Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №135
ЗМІСТ | ||
| 1. | Бондаренко А. І. Логоепістема в моделюванні художньо-історичної картини світу поезії ХХ століття | |
| Статтю присвячено проблемі вивчення моделей художнього часу в українській поезії ХХ століття. Предметом дослідження є асоціативно-семантичне поле «людина в історичному часі». Художньо-історична темпоральність вивчається з погляду зв’язку маркерів асоціатів художнього часу з простором християнської етнолінгвокультури в аспекті різних видів модальності. Статья посвящена проблеме изучения моделей художественного времени в украинской поэзии ХХ века. Предметом исследования является ассоциативно- смысловое поле «человек в историческом времени». Художественно- историческая темпоральность изучается с точки зрения соотнесенности мар- керов ассоциатов исторического времени с пространством христианской этно- лингвокультуры в аспекте разных видов модальности. The article is devoted to the problem of fictional time models in Ukrainian poetry of the XX century. The subject of research is the associative semantic field «man in historical time». The fictional-historical temporality is studied from the standpoint of connection between the fictional temporality markers and Christian ethnic and linguistic culture in the aspect of various modality types. | ||
| Ключові слова: логоепістема, темпоральність, модальність, моделювання, логоэпистема, темпоральность, модальность, моделиро- вание, logoepisteme, temporality, modality, modeling. | ||
| 2. | Бондаренко Ю. І. Філософсько-історичні та художньо-історичні засади навчання української літератури | |
| У статті узагальнена методологічна основа вивчення літератури на філо- софсько-історичних засадах, запропонована система концептів, які відкривають простір для усвідомлення особливостей художньо-історичного моделювання. Ви- ходячи з цього, вироблена система компетентностей, які необхідно формувати у старшокласників шляхом застосування відповідних підходів під час проведення уроків з української літератури. В статье обобщена методологическая основа изучения литературы на фи- лософско-исторических началах, предложена система концептов, которые от- крывают пространство для осознания особенностей художественно- исторического моделирования. Исходя из этого, предложена система компе- тентностей, которые необходимо формировать у старшеклассников путем ис- пользования соответствующих подходов во время проведения уроков украинской литературы. The article outlines the methodological basis for studying literature from a philosophichistorical perspective as well as suggests a system of concepts which give an insight into the specific traits of fictional modeling of history. Furthermore, a system of competences is elaborated which should be formed by adopting appropriate approaches during Ukrainian Literature lessons at high school. | ||
| Ключові слова: філософсько-історичні та художньо-історичні концепти, дослідницькі компетентності, философско-исторические и художественно-исторические концепты, исследовательские компетентности, philosophic-historical and fictionalhistorical concepts, research competenc | ||
| 3. | Gorelova O. V. Historical Memory or Longing for It: Reflection of History in Native American Literature | |
| У статті розглядається роль американсько-індіанської літератури у створенні історії, особливо коли вона є єдиним засобом відображення історії суспільства, що знаходиться під колоніальним тягарем, з його власної точки зору. Обговорюються деякі з факторів, що впливають на формування характеру літератури, а також визначається, що Американсько-індіанська література є літературою опору. Піднімається питання, чи сучасна література тубільного населення США відображає процес відбудови ідентичності та конструювання історії чи прагнення до них. В статье рассматривается роль американско-индейской литературы в соз- дании истории, особенно когда она является единственным средством отобра- жения истории общества, которое находится под колониальным гнетом, с его собственной точки зрения. Обсуждаются некоторые из факторов, которые влияют на формирование характера литературы, а также определяется, что американско-индейская литература является литературой сопротивления. За- трагивается вопрос, отображает ли современная литература коренного насе- ления США процесс восстановления идентичности и конструирования истории или стремления к ним. The article considers the role of Native American literature in making of the history, especially when it is the only means of recording history of a community, which is repressed under colonization, from its own point of view. Some of the factors that determine the character of literature are also discussed. It is determined that Native American literature is literature of opposition and resilience. Also, the question whether modern literature of the indigenous population of the US depicts the process of restoration of indentity and history or longing for it, is raised. | ||
| Ключові слова: Американсько-індіанська література, колоніалізм, історична пам’ять, ідентичність, прагнення до ідентичності, усна традиція, література опору, Американско-индейская литература, колониализм, историческая память, идентичность, стремление к идентичности, устн | ||
| 4. | Демська-Будзуляк Л. М. Принцип історизму та пам’ять у літературних історіографіях | |
