Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №118
Філологія. Літературознавство. | ||
| 1. | Бондар Л.О. ЯРОСЛАВ ВЕРЕЩАК: ПИСЬМЕННИК І ВЛАДА – МИСТЕЦЬКИЙ ПОЛІДІАЛОГ | |
| У статті вперше робиться спроба опрацювання критичних матеріалів 70-80-х років ХХ століття щодо драматургії Ярослава Верещака. Здійснено підборку періодики, у якій подано рецензії на твори драматурга та її критичне опрацювання. У текстах драматурга виявлено елементи загравання з існуючим режимом за допомогою клішування сюжетів п’єс та водночас використання «неконтрольованого підтексту», який заклав основи руйнування соцреалістичного типу драматургічного текстотворення. | ||
| Ключові слова: драматургія, влада, діалог, клішований сюжет, неконтрольований підтекст, герой соцреаліастичного зразка, маргінальний герой. | ||
| 2. | Даниленко І.І. ВІРШОВИЙ ПЕРЕНОС ЯК РИТМІЧНИЙ ЗАСІБ АКТУАЛІЗАЦІЇ СЕМАНТИКИ ШЕВЧЕНКОВОГО «ПОДРАЖАНІЯ 11 ПСАЛМУ» | |
| Автор статті пропонує нове прочитання відомого вірша Т.Г. Шевченка з урахуванням ролі віршового переносу в ньому як ритмічного курсиву. | ||
| Ключові слова: псалом, парафраз, віршовий перенос, семантика. | ||
| 3. | Демська-Будзуляк Л.М. ТОПОС МІСТА ТА ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНТЕКСТ РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ | |
| Наприкінці ХІХ ст. в українській літературі актуалізується поняття «європейськість». Це було пов’язано із впровадженням в національне мистецтво нової художньої парадигми модернізму. На той час місто стає повноправним літературним героєм, і змінює свій статус у загальній картині співіснування міста й села. Шкала цінностей міста часто є конфліктною до шкали цінностей села, починаючи із руйнації інституції роду до повної негації цінності землі. «Маргінес», що не хотів приймати нового, позбавляв перспективи багатьох особистостей, змушуючи їх емігрувати в іншу культуру – культуру великого міста. | ||
| Ключові слова: топос, модернізм, місто, маргінес, культурний простір. | ||
| 4. | Колесник Г.Л. ОБРАЗ ЧАТТЕРТОНА ЯК ІСТОРИЧНА І ЛІТЕРАТУРНА ПРОБЛЕМА ТА ГРА З НИМ В РОМАНІ ПІТЕРА АКРОЙДА «ЧАТТЕРТОН» | |
| У статті розглядається проблема сприйняття та використання образа Томаса Чаттертона в англійській літературі та своєрідність його інтерпретації в романі Пітера Акройда «Чаттертон». | ||
| Ключові слова: біографія, містифікція, «Суперечка про Роулі», альтернативна історія. | ||
| 5. | Кремінь Т.Д. МЕТАЛОГІЧНА РЕЦЕПЦІЯ БОГА В ЛІРИЦІ СТАНІСЛАВА МІСАКОВСЬКОГО І ДМИТРА КРЕМЕНЯ | |
| У статті запропоновано тлумачення окремих поетичних текстів польського письменника українського походження С. Місаковського, а також українського поета Д. Кременя, в яких крізь оригінальну рецепцію Бога з її металогічним спрямуванням, притаманній літературній добі останніх десятиліть ХХ століття, помітна певна метафізична спорідненість, котра допомогла уявити глибину художніх пошуків сутності світу в умовах тоталітарного суспільства. До того ж, подано розуміння окремих моделей поетичних богошукань, представлених у знакових художніх текстах цих авторів, котрі допомогли провести аналогії між есхатологічними манерами поетичного письма різних літературних поколінь. | ||
| Ключові слова: сецесія, металогія, іронія, сарказм, песимізм. | ||
| 6. | Кремінь Т.Д., Дробот Н.Ю КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІРИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ МИКОЛАЇВСЬКИХ АВТОРІВ) | |
| У цій статті запропоновано один з аспектів творення концептуальної сфери сучасної української лірики миколаївських поетів, поєднання етнокультурного світовідчуття та оригінального естетичного феномена, художньої природи космосу та його вербального втілення в поетичній формі, багатих традицій та новаторських форм осягнення мистецької сфери, представленого у творчості кількох поколінь, чиє життя і творчість пов’язані з Миколаївщиною, а їхній художній голос – у суголоссі із основними тенденціями розвитку сучасного літературного процесу. | ||
| Ключові слова: концепт, тенденція, локалізація, міфопоетика. | ||
| 7. | Кремінь Т.Д., Мірошниченко І.В. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕМИ ГОЛОДОМОРУ В РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» | |
| У статті впорядковано коло художніх творів українських авторів, які відтворили окремі епізоди великої трагедії, а також визначено жанрові особливості роману У.Самчука «Марія», визначено його домінантні ознаки, з-поміж яких – історична достовірність, оригінальність ідіостилю, специфічні стилістико-семіотичні засоби. Важливо і те, що автор запропонував дві іпостасі у зображенні головної героїні, походження якої торкається космогонічної та антропологічної міфології, котрі в сутнісній концепції автора формують універсальну картину буття. | ||
| Ключові слова: голодомор, художня реалізація, історична достовірність | ||
| 8. | Лебединцева Н.М. ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОКОЛІННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ КІНЦЯ ХХ СТ. | |
| У статті обґрунтовується доцільність структурування українського літературного процесу 60-х – 90-х рр. ХХ ст. за принципом літературних (поетичних) поколінь. В основу такого поділу покладено специфічне світовідчуття, властиве художньому світу переважної більшості представників окремого покоління. | ||
| Ключові слова: