, фрагментарность, карнавальность. The article is devoted to the definition of the main categorial parameters of the literary fairy tale in British postmodern discourse. In the process of research such categories as dialogism, intertextuality, variability, fragmentation, carnivalization are singled out. | ||
| Ключові слова: постмодернізм, літературна казка, письмо, категорія. | ||
| 8. | Крамар В. Б. Наратив Джона Апдайка, Грема Свіфта і Джуліана Барнса (компаративістичний аспект) . | |
| Статтю присвячено проблемі компаративістичного дослідження постмодерністських наративів Джона Апдайка, Джуліана Барнса та Грема Свіфта. Художні системи постмодернізму США і Британії мають загальне коріння, проте суб’єктивізація світосприйняття, інтертекстуальність, філософічність, неоміфологічність та міфологізація сучасного буття, порушення хронології, розрив просторово-часових категорій, ігрове мислення та застосування прийому очуднення мають спільні і відмінні риси, що дає змогу аналізувати особливості літературних концепцій американського та британських митців у порівняльному аспекті. Статья посвящена проблеме компаративистического исследования постмодер- нистских нарративов Джона Апдайка, Джулиана Барнса и Грэма Свифта. Художественные системы постмодернизма США и Великобритании имеют общие корни, однако субъективизация мировосприятия, интертекстуальность, философичность, неомифологичность и мифологизация современного бытия, нарушение хронологии, разрыв пространственно-временных категорий, игровое мышление и применение приема остранения имеют общие и отличительные черты, что позволяет анализировать особенности литературных концепций американского и британских художников в сравнительном аспекте. The article is devoted to the study of postmodern narratives by John Updike, Julian Barnes and Graham Swift. Though postmodern artistic systems of the United States and Great Britain have common roots the subjectivity of the world’s perception, intertextuality, philosophy, mythology, breaking of the space/time categories, playful thinking and estrangement have certain distinctive features which allow to analyze the characteristics of the literary conceptions of American and British artists in the comparative aspect. | ||
| Ключові слова: постмодернізм, інтертекстуальність, філософічність, міфологізація, порушення хронології, ігрове мислення, очуднення. | ||
| 9. | Кремінь Т. Д. «Слово о полку Ігоревім»: до питання втраченої архітектоніки. | |
| У статті автор запропонував загальну концепцію сприйняття віршованого епосу в українській літературі, що тягнеться від традиційної для мистецтва протоплазми художньої творчості. Також тут охарактеризовано ймовірні витоки походження «Слова про Ігорів похід», де за основу взято канонічну релігійну поезію, а також традиції народнопоетичної творчості, де крізь призму втраченої архітектоніки розглядається питання необхідності природної реконструкції цього етапного для розвитку світової літератури явища в контексті народної поетики. В статье автор предложил общую концепцию восприятия стихотворного эпоса в украинской литературе, находящейся у истоков традиционной для искусства протоплазмы художественного творчества. Также здесь охарактеризованы вероятные истоки происхождения «Слова о полку Игореве», где за основу взято каноническую религиозную поэзию, а также традиции народного творчества. Cквозь призму утраченной архитектоники рассматривается вопрос необходимости естественной реконструкции этого этапного для развития мировой литературы явления в контексте народной поэтики. The author suggests an understanding of the poetic epic in the Ukrainian literature as a phenomenon rooted in the traditional protoplasm of artistic creation. The paper also describes the possible sources of origin of The Lay of Igor’s Campaign, which is based on the canonical religious poetry and the tradition of folk art. Analyzing the masterpiece of the Ukrainian medieval literature through the prism of the lost architectonics the author stresses the necessity of natural reconstruction of the initial phases of the poetic epic in the discourse of folk poetics. | ||
| Ключові слова: віршований епос, протоплазма, дискурс, парадигма, канон, архітектоніка, ірмос, ектенія, молитва, народна поетика. | ||
| 10. | Мазурак А. І. Елементи кінопоетики в художній літературі докінематографічного періоду в інтерпретації Михайла Ромма. | |