| З початку 70-х років минулого століття у філологічних колах точаться дискусії з приводу «смерті історії літератури». Поява історичних концепцій Гай- дена Вайта й Єжи Топольського щодо історичних інтерпретацій та літературних стратегій історичного письма сприяли вивільненню історії від часу й максимальному її олітературненню та белетризації. Визначальним для усіх типів історій літератури є те, що на відміну від загальної історії, головним прин- ципом їхнього конструювання є пошуки ідентичності через культурну пам’ять, яка закорінена в мові. Наша пам’ять є лише певними мовними конструкціями, в яких провідну роль відграє метафора. Те, наскільки історик літератури схильний мислити в тих чи інших риторичних фігурах, визначає характер і стратегію його власної історії літератури. С начала 70-х гг. прошлого столетия в филологических кругах активно про- ходят дискуссии относительно возможной «смерти истории литературы». По- явление исторических концепций Гайдена Уайта и Ежи Топольского относитель- но исторических интерпретаций и стратегий исторического письма содейст- вовали освобождению истории от времени, максимальной ее белетризации. По- казательным для всех типов историй литературы то, что в отличие от общей истории, главным принципом их конструирования оказались поиски идентично- сти с помощью культурной памяти, которая своими корнями уходит в язык. На- ша память это лишь определённые языковые конструкции, ведущая роль в ко- торых принадлежит метафоре. То, насколько историк литературы склонен мыслить в тех или иных риторических фигурах, обозначает характер его собст- венной истории литературы. Question of «crisis», and even «deaths» of history of literature for today is one of the most debatable questions in world literary criticism. Problems which took off all the clothes in science as a result of the so-called «linguistically turn» in historical science, force to carry out the revision of all complex of the attain scientific experience. The important question history of literary became to research of national identity. These searches are possible through researches of memory and language. We can determine memory as complex of linguistic constructions. Any linguistic constructions are presented in rhetorical figures. The narration in history of literature to depended from types of rhetorical figures. | ||
| Ключові слова: історія літератури, лінґвістичний поворот, пам’ять, інтерпретація, история литературы, лингвистический поворот память, интерпретация, history of literature, linguists turn, memory, interpretation. | ||
| 5. | Єжижанська Т. С. Категорія часу як складова комунікативного простору художнього твору (на прикладі творчості А. П. Чехова) | |
| У статті зроблено спробу дослідити можливості комунікативного підходу до вивчення художніх творів, акцентувати його значення у сучасній літературознавчій науці. Особлива увага зосереджена на одній із складових хронотопу – категорії часу, яка розглядається як необхідна умова здійснення комунікації. Авторка аналізує комунікативний час у художньому творі на прикладі творчості А.П.Чехова. Час у прозі й драматургії А. П. Чехова поєднується із задумом автора, обумовлений художніми цілями твору. В статье сделана попытка исследовать возможности коммуникативного подхода к изучению художественных произведений, акцентировать его значение в современной литературоведческой науке. Особое внимание уделено одной из составляющих хронотопа – категории времени, которая рассматривается как необходимое условие осуществления коммуникации. Автор анализирует катего- рию коммуникативного времени художественного произведения на примере творчества А. П. Чехова. Автор статьи исследует изображение времени в про- зе и драматургии А. П. Чехова, которое соответствует художественному за- мыслу писателя и обусловлено художественными целями произведения. In the article the author tries to investigate the possibilities of the communicative approach to the analysis of the literary text with accenting on the role in the modern literature science. The main attention is on the structural element of the time and space – the category of the time as an condition of the communication shown. The author analyses the communicative time in the literary text on the example of the productiveness of A.Tchehov. In the article time is shown as literary truth according to the tasks of the text. | ||
| Ключові слова: час і простір, хронотоп, ефективність комунікації, ритмічність, комунікативний підхід, время и пространство, хронотоп, эффективность коммуникации, ритмичность, коммуникативный подход, time and space, effectiveness of communication, rhythmic, communication | ||
| 6. | Заїковська О. М. Історичний фактор формування національної ідентичності у романі Д. Копленда «Поки подруга у комі» | |
| У статті запропонований аналіз специфіки історичного фактора формування національної ідентичності у романі канадського письменника Д. Коупленда «Поки подруга у комі». Авторка робить припущення, що у романі спроба виправлення історії та перегляду минулого з одночасним усвідомленням подвійності існування трактується як пошук національної ідентичності. В данной статье предложен анализ специфики исторического фактора на- циональной идентичности в романе Д. Коупленда «Пока подружка в коме». Автор выдвигает гипотезу, что в романе попытка героев переписать историю и ис- править прошлое с одновременным осознанием двойственности восприятия ок- ружающего мира свидетельствует о поиске национальной идентичности. The author seeks to examine historical consciousness as a medium of national identity in «Girlfriend in Coma» by D. Coupland. The author claims that in the novel the attempt to rewrite history and to correct the past in conjunction with double vision testifies the Canadian nation in search of national identity. | ||
| Ключові слова: національна ідентичність, історія, постмодернізм, национальная идентичность, история, постмодернизм, national identity, history, postmodernism. | ||
