Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №164

Ідентифікаційні процеси у світовому літературному просторі
1. Бабарика М. Г. Поетика будови прифронтового ландшафту в романі Жюльєна Грака «Балкон у лісі»
У даній статті проблематика декодування авторської поетики конструювання прифронтового ландшафту у романі Ж. Грака «Балкон у лісі» вирішується у перспективі центральної для усієї Західної культури, на думку Е. Кейсі, установчої діалектики між локальним і між-локальним (або відповідно ландшафтним), художнє втілення та витлумачення якої у романному тексті Грака нами послідовно відстежується на декількох рівнях його композиційної організації: від паратекстуального до інфратекстуального.
Ключові слова: лімітрофний, лімінальний, прифронтовий, місце, топос, локус, ландшафт.

В данной статье проблематика декодировки авторской поэтики конструирования прифронтового ландшафта в романе Ж. Грака «Балкон в лесу» (1958) разрешается в перспективе центральной и основополагающей для всей Западной культуры, по убеждению Э. Кейси, диалектики между локальным и между-локальным (или соответственно ландшафтным), художественное воплощение и трактование которой в романном тексте Грака нами последовательно прослеживается на нескольких уровнях его композиционной организации: от паратекстуального до инфратекстуального.
Ключевые слова: лимитрофный, лиминальный, прифронтовой, место, топос, локус, ландшафт.

In the following article the author’s front-line landscape construction poetics within Julien Gracq’s novel «Un balcon en forêt» (1958) decoding set of problematics is dealt in a broad perspective of the central, fundamental dialectics (defining the whole Western philosophy and culture as such, according to E.Casey) between a local place and a more widely universal space (or a landscape). Gracq’s own take on a fictional interpretation of the former is consequently studied on a number of stated novel’s compositional levels: starting with the paratextual and on to the infratextual one.
Key words: limitrofic, liminal, front-line, borderland, place, topos, locus, landscape.
2. Варецька С. О. Історія, пам’ять, ідентичність у романі «Моє століття» Ґ. Ґраса
У даній статті охарактеризовано книгу Ґ. Ґраса «Моє століття» крізь призму таких понять, як історія, пам’ять, ідентичність. Пишучи про різні події ХХ століття, автор демонструє інший підхід до творення Великої історії. Він відкриває нові способи бачення й сприйняття відомих подій та фактів. Таким чином демонструється ще один погляд на світову історію – погляд знизу, погляд тих, хто на узбіччі.
Ключові слова: Ґюнтер Ґрас, «Моє століття», історія, пам’ять,ідентичність.

В данной статье представлена характеристика книги Г. Граса «Мое столетие» сквозь призму таких понятий, как история, память, идентичность. Автор пишет про разные события ХХ столетия, при этом он демонстрирует другой подход к созданию Большой истории. Он открывает новые способы видения и восприятия известных событий и фактов. Таким образом, демонстрируется еще один взгляд на всемирную историю – взгляд снизу, взгляд тех, кто на обочине.
Ключевые слова: Гюнтер Грасс, «Мое столетие», история, память, идентичность.

Günter Grass’s book «My Century» is characterized in the paper through a prism of such notions as history, memory, and identity. Describing different events of XX century, the author demonstrates various approaches to create Great history. He reveals new ways of vision and perception of well-known events and facts. Therefore another view of the world history is exposed as a view from the bottom or a view of those, who are on the roadside.
Key words: Günter Grass, «My Century», history, memory, identity.
3. Висоцька С. С. Симулякризація героя в англійському постромані і проблема кризи ідентичності
У статті на прикладі роману Джона Фаулза «Мантіса» розглядається процес симулякризації героя в англійському постмодернізмі. Завдяки підключенню у тексті подвійного коду – базового поетикального принципу постмодернізму – границя переходу від однієї цитати із втраченим маркером авторства до іншої акумулює гру жанрових структур і деформує образ персонажа. Останній представляє у постромані контамінацію відчужених цитат, набір дзеркал, «луна-камеру», за визначенням Р. Барта. Фрагментаризація образу персонажа постає характерною рисою постіндустріальної епохи, знаком кризи людської ідентичності, спробою художнього осмислення нової форми «цивілізованого варварства» – феномена музеєфікації накопичених елементів культури.
Ключові слова: построман, подвійне кодування, металог, деформація образу персонажа.

В статье на примере романа Джона Фаулза «Мантисса» рассматривается процесс симулякризации героя в английском постмодернизме. Благодаря подключению в тексте двойного кодирования – ключевого принципа поэтики постмодернизма – граница перехода от одной цитаты с утраченным маркером авторства к другой аккумулирует игру жанровых структур и деформирует образ персонажа. Последний представляет в постромане контаминацию отчужденных цитат, набор зеркал, эхо-камеру, по определению Р. Барта. Фрагментаризация образа персонажа является характерной чертой постиндустриальной эпохи, знаком кризиса человеческой идентичности, попыткой художественного осмысления новой формы «цивилизованного варварства» – феномена музеефикации приобретенных элементов культуры.
Ключевые слова: построман, двойное кодирование, металог, деформация образа персонажа.

The article analyses the process of the protagonist’s simulacrization in English postmodernism in John Fowles’s novel «Mantissa». Thanks to the usage of double coding – the key principle of postmodernists poetics – the borderline of transition between one quotation with a lost author’s marker to another one accumulates the play on genre structures and deforms the protagonist’s image. In the postnovel the latter is presented as a contamination of alienated quotations, a set of mirrors, an echo-cell, according to R. Barthes. Fragmentation of the protagonist’s image is a characteristic feature of the post-industrial époque, a sign of human identity crisis and an attempt to artistically reflect on a new form of «civilized barbarism» – the phenomenon of turning the acquired elements of culture into the exhibits of a museum.
Key words: postnovel, double coding, metalogue, protagonist’s image deforming.
4. Горелова О. В. «Етнограф» Борхеса як ще одна історія про білого чоловіка
У статті аналізується оповідання Хорхе Луїса Борхеса «Етнограф» з точки зору оповідання про американських індіанців та культурної етики. Висувається теорія, що на оповідання мали вплив соціальні стереотипи, які були розповсюджені у ХХ столітті, а також течія Нью-ейдж. Образ американських індіанців у творі екзотизований та романтизований і не має зв’язку з історичною епохою. Оповідання Борхеса є розповіддю про білого чоловіка, де американські індіанці – безтілесний фон без культурного зображення.
Ключові слова: американсько-індіанська література, «інше», Борхес, Нью-ейдж, американсько-індіанські стереотипи.

В статье анализируется рассказ Хорхе Луиса Борхеса «Этнограф» с позиции рассказа об американских индианцах и культурной этике. Выдвигается теория, что на рассказ имели влияние стереотипы, которые были популярны в ХХ столетии, а также течение Нью-эйдж. В произведении образ американских индианцев экзотизирован и романтизирован и не имеет связи с исторической эпохой. Рассказ Борхеса является рассказом про белого человека, где американские индейцы – бестелесный фон без культурного изображения.
Ключевые слова: американско-индианская литература, «другое», Борхес, Нью-эйдж, американско-индианские стереотипы.

Jorge Borges’s short story «Ethnographer» is analyzed in the article in terms of a story about Native Americans and cultural ethics. The author of the articles puts forth a theory that the short story was much influenced by social stereotypes that were widespread in the 20th century as well as the New Age movement. In the short story the image of American Indians is exoticized and romanticized there is no connection to the historic era. Borges’s story is a story about a white man, where American Indians are a mere bodiless background without any cultural depiction.
Key words: American Indian literature, the Other, Borges, New Age Movement, American Indian stereotypes.
5. Диндаренко О. А. Образ англо-індійського суспільства Р. Кіплінга в контексті діалогу культур
Статтю присвячено проблемі дослідження образу англо-індійського суспільства в прозі англійського письменника першої половини ХХ століття Р. Кіплінга. Досліджуючи образ англо-індійського суспільства в коротких оповіданнях, повістях і романі «Кім», автор статті намагається довести, що для письменника характерні тенденції зближення достатньо різних східної та західної культур.
Ключові слова: англо-індійське суспільство, влада імперії, місцеві звичаї, гуру, сахіб, діти імперії, клуби, діалог культур.

Статья посвящена проблеме исследования образа англо-индийского общества в прозе английского писателя первой половины ХХ века Р. Киплинга. Рассматривая образ англо-индийского общества в коротких рассказах, повестях и романе «Ким», автор пытается доказать, что для Киплинга характерны тенденции кросс-культурализма, поиск возможностей объединения восточной и западной систем жизни.
Ключевые слова: англо-индийское общество, власть империи, местные обычаи, гуру, сахиб, дети империи, клубы, диалог культур.

The article deals with the research of the image of Anglo-Indian society in R. Kipling’s prose. Portraying the image of Anglo-Indian society in R. Kipling’s short stories, narratives and in the novel «Kim» the author tries to prove that R. Kipling has a tendency of looking for the chance of the possible dialogue of cultures between East and West.
Key words: Anglo-Indian society, rule of the Empire, local customs, guru, sakhib, the Empire’s children, local clubs, dialogue of cultures.
6. Іванова Н. В. Пошуки ідентичності в романі М. Ондаатжі «Привид Еніл»
Статтю присвячено проблемі особистої ідентичності, що є провідною у тексті роману Майкла Ондаатжі «Привид Еніл». Особлива увага приділяється підходу, за допомогою якого автор розглядає ідентичність як «процес» і як «конструкцію». Застосований підхід спирається на постколоніальну теорію та набуває мультикультурної перспективи. Доведено, що текст роману виходить за межі традиційного уявлення про постколоніальну літературу як літературу опору, і переходить у площину, що вимагає скоріше теорії процесу, ніж результату. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що Майкл Ондаатжі показує модель ідентичності, яка долає національні та культурні кордони та займає і центральну, і маргінальну позиції. Також запропоновано триетапну модель процесу аккультурації, що вивчається через тлумачення культурної ті особистої ідентичності Еніл Тіссери.
Ключові слова: ідентичність, ім’я, мультикультурний, транснаціональний, аккультурація.

Статья посвящена проблеме индивидуальной идентичности, которая является основной в тексте романа Майкла Ондаатжи «Привидение Энил». Особое внимание уделяется подходу, при помощи которого автор рассматривает идентичность как «процесс» и как «конструкцию». Примененный поход опирается на постколониальную теорию и приобретает мультикультурную перспективу. Доказано, что текст романа выходит за границы традиционного представления о постколониальной литературе как литературе сопротивления, и переходит в плоскость, которая требует скорее теории процесса, чем результата. Результаты исследования позволяют сделать вывод, что Майкл Ондаатжи предлагает модель идентичности, которая преодолевает национальные и культурные границы и занимает как центральную, так и маргинальную позиции. Также предложена трехэтапная модель процесса аккультурации, которая рассматривается через культурную и индивидуальную идентичность Энил Тиссеры.
Ключевые слова: идентичность, имя, мультикультурный, транснациональный, аккультурация.

The article deals with the problem of personal identity raised in the narrative of Michael Ondaatje’s novel «Anil Ghost». Special attention is given to the way in which Michael Ondaatje examines identity as both a «process» and a «construct». The approach used is one that draws on postcolonial theory and takes a multicultural perspective. It is argued that text of the novel moves beyond the traditional concept of a postcolonial literature of «resistance» into an area that requires a theory of process rather than product. The research outcomes allow to make a conclusion that Michael Ondaatje reveals the identity that traverses national and cultural boundaries and encompasses both central and marginal poitions. Yet it is offered a tri-phasic model of the process of acculturation, which is examined through the construction of Anil Tissera’s cultural and personal identity.
Key words: identity, name, multicultural, transnational, acculturation.
7. Козлова К. О. Проблема національної ідентичності в канадській англомовній прозі (на матеріалі роману Р. Дейвіса «Повсталі янголи»)
У статті розглядається влив художньої літератури на процес формування національної ідентичності Канади. Ідентичність досліджується на матеріалі роману канадського письменника Р. Дейвіса «Повсталі янголи», що підсумовує творчі шукання письменника і осмислює ідею канадської ідентичності з точки зору сучасника подій. У статті увагу зосереджено на причинах неспроможності знайти власну ідентичність, а також на тих соціокультурних факторах, що допомагають визначитись із власним «Я». Незаперечну роль в усвідомленні себе відіграє мистецтво, читання та університетська еліта.
Ключові слова: канадська література, канадська «мозаїка», внутрішній конфлікт.

В статье рассматривается влияние художественной литературы на процесс формирования национальной идентичности Канады. Идентичность исследуется на материале романа канадского писателя Р. Дэйвиса «Восставшие ангелы», в котором подводится итог творческих исканий писателя и осмысливается идея канадской идентичности с точки зрения современника событий. В статье обращается внимание на причины несостоятельности обрести собственную идентичность, а также на те социокультурные факторы, которые помогают определиться с собственным «Я». Бесспорную роль в осознании себя играет искусство, чтение и университетская элита.
Ключевые слова: канадская литература, канадская «мозаика», внутренний конфликт.

The article discusses the influence that literature had on the process of forming the national identity in Canada. The identity is studied on the material of novel «The Rebels Angels» by the Canadian author R. Davies. The novel sums up the creative aspirations of the writer and interprets the idea of Canadian identity in terms of contemporary events. The article draws attention to the causes of failure to find own identity, as well as those social and cultural factors that help to determine the self. Art, reading, and the university elite play the undeniable role in the perception of self.
Key words: Canadian literature, Canadian mosaic, internal conflict.
8. Коминська Н. І. Проблема жіночої ідентичності в романі Тоні Моррісон «Улюблена»
У статті досліджується проблема жіночої ідентичності в романі Тоні Моррісон «Улюблена». На прикладі головних героїв аналізується зв’язок між особистісною, соціальною, етнічною та національною ідентичностями. Крізь призму ролі рабині досліджується проблема самоідентифікації. А через самосвідомість та стосунки доньки з матір’ю відбувається розвиток особистісної ідентичності.
Ключові слова: ідентичність, культурна самостійність, соціалізація, рабство, материнство.

В статье исследуется проблема женской идентичности в романе Тони Моррисон «Любимая». На примере главных героев анализируется связь между личностной, социальной, этнической идентичностями. Сквозь призму роли рабыни исследуется проблема самоидентификации. А через самосознание и отношение дочери с матерью происходит развитие личной идентичности.
Ключевые слова: идентичность, культурная самостоятельность, социализация, рабство, материнство.

The article deals with the problem of women identity in the novel «Beloved» by Tony Morrison. The relationship between the personal, social, ethnic and national identities analysed on the example of the main characters. The problem of self-identity researches through the prism of the slaver’s role. And the development of the personal identity comes through the self-consciousness and the relationship between mother and daughter.
Key words: identity, cultural independence, socialization, slavery, motherhood.
9. Костюк Ю. С. Персоналістський аспект ідентичності чорношкірої жінки в художньому просторі роману Т. Моррісон «Найблакитніше око»
Стаття розглядає проблему ідентичності у художньому творі, зокрема в ній проаналізовано персоналістський аспект ідентичності чорношкірої жінки в художньому просторі роману Т. Моррісон «Найблакитніше око». Жіночі персонажі розглядаються крізь призму мультикультуралізму та чорного фемінізму. Охарактеризовано та описано художні засоби та прийоми, які найбільш адекватно відображають специфіку ідентичності чорношкірої жінки в художньому просторі, а також позафікційні чинники, що впливають на її формування.
Ключові слова: ідентичність, мультикультуралізм, раса, стать, чорний фемінізм.

Статья рассматривает проблему идентичности в художественном произведении, в частности в ней проанализирован персоналистский аспект идентичности чернокожей женщины в художественном пространстве романа Т. Моррисон «Самые синие глаза». Женские персонажи рассматриваются сквозь призму мультикультурализма и черного феминизма. Охарактеризованы и описаны средства и приемы, которые наиболее адекватно отражают специфику идентичности чернокожей женщины в художественном пространстве, а также внефикциональные факторы, влияющие на ее формирование.
Ключевые слова: идентичность, мультикультурализм, раса, пол, черный феминизм.

The article addresses the issue of identity in the work of fiction, in particular, the personalistic aspect of the identity of black woman’s identity within the fictional space of T. Morrison’s novel «The bluest eye» is analyzed. The female characters are considered in the light of multiculturalism and black feminism. The means and techniques that can more adequately reflect the specific identity of a black woman in the fictional space as well as the non fictional factors influencing its formation are characterized and described.
Key words: identity, multiculturalism, race, sex, black feminism.
10. Крамар В. Б. Постмодерністська поетика творів Д. Апдайка та Д. Лессінґ
Стаття присвячена проблемі постмодерністської поетики Джона Апдайка і Доріс Лессінг. Зарубіжна критика зазвичай розглядала твори Джона Апдайка крізь призму глибини ідейно-філософської проблематики, а вітчизняні – через здатність вирішення соціальних питань. У романах Доріс Лессінг зарубіжними дослідниками ставились найголовніші три проблеми – фемінізм, комунізм і містицизм, вітчизняними – фемінізм та расизм. Неоміфологічне моделювання художньої реальності, суб’єктивізація світо-сприйняття, розрив традиційних просторово-часових відносин, ігрове мислення, експеримент у літературній техніці – характерні ознаки постмодерністського письма – не могли не відбитися у незвичному синтаксисі та несподіваній яскравій стилістиці творів.
Ключові слова: постмодернізм, філософська направленість, метафоричність, неоміфологізм, фемінізм, расизм, містицизм, синтаксис, стилістика.

Статья посвящена проблеме постмодернистской поэтики Джона Апдайка и Дорис Лессинг. Зарубежная критика обычно рассматривала произведения Джона Апдайка через призму глубин идейно-философской проблематики, а отечественные – способности ставить и решать социальные вопросы. В романах Дорис Лессинг зарубежными исследователями ставились главные три проблемы – феминизм, коммунизм и мистицизм, отечественными – феминизм и расизм. Неомифологическое моделирование художест-венной реальности, субъективизация мировосприятия, разрыв традиционных пространственно-временных отношений, игровое мышление, эксперимент в литературной технике – характерные признаки постмодернистского письма – не могли не отразиться в необычном синтаксисе и неожиданной яркой стилистике произведений.
Ключевые слова: постмодернизм, философская направленность, метафоричность, неомифологизм, феминизм, расизм, мистицизм, синтаксис, стилистика.

