Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №166
Українська література в пошуках ідентичності | ||
1. | Анастасьєва Д. С. «Стефа і її Чакалка» Івана Андрусяка: центральні та периферійні функції казки | |
У статті на матеріалі казки Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка» простежується взаємодія фольклорної та літературної казки, визначаються центральні та периферійні функції жанрів. Аналізується побудова хронотопу літературної казки, постулюється універсальність жанру літературної казки для сприйняття дитиною і дорослим. Ключові слова: літературна та фольклорна казка, хронотоп, функція, ідентичність, жанр. В статье на материале сказки Ивана Андрусяка «Стефа и ее Чакалка» прослеживается взаимодействие фольклорной и литературной сказки, определяются центральные и периферийные функции жанров. Анализируется построение хронотопа литературной сказки, постулируется универсальность жанра литературной сказки для восприятия ребенком и взрослым. Ключевые слова: литературная и фольклорная сказка, хронотоп, функция, идентичность, жанр. The article based on the fairy-tale «Stefa and her Chakalka», deals with the interaction of folklore and literary fairy-tales and identifies central and marginal functions of genres. It analyses the structure of the chronotopos of the literary fairy-tale and states the universal character of the literary fairy-tail for both children and adults. Key words: literary and folklore fairy-tale, chronotopos, function, identity, genre. | ||
2. | Анісімова Н. П. «Час становлення» національної ідентичності в поезії Юрія Буряка | |
У статті розглядаються основні аспекти поетичної історіософії представника покоління 80-х років ХХ ст. Юрія Буряка. Визначаються художні моделі історичного часу на матеріалі збірок поета «Брук», «Струми». Теоретикометодологічною основою дослідження послужили ідеї праць М. Гайдеґґера, Т. де Шардена, К. Ясперса. Ключові слова: історичний час, історіософія, минуле, пам’ять, історична епоха, поетична модель, мотив. В статье рассматриваются основные аспекты поэтической историософии представителя поколения 80-х годов ХХ века Юрия Буряка. Определяются художественные модели исторического времени на материале сборников поэта «Брусчатка», «Токи». Теоретико-методологической основой исследования послужили идеи трудов М. Хайдеггера, Т. де Шардена, К. Ясперса. Ключевые слова: историческое время, историософия, прошлое, память, историческая эпоха, поэтическая модель, мотив. The article deals with the main aspects of the poetic historiosophy of Yuriy Buryak, the representative of the 1980s generation. The artistic models of the historic time have been defined on the material of the poet’s collection «Pavestone», «Tokay». The theoretic and methodological bases of the investigation are the ideas of M. Heidegger, T. de Chardin and K. Jaspers’ works. Key words: historic time, historiosophy, the past, memory, historic epoch, poetic model, motive. | ||
3. | Береза І. Ю. Незалежність України у творчості Валерія Бойченка | |
У статті розглянуто націотворчу проблематику в поезіях та статтях миколаївського письменника Валерія Бойченка. До аналізу залучено вірші та статті кінця 80-х років ХХ – початку ХХI століття. Серед маркерів творчості В. Бойченка наголошений образ Т. Шевченка, підкреслено інтерес до краєзнавчих тем, історії козацтва, зазначено сатиричний пафос щодо ворогів державності України. Ключові слова: краєзнавчі теми, ремінісценції історії України, національні символи, націотворчі проблеми. В статье рассматривается нациеобразующая проблематика в поэзии и статьях николаевского писателя Валерия Бойченка. Анализируются стихотворения и статьи конца 80-х лет ХХ – начала ХХI веков. Среди маркеров творчества В. Бойченко обозначен образ Т. Шевченко, подчеркнут интерес к краеведческим темам, истории казачества, отмечен сатирический пафос по отношению к врагам государственности Украины. Ключевые слова: краеведческие темы, реминисценции истории Украины, национальные символы, нациеобразующие проблемы. The article discusses the problems of the generation of the nation in the poems and articles by a Mykolaiv-born writer Valery Boychenko. The poems and the articles of the late 80th of XX – beginning of XXI century are analyzed. Among the markers of V.Boychenko the image of T.Shevchenko is accentuated, the interest in local culture and the history of Cossacks is stressed satiric pathos to enemies of Ukraine’s statehood is noted. Key words: local history themes, history of Ukraine reminiscences, national symbols, problems of generation of nation. | ||
4. | Бойцун І. Є. Міфологічний простір повісті «Корова часу, або Нові пригоди вужа Ониська» Олександра Дерманського | |
У статті на прикладі повісті «Корова часу, або Нові пригоди вужа Ониська» Олександра Дерманського окреслено домінанти формування національної ідентичності реципієнтів через систему національно-психічних констант, акцентовано на важливості наповненості творів для дітей складовими національної культури. Аналіз показав, що в повісті О. Дерманського формантами національної ідентифікації виступають персонажі-тварини, котрі проживають в обмеженому просторі українського локусу: на городі. Мандрівка в часі дає можливість повернути забуті в наш час складові культури. З’ясовано роль алюзій на образному, сюжетному рівнях. Визначено специфіку жанру твору, невідповідність авторського маркування його як пригодницької повісті. За жанровими ознаками твір належить до казкової повісті. Ключові слова: алюзія, жанр, казка, традиції, онім. В статье на примере повести «Корова времени, или Новые приключения ужа Ониська» А. Дерманского очерчено доминанты формирования национальной идентичности реципиентов через систему национально-психологических констант, акцентировано на важности наполнения произведений для детей составляющими национальной культуры. Анализ показал, что в повести А. Дерманского