| 7. | Іванова Н. В. Інтерпретація історії у романі М. Ондаатже «Англійський пацієнт» | |
| Статтю присвячено проблемі тлумачення історії у романі канадського пись- менника М. Ондаатжі «Англійський пацієнт». Особлива увага приділяється ви- вченню історичного фону та його взаємодії з літературним у романі. Твір розгля- нуто у межах давньої західної традиції написання про культурне Інше, від Геро- дота до Р. Кіплінга. Тлумачення поняття історії М. де Серто служить відправ- ною точкою для аналізу презентації М. Ондаатжі історії англійського пацієнта, як і історії ХХ століття. Доведено, що фізичне каліцтво головного персонажа є метонімічною репрезентацією післявоєнної та постколоніальної свідомості. Статья посвящена проблеме толкования истории в романе канадского писа- теля М. Ондаатже «Английский пациент». Особое внимание уделено изучению исторического фона и его взаемодействию с литературным в романе. Произве- дение рассмотрено в рамках давней западной традиции написания про культур- ное Иное, от Геродота до Р. Киплинга. Толкование понятия истории М. де Серто служит отправной точкой для анализа представления М. Ондаатже истории ан- глийского пациента, как и истории ХХ века. Доказано, що физическое увечье главного персонажа является метонимической репрезентацией послевоенного и постколониального сознания. The article reveals the problem of interpretation of history in the novel «The English Patient» of the Canadian writer M.Ondaatje. Special attention is given to the discussion of the historical background and its interaction with the fictional in the novel. «The English Patient» is situated within the long-standing Western tradition of writing about the cultural «Other», from Herodotus to Rudyard Kipling. Michel de Certeau’s notion of history serves as a reference point for the analysis of Ondaatje’s presentation of the English patient’s story as well as of twentieth-century history. It is argued that the protagonist’s physical mutilation is a metonymic representation of post-World War II and postcolonial consciousness. | ||
| Ключові слова: історія, література, ідентичність, гібридність, постколоніальний, история, литература, идентичность, гибридность, постколониальный, history, literature, identity, hybridity, postcolonial. | ||
| 8. | Козлов Р. А. Історична художня література: проблема ідентифікації | |
| На основі системного літературознавчого підходу запропоновано розглядати історичність твору художньої літератури не як сукупність його ознак, а як функцію з характерною системою маркерів. Простежено спільні й відмінні риси літератури та історії. Показано хибність представлення історичності як тематичної спрямованості або джерельної визначеності художнього твору. На основании системного литературоведческого подхода предложено рас- сматривать историчность произведения художественной литературы не как совокупность его качеств, а как функцию с характерной системой маркеров. Оп- ределены общие и отличительные черты литературы и истории. Показана ошибочность представления историчности как тематической направленности или источниковой определенности произведения. On the basis of systematic literary approach is proposed to consider the historicity of a work of fiction not as a set of its attributes, and as a function with a system of characteristic markers. Traced common and distinguishing features of literature and history. Displaying false representation of historicity as a thematic work of art or as its source of certainty. | ||
| Ключові слова: художність, історичність, історична художня література, художественность, историчность, историческая художественная литература, artistry, historicity, historical fiction. | ||
| 9. | Корицька Г. Р. А. Кащенко: до проблеми жанрової специфіки творів | |
| Статтю присвячено розгляду проблеми жанрового еклектизму, характерного для творів А. Кащенка визначенню жанрових різновидів його «історичної романістики». Оскільки в сучасному літературознавстві досить поверхово роз- глядалося питання жанрово-тематичної класифікації історичної прози письмен- ника, то автор вдається до певної систематизації з метою глибшого дослідження його поетики. До дослідження залучена й маловідома епістолярна спадщина белетриста. Статья посвящена рассмотрению проблемы жанрового эклектизма, харак- терного творчеству А. Кащенко определению жанрового разнообразия его «ис- торической романистики». В связи с поверхностным рассмотрением вопроса жанрово-тематической классификации исторической прозы писателя в совре- менном литературоведении, автор предлагает определенную систематизацию с целью более глубокого исследования поэтики А.Кащенко. В исследование вклю- чено и малоизвестное эпистолярное наследие беллетриста. This article devoted to the examination of the genre eclectics problem which is typical for A. Kashenko’s compositions to the definitions of genres various of its «historical novelistic ». As far as modern literary enough surface examined the questions of genre – thematic classification of historical writer’s prose, therefore the author uses some systematization with the aim of deeper investigation of its poetic. The unknown and epistolary belletrist’s inheritance has been drawn in investigation. | ||
| Ключові слова: проблема, жанр, жанровий еклектизм, жанрова специфіка, проблема, жанр, жанровый эклектизм, жанровая специфика, problem, genre, genre eclecticism, genre specific. | ||
| 10. | Косюк О. М. Вивчення релаксаційної комунікації як синергетичної системи (історичний аспект) | |