Article is devoted to postmodern poetics of John Updike and Doris Lessing. Foreign criticism is usually considered the works by John Updike through the prism of deep ideological and philosophical problems, and domestic - because of the ability to pose and solve social problems. In the novels by Doris Lessing foreign researchers staged the most important three issues – feminism,communism and mysticism, native – feminism and racism. Neomifological modeling of artistic reality, subjective worldview, breaking the traditional space-time relations, the game thinking, experiment in literary technique – the characteristics of postmodern writing should have affected in unusual syntax, and unexpected bright style of works.
Key words: postmodernism, the philosophical orientation, metaphors, neomifologizm, feminism, racism, mysticism, syntax, stylistics.
11. Маєвська О. Т. Особиста і колективна ідентичність у романі Мігеля де Унамуно «Святий Мануель Добрий, мученик»
У статті представлено дослідження роману М. де Унамуно «Святий Мануель Добрий, мученик» через призму особистісної й колективної ідентичностей дієвих осіб. Виокремлено три види ідентичності: штучну, приховану й інтраісторичну. Простежено перехід від штучної, соціально зумовленої ідентичності, через приховування або замовчування індивідуальних рис, до індивідуальної ідентичності, представленої в колективній інтраісторії. Розкрито авторські методи пошуку справжньої людини, її ідентичності, людини «з м’яса та кісток».
Ключові слова: особистісна ідентичність, колективна ідентичність, замовчування ідентичності, інтраісторія.

В статье представлено исследование романа М. де Унамуно «Святой Мануэль Добрый, мученик» сквозь личностную и коллективную идентичности действующих лиц. Выделены три вида идентичности: искусственная, скрытая и интраисторическая. Прослежен переход от искусственной, социально обусловленной идентичности, через укрытие или замалчивание индивидуальных черт, к индивидуальной идентичности, представленной в коллективной интраистории. Раскрыто авторские методы поиска настоящего человека, его идентичности, человека «из мяса и костей».
Ключевые слова: личностная идентичность, коллективная идентичность, замалчивание идентичности, интраистория.

The paper presents the study of the novel M. de Unamuno «Saint Manuel Good, Martyr» through the prism of personal and collective identities of effective people. Outlined three types of identity: an artificial, hidden and intraistorychnu. Traced the transition from artificial, caused by social identity by hiding or ignoring individual traits to individual identity, represented in collective intraistoriyi. Reveals the author’s methods of finding a real man, his identity, the human «meat and bones».
Key words: personal identity, collective identity, concealment of identity, intrahistory.
12. Мараховська Н. В. Проблема конструювання професійної ідентичності вчителя на матеріалі роману Е. Р. Брейтуейта «Учителю з любов’ю» («To Sir, with love»)
У статті досліджується проблема конструювання професійної ідентичності в романі Е. Р. Брейтуейта «Учителю з любов’ю», що містить найважливіший бік авторської художньої концепції твору та є пов’язаною з образом учителя. Розглядаються наративні засоби твору, а саме: активна позиція творця тексту, світоглядна роль наратора, розповідь від першої особи, внутрішній монолог, за допомогою яких відбувається конструювання компонентів (мотиваційного, когнітивного, змістового та контрольно-корегувального) професійної ідентичності вчителя.
Ключові слова: професійна ідентичність, учитель, наративна стратегія, наративні засоби.

В статье исследуется проблема конструирования профессиональной идентичности в романе Э. Р. Брейтуэйта «Учителю с любовью», содержащая в себе важнейшую сторону авторской художественной концепции произведения и связанная с образом учителя. Рассматриваются нарративные средства произведения, а именно: активная позиция создателя текста, мировоззренческая роль нарратора, рассказ от первого лица, внутренний монолог, с помощью которых происходит конструирование компонентов (мотивационного, когнитивного, содержательного и контрольно-корректирующего) профессиональной идентичности учителя.
Ключевые слова: профессиональная идентичность, учитель, нарративная стратегия, нарративные средства.

The author of the article studies the problem of constructing professional identity in the novel «To Sir, with Love» by E. R. Braithwaite that contains the most important side of author’s artistic concept of the text and is associated with the image of a teacher. The narrative means of the text, such as active position of the text creator, philosophical role of the narrator, first-person narration, inner monologue, with the help of which the process of constructing components of teacher’s professional identity (motivation, cognition, content, control and correction) takes place, are considered.
Key words: professional identity, teacher, narrative strategy, narrative means.
13. Маценка С. П. Літературна «бездомність»: відмова від ідентичності у творах Герти Мюллер
Крізь призму сучасних досліджень «німецькомовної літератури за кордоном» та теорії постколоніальних досліджень Гомі Бгабга представлено творчість лауреата Нобелівської премії 2009 року Герти Мюллер. Відзначено, що художні твори письменниці та її поетологічні тексти засвідчують складність ідентичнісної проблематики авторки, зумовлену відчуженням від етнічної та національної ідентичностей в їхніх тлумаченнях, продиктованих етноцентризмом банатського села та румунською тоталітарною системою. Обраний Гертою Мюллер шлях розривів та відмінностей приводить її до стану «поза межами» (Гомі Бгабга), локалізованого як простір літератури.
Ключові слова: Герта Мюллер, відмова від ідентичності, етноцентризм, тоталітаризм, розриви та відмінності.

Сквозь призму современных исследований «немецкоязычной литературы за рубежом» и теории постколониальных исследований Хоми Бхабха представлено творчество лауреата Нобелевской премии 2009 г. Герты Мюллер. Отмечено, что художественные произведения писательницы и ее поэтологические тексты свидетельствуют о сложности идентичностной проблематики автора, что обусловлено ее отчуждением от этнической и национальной идентичности в их толкованиях, продиктованных этноцентризмом банатского села и румынской тоталитарной системой. Выбранный Гертой Мюллер путь разрывов и отличий приводит ее к состоянию «за пределами», локализированному как пространство литературы.
Ключевые слова: Герта Мюллер, отказ от идентичности, этноцентризм, тоталитаризм, разрывы и отличия.

The 2009th Nobel Prize Laureate Herta Müller’s creative work is viewed in the light of contemporary research of «literature in German abroad” and the postcolonial theory of research of Homi K. Bhabha. It has been stated that the writer’s artistic work and her poetological texts testify of the complexity of the range of her identity problems, determined by the estrangement of ethnic and national identities in their interpretations, dictated by the Banat village’s ethnocentrism and the Romanian totalitarian system. The way, chosen by Herta Müller, is a way of disparities and singularities, which leads her to the state of «beyond the boundaries” (Homi K. Bhabha), localized as the scope of literature.
Key words: Herta Müller, identity denial, ethnocentrism, totalitarianism, disparities and singularities.
14. Мельник Д. М. Самоідентифікація як особистісний дискурс у романі Інґеборґ Бахман «Маліна»
Стаття присвячена проблемі художньої ідентичності у романі австрійської письменниці Інґеборґ Бахман «Маліна». Твір розглядається як процес пошуків не лише особистісної ідентичності «Я»-оповідача, а й як духовний процес, що відбувається у свідомості авторки та відображає її естетичні пошуки. Відтак роман трактується як «духовна» автобіографія письменниці. В дослідженні враховано також і біографічний компонент, простежено зв’язок творчості авторки з її особистим життєвим досвідом.
Ключові слова: Інґеборг Бахман, наративна ідентичність, «духовна» автобіографія, художня ідентичність, жіноче письмо.

Статья посвящена проблеме художественной идентичности в романе австрийской писательницы Ингеборг Бахман «Малина». Произведение рассматривается как процесс поисков не только личностной идентичности «Я»-рассказчика, но и как духовный процесс, который происходит в сознании автора и отображает ее эстетичные поиски. Следовательно, роман трактуется как «духовная» автобиография писательницы. В исследовании учтен также и биографический компонент, прослежена связь творчества автора с ее личным жизненным опытом.
Ключевые слова: Ингеборг Бахман, повествовательная идентичность, «духовная» автобиография, художественная идентичность, женское письмо.

The article is devoted to the problem of artistic identity in the novel of Austrian writer Ingeborg Bachmann «Malina». The novel is examined as not only a searching process of personality identity of the first-person-narrator, but also as a spiritual process which takes place in consciousness of author and represents it aesthetical searches. The novel «Malina» is consequently interpreted as a «spiritual» autobiography of authoress. The biographic component is also traced in interaction of Bachmanns creation with her personal biographical experience.
Key words: Ingeborg Bachmann, narrative identity, spiritual biography, artistic identity, woman writing.
15. Оржицький І. О. Пошук еквадорської національної самобутності у творчості Ґ. А. Хакоме
У статті аналізується творчість еквадорського прозаїка Ґуставо Альфредо Хакоме (1912) у контексті літературного осмислення проблем національної тотожності країни. Основну увагу приділено роману «Чому відлетіли чаплі», який, перебуваючи в річищі індіхенізму, ставить проблему можливості поєднати традицію та модерність у корінного населення Еквадору, зокрема й появи індіянської інтелігенції, та водночас проблему еквадорської самобутності на основі інкської культурної спадщини. Роман становить приклад свідомого моделювання літературної традиції через інтертекст класичного еквадорського роману «Куманда» Х. Л. Мери, представленого як архетипний для національної літературної міфологеми інцесту, що є ключовою в баченні Ґ. А. Хакоме національної тотожності як наразі нерозв’язної проблеми.
Ключові слова: національна тотожність, еквадорська проза, індіхенізм, Ґуставо Альфредо Хакоме, міфологема інцесту.

В статье анализируется творчество эквадорского прозаика Густаво Альфредо Хакоме (1912) в контексте литературного осмысления проблем национальной идентичности страны. Основное внимание уделено роману «Почему улетели цапли», который, находясь в русле индихенизма, ставит проблему возможности совместить традицию и модерность у коренного населения Эквадора, в частности и появления индейской интеллигенции, и одновременно проблему эквадорской самобытности на основе инкского культурного наследства. Роман является примером сознательного моделирования литературной традиции через интертекст классического эквадорского романа «Куманда» Х. Л. Меры, представленного как архетипный для национальной литературной мифологемы инцеста, которая является ключевой в видении Г. А. Хакоме национальной идентичности как пока неразрешимой проблемы.
Ключевые слова: национальная идентичность, эквадорская проза, индихенизм, Густаво Альфредо Хакоме, мифологема инцеста.

The article offers a study of the prose works of the Ecuadorian writer Gustavo Alfredo Jácome (born 1912), treated as an instance of literary inquest into the country’s controversial ethnocultural identity. Special attention is given to the novel Why did herons leave, which, pursuing the line of the indigenista fiction, addresses the problem of how to combine tradition and modernity in the life of Ecuador’s indigenous population, including the emergence of an American Indian intellectual élite while maintaining, at the same time, Ecuadorian uniqueness rooted in the Incas’ cultural heritage. The novel represents a case of a conscious construction of literary tradition through intertextuality by invoking J.L. Mera’s Cumandá, a classical Ecuadorian novel, which is treated by G. A. Jácome as archetypical for the national literary mytheme of incest, crucial for his view of the problem of national identity as an insoluble one, at least for the time being.
Key words: identity, Ecuadorian prose, indigenismo, Gustavo Alfredo Jácome, incest mytheme.
16. Остапчук Т. П. Ідентичності персонажів у просторово-часових координатах роману І. Забитко «When Luba Leaves Home»
У статті вперше в українському літературознавсті проаналізовано тематичні, сюжетні і композиційні домінанти роману-в-оповіданнях «Коли Люба залишала дім» американської письменниці українського походження І. Забитко. Значну увагу приділено стратегії представлення проблеми формування індивідуальної ідентичності героїв у відповідних просторово-часових координатах тексту. Розвідка має інтердисцип-лінарний характер.
Ключові слова: ідентичність, хронотоп, «Інший», пам’ять.

В статье впервые в украинском литературоведении проанализировано тематические, сюжетные и композиционные доминанты романа-в-рассказах «Когда Люба оставляла дом» американской писательницы украинского происхождения И. Забытко. Значительное внимание уделено стратегии представления проблемы формирования индивидуальной идентичности героев в соответствующих пространственно-временных координатах текста. Исследование носит интердисциплинарный характер.
Ключевые слова: идентичность, хронотоп, «Другой», память.