формантами национальной идентификации выступают персонажи-животные, которые проживают в ограниченном пространстве украинского локуса: на огороде. Путешествие во времени дает возможность вернуть забытые в наше время составляющие культуры. Выяснено роль аллюзий на образном и сюжетном уровнях. Определено специфику жанра произведения, несоответствие авторской маркировки его как приключенческой повести. По жанровым характеристикам произведение относится к сказочной повести. Ключевые слова: аллюзия, жанр, сказка, традиции, оним. In the article the dominants of the formation of recipients’ national identity through the system of national-psychological constants on the basis of the story «The cow of time, or New adventures of a snake Oniskо» by A. Dermansky is outlined with additional attention paid to the importance of filling of works for children with the components of national culture. The analysis has shown that in A. Dermansky’s story the formants of national identification are represented by characters-animals who live in the limited space of Ukrainian locus: a vegetable garden. The trip in time gives the chance to return the components of cultures forgotten nowadays. The role of hints at figurative and subject levels is defined. The specificity of the work genre is stated and the discrepancy of its author’s definition of the story as an adventure story is pointed out. According to the genre characteristics the work is a fairy tale. Key words: a hint, a genre, a fairy tale, traditions, it. | ||
5. | Бортнік Ж. І. Діалог між «Я» та «Іншим» у монодрамі Н. Нежданої «Мільйон парашутиків» у контексті проблем ідентифікації | |
У статті розглядаються специфічні сторони конфлікту між Іншим і Я жіночого персонажа монодрами сучасного українського драматурга Н. Нежданої «Мільйон парашутиків». Здійснено аналіз особливостей зображення і художнього втілення ідентичності героїні п’єси, розглянуто оповідь у драматургічному творі як процес формування ідентичності образу героя. Особливу увагу авторка статті приділяє сюжету і композиції монодрами Неди Нежданої, які дешифрують мистецькі рефлексії драматурга. Ключові слова: монодрама, ідентифікація, самоідентифікація, Я, Інший, гра, сюжет, персонаж. В статье рассматриваются специфические стороны конфликта между Другим и Я женского персонажа монодрамы современного украинского драматурга Н. Нежданой «Миллион парашютиков». Проведён анализ особенностей изображения и художественного воплощения идентичности героини пьесы, рассмотрено повествование в драматургическом произведении как процесс формирования идентичности образа героя. Особое внимание автор статьи уделяет сюжету и композиции монодрамы Неды Нежданой, которые дешифруют творческие рефлексии драматурга. Ключевые слова: монодрама, идентификация, самоидентификация, Я, Другой, игра, сюжет, персонаж. The specific sides of the conflict between Other and I of the female character in the monodrama «Million of paratroopers» by the Ukrainian playwright N. Nezhdana are taken under consideration. The analysis of the image peculiarities and the artistic realization of the heroine’s identity was accomplished. The author of the article pays a lot of attention to the plot and the composition of the monodrama, which decodes the reflections on art of the playwright. Key words: monodrama, identification, self-identification, I, Оther, game, plot, character. | ||
6. | Бугайова Н. А. Проблема ідентичності у творах Валерія Шевчука | |
У даній статті проаналізовано твори Валерія Шевчука з різних періодів його творчості. Новела «Цяцьки» (1960) та оповідання «N-був» (2006) презентують проблему ідентичності особистості як шлях до її формування. Питання ідентичності приходить із сфери психології та соціології, де ґрунтовні дослідження провели американські науковці Е. Еріксон, Дж. Мід, І. Гоффман та інші. Дослідивши поетику творів В. Шевчука, ми виділили два види ідентичності: Я-ідентичність (за класифікацією І. Гоффмана) та національну (за Е. Смітом). Зокрема, Я-ідентичність наявна в одній із перших новел письменника 1960 року, коли він тільки починав працювати з прозою, а національна – у творі першого десятиліття ХХІ століття. Ключові слова: ідентичність, особистість, психологія, Я-ідентичність, поетика. В данной статье проанализированы произведения Валерия Шевчука из разных периодов его творчества. Новелла «Игрушки» (1960) и рассказ «N-был» (2006) презентуют проблему идентичности личности как путь к ее формированию. Вопрос идентичности приходит из сферы психологии и социологии, где глубокие исследования провели американские учёные Э. Эриксон, Дж. Мид, И. Гоффман и другие. Исследовав поэтику произведений В. Шевчука, мы выделили два вида идентичности: Я-идентичность (за классификацией И. Гоффмана) и национальную (за Э. Смитом). В частности, Я-идентичность присутствует в одной из первых новелл писателя 1960 года, когда он только начинал работать с прозой, а национальная – в произведении первого десятилетия ХХІ века. Ключевые слова: идентичность, личность, психология, Я-идентичность, поэтика. In this article the works of Valery Shevchuka taken from different periods of his creative activity are analyzed. The short stories «Toy» (in 1960) and «N-was» (in 2006) represent the problem of personality’s identity as the way to its formation. The question of identity comes from the sphere of psychology and sociology, where serious research was done by the American scientists of E. Erikson, Dzh. Med, I. Goffman etc. Having analyzed the poetics of the works of V. Shevchuk we defined two types of identity: I- identity (according to I.Goffman's classification) and national (for E.Smith). In particular, I-identity is present in one of the first short stories of the writer published in 1960, when he only began to work with prose, and nationality – in the works of the first decade of XXI century. Key words: identity, personality, psychology, I-identity, poetics. | ||
7. | Волощук Ю. О. Національна ідентичність героїв та художнє моделювання часопростору в романній прозі Володимира Гжицького | |
У статті зроблено спробу розкрити особливості національного характеру героїв у романах В. Гжицького «Чорне озеро», «Захар Вовгура», «У світ широкий», «Великі надії», «Ніч і день», дати автобіографічну та психобіографічну мотивацію антиноміям «своє» – «чуже», «національне» – «радянське», «маргінальне» – «великодержавне». Дослідниця обстоює думку про національну увиразненість часопростору в романах, розглядає його найважливіші елементи, що складають картину буття українців, росіян, ойротів, поляків. Ключові слова: національна ідентичність, хронотоп, образ-архетип, образ-символ, характер літературного героя, антиномії «своє» – «чуже», «національне» – «радянське», «маргінальне» – «великодержавне». В статье сделана попытка раскрыть особенности национального характера героев в романах В. Гжицкого «Черное озеро», «Захар Вовгура», «В мир широкий», «Большие надежды», «Ночь и день», дать автобиографическую и психобиографическую мотивацию антиномиям «своё» – «чужое», «национальное» – «советское», «маргинальное» – «великодержавное». Исследователь подчеркивает национальную обусловленность хронотопа в романах, рассматривает его важнейшие элементы, составляющие картину ытия украинцев, русских, ойротов, поляков. Ключевые слова: национальная идентичность, хронотоп, образ-архетип, образ-символ, характер литературного героя, антиномии «своё» – «чужое», «национальное» – «советское», «маргинальное» – «великодержавное». This article considers the attempt to reveal the peculiarities of the national Ukrainian characters in the novels by V. Gzhitskiy «Black pond», «Zahar Vovgura», «To the great world», «Great expectations», «Night and day», describes the autobiographical and psychobiographical motivations of the understanding the idea of contrast «we» – «they», «national» – «soviet», «marginal» – «stat central». The author determines the idea about the national peculiarity in depicting of time and space in the novels, also she figures out it’s the most important elements, which combine the panorama of national identity of Ukrainian people, Russian, Oirotes, Polish. Key words: national identity, chronotop, image-archetype, image-symbol, the character of literary hero, contrast «we» – «they», «national» – «soviet», «marginal» – «stat central». | ||
8. | Галушка Н. В. Жанрова специфіка детективної прози Ірен Роздобудько | |
У статті аналізується своєрідність детективної прози Ірен Роздобудько. Значна увага акцентується на особливостях інтерпретацій традиційних норм детективного жанру. Автор статті доходить висновку, що жанрова специфіка детективних творів Ірен Роздобудько полягає у створенні письменницею власної оригінальної формули, основою якої є синкретизація жанрових формул таємниці й любовної історії. Це забезпечує існування цікавої інтриги у творах й інспірує інтелектуальне та емоційне напруження читачів. Ключові слова: детектив, трилер, традиційні норми детективної прози, віталізація стереотипів. В статье анализируется своеобразность детективной прозы Ирэн Роздобудько. Значительное внимание акцентируется на особенностях интерпретаций традиционных норм детективного жанра. Автор статьи приходит к выводу, что жанровая специфика детективных произведений Ирэн Роздобудько заключается в создании писательницей собственной оригинальной формулы, основой которой является синкретизация жанровых формул тайны и любовной истории. Это обеспечивает существование интересной интриги в произведениях и инспирирует интеллектуальное и эмоциональное напряжение читателей. Ключевые слова: детектив, триллер, традиционные нормы детективной прозы, витализация стереотипов. The article discusses the originality of the detective prose by Iren Rozdobudko. The great attention is given to the interpretations of traditional norms in the detective genre. The author of the article comes to the conclusion that the genre specificity of modern detective stories lays in the creation by the authoress the original formula, based on the syncretism of genre formulas of the mystery and the love story. It provides the existence of an interesting intrigue in her works and creates the intellectual and emotional tension for the readers. Key words: detective story, thriller, traditional norms of detective prose, vitalization of stereotypes. | ||
9. | Гірняк М. О. У пошуках координат для власного «я»: проблема ідентичності у прозі Валер’яна Підмогильного | |
У статті зосереджено увагу на проблемі ідентичності у творах Валер’яна Підмогильного, зокрема на чинниках її формування та способах репрезентації. Маски для Іншого і для себе, поява «чужинця» у власному внутрішньому світі для персонажів стають нормою. У творах Підмогильного людині важко примирити тілесне і духовне, чоловіче і жіноче, відкрити «людський» бік кохання, налагодити повноцінний діалог з Іншим поруч із собою. Персонажі болісно переживають неспівмірність часопросторових координат людини та світу, шукаючи звільнення у віртуальному світі мистецького твору. Ключові слова: ідентичність, маска, я/Інший, чужинець, тілесне/духовне, творчість. В статье внимание сосредоточено на проблеме идентичности в произведениях Валерьяна Пидмогильного, в частности на факторах ее формирования и способах репрезентации. Маски для Другого и для себя, появление «чужака» в собственном внутреннем мире для персонажей являются нормой. В произведениях Пидмогильного человеку трудно примирить телесное и духовное, мужское и женское, открыть «человеческую» сторону любви, наладить полноценный диалог с Другим возле себя. Персонажи болезненно переживают несопоставимость временно-пространственных координат человека и мира, ища освобождения в виртуальном мире художественного произведения. Ключевые слова: идентичность, маска, я/Другой, чужак, телесное/духовное, творчество. In the article attention is paid to the problem of identity in the works by Valerian Pidmohylnyi, in particular, to factors of its forming and modes of representation. Masks for Other and for self, appearance of «stranger» in the own internal world become a norm for characters. In the works by Pidmohylnyi it is difficult for a person to reconcile physical and mental, male and female, to open «human» side of love, to establish full dialogue with Other near oneself. Characters experience incompatibility of spatiotemporal coordinates of human being and world distressingly, searching for liberation in the virtual world of artistic work. Key words: identity, mask, self/ Оther, stranger, physical/mental, creation. | ||