| У статті досліджуються кінематографічні прийоми в літературі до виникнення мистецтва кіно. З досліджень та лекцій режисера Михайла Ромма наводяться та інтерпретуються приклади аналізів творів художньої літератури на предмет виявлення цих прийомів. В статье исследуются кинематографические приемы в литературе до возникновения искусства кино. Из исследований и лекций режиссера Михаила Ромма приводятся и интерпретируются примеры анализов произведений художественной литературы на предмет выявления этих приемов. In this article the cinematographical methods used in the literature before the rise of cinematography are studied. The examples of fiction analysis fulfilled with the help of these methods from the film director Mikhail Romm’s works and lectures are interpreted. | ||
| Ключові слова: монтаж, кадр, кінопоетика, кінозасоби, кінематографічність в літературі, мізансцена, ракурс. | ||
| 11. | Манько Р. М. Феноменологічний аспект поезії Збігнєва Герберта. | |
| У статті досліджено, виявлено і проаналізовано феноменологічне підґрунтя поезії Збігнєва Герберта. На основі вивчення окремих творів автора продемонстровано вплив філософії літератури Романа Інґардена на світоглядну позицію Збігнєва Герберта. Акцентовано увагу на тому, що на різних етапах своєї поетичної творчості автор перебуває під впливом феноменологічної версії Інґарденової філософії, яку можна визнати найхарактернішою для феноменології в літературознавстві. В статье исследованы, выявлены и проанализированы феноменологическое основание поэзии Збигнева Герберта. На основе изучения отдельных произведений автора продемонстрировано влияние философии литературы Романа Ингардена на мировоззренческую позицию Збигнева Герберта. Акцентируется внимание на том, что на разных этапах своего поэтического творчества автор находится под влиянием феноменологической концепции Ингарденовой философии, которую можно признать характерной для феноменологии в литературоведении. The following article deals with the phenomenological basis of Zbignev Herbert’s poetry. The influence of Roman Ingarden’s philosophy on the author’s outlook was shown through the analysis of some of his works. It is also stressed that on different stages of his poetic work the author was influenced by the phenomenological version of Ingarden’s philosophy which can be called the most characteristic of the phenomenology in literary criticism. | ||
| Ключові слова: феноменологія, інтенційна реальність, епістемологія, онтологія, сприйняття, знак, особа, предмет. | ||
| 12. | Марінеско В. Ю. Літературна біографія як жанрова модель: особливості еволюції, атрибутивні та модусні ознаки. | |
| Статтю присвячено літературній біографії як одному з жанрів, що знаходиться у фокусі уваги сучасного літературознавства. У ній представлено авторську дефініцію терміна. Дослідниця також визначає атрибутивні ознаки цієї жанрової моделі, серед яких наявність історичного контексту, глибокий психологічний аналіз особистості, використання домислу та вимислу, реалістичність хронотопу, естетизація оповіді, суб’єктивізм письменника. Крім того, у публікації виокремлено низку основних модусних ознак. Статья посвящена литературной биографии как одному из жанров, который находится в фокусе внимания современного литературоведения. В ней представлена авторская дефиниция термина. Исследовательница также определяет атрибутивные признаки этой жанровой модели, среди которых наличие исторического контекста, глубокий психологический анализ личности, использование домысла и вымысла, реалистичность хронотопа, эстетизация повествования, субъективизм писателя. Кроме того, в статье выделяется ряд основных модусных признаков. This article is devoted to the literary biography as one of the genres contemporary literary studies focus on. It represents the author’s definition of the term. The author also introduces such attributive features of this genre as historical context, the use of conjecture and fiction, the reality of chronotope, the aesthetic approach to the narration, writer’s subjectivity. Besides a number of main modus features are singled out. | ||
| Ключові слова: літературна біографія, життєпис, жанрова модель, хронотоп, домисел, вимисел, мемуари. | ||
| 13. | Мацевко-Бекерська Л. В. Рецептивна панорама наративу в дискурсі кіберкультури: роман Марка Леві «Усе, що не було сказано». | |