| У статті вперше здійснюється спроба створення теоретичної концепції су- часних медіарозваг, включаючи інтерпретацію інтеркурсу розважальності від ар- хаїчних до модерних прошарків семантичного наповнення із втіленням основних релаксаційних механізмів. В публикации впервые создаётся теоретическая концепция современных ме- диаразвлечений, включая интерпретацию интеркурса развлекательности от архаичных до модерных пластов семантического наполнения с выделением ос- новных релаксационных механизмов. For the first time the attempt to create the theoretical conception of modern media entertainment, including the formation of terminological base, classification of electronic mass media projects, interpretation of the intercourse from the archaic to modern layers of semantic sense with realization of main relaxing mechanisms is accomplished in the article. | ||
| Ключові слова: розвага, релаксаційний дискурс/інтеркурс, медіапроект, міф, архетип, ЗМК, масове, форма, развлечение, релаксационный дискурс/интеркурс, медиа-проект, миф, архетип, СМК, массовое, форма, entertainment, relaxing discourse/intercourse, media project, myth, a | ||
| 11. | Кремінь Т. Д. Жанрово-стильові ознаки історичного роману у віршах в українській літературі першої третини ХХ століття: до проблеми сприйняття | |
| У статті зроблено спробу охопити ключові жанрово-стильові ознаки жанру історичного роману у віршах в українській літературі першої третини ХХ сто- ліття. Пропонується узагальнене тлумачення явища, подано літературний контекст, вказано на елементи новаторства його творців у письменстві доби. В першу чергу, подано рецепцію перших у новітній українській літературі історич- них романів у віршах «Тараса Трясила» Володимира Сосюри, а також «Скелька» Івана Багряного, де зосереджено увагу на жанрово-стильових ознаках явища, за- пропоновано тлумачення окремих явищ творів. В статье сделано попытку объединить ключевые жанрово-стилистические характеристики жанра исторического романа в стихах в украинской литерату- ре первой трети ХХ века. Предложена унифицированная рецепция понятия, ис- торический контекст, указаны элементы новаторства творцов этого жанра в культуре того времени. В первую очередь, представлено понимание первых в ук- раинской новейшей литературе исторических романов в стихах «Тарас Трясило» Владимира Сосюры, а также «Скелька» Ивана Багряного, где сосредоточено внимание на жанрово-стилистических особенностях явления, представлены ин- терпретации отдельных элементов художественных произведений. The article is an attempt to capture key features of genre and style of the genre novel in poems in Ukrainian literature of the first third of the twentieth century. There is generalized interpretation of the phenomenon, given the literary context, the creators of innovative elements of this genre in literature of the day. First of all, it’s given the historical reception of the first in Newest Ukrainian literature historical novels in verse «Taras Tryasylo» by Volodymyr Sosyura and «Skel’ka» by Ivan Bagriany, which focus on genre and stylistic features of phenomena, interpretation of certain phenomena works. | ||
| Ключові слова: ліро-епос, жанр, роман у віршах, лиро-эпос, жанр, роман в стихах, lyrical-epic, genre, the novel in verse | ||
| 12. | Лавринович Л. Б. Координати пам’яті у художньому просторі постмодерної літератури | |
| У статті йдеться про дискурс пам’яті у новітній гуманітарній думці із проек- цією на художній образ пам’яті та історії у світовій літературі межі ХХ – ХХІ ст. Стверджується думка про те, що постмодерна свідомість зосереджує особливу увагу на дискурсі пам’яті у зв’язку з рядом дотичних до нього дискурсів, які в комп- лексі характеризують сучасну культурну ситуацію. До останніх належать дис- курс часу та історії, дискурс «свого» та «іншого», міфу та міфізованої свідомос- ті, симулятивних практик та містифікацій, самоідентифікації та автентичнос- ті, дискурс сакрального та ін. В статье речь идет о дискурсе памяти в новейшей гуманитарной мысли с проекцией на художественные образы памяти и истории в мировой литературе рубежа ХХ – ХХI вв. Высказывается мысль о том, что постмодернистское соз- нание концентрирует особое внимание на дискурсе памяти в связи с рядом ка- сательных к нему дискурсов, которые в комплексе характеризуют современную культурную ситуацию. К таким относятся дискурс времени и истории, дискурс «своего» и «другого», мифа и мифизированного сознания, симулятивных практик и мистификаций, самоидентификации и подлинности, дискурс сакрального и др. In the article it is about discourse of memory in the newest humanitarian idea with the projection on the image of memory and history in world literature of ХХ – ХХІ century shown. The idea of postmodern consciousness concentrates the special attention on the discourse of memory joining with other discourses that all together characterize the modern cultural situation is proved. Its belong to them the discourse of time and history, discourse «own» and «other», myth and mythology consciousness, manipulative practices and mystifications, self-identifity and authenticity, discourse of the sacral etc. | ||
| Ключові слова: постмодернізм, дискурс пам’яті, міф, містифікація, автентичність, історія, «інший», сакральне, постмодернизм, дискурс памяти, миф, мистификация, аутентичность, история, «другой», сакральное, postmodernism, discourse of memory, myth, mystification, authent | ||
| 13. | Лісун О. В. Роман Томаса Пінчона «Мейсон і Діксон»: постмодерністська концепція історії Америки часів формування національної ментальності | |