10. | Єременко О. Р., Кобилякова Г. В. Маскулінні моделі ґендерної ідентифікації в романах Василя Слапчука | |
Стаття присвячена аналізові моделей конструювання ґендерної ідентичності чоловіка за романами «Дикі квіти», «Жінка зі снігу» та «Сліпий дощ» Василя Слапчука, одного з найяскравіших представників сучасної української прози. Ключові слова: ґендер, ґендерна ідентичність, моделі ґендерної ідентифікації. В статье анализируются модели конструирования гендерной идентичности мужчины в романах «Дикие цветы», «Женщина из снега» и «Слепой дождь» Василия Слапчука, одного из самых ярких представителей современной украинской прозы. Ключевые слова: гендер, гендерная идентичность, модели гендерной идентификации. The feminine models of gender identification in the novels of Vasyl Slapchuck as one of the most outstanding representatives of modern Ukrainian prose are analyzed in the article. Key words: gender, the gender identity, the models of gender identification. | ||
11. | Журавська О. В., Росінська О. А. Часопростір прози Е. Андієвської як рівень проявлення ідентичності (на матеріалі «Роману про добру людину») | |
У статті аналізуються загальні принципи організації часу й простору в прозі Емми Андієвської на матеріалі «Роману про добру людину». Констатується сюрреалістичість часопростору твору письменниці, зумовлена необхідністю розмикання звичних рамок сприйняття дійсності. Заявлена проблема передусім осмислюється в сенсі формування в художньому романному часопросторі структур національної ідентичності на рівні зсувів часопросторових шарів. Часопростір роману проаналізовано як триєдиний, оскільки тільки поєднання всіх площин розгортання сприймання породжує можливість розв’язання буття героїв твору. Ключові слова: художній час і простір, символ, візії, сюрреалізм. В статье анализируются основные принципы организации времени и пространства в прозе Эммы Андиевской на материале «Романа о добром человеке». Констатируется сюрреалистичность хронотопа в произведении писательницы, обусловленная необходимостью размыкания привычных рамок восприятия действительности. Заявленная проблема прежде всего осмысливается в плане формирования в художественном романном хронотопе структур национальной идентичности на уровне сдвигов пространственно-временных слоев. Хронотоп романа проанализирован как триединый, поскольку только сочетание всех плоскостей развертывания восприятия порождает возможность разрешения бытия героев произведения. Ключевые слова: художественное время и пространство, символ, визии, сюрреализм. In the proposed article the detailed and purposeful analysis of the categories of space and time in Emma Andievs’ka’s prose (A Novel About a Good Human Being) is fulfilled. The surrealism of chronotopos in the works of the writer is defined as a condition necessary for the breaking of usual scopes of the perception of the reality. Key words: artistic time and space, symbol, dreams, surrealism. | ||
12. | Корнійчук Т. В. Проблеми релігійного самовизначення українського народу в «Енеїді» І. Котляревського | |
У статті охарактеризовано систему релігійного світобачення нашого народу за сюжетом «Енеїди» І. Котляревського вказано на особливості співіснування двох форм його вияву – язичництва та християнства. Ключові слова: язичництво, християнство, двовір’я. В статье охарактеризировано систему религиозного мировоззрения нашего народа за сюжетом «Энеиды» И. Котляревского указывается на особенности сосуществования двух форм его проявления – язычества и христианства. Ключевые слова: язычество, христианство, двоеверие. The system of religious attitude of our nation to «Eneida» by Ivan Kotlyarevsky is analyzed in this article. The peculiarities of the coexistence of the two forms of its manifestation – раganism and Christianity are stressed. Key words: paganism, Christianity,double-faith. | ||
13. | Корнілова К. О. Індивідуальний часопростір головного героя в романі П. Загребельного «Юлія, або Запрошення до самовбивства» | |
У статті розглядається своєрідність окреслення часопростору героя в романі Павла Загребельного «Юлія, або Запрошення до самовбивства», проекція психологічного стану головного героя на міські топоси, особливості її художнього втілення. Ключові слова: місто, час, простір, вічність, психологічний стан, образ, символ. В статье рассматривается своеобразие очертания времени и пространства в романе Павла Загребельного «Юлия, или Приглашение к самоубийству», проекция психологического состояния главного героя на городские топосы, особенности ее художественного воплощения. Ключевые слова: город, время, пространство, вечность, психологическое состояние, образ, символ. This article is devoted to the features of time and space in the novel «Julja, or Zaproshennja do samovbyvstva» by Pavlo Zagrebelny. The projection of the psychological condition of the protagonist on the urban toposes and the originality of its artistic realization. Key words: city, time, space, eternity, psychological condition, image, symbol. | ||
14. | Красненко О. В. Ідентифікація себе як українця в романі П. Загребельного «Південний комфорт» | |