| Досліджується рецептивно-інтерпретаційний процес, репрезентований наративом роману в контексті функціонування специфічної образної системи. Розщеплення художнього світу на реальний та ілюзорний потребує відповідної рецептивної готовності, здатності змоделювати і синхронізувати морально-етичну проблематику крізь призму дійсного та бажаного. Исследуется рецептивно-интерпретационный процесс, репрезентированный нарративом романа в контексте функционирования специфической образной системы. Разделение художественного мира на реальный и илюзорный требует соответствующей рецептивной готовности, способности смоделировать и синхронизировать морально- этичную проблематику сквозь призму действительного и желаемого. The receptive and interpretative process represented in the narrative of the novel in the context of the specific image system functioning is studied. The splitting up of the fictional world into real and illusory components requires the corresponding receptive readiness, the ability to simulate and synchronize moral and ethical issues through the prism of the actual and desired. | ||
| Ключові слова: наративна конфігурація, інтерпретація, життєва історія, нарація, комунікативний простір. | ||
| 14. | Нестеренко Ю. В. Письменницька есеїстика: спроба міфологемного аналізу. | |
| У публікації жанр есе розглядається з позиції міфологемної теорії. Під аналіз підпадають тексти сучасних українських есеїстів. Авторка зосереджує увагу на основних тотемних й сталих архаїчних образах у малій епіці. В публикации жанр эссе рассматривается из позиции теории мифологем. Анализируються тексты современных украинских эссеистов. Автор сосредоточивает внимание на основных тотемних и постоянных архаичных образах в малой эпике. This article is devoted to the genre of the essay from the position of mythologem theory. The texts of contemporary Ukrainian writers are analyzed. The author’s attention is concentrated on the totemic and permanent archaic images in the small epos. | ||
| Ключові слова: жанр, есе, міф, образ, міфологема. | ||
| 15. | Ожоган Л. О. Дансько-українські філософсько-естетичні перехресні стежки (Ґеорґ Брандес та Іван Франко). | |
| У статті з’ясовано роль відомого данського критика Ґ. Брандеса у творчій долі українського письменника І. Франка. Здійснено зіставний аналіз філософсько-естетичних поглядів цих культурних діячів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В статье определена роль известного датского критика Г. Брандеса в творческой судьбе украинского писателя И. Франко. Проведен сопоставительный анализ философско- эстетических взглядов этих культурных деятелей второй половины ХІХ – начала ХХ ст. The article examines the role of the well-known Danish critic Georg Brandes in the work of the Ukrainian writer Ivan Franko. The study offers comparative analysis of the philosophical- aesthetic ideas expressed by these cultural figures of the second half of the 19th and the beginning of the 20th centuries. | ||
| Ключові слова: філософія позитивізму, соціалізм, естетика реалізму, культурний радикалізм, заанґажоване мистецтво. | ||
| 16. | Остапчук Т. П. Реклама обуви на интертекстуальном перекрестке. | |
| Статтю присвячено інтертекстуальним зв’язкам між рекламою, літературою, живописом, фотомистецтвом і комп’ютерними технологіями. Матеріалом стали рекламні кампанії взуття від К. Лабутена останніх років. Статья посвящена интертекстуальным связям между рекламой, литературой, живописью, фотоискусством и компьютерными технологиями. Материалом стали рекламные кампании обуви от К. Лабутена последних лет. The article is devoted to intertextual connections among advertising, literature, art, photo and computing technologies. Resent Christian Louboutin’s ad campaigns are under consideration. | ||
| Ключові слова: постмодерністська реклама, інтертекстуальні стратегії, стилізація, римейк, колаж. | ||
| 17. | Паньків О. Б. Поезія Африки мовою Тараса Шевченка. | |