| У статті розглядається пізній доробок одного з найяскравіших американських письменників-постмодерністів другої половини ХХ століття – Томаса Пінчона. Особлива увага приділяється виробленню письменником своєї власної художньої системи, особливостям творення ним специфічної моделі авторської нарації, яка часто постає як органічний сплав «чорного гумору» і постмодернізму. Іронічно оцінюючи людину як природно недосконалу істоту і висміюючи її утопічне праг- нення до одвічної гармонії, Пінчон у своїх романах розробляє власну концепцію іс- торії, що стала основоположною для естетики постмодернізму. Особливо яскра- во тема історії прослідковується у одному з пізніх романів письменника «Мейсон і Діксон». В статье рассматриваются позднее творчество одного из наиболее ярких представителей американского литературного постмодернизма второй поло- вины ХХ века – Томаса Пинчона. Особое внимание уделяется разработке писа- телем своей собственной художественной системы, особенностям создания ним специфической модели авторской наррации, которая часто является орга- ническим объединением «черного юмора» и постмодернизма. Иронически оцени- вая человека как природно несовершенное создание и высмеивая его утопическое стремление к вечной гармонии, Пинчон в своих романах разрабатывает собст- венную концепцию истории, которая стала основоположной для эстетики пост- модернизма. Особенно ярко тема истории прослеживается в одном из поздних романов Пинчона «Мейсон и Диксон». The article focuses on the late creative works of Thomas Pynchon, one of the most distinguished American postmodernists. Special attention is paid to the author’s artistic system, to the peculiarities of writer’s narration’s specific model, which is often represented as an integral whole of «black humour» and postmodernism. Treating a human being with irony and as a naturally imperfect creature, laughing at people’s striving for eternal harmony, Pynchon creates his own concept of history, which has become a key category of postmodernism’s aesthetics. Basic conceptual ideas of Pynchon’s artistic thought with their philosophical basis are revealed. The writer’s late novel «Mason and Dixon» written in the second half of the XXth century is in the centre of the article. | ||
| Ключові слова: історія, американська нація, постмодернізм, школа «чорного гумору», история, американская нация, постмодернизм, школа «черного юмора», history, American nation, postmodernism, «black humour» school. | ||
| 14. | Маценка С. П. У зоні напружених стосунків між історією та пам’яттю: роман Крісти Вольф «Місто ангелів або плащ доктора Фройда» | |
| У статті представлено новий роман відомої німецької письменниці К. Вольф «Місто ангелів або плащ доктора Фройда» (Ch. Wolf «Stadt der Engel oder The Overcoat of Dr. Freud») (2010) як свого роду квінтесенцію творчості авторки. Автобіографія в романній формі пропонує низку проблем, над якими постійно роздумує К. Вольф, однак у надзвичайно самоіронічній й відвертій оповідній манері. Відтак відзначено загострення напружених стосунків історії та пам’яті, яке засвідчує твір, викли- кане втратами, розчаруваннями та відповідальністю, аж до самозахисту через відкриту сповідь. В статье представлен новый роман известной немецкой писательницы К. Вольф «Город ангелов или плащ доктора Фрейда» (2010) как своего рода квинтэссенция творчества автора. Автобиография в романной форме предла- гает ряд проблем, над которыми постоянно размышляет К. Вольф, но в очень самоироничной и откровенной манере. Поэтому отмечено обострение отноше- ний истории и памяти, о котором свидетельствует произведение, вызванное потерями, разочарованиями и ответственностью, вплоть до самозащиты че- рез открытую исповедь. The paper considers a new novel by the eminent German writer Ch. Wolf titled Stadt der Engel oder The Overcoat of Dr. Freud (2010) as a specific quintessence of the author’s oeuvre. The autobiography narrated in the form of the novel suggests a number of problems, which Ch. Wolf contemplates, and does it in an extremely self-ironic and openly narrative manner. However, it is noted that intense relations between history and memory as they are exposed in the novel, come from losses, disappointments and the responsibility that reach as far as self-defense through open confession. | ||
| Ключові слова: Кріста Вольф, пам’ять, історія, об’єднання Німеччини, акти штазі, Криста Вольф, память, история, объединение Германии, акты штази, Christa Wolf, memory, history, unification of Germany. | ||
| 15. | Назаренко Л. А. Теоретико-методологічні засади використання термінів «проектний» і «проектувальний» у системі літературної освіти | |
| У статті порушується проблема використання методу проекту в системі літературної освіти, на основі теоретичного аналізу обґрунтовано вживання по- нять «проектна діяльність учнів-читачів» і «проектувальна діяльність словесників». В статье поднимается проблема использования метода проекта в системе литературного образования, на основе теоретического анализа обосновано употребление понятий «проектная деятельность учеников-читателей» и «про- ектировочная деятельность словесников». In the article touches the problem of the of the use of method of project method in the system of literary educational system and based on the theoretical analysis and on using determinations, such as: «project activity of pupils-readers» and «project activity of philologists». | ||
| Ключові слова: проект, метод проекту, проектувальна діяльність вчителя літератури модель впровадження інформаційних технологій, школяр- проектант, моделювання, педагогічне проектування, типи проектів, проект, метод проекта, проектировочная деятельность учителя литератур | ||
| 16. | Рева Л. Г. Життєписи видатних діячів української літератури в історичній пам’яті (з досвіду роботи в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського) | |
| У статті зібрано й узагальнено багаторічний досвід з розвитку української лі- тературної біографіки в кінці ХХ – початку ХХІ ст. Висвітлюється участь у створенні Бази даних біографічної та бібліографічної інформації, подається огляд публікацій автора з питань історії, теорії та методології української літератур- ної біографіки. В статье собран и обобщен многолетний опыт в развитии украинской лите- ратурной биографики в конце ХХ – начале ХХІ века. Освещается участие в соз- дании Базы данных биографической и библиографической информации, пред- ставляется обзор публикаций автора по вопросам теории, истории и методоло- гии украинской литературной биографики. In article to collect and enrich the experience for the many times for development of Ukrainian literature biographic in end of XX – to beginning XXI century. To light the participation in creation of Base of unitys of biographic and bibliographic information, to give the cursory by author’s publications for the questions of theory, history and methodology of Ukrainian literature biographic. | ||
| Ключові слова: біографія, біографіка, бібліографія, інформація, біо-бібліографічні ресурси, биография, биографика, библиография, информация, био-библиографические ресурсы, the biography, the biographic, the bibliography, the information, the recourses of bio-bibliograph | ||
| 17. | Уліщенко В. В. Особливості інтерсуб’єктного вивчення елегії та вірша-медитації | |
| У статті йдеться про особливості суб’єкт-суб’єктного вивчення ліричних творів. Автор зосереджується на проблемах духовного збагачення особистості, розкриття її внутрішнього потенціалу, життєвого досвіду під час сприйняття літературного твору, діалогу з його автором та персонажами. В статье анализируются особенности субъект-субъектного изучения лирики. Автор обращает внимание на проблемы духовного развития личности, ее внут- реннего потенциала в процессе восприятия искусства слова, диалога с автором, героями его произведений. The article displays the features of subject-to-subject learning of lyrics. An author is concentrated on the problems of the spiritual enriching of personality, opening of its internal potential, on vital experience during perception of the word and of the dialogue with an author and with heroes of his creations. | ||
| Ключові слова: інтерсуб’єктна взаємодія, діалогічна взаємодія, ключові слова, образно-смислова презентація, интерсубъектное взаимодействие, художественно- чита- тельская компетентность, ключевые слова, образно-смысловая презентация, subject-to-subject interaction, dialo | ||
| 18. | Харлан О. Д. Ретро-детектив у сучасній європейській літературі: модифікації жанру | |
| У статті аналізуються особливості розвитку детективного жанру, пропону- ється загальний огляд літератури з цього питання. Визначаються основні риси жанру ретро-детективу. Подається загальна характеристика роману У. Еко «Ім’я рози», вплив твору на прозу подібного характеру. Характеризуються рет- ро-детективи Б. Акуніна, В. Кожелянка, М. Краєвського, В. Фляйшгауера. В статье анализируются особенности развития детективного жанра, пред- лагается общий осмотр литературы по этому вопросу. Определяются основ- ные черты жанра ретро-детектива. Подается общая характеристика романа У. Эко «Имя розы», влияние произведения на прозу похожего характера. Харак- теризуются ретро-детективы Б. Акунина, В. Кожелянко, М. Краевского, В. Фляшгауэра. In the article peculiarities of the development of detective genre are analyzed general survey of the literature according to this question in suggested the main characters of the genre retro-detective are defined the general characteristic of the novel «The name of the Rose» by U. Eko, the influence of this work on the same prose is given in the article. Detectives written by B. Akunin, V. Kozhelyanko, M. Krayevski, V. Flyashgauer are characterized in the article. | ||
| Ключові слова: жанр, формульна література, детектив, ретро-детектив, інтелектуальна таємниця, жанр, формульная литература, детектив, ретро- детектив, интеллектуальная тайна, genre, the formulary literature, detective, retro-detective, intellectual secret. | ||
| 19. | Царлова І. В. Медіаосвіта школярів під час вивчення творів про ідентичну пам’ять і національну ідентичність | |
| У статті розглядаються питання ролі медіаосвіти під час вивчення творів про ідентичну пам’ять і національну ідентичність та переваги медіаосвітніх технологій у вивченні літератури. В статье рассматриваются вопросы роли медиаобразования в процессе изу- чения произведений про идентичную память и национальную идентичность, а также преимущества медиаобразовательных технологий в изучении литературы. This article considers the role media education students during the study of identical memory and national identity and media-technology advantages in the study of literature. | ||
| Ключові слова: медіаосвіта, медіаосвітні технології, ідентична пам’ять, національна ідентичність, медиаобразование, медиаобразовательные технологии, идентичная память, национальная идентичность, media education, media-technologies, identical memory, national identity. | ||
| 20. | Чиж Н. О. Жанровий статус та роль щоденників у літературі: щоденники Олександра Довженка та Аркадія Любченка | |
| У статті розглянуто витоки жанру щоденника, подано різні його тлумачення. Зосереджено увагу на дослідженні щоденників (О. Довженка та А. Любченка), пи- саних у роки війни. Вважаємо, що саме цей жанр дає змогу безпосередньо відсте- жити в ньому авторське «я», тобто не обрамлений літературно матеріал, який добре характеризує психологію письменника. У досліджуваних нами щоденниках (О. Довженка та А. Любченка), на початках творів є записи, що більше нагаду- ють записну книжку, проте все це є елементами цілісного тексту, початком конкретного літературного твору. Цілком явно присутнє у всіх двох щоденниках, хоча й різною мірою прагнення не бути, а здаватись, що є грою для читача та маскою для автора. В статье рассмотрены истоки жанра дневника, представлены различные его толкования. Сосредоточено внимание на исследовании дневников (А. Довженко и А. Любченко), написанных в годы войны. Считаем, что именно этот жанр позво- ляет непосредственно отслеживать в нем авторское «я», тоесть. не обрамлен литературно материал, который хорошо характеризует психологию писателя. В исследуемых нами дневниках (А. Довженко и А. Любченко), на началах произве- дений есть записи, которые больше напоминают записную книжку, однако все это является элементами целостного текста, началом конкретного литера- турного произведения. Вполне явно присутствует во всех двух дневниках, хотя и в разной степени стремление не быть, а казаться, что является игрой для читателя и маской для автора. The article discusses the origins of the diary genre, given its different interpretations. Focus on research diaries (O. Dovzhenko and A. Liubchenko), written during the war. We believe that this genre allows you to directly track the copyright in it self, that is not surrounded by literary material, which is well characterized by the psychology of the writer. In the studied us Blog (О. Dovzhenko and A. Liubchenko) in early works are recordings more like a notebook, but all these are elements of a coherent text, start com specific literary work. It is clearly present in all two blogs, albeit to varying degrees the desire not to be, and think that the game is for the reader and the mask for the author. | ||
| Ключові слова: щоденник, жанр, текст, мемуари, автобіографія, «читач щоденника», «нодальний текст», дневник, жанр, текст, мемуары, автобиография, «читатель дневника», «нодальный текст», diary, genre, text, memoirs, autobiography, «blog reader», «nodalnyy text» | ||
| 21. | Шептицька Т. Л. Національне вбрання як маркер історичної пам’яті народу й роду в українській літературі першої третини ХХ ст. | |
| У статті розглядається функціонування національного вбрання як образу і соціокультурного коду в українській літературі. На різноманітному художньому матеріалі доводиться, що почуття спільнотної єдності, викликане носінням національного костюму, формувало спротив асимілятивним обставинам, в яких опинилося українство на початку ХХ ст., та слугувало маркером «українськості», відживляло пам’ять про історичне минуле українців та їхню національну та куль- турну окремішність. В статье рассматривается функционирование национального костюма как образа и социокультурного кода в украинской литературе. На разнообразном ху- дожественном материале доказывается, что чувство общности и единства, вызванное ношением национальной одежды, формировало сопротивление асси- милятивным обстоятельствам, в которых оказалось украинство в начале ХХ ст., и служило маркером «украинскости», оживляло память об историческом прошлом украинцев и их национальном и культурном суверенитете. Functioning of national suit as image and socio-cultural code in Ukrainian literature is examined in the article. On various literary material proved, that sense of community and unity, caused carrying of national clothes, formed the resistance to assimilative circumstances and served as the marker of «Ukrainian essence», revived memory about the historical pas of Ukrainians and their national and cultural sovereignty. | ||
| Ключові слова: історична пам’ять, національна ідентичність, українське вбрання як соціокод, историческая память, национальная идентичность, украинский костюм как социокод, historical memory, national identity, Ukrainian suit as sociocode. | ||
| 22. | Штейнер И. Ф. Невараць не вяртае – небытие не отпускает | |
| У статті аналізується проблема історичної пам’яті народу в особистісному подоланні і сприйнятті експериментальних поем білоруського поета- реформатора Алеся Рязанова «Рагвалод» і «Усяслаў Чарадзей». Глибокий філо- софський задум автора реалізується за допомогою сутності поняття імені, яка сприймається знаком, поводирем на межі буття і небуття, часу, аж ніяк не ліній- ного, а дискретного, здатного з’єднувати минулий і нинішній день, взаємодії ар- тефактів минулого, перш за все вербальних, з сучасною екзистенцією, а також трансмутації в сприйнятті видатної особистості нею самою, сучасниками і спадкоємцями. В статье анализируется проблема исторической памяти народа в личност- ном преодолении и восприятии экспериментальных поэм белорусского поэта- реформатора Алеся Рязанова «Рагвалод» и «Усяслаў Чарадзей». Глубокий фило- софский замысел автора реализуется посредством сущности понятия имени, воспринимаемого знаком, поводырем на меже бытия и небытия, времени, от- нюдь не линейного, а дискретного, способного соединять ушедшее и нынешний день, взаимодействия артефактов прошлого, прежде всего вербальных, с со- временной экзистенцией, а также трансмутации в восприятии выдающейся личности ею самой, современниками и наследниками. In the article the problem of a nation’s historical memory and its individual interpretation is analyzed as it is reflected in the experimental poems «Ragvalod» and «Usiaslau Charadziey» by Belarusian poetical reformer A. Riazanov. Deep philosophical message of the author is realized by the careful study of the notion of a name, perceived as a sign, a landmark on the border between being and non-being, time understood as not a linear process but a discontinuity, capable of linking the past and the present, as the interaction of the artifacts of the past, first of all verbal ones, with modern ways of existence, as well as transmutation of an outstanding personality as viewed by itself, its contemporaries and descendants. | ||
| Ключові слова: історична пам’ять, дискретний час, артефакт, екзистенція, историческая память, дискретное время, артефакт, экзистенция, historical memory, a discontinuity time, the artifact, existence. | ||
| 23. | Шуба Ю. В. Еволюція британського історичного роману: перегляд історичних вимірів | |
| У статті прослідковується еволюція британського історичного роману, почи- наючи від романтичного вальтерскотівського роману до сучасного постмодерні- стського історіографічного метароману. Окреслюються зміни, що зазнав бри- танський історичний роман протягом століть, акцент ставиться на характер- них рисах історичного роману в різні епохи в розрізі інтерпретації та репрезен- тації історичних подій. На прикладі британського роману можна спостерігати відхід з позиції усвідомленого історизму, притаманний романтичному та реаліс- тичному історичним романам, до сприйняття історії як наративу у постмодерні- стському історіографічному метаромані. Виділяються п’ять шляхів репрезента- ції історії в сучасному британському романі. В статье рассматривается эволюция британского исторического романа, которая берет начало с романтического вальтерскоттовского романа до пост- модернистского историографического метаромана. Акцент ставится на ха- рактерных чертах исторического романа в эпохи романтизма, реализма, модер- низма и постмодернизма в разрезе интерпретации и репрезентации историче- ских событий. На примере британского романа можно наблюдать смену позиции осознанного историзма, характерную для романтического и реалистического романов, до отношения к истории как к наративу в постмодернистском исто- риографическом метаромане. Указываются пять способов репрезентации ис- тории в современном историческом романе. The article deals with the evolution of British historical novel originated in romantic W.Scott’s historical novel to postmodern historiographic metafiction. The characteristic features of historical novel in the epochs of Romanticism, Realism, Modernism and Postmodernism in the context of the historical events representation and interpretation are in the focus of attention. The British novel exemplifies shifting from the historyconscious position peculiar for romantic and realistic historical novels to treating history as a narrative in postmodern historiographic metafiction. | ||
| Ключові слова: історія, історичний роман, історіографічний метароман, мо- дернізм, постмодернізм, реалізм, романтизм, история, исторический роман, историографический мета- роман, модернизм, постмодернизм, реализм, романтизм, history, historical novel, historiographic me | ||
| 24. | Шуляр В. І. Сучасний урок літератури і проблеми художньої рецепції свідомості/ пам’яті в методиці середньої школи | |
| Автором статті запропоновано можливий варіант моделі сучасного уроку вивчення, аналізу та інтерпретування художнього твору, який сприятиме розвиткові історичної свідомості/пам’яті у структурі духовності сучасної дити- ни-читача. Автором статьи предложен возможный вариант модели современного урока изучения, анализа и интерпретации художественного произведения, который будет способствовать развитию исторического сознания/памяти в структуре духовности современного ребенка-читателя. The author proposes a possible modern version of the model lesson study, analysis and interpretation of artistic works that will facilitate the development of historical consciousness / memory in the structure of modern child-reader. | ||
| Ключові слова: хронотоп, феноменальність, види феноменальності, модель уроку аналізу й інтерпретування історіософського твору, хронотоп, феноменальность, виды феноменальности, мо- дель урока анализа и интерпретации историософского произведения, chronotope, phenomenon, k | ||
| 25. | Шынкарэнка В. К. Вобраз нацыі і светабудовы ў гістарычнай прозе | |
| У статті розглядаються деякі особливості історичного жанру, підкреслюється важливе місце в його поетичній системі образу окремого героя і народу в цілому, а також ідеї самосвідомості, морально-духовного буття нації та утвердження загальнолюдських цінностей. Звернення до творчості В. Корот- кевича і Р. Іваничука дозволяє ще раз переконатися, як органічно доповнюють і взаємодіють у сюжетно-композиційної організації творів на тему минулого конк- ретно-фактична основа і власне художнє начало. В статье рассматриваются некоторые особенности исторического жанра, подчеркивается важное место в его поэтической системе образа отдельного героя и народа в целом, а также идеи самосознания, морально-духовного бытия нации и утвержден ия общечеловеческих ценностей. Обращение к творчеству В. Короткевича и Р. Иванычука позволяет еще раз убедиться, как органично дополняют и взаимодействуют в сюжетно-композиционной организации произведений на тему прошлого конкретно-фактическая основа и собственно художественное начало. In article some features of a historical genre are considered, the important place in its poetic system of an image of the separate hero and people as a whole is defined, and also ideas of consciousness, moral-spiritual life of the nation and the statement of universal values are emphasized. The reference to V. Korotkevich’s and R. Ivanychuk’s creativity allows to be convinced once again how organically the concrete-actual basis and art cooperate in the plot and composite organization of work on a theme of the past. | ||
| Ключові слова: історична проза, факт і вигадка, ідея національної самосвідо- мості і пам’яті, загальнолюдські цінності, историческая проза, факт и вымысел, идея национального самосознания и памяти, общечеловеческие ценности, historical prose, the fact and fiction, idea | ||
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ | ||
| 26. | ||
| 27. | Відомості про авторів | |