У статті розглядається взаємовплив міста та людини, звертається увага на внутрішню боротьбу індивіда із самим собою за цілісність свідомості в урбанізаційному соціумі. Місто постає носієм духовних цінностей і культурних традицій, що відіграє велику роль у становленні всебічно розвиненної особистості, бо в сучасному суспільстві поняття сакральності, духовної пам’яті залишаються для багатьох людей неусвідомленими й незрозумілими, тому головному герою, як людині високих моральних цінностей, справжньому громадянинові важко вижити в умовах такої нестерпної реальності. Ключові слова: місто, палімпсест, урбанізація, цінності, цілісність особистості. В статье рассматривается взаимовлияние города и человека, обращается внимание на внутреннюю борьбу индивида с самим собой за целостность сознания в урбанистическом социуме. Город является носителем духовных ценностей и культурных традиций, что в свою очередь играет большую роль в становлении всесторонне розвитой личности, так как в современном обществе понятия сакральности, духовной памяти остаются для многих людей неосознанными и непонятными и главному герою, как человеку высоких моральных ценностей, настоящему гражданину трудно выжить в условиях такой жестокой реальности. Ключевые слова: город, палимпсест, урбанизация, ценности, целостность личности. This article is devoted to the interaction of the city and the man, additional attention is paid to the eternal fight of the individual with himself for the integrity of consciousness in the urban surrounding. The City is a bearer of cultural values and traditions that plays a great role in the education of a person. However, in the modern society the idea of sacral spiritual memory is left for many people unrealized and incomprehensible. So that’s why it is difficult for the main hero being a man of high moral values and a real citizen to live in the conditions of such a cruel reality. Key words: city, palimpsest, urbanization, values, integrity of personality. | ||
15. | Кривопишина А. С. Наративні принципи конструювання ідентичності в автобіографічному романі «Добло і зло» Ірени Карпи | |
У статті здійснено спробу проаналізувати особливості конструювання ідентичності як різновекторного наративного процесу в сучасному постмодерному автобіографічному романі. Основна увага зосереджена на характеристиці наративу як засобу ідентифікації особи. Ключові слова: наратив, наративна ідентичність, автобіографічний роман. В статье сделано попытку проанализировать особенности конструирования идентичности как разновекторного нарративного процесса в современном пост-модерном автобиографическом романе. Основное внимание сосредоточено на характеристике нарратива как средства идентификации. Ключевые слова: нарратив, нарративная идентичность, автобіографический роман. An attempt to analyze the peculiarities of identity construction as a narrative process of different vectors in the contemporary postmodern autobiographical novel is made in the following article. The main attention is focused on the characteristics of a narrative as a means of identification. Key words: narrative, narrative identity, autobiographical novel. | ||
16. | Мацько В. П. Культурологічна парадигма в літературно-критичній та епістолярній спадщині: Олександр Білецький і Мирон Степняк | |
У статті відображено основні віхи діяльності Мирона Степняка (1903–1949) на тлі суспільно-політичного та громадського життя в Україні першої половини ХХ століття, ставлення до багатьох відомих діячів, роздуми про майбутнє держави, її культурного розвою. Листи, як джерело інформації, підсвічують світогляд поета, його внутрішній світ, який віддзеркалює сприйняття довкілля. Ключові слова: листування, світогляд, епістолярна спадщина, життєпис. В статье отражены основные этапы деятельности Мирона Степняка (1903–1949) на фоне общественно-политической жизни в Украине первой половины ХХ века, отношение ко многим известным деятелям, размышления о будущем государства, его культурного развития. Письма, как источник информации, освещают мировоззрение поэта, его внутренний мир, который отражает восприятие действительности. Ключевые слова: переписка, мировоззрение, эпистолярное наследие, жизнеописание. The article is about the main stages of Myron Stepnyak’s activity (1903–1949) on the background of public, political and civil life in Ukraine of the first half of the 20th century. It also shows his attitude to many famous public figures, his thoughts about the future of our country and its cultural development. Letters as source of information represent poet’s outlook, his inner world, that reflects his perception of the environment. Key words: correspondence, world outlook, epistolary heritage, biography. | ||
17. | Меншій А. М. Часова організація наративного дискурсу в оповіданні М. Коцюбинського «Persona grata» | |
У статті подано спробу осмислення часової організації наративного дискурсу в оповіданні М. Коцюбинського «Persona grata». Окреслено специфіку нарації твору, зокрема встановлено, що в розповідній структурі оповідання важливою є роль гетеродієгетичного наратора в інтрадієгетичній ситуації. Проаналізовано функціонування часових модифікацій розгортання нарації. Визначено, що одним із текстових варіантів «псевдочасового» розмежування події є анахронія, зокрема її різновиди: аналепсис, необхідний для самопрезентації персонажа і розпізнавання психологічного контексту викладу та пролепсис, що здійснює коригуючу функцію щодо розгортання основної сюжетної лінії. Ключові слова: наратологія, наратор, гетеродієгетичний, інтрадієгетичній, анахронія, аналепсис, пролепсис. В статье сделана попытка осмыслить временную организацию нарративного дискурса в рассказе М. Коцюбинского «Persona grata». Определена специфика наррации произведения, в частности доказано, что в повествовательной структуре произведения важную роль играет гетеродиегетический нарратор в интрадиегетической ситуации. Проанализировано функционирование временных модификаций наррации. Установлено, что одним из текстовых вариантов «псев-довременного» разграничения событий является анахрония, а именно следующие ее разновидности: аналепсис, необходимый для самопрезентации персонажа и создания психологического контекста рассказа, и пролепсис, который выполняет корректирующее действие относительно основной сюжетной линии. Ключевые слова: нарратология, нарратор, гетеродиегетический, интрадиегетический, анахрония, аналепсис, пролепсис. An attempt to comprehend the temporal organization of the narrative discourse in the story «Persona grata» by M. Kotsyubinsky was made in the article. The specificity of the narration was defined, in particular, it was found that in the narrative structure of the work heterodiegetic narrator plays an important role in the intradiegetic situation. The functioning of the narration temporal modifications was analyzed. It was determined that one of the pseudotemporal delineation of events in its text variants is anachrony, namely, its following types: analepsis necessary for self-presentation of character and for creation of psychological context of the story, and prolepsis which performs corrective action concerning the main storyline. Key words: narratology, narrator, heterodiegetic, intradiegetic, anachrony, analepsis, prolepsis. | ||
18. | Музичук В. В. Художня інтерпретація історичної особистості в тетралогії Г. Хоткевича «Богдан Хмельницький» | |
У статті розглядається тетралогія Гната Хоткевича (1877–1938) «Богдан Хмельницький». Розкриваються її жанрова та стилістична специфіка. Розглядається еволюція образу Богдана Хмельницького крізь призму соціально-історичних та морально-етичних випробувань. Визначено його місце в історії України як особистості та як державного діяча. Показано особливості відображення характеру особистості в контексті модерністичних тенденцій початку ХХ ст. Беруться до уваги світоглядні принципи, якими керується автор в інтерпретації образу гетьмана. Співставлено образ Хмельницького із реальним прототипом. Також проаналізовано образи, які мають безпосередню причетність до формування світогляду гетьмана. Ключові слова: особистість, «надлюдина», свобода волі, внутрішня боротьба, тетралогія, прототип. В статье рассматривается тетралогия Гната Хоткевича (1877–1938) «Богдан Хмельницкий». Раскрываются ее жанровая и стилистическая специфика. Рассматривается эволюция образа Богдана Хмельницкого через призму социально-исторических и морально-этических испытаний. Определено его место в истории Украины как личности и как государственного деятеля. Показаны собенности отражения характера личности в контексте медернистических тенденций начала ХХ в. Обращается внимание на мировоззренческие принципы, какими руководствуется автор в интерпретации образа гетьмана. Сопоставлен образ Хмельницкого с реальным прототипом. А также проанализированы образы, которые имеют непосредственную причастность к формированию мировоззрения гетмана. Ключевые слова: личность, «сверхчеловек», свобода воли, внутреняя борьба, тетралогия, прототип. The article deals with the tetralogy by G. Chotkevych (1877–1938) «Bogdan Chmelnitsky». Its genre and stylistic features are disclosed. The evolution of the image of Bogdan Chmelnitsky through the prism of social, historical, moral and ethical challenge is examined. His place in the history of Ukraine as a person and as a statesman is determined. The features of the reflection of the character of personality in the context of the modernist tendencies of the early 20-th century are shown. The author pays attention to the world view principles which the writer uses interpreting the character of the hetman. The image of Chmelnytsky with the real prototype is compared. Also the characters of the heroes who have the influence on the world view of hetman are analyzed. Key words: personality, «superman», free will, inner struggle, tetralogy, prototype. | ||
19. | Повар М. Г. Іван Вирган: грані таланту письменника | |
У статті висвітлено проблему національної ідентичності у творчості Івана Виргана. У поезіях виразно проявляються дві тенденції: перша – оригінальний та самобутній талант письменника, друга – посередність поезій, які писались для прославлення здобутків комунізму. Автор поставав перед дилемою: як писати? Спроба збагнути в історичному контексті проблеми національного самоусвідомлення й була нашою метою дослідження. Ключові слова: творча індивідуальність, народнопісенні мотиви, художній світ поета, народне світосприймання і світобачення, гармонія світу, мовне багатство. В статье освещена проблема национальной идентичности в творчестве Ивана Виргана. В поэзиях выразительно проявляются две тенденции: первая – это оригинальный и самобытный талант писателя, вторая – посредственность поэзий, которые писались для прославления успехов коммунизма. Автор стоял перед дилемой: как писать? Попытка понять в историческом контексте проблемы национального самосознания и была нашей целью исследования. Ключевые слова: творческая индивидуальность, народнопесенные мотивы, художественный мир поэта, народное мироощущение и мировоззрение, гармония мира, языковое багатство. In this article the problem of national identity in creative works by Ivan Virgan is reflected. In his poetry the two tendencies are expressively developed: the first – the original and distinctive talent of the writer, the second – mediocrity of poetry, which were written for glorification of communism's progress. The author faced the dilemma: how to write? The aim of our research was an attempt to understand the problems of national self-consciousness in the historical context. Key words: creative individuality, folk song motifs, artistic world of writer, peoples world-view, harmony of the world, language wealth. | ||
20. | Порядна О. О. Віршування І. Франка як спосіб вираження національної ідентичності митця (на матеріалі перекладу вірша Р. Бернса «Трагічний уривок») | |