| Статтю присвячено африканській поезії, яка є неповторною і самобутньою, та її перекладам українськими майстрами поетичного слова, які доклали чимало зусиль, щоб зробити кращі здобутки африканської поезії надбанням власного народу. Поезія Африки, безсумнівно, збагатила нашу літературу цінностями культури африканського континенту і дала змогу читачам краще пізнати надбання африканських літератур, зрозуміти внутрішній світ ліричних героїв і заохотити перекладачів до глибинного проникнення в поетичну скарбницю Африки. Статья посвящена африканской поэзии, являющейся неповторимой, самобытной, и ее переводам украинскими мастерами поэтического слова, приложившими немало усилий для того, чтобы лучшие достижения африканской поэзии стали приобретением собственного народа. Поэзия Африки, безусловно, обогатила нашу литературу культурными ценностями африканского континента и дала возможность читателям лучше познать достояния африканских литератур, понять внутренний мир лирических героев и поощрять переводчиков к глубокому проникновению в поэтическую кладезь Африки. The article is devoted to the unique and original African poetry and its translations of Ukrainian poets who have put much effort to make the best works of African poetry the acquirements of their own nation. African poetry, for sure, has enriched our literature with cultural values of the African continent and has given the opportunity to our readers to appreciate the achievements of African poetry, to understand the inner world of the lyrical heroes and to encourage our translators to penetrate deeper into the African poetic treasury. | ||
| Ключові слова: африканська поезія, здобутки, цінності культури, надбання, внутрішній світ ліричних героїв, поетична скарбниця Африки. | ||
| 18. | Пензова С. О. Оповідання О. Довженка «Тризна»: наративно-поетологічний аспект. | |
| Статтю присвячено дослідженню системи прийомів оповідання О. Довженка «Тризна», зокрема з’ясовуються специфіка й оригінальність застосування літературних і суто кінематографічних прийомів, визначається авторська майстерність їхнього поєднання в одному прозовому творі. Статья посвящена исследованию системы приемов рассказа А. Довженка «Тризна», в частности определяются специфика и оригинальность использования литературных и кинематографических приемов, авторское мастерство их соединения в одном прозаическом произведении. The article is devoted to the study of the system of techniques used in Dovzhenko’s story Trizna. The aim is to define the specific character of using literary and purely cinematographic methods and author’s skill in their combination in one prose work. | ||
| Ключові слова: прийом, кіноприйом, кінооповідання, кінематографічність. | ||
| 19. | Петриченко Н. Г. Особливості використання вальтер-скоттівської моделі у творчості Пантелеймона Куліша та Миколи Гоголя . | |
| У статті вивчаються особливості втілення вальтер-скоттівської моделі в романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, визначається специфіка поєднання цієї моделі з національно-патріотичними проблемами, які порушуться в цих творах, порівнюються варіанти трактування образу козацтва письменниками. В статье изучаются особенности воплощения вальтер-скоттовской модели в романе «Черная рада» Пантелеймона Кулиша и повести «Тарас Бульба» Николая Гоголя, определяется специфика сочетания этой модели с национально-патриотическими проблемами, которые поднимаются в данных произведениях, сравниваются варианты трактовки образа казачества писателями. The article is devoted to the study of the usage of Walter Scott’s model in the novel The Black Council by Panteleimon Kulish and in the novel Taras Bulba by Nikolai Gogol. Special attention is given to the specific combination of this model with national and patriotic issues raised in these works and to the comparison of different approaches to the depiction of Cossacks useed by both writers. | ||
| Ключові слова: вальтер-скоттівська модель, історична тематика, романтизм, роман, козацтво, проблематика. | ||
| 20. | Пресіч О. В. Концепт «місто» й бінарна опозиція «місто / село» в українсько-канадській прозі першої «хвилі» імміграції . | |
| У статті проаналізована українсько-канадська проза першої «хвилі» імміграції в ракурсі інтерпретації концепту «місто» й висвітлення традиційної для української літератури ХІХ-ХХ століття опозиції «місто / село». Об’єктом аналізу стали твори Онуфрія Іваха, Іллі Киріяка, Стефанії Пауш, Миколи Петрівського. В статье проанализирована украинско-канадская проза первой волны эмиграции в ракурсе интерпретации концепта «город» и рассмотрения традиционной для украинской литературы ХІХ-ХХ веков оппозиции «город / деревня». Объектом анализа стали произведения Ильи Кирияка, Онуфрия Иваха, Стефании Пауш, Николая Петривского. This article analyzes the interpretation of the concept of the «city» and the opposition between the «city» and the «village» traditional for the Ukrainian literature during the 19th and 20th centuries in the first-generation immigrant Ukrainian prose. The author analyzes the works by Illia Kyriiak, Onufrii Ivakh, Stefaniia Paush, Mykola Petrivsky. | ||
| Ключові слова: концепт «місто», урбанізація, опозиція «місто / село», імміграція, українсько-канадська проза. | ||
| 21. | Солодар Л. В. Праця і відпочинок – духовні потреби українського народу (на матеріалі творчості Т. Шевченка, П. Куліша, У. Самчука). | |
| У статті проаналізовано репрезентації форм відпочинку та ставлення до праці у творчості Т. Шевченка, П. Куліша, У. Самчука. Увага зосереджена на ментальнісних константах українського народу, характеризується поняття «українська мрія». В статье проанализированы репрезентации форм отдыха и отношение к труду в творчестве Т. Шевченка, П. Кулиша, У. Самчука. Внимание сосредоточено на ментальных константах украинского народа, характеризируется понятие «украинская мечта». The representation of recreation forms and attitudes to work in the works of T. Shevchenko, P. Kulish, U. Samchuk are analyzed in the article. The focus is on the mentality constants of the Ukrainian people with special attention given to the characteristics of the term «Ukrainian dream». | ||
| Ключові слова: праця, відпочинок, хутір, село, земля, «українська мрія», «хутірська філософія». | ||
| 22. | Старшова О. О. Наратологічний ракурс проблеми автора. | |
| Статтю присвячено дослідженню проблеми автора з точки зору наратології. Усупереч постструктуралістським заявам про усунення автора з будь-яких рівнів тексту, наратологічна теорія відновлює цю категорію як одну з наративних інстанцій, або як імпліцитного автора, або як абстрактного автора, або як наративного агента. У будь-якому разі, вона покликана надати тексту зв’язності, цілісності, уберегти його від розростання значень та надмірної суб’єктивності інтерпретацій. Статья посвящена исследованию проблемы автора с точки зрения нарратологии. Вопреки постструктуралистским заявлениям об устранении автора со всех уровней текста, наррратологическая теория восстанавливает эту категорию как одну из нарративных инстанций либо в качестве имплицитного автора, либо абстрактного автора, либо нарративного агента. В любом случае, она призвана придать тексту связности, целостности, уберечь его от разрастания значений и излишней субъективности интерпретаций. The article considers the problem of the author from the narratological point of view. Despite the poststructuralist propositions about the eradication of the author from any textual level, theory of narratology resurrects this category as one of the narrative instances either as an implied author, or as an abstract author, or as a narrative agent. In any case its function is to provide the text with cohesion, unity, and to protect it from the proliferation of meanings and excessive subjectivity of interpretation. | ||
| Ключові слова: імпліцитний автор, абстрактний автор, драматизований наратор, недраматизований наратор, наративний агент, фокалізація, точка зору, авторська інтенція. | ||
| 23. | Сторчеус С. В. Еволюція образу головного героя в детективній прозі У. Мослі в контексті мультикультурних тенденцій. | |
| У статті досліджуються особливості еволюції образу головного героя в афро- американському детективі У. Мослі в контексті мультикультурних тенденцій, із характерними для них процесами міжетнічної та міжнаціональної взаємодії, консолідації культур, децентралізації, обумовлених зміною логоцентричної парадигми на плюралістичну. Процес становлення самосвідомості протагоніста є віддзеркаленням процесу само- визначення чорношкірого населення в Америці. В статье исследуются особенности эволюции образа главного героя в афро- американском детективе У. Мосли в контексте мультикультурных тенденций, с характерными для них процессами межэтнического и межнационального взаимодействия, консолидации культур, децентрализации, обусловленных изменением логоцентрической парадигмы на плюралистическую. Процесс становления самосознания протагониста отображает процесс самоопределения чернокожего населения в Америке. The article deals with the peculiarities of the protagonist’s evolution in the Afro-American detective fiction of W. Mosley in the context of multicultural tendencies characterized by the processes of interethnic interaction, consolidation of cultures and decentralization caused by a change from logocentric paradigm to pluralistic paradigm. The process of formation of protagonist’s identity reflects the process of self-determination of black Americans. | ||