The theme, plot and composition domains of a novel-in-stories «When Luba Leaves Home» by American-Ukrainian writer Irene Zabytko are analyzed in the article. It Is the first presentation of the author’s work in Ukrainian literary criticism. The main point under consideration is the author’s strategy for the articulation of the individual identity formation process in the chronotope of the novel. The issue is based on the interdisciplinarian approach.
Key words: identity, chronotope, «Other», memory.
17. Пилипюк Л. А. Феномен ідентичності та часопростору в художніх творах Оноре де Бальзака
Статтю присвячено дослідженню проблеми ідентичності та часопростору, яка є однією із найбільш актуальних в сучасній філологічній науці. Значна увага приділяється розкриттю феномена ідентичності на основі художніх творів французького автора першої половини ХІХ століття Оноре де Бальзака, взаємозв’язку між ними, а також осмисленню процесу формування та функціонування французької ідентичності, визначенню місця і ролі цього феномена в житті суспільства, встановленню характеру взаємозв’язку між ідентичністю та ідентичністю особи в просторі художнього мовлення.
Ключові слова: ідентичність, часопростір, самовизначення, особистість, художній час і простір, соціально-історичний та об’єктивний час.

Статья посвящена исследованию проблемы идентичности и хронотопа, которая является одной из наиболее актуальных в современной филологической науке. Значительное внимание уделяется раскрытию феномена идентичности на основе художественных произведений французского автора первой половины ХІХ века Оноре где Бальзака, взаимосвязи между ними, а также осмыслению процесса формирования и функционирования французской идентичности, определению места и роли этого феномена в жизни общества, установке характера взаимосвязи между идентичностью и идентичностью личности в пространстве художественного вещания.
Ключевые слова: идентичность, хронотоп, самоопределение, личность, худо-жественное время и пространство, социально-историческое и объективное время.

The article is devoted to research of problem of identity and hronotop, which is one of the most actual in modern philological science. Great attention is paid to exposing to the phenomenon of identity on the basis of artistic works of the French author of the first half of ХІХth century Onore Balzaca, intercommunication between them and also comprehension of process of forming and functioning of the French identity, determination of place and role of this phenomenon in the life of society, establishment of character of intercommunication between identity and identity of person in space of the artistic broadcasting.
Key words: identity, hronotop, self-determination, individual, artistic time and space, social-history and objective time.
18. Поліщук Н. Ю. Константи ідентичнісного буття в американській жіночій малій прозі останньої третини ХХ століття
Предметом дослідження статті є розгляд моделі жіночої ідентичності в американській прозі малої форми. На основі критичного прочитання вибраних оповідань письменниць США останньої третини ХХ ст. виокремлено основні константи тожсамості жіночої особистості, як-от: родина, дім, ім’я. Проаналізовано особливості їхнього функціонування щодо ствердження або заперечення ідентичнісного дискурсу художніх текстів.
Ключові слова: ідентичність, пам’ять, спадковість, родина, дім, ім’я.

Статья посвящена исследованию модели женской идентичности в американской прозе малой формы. На основании критического прочтения избранных рассказов писательниц США последней трети ХХ ст. выделено основные константы тождественности женской индивидуальности, а именно: семья, дом, имя. Проанализированы особенности их функционирования относительно дискурсов художественных текстов, утверждающих либо отрицающих женскую идентичность.
Ключевые слова: идентичность, память, наследство, семья, дом, имя.

The paper concerns the model of feminine identity being represented in the American literature at the turn of the 20th century. According to the perusal of the women writers’ selected stories there were the main constants of the identity distinguished, such as a family, a home, and a name. The peculiarities of the constants have been revealed by the analysis of the literary texts point out at both an assertion and a negation of the discourse of feminine identity.
Key words: identity, memory, heritage, a family, a home, a name.
19. Работяга Г. І. Пошук власного простору у п’єсі Бернара-Марі Кольтеса «Повернення до пустелі»
У статті розглянуто особливості авторського переосмислення категорії простору представником французької драматургії 80-х рр. ХХ ст. Бернаром-Марі Кольтесом на матеріалі п’єси «Повернення до пустелі».
Ключові слова: візуальність, текстуальність, референційність, театральний простір, монтажний діалог.

В статье рассматриваются особенности авторского переосмысления категорий пространства представителем французской драматургии 80-х гг. ХХ в. Бернаром-Мари Кольтесом на материале пьесы «Возвращение в пустыню».
Ключевые слова: визуальность, текстуальность, референтность, театральное пространство, монтажный диалог.

In the article speech are considered the particularities of the author’s reconsideration of the category of space by the representative of the French dramaturgy of the 80s of XX century Bernard-Marie Koltes in the play «Return to the desert».
Key words: visuality, textuality, reference, theater space, editing dialogue.
20. Романова С. В. Пошук власної ідентичності як аспект самопізнання у прозі Роси Монтеро (2000-2008 рр.)
Мотив пошуку власної ідентичності є провідним у зрілій прозі Роси Монтеро і дозволяє авторці наблизитися до вирішення основної проблеми її творчості – проблеми самопізнання. Авторку цікавлять різноманітні аспекти ідентичності персонажів (ґендерний, національний, віковий, соціальний). Основним прийомом пошуку власної ідентичності у Монтеро є саморефлексія через мотиви тіла, одягу, часу, пам’яті, простору. Дана розвідка присвячена розв’язанню проблеми самопізнання у романі Р. Монтеро «Серце Тартару» (2001) через мотив замкненого простору.
Ключові слова: саморефлексивна оповідь, ідентичність, Самість, замкнений простір, архетип.

Мотив поиска собственной идентичности является основным в зрелой прозе Роси Монтеро и позволяет автору приблизиться к решению центральной проблемы ее творчества – проблемы познания себя. Писательницу интересуют разнообразные аспекты идентичности персонажей (гендерный, национальный, возрастной, социальный). Основным приёмом поиска собственной идентичности у Монтеро выступает саморефлексия через мотивы тела, одежды, времени, памяти, пространства. Данное исследование посвящено решению проблемы познания себя в романе Р. Монтеро «Сердце Тартара» (2001) через мотив замкнутого пространства.
Ключевые слова: саморефлексивное повествование, идентичность,Самость, замкнутое пространство, архетип.