У статті розглянуто рівень «українізації» віршування І. Франка на матеріалі його перекладу з Р. Бернса «Трагічний уривок», частково охарактеризовано ритміку, строфіку та мелодику. З’ясовано питання віршової майстерності митця як засобу вираження національної ідентичності мови, мислення та ментальності. Ключові слова: ідентичність, архетип, мова, мислення, ментальність, версифікація, трансформація. В статье рассмотрен уровень «украинизации» стихосложения И. Франка на материале его перевода с Р. Бернса «Трагический отрывок», частично охарактеризованы ритмика, строфика и мелодика. Исследован вопрос о мастерстве стихосложения автора как средства выражения национальной идентичности языка, мышления и ментальности. Ключевые слова: идентичность, архетип, речь, мышление, ментальность, версификация, трансформация. In the article the level of «ukrainization» in I. Franko’s versification which is based on his translation of Robert Burns’ «The tragic piece», is observed and its rhythm, melody and strophes are partially characterized. We researched the question of poetical skill of the artist as an expression of national identity of language, thinking and mentality. Key words: identity, archetype, language, thinking, mentality, versification, transformation. | ||
21. | Присяжнюк О. М. Ідентифікація міста в поезії Лесі Українки: пошук європейської культуровідповідності | |
Стаття присвячена відомій українській поетесі рубежу ХІХ-ХХ ст. – Лесі Українці, а саме її поезії найбільш яскравого й цікавого періоду творчості – кримського. Лірика поетеси розглядається з нових позицій прочитання поетичного тексту. Головна увага приділена поняттям «хронотоп», «топос» як основним категоріям кристалізації художнього світу літературного твору, також розкриттю просторових панорам, інтерпретації антитетичних та еквівалентних топосів, наявних у художніх картинах означеного періоду творчості поетеси. Ключові слова: текст, картина світу, символ, топос, хронотоп. Статья посвящена известной украинской поэтессе рубежа ХІХ-ХХ веков – Леси Украинке, а именно её поэзии наиболее яркого и интересного периода творчества – крымского. Лирика поэтессы рассматривается с новых позиций чтения поэтического текста. Главное внимание уделено понятиям «хронотоп», «топос» как основным категориям кристаллизации художественного мира литературного произведения, также раскрытию пространственных панорам, интерпретации антитетических и эквивалентных топосов, наполняющих художественные картины означенного периода творчества поэтессы. Ключевые слова: текст, картина мира, символ, топос, хронотоп. The article is dedicated to the prominent Ukrainian poetess of the XIX – XX time fence – Lesya Ukrainka, namely to the most interesting and fascinating period of her oeuvre – the Crimean. The poetess’s lyric poetry is analyzed from the position of a new poetic text reading. The main attention is paid to the terms «chronotopos», «topos» as the main categories of imaginative world crystallization, to the revelation of the spatial panorama, the interpretation of the antithetic and equivalent toposes, which are used in the poetess’s lyric poetry of that period. Key words: text, worldview, symbol, topos, chronotopos. | ||
22. | Савич Н. В. Історико-літературна спадщина Т. Г. Шевченка у професійно-фаховій підготовці майбутніх філологів | |
Стаття висвітлює погляди на деякі маловідомі сторінки життя та творчості видатного українського класика Т. Шевченка. Автор намагається поєднати і порівняти певні періоди його творчості, проаналізувати відмінності, подати офіційну та неофіційну точки зору, проілюструвати деякі епізоди життя письменника автентичними документами та запропонувати контрольні завдання для студентів. Ключові слова: творчість, соціальна діяльність, літературна спадщина, релігійні погляди, ідеологія, кріпацтво, поезія. Статья освещает взгляды на некоторые малоизвестные страницы жизни и творчества украинского классика Т. Шевченко. Автор стремиться объединить и сравнить отдельные периоды его творчества, проанализировать отличия, подать официальную и неофициальную точки зрения, а также проиллюстрировать некоторые эпизоды жизни писателя аутентичними документами. Ключевые слова: творчество, социальная деятельность, литературное наследие, религиозные взгляды, идеология, крепостничество, поэзия. The article elucidates the views on some little known pages describing the life and creative activity of the famous Ukrainian classical writer T. Shevchenko. The author strives to combine and compare separate periods of his creative work, analyze differences, give official and non official points of view, and also to illustrate some episodes from the life of the writer with the help of authentic documents. Key words: creativity, social activity, literary heritage, religeous views, ideology, serfdom, poetry. | ||
23. | Cаприкіна А. Г. Синкретизм художнього мислення Г. Мазуренко як вияв творчої ідентичності | |
Стаття присвячена проблемі творчої самототожності Г. Мазуренко, що зумовлена синкретизмом її мистецького світовідчуття і виявляється в гармонійному поєднанні поезії, образотворчого мистецтва й музики. У статті визначаються основні чинники формування творчої ідентичності письменниці, її індивідуального стилю, з’ясовується специфіка художнього світосприйняття авторки, розкривається багатогранність творчої діяльності Г. Мазуренко, досліджуються шляхи її мистецької самореалізації, розглядаються способи кореляції мистецтва слова з живописом і музикою у творах письменниці. Ключові слова: синкретизм, творча ідентичність, мистецьке світовідчуття. Статья посвящена проблеме творческой самотождественности Г. Мазуренко, обусловленной синкретизмом её художественного мироощущения, которое проявляется в гармоническом сочетании поэзии, изобразительного искусства и музыки. В статье определяются основные факторы формирования творческой идентичности писательницы, её индивидуального стиля, выясняется специфика художественного мировосприятия автора, раскрывается многогранность твор-ческой деятельности Г. Мазуренко, исследуются способы корреляции искусства слова с живописью и музыкой в произведениях писательницы. Ключевые слова: синкретизм, творческая идентичность, художественное мироощущение. The article deals with the problem of creative self-identity of G. Mazurenko due to the syncretism of its artistic attitude, which manifests itself in a harmonious combination of poetry, painting and music. The key factors which shaped the identity of the writer are defined, the specificity of her artistic perception of the world is analyzed and the correlation of the poetry with painting and music in the literary works of author are explored in the article. Key words: syncretism, a creative identity, the artistic attitude. | ||
24. | Ткаченко І. А. «Тільки степом заростемо, тільки степом...»: екзистенційний дискурс степу в романі Любові Голоти «Епізодична пам’ять» | |
У статті здійснено аналіз екзистенційного дискурсу степу в романі Любові Голоти «Епізодична пам’ять». Доведено, що топос степу у творі є одним із маркерів, за яким відбувається національна ідентифікація свідомого українця. Художній світ роману розглядається як сакральний універсум, окреслений степовим ландшафтом. Ключові слова: степ, сакральний топос, скрипти степу, національна ідентичність, національна пам’ять. Автор статьи предлагает анализ экзистенционального дискурса степи в романе Любви Голоты «Эпизодическая память». Доказано, что топос степи в произведении – один из маркеров, которым идентифицируется национальное естество украинца. Художественный мир романа интерпретируется как сакральный универсум, очерченный степным ландшафтом. Ключевые слова: степь, сакральный топос, скрипты степи, национальная идентификация, национальная память. The article gives an archetypical analysis of the topos steppe in novel of L. Holota «Incidental Memory». The author reviews topos steppe through the prism of national identification context. Steppe is the sign for the national identification for Ukrainian people. Art world of the novel is analyzed as sacrum world which is steppe. Key words: steppe, sacrum topos, steppe codes, national identification, national memory. | ||
25. | Турчин М. М. Національна іманентність текстів Ігоря Калинця | |
У статті викладено результати прочитання твору Ігоря Калинця «Міф про козака Мамая» та висвітлено специфіку поетичного переживання національної ідеї крізь призму міфу. Охарактеризовано вияви національної іманентності текстів на жанровому, образному та версифікаційному рівнях. Ключові слова: текст, міф, національна ідея, образний та версифікаційний рівень. В статье изложены результаты исследования произведения Игоря Калинца «Миф о казаке Мамае» (Миф про казака Мамая) и освещены своеобразия поэтического переживания национальной идеи сквозь призму мифа. Охарактеризованы проявления национальной имманентности текста на жанровом, образном и версификационном уровнях. Ключевые слова: текст, миф, национальная идея, образный и версификационный уровень. The article «National immanence of the Ihor Kalynets’ texts» expounds the results of reading «The myth about Cossack Mamay» (Mit pro kozaka Mamaya) by Ihor Kalynets’ and the specifics of poetic experiencing the national idea through the myth. The revelations of national immanence of the texts on the ideological, stylistic, figurative, versification levels are characterized. Key words: text, myth, national idea, figurative and versification level. | ||
26. | Чухонцева Н. Д. «Степовий менталітет» у ліриці Миколи Чернявського | |
У статті досліджується специфіка вираження «степового менталітету» в ліриці Миколи Чернявського і доводиться, що психокомплекс «поета степу» відіграє важливу роль у творенні дисонансів ліричної свідомості, надає внутрішнього драматизму образові автогероя. Суб’єктивні конотації концепту «степ» інтерпретуються як прояви модернізму. Ключові слова: менталітет, модернізм, традиція, концепт, архетип, символ, міф. В статье исследуется специфика выражения «степного менталитета» в лирике Николая Чернявского и доказывается, что психокомплекс «поэта степи» играет важную роль в создании диссонансов лирического сознания, привносит внутренний драматизм в образ автогероя. Субъективные коннотации концепта «степь» интерпретируются как проявления модернизма. Ключевые слова: менталитет, модернизм, традиция, концепт, архетип, символ, миф. The article covers the specific expression of the «steppe mentality» in the lyrics by Mykola Chernyavsky and proves the considerable role of psycho-complex of «poet of steppe» as a dissonances creator in the lyric consciousness and inward dramatics in autohero’s image. The subjective connotations of the concept of «steppe» are interpreted as manifestations modernism. Key words: mentality, modernism, tradition, concept, archetype, symbol, myth. | ||
27. | Шарова Т. М. Образ матері в романі Івана Маслова «Материнський вогонь» | |
У статті зосереджена увага на тому, що образ жінки наявний у структурі творів Івана Маслова, та зазначено, що автор різнобічно прославляє святість материнства через портретну характеристику. Ключові слова: образ, портрет, мати, жінка, любов. В статье сосредоточено внимание на том, что образ женщины имеется в структуре произведений Ивана Маслова и отмечено, что автор разносторонне прославляет святость материнства через портретную характеристику. Ключевые слова: образ, портрет, иметь, женщина, любовь. The article focuses attention on that fact that the image of a woman is present in the structure of Ivan Maslov’s works. It is especially stressed that the author glorifies comprehensively the holiness of maternity through the character description. Key words: image, portrait, mother, woman, love. |