| Ключові слова: афро-американський детектив, плюралізм, логоцентризм, еволюція, мультикультурні тенденції. | ||
| 24. | Ткачук О. П. Достоєвський у світлі впливу на прозу Джозефа Конрада. | |
| Статтю присвячено проблемі впливу Достоєвського на творчість класика англійської літератури польського походження Джозефа Конрада. Враховуючи неприйняття «російськості» Достоєвського та особисті причини відмежовування Конрада від сумної політичної спадщини Російської імперії, дослідження психологізму, типології тем та ідей стає важливим для розуміння художньо-естетичних концепцій російського і англійського митців. Статья посвящена проблеме влияния Достоевского на творчество классика английской литературы польского происхождения Джозефа Конрада. Учитывая неприятие «российскости» Достоевского и личные причины отмежевания Конрада от печального политического наследия Российской империи, исследование психологизма, типологии тем и идей становится важным для понимания художественно-эстетических концепций русского и английского художника. The article deals with the influence of Dostoevsky on the classic of English literature, Polish- born writer Joseph Conrad. Taking into consideration the rejection of Dostoevsky’s «Russianness» and Conrad’s personal reasons for dissociation from the unfortunate political inheritance of the Russian Empire, the study of psychology as well as typology of the topics and ideas becomes important for understanding the artistic and aesthetic concepts of the Russian and British artists. | ||
| Ключові слова: російський вплив, польське питання, русофобія, імітація, слов’янський, політичний, тероризм, психологізм. | ||
| 25. | Філатова О. С. Термінологічна верифікація авторства: «системно-суб’єктний метод» Б. Кормана. | |
| У статті робимо спробу охарактеризувати один із варіантів систематизації та дефінітивного обґрунтування автора як категорії поетики, пов’язаний з академічною «школою» автора Бориса Кормана. В статье анализируем один из вариантов систематизации и дефинитивного обоснования автора как категории поэтики, связанный с академической «школой» автора Бориса Кормана. In the article we analyze one of the variants of categorical systematization and definitive substantiation of the author as a poetics category associated with the academic «school» of Boris Korman. | ||
| Ключові слова: автор, образ автора, суб’єкт свідомості, системно-суб’єктний аналіз. | ||
| 26. | Філоненко О. Г. Дискурс влади культури у фільмі Пітера Грінвея «Книги Просперо» за п’єсою Вільяма Шекспіра «Буря». | |
| У статті розглядається кіноадаптація п’єси Вільяма Шекспіра «Буря», створена британським кінорежисером і художником Пітером Грінвеєм, як приклад деконструкції дискурсу влади культури в постмодерному кінематографі. Кінотвір аналізується на візуальному та наративному рівнях із позицій співвідношення із оригінальним твором Шекспіра та розкриття актуальних для сьогодення сенсів. В статье рассматривается киноадаптация пьесы Вильяма Шекспира «Буря», созданная британским кинорежиссером и художником Питером Гринуэем, как пример деконструкции дискурса власти культуры в постмодернистском кинематографе. Кинематографическое произведение анализируется на визуальном и нарративном уровнях с позиций соотношения с оригинальным произведением Шекспира и раскрытия актуальных для современности смыслов. In the article the author analyses cinematic adaptation of William Shakespeare’s play «The Tempest» created by the British film director and artist Peter Greenaway as an example of deconstruction of the discourse of power of culture in the postmodern film. The cinematic work is analyzed on visual and narrative levels from the position of correlation to the original Shakespeare’s work and disclosure of actual senses. | ||
| Ключові слова: нео-бароко, культурна індустрія, дискурс влади, реді-мейд, кінематограф, кросс-культурні дослідження. | ||