The motive of searching own identity is basic in the Rosа Montero’s mature prose. It allows the author approaching core problem of her creation, the problem of knowledge of the Self. An authoress is interested in various aspects of her characters’ identity (gender, national, age-related, social). The basic mean for Montero’s searching own identity is self-reflection through motives of a body, clothes, time, memory and space. The present study is devoted to solution of a problem of knowledge of the Self in R.Montero’s novel «Heart of Tartar» (2001) through the motive of closed space.
Key words: self-reflective narration, identity, the Self, closed space, archetype.
21. Скляр Н. В. Відтворення авторської ідентичності крізь призму війни в німецькомовній автобіографії ХХ-ХХІ століть
У статті розглядається формування авторської ідентичності в тексті німецькомовної автобіографії. На прикладі автобіографій Г. Грасса «Цибулина пам’яті», С. Цвейга «Учорашній світ», Х. Кцеховські «Полюс спогаду» досліджується концепт війни у процесі розкриття образу героя і, як наслідок, автора, що є однією з головних відмінностей німецькомовної автобіографії ХХ-ХХІ століть. Особливу увагу приділено ролі різних авторських поглядів на війну, які і впливають на ідентичність образу автора-героя-оповідача.
Ключові слова: німецькомовна автобіографія, ідентичність, концепт війни, наративне Я, прийом опису «зі сторони».

В статье рассматривается формирование авторской идентичности в тексте немецкоязычной автобиографии. На примере автобиографий Г. Грасса «Луковица памяти», С. Цвейга «Вчерашний мир», Х. Кцеховски «Полюс воспоминания» исследуется концепт войны в процессе раскрытия образа героя и, как следствие, автора, что является одним из главных отличий немецкоязычной автобиографии ХХ – ХХІ столетий. Особое внимание уделено роли разных авторских взглядов на войну, которые и влияют на идентичность образа автора-героя-рассказчика.
Ключевые слова: немецкоязычная автобиография, идентичность, концепт войны, нарративное Я, прием описания «со стороны».

In the article the formation of author’s identity has been analyzed. On the example of German autobiographical novels of G. Grass «The onion of memory», St. Zweig «The World of Yesterday», H. Czechowski «The pole of remembrance» the concept of the war in a process of opening the hero’s image has been researched, it is one of the most differences of German autobiographical novels of ХХ-ХІХ centuries. A special attention is paid to the role of different authors’ looks to the war, which have an influence on identity of the image of the author-hero-narrator.
Key words: German autobiography, the concept of a war, narrative I, the description method «from a side».
22. Собченко І. В. Геометрія відчуження: прикордонна топологія у прозових творах Аготи Крістоф
Відштовхуючись від поняття кордону як метафори становлення і трансформації культурного ландшафту та засобу ідентичнісного маркування, стаття розглядає процес реконструкції фрагментарної ідентичності у прикордонній зоні у прозових текстах Аготи Крістоф. Амбівалентність мінімалістичного письма корелює із символічною картиною світу, заснованою на протиставленні бінарного та синкретичного бачення ідентичності. Радикальність кордону як мітки, сліду, шраму в мінімалістичному письмі Крістоф перетворюється на імпульс нескінченного руху вписування себе через локус маргінальності в безкрайній простір французької літератури.
Ключові слова: мінімалістичне письмо, біле письмо, ідентичність, маргінальний локус, трансгресія, периферія, гібридні літературні форми, відчуження, топографія, топос кордону, роздвоєння.

Отталкиваясь от понятия рубежа как метафоры становления и трансформации культурного ландшафта и средства маркирования идентичности, статья рассмат-ривает процесс реконструкции фрагментарной идентичности в пограничной зоне в прозе Аготы Кристоф. Амбивалентность минималистического письма предполагает символическую картину мира, основанную на противопоставлении бинарного и синкре-тического видения идентичности. Радикальность рубежа как метки, следа, шрама в минималистическом письме Аготы Кристоф превращается в импульс бесконечного движения вписывания себя с помощью локуса маргинальности в бескрайнее простран-ство французской литературы.
Ключевые слова: минималистическое письмо, белое письмо, идентичность, марги-нальный локус, трансгрессия, периферия, гибридные литературные формы, отчуж-дение, топография, топос рубежа, раздвоение.

Starting from the concept of frontier as a metaphor of emergence and transformation of the cultural landscape and the way of identification, the article examines in Agota Kristof’s prose the process of reconstruction of a fragmented identity in the border zone. The ambivalence of minimalist writing assumes a symbolic picture of the world, based on a confrontation of binary and syncretic vision of identity. Radicality of frontier as a mark, a track, a scar becomes in the minimalist writing of Agota Kristof an impulse of an endless movement of inscribing of the self by through marginal locus into the boundless space of French literature.
Key words: minimalist writing, écriture blanche, identity, marginal locus, transgression, periphery, hybrid literary forms, alienation, topography, topos of frontier, bifurcation.
23. Сторчеус С. В. Репрезентація концепту «ідентичність» у популярній літературі (на прикладі афро-американського детективу У. Мослі)
У статті розглядаються особливості репрезентації концепту «ідентичність» як базового, інваріантного концепту в концептуальній семантиці афро-американського детективного наративу. Тематична багатоплановість та соціальна спрямованість афро-американського детективу ґрунтуються на висвітленні важливих питань расової дискримінації, міжрасових відносин, упередженого громадського ставлення, соціальної нерівності, проблемі національної ідентичності та «подвійної свідомості». Концепт «ідентичність» є ієрархічно домінуючим по відношенню до інших концептів та репрезентує процес самоідентифікації чорношкірого населення в мультикультурному американському суспільстві.
Ключові слова: афро-американський детектив, ідентичність, расова дискримінація, «подвійна свідомість».

В статье рассматриваются особенности репрезентации концепта «идентичность» как базового, инвариантного концепта в концептуальной семантике афро-американского детективного нарратива. Тематическая многоплановость и социальная направленность афроамериканского детектива основываются на освещении важных вопросов расовой дискриминации, межрасовых отношений, предвзятого общественного мнения, социального неравенства, проблемы национальной идентичности и «двойного сознания». Концепт «идентичность» является иерархически доминирующем по отношению к другим концептам и репрезентирует процесс самоидентификации чернокожего населения в мультикультурном американском обществе.
Ключевые слова: афро-американский детектив, идентичность, расовая дискри-минация, «двойное сознание».

The article deals with peculiarities of representation of concept «identity» as basic, invariant concept in conceptual semantics of Afro-American detective fiction narrative. Thematic counterpoint and social orientation of Afro-American detective fiction are based on the coverage of important issues of race discrimination, interracial relation, prejudged public opinion, social inequality, problem of national identity and «double consciousness». Concept «identity» is hierarchically dominant in relation to other concepts and represents the process of self-identification of black people in multicultural American society.
Key words: Afro-American detective fiction, identity, race discrimination, «double consciousness».
24. Тарасюк Я. П. Конфлікт ідентичностей у ранній романній творчості Ф. Моріака
Статтю присвячено дослідженню двох засадничих елементів творчості Ф. Моріака, релігійного та поетичного, які відтворюють дві ідентичності романіста, ангажованого письменника та естета, який служить тільки мистецтву. У статті розглянуто еволюцію французького католицького роману, який створює контекст релігійної ідентичності Ф. Моріака, а також вплив символізму та поезії символістів, які сприяли творенню поетичної ідентичності романіста. Ці дві провідні ідентичності письменника утворюють напружене поле конфлікту між релігією та мистецтвом, який представлений у французькій традиції як расінівський конфлікт.
Ключові слова: релігійна ідентичність, естетична ідентичність, католицький роман, символізм, конфлікт ідентичностей.

Статья посвящена исследованию двух фундаментальных элементов творчества Ф. Мориака, религиозного и поэтического, которые отображают две идентичности романиста, ангажированного писателя и эстета, который служит только искусству. В статье рассмотрено эволюцию французского католического романа, создающего контекст религиозной идентичности Ф. Мориака, а также влияние символизма и поэзии символистов, которые способствовали формированию поэтической идентичности романиста. Эти две идентичности писателя создают напряженное поле конфликта между религией и искусством, представленного во французской традиции как рассиновский конфликт.
Ключевые слова: религиозная идентичность, эстетическая идентичность, католический роман, символизм, конфликт идентичностей.

The article is dedicated to the research of two basic elements of F. Mauriac’s oeuvre, religious and poetic, which represent his two identities, as conformist writer and aesthete, who serves only the art. The article deals with the evolution of French catholic novel, which creates F. Mauriac religious identity’s context, and the influence of symbolisms and the poetry of symbolists, who promote the creation of novelist’s poetical identity. This two basic writer’s identities make the conflict between the religious and the art, which is represented in French tradition as Racine’s conflict.
Key words: religious identity, aesthetic identity, catholic novel, symbolisms, identities’ conflict.
25. Тихомирова О. В. Гра у фікційного автора в «Кулінарній книзі Нанні Огг»
У статті розглядаються ігрові механізми створення образу фікційного автора в «Кулінарній книзі Нанні Огг», «допоміжній» книзі циклу про Дискосвіт Террі Пратчетта. Виявлено, що ця гра будується на метапрозових стратегіях, зокрема на зосередженні уваги на обрамленні та застосуванні наративного металепсису. У статті аналізується подвійний статус даного тексту: завдяки фікційному автору, Нанні Огг, що є одним з головних персонажів циклу Дискосвіт, текст «Кулінарної книги» продовжує і розвиває певні сюжети з інших романів, але при цьому книга може бути використана як збірка справжніх рецептів. Таке накладання ідентичностей сприяє процесу автентифікації як типовій наративній стратегії літератури фентезі.
Ключові слова: фентезі, метапроза, наратив, фікційний автор, сюжет, наративний металепсис, автентификація, ідентичність.

В статье рассматриваются игровые механизмы создания вымышленного автора в «Поваренной книге Нянюшки Огг», дополнительной книге цикла Дискомир Терри Пратчетта. Показано, что эта игра основывается на метапрозовых стратегиях, в частности на сосредоточении внимания на рамке и применении наративного металепсиса. В статье анализируется двойной статус данного текста: благодаря вымышленному автору, Нянюшке Огг, являющейся одной из главных персонажей цикла Дискомир, текст «Поваренной книги» продолжает и развивает некоторые сюжеты из других романов, но при этом книга может быть использована как сборник настоящих рецептов. Такое наложение идентичностей способствует аутентификации як типичной наративной стратегии литературы фэнтези.
Ключевые слова: фэнтези, метапроза, наратив, вымышленный автор, сюжет, наративный металепсис, аутентификация, идентичность.

The article focuses on the game mechanisms that help to create the image of the fictional author in “Nanny Ogg’s Cookbook”, a spin-off book belonging to Terry Pratchett’s Discworld series. This game is shown to rely on metafictional strategies, such as highlighting the frame and using narrative metalepsis. The article analyses the text’s two-fold status: due to the fictional author Nanny Ogg, who is one of the series’ chief characters, “Cookbook” carries on and develops some of the plots from other novels, while the recipes themselves can be used as such. This interpenetration of identities contributes to the authentification process, which is typical of fantasy fiction.
Key words: fantasy, metafiction, narrative, fictional author, plot, narrative metalepsis, authentification, identity.
26. Чернишова С. О. Внутрішній світ «екзотичної прози» В. С. Моема: спроба реконструкції
У статті здійснюється спроба реконструювати внутрішній світ екзотичної прози В. С. Моема за методом Д. Ліхачова. Основна увага приділена таким компонентам, як хронотоп, концепція і типологія персонажів, подія, сюжет. Доведено вагомий вплив імперської ідеології на світогляд письменника і на формування внутрішнього світу його творів.
Ключові слова: внутрішній світ, хронотоп, персонаж.

В статье предпринимается попытка реконструировать внутренний мир экзо-тической прозы У. С.Моэма по методу Д. Лихачева. Основное внимание уделяется таким компонентам, как хронотоп, концепция и типология персонажей, событие, сюжет. Доказано весомое влияние имперской идеологии на мировоззрение писателя и на формирование внутреннего мира его произведений.
Ключевые слова: внутренний мир, хронотоп, персонажи, сюжет.

The article deals with the reconstructing the inner world of W.S. Maugham’s exotic fiction by D. Likhachov’s method. Main attention is paid to such components as chronotop, conception and typology of characters, event, plot. Great influence of the imperial ideology upon the writer’s outlook and upon the forming of the inner world of his works has been proved.
Key words: inner world, chronotop, characters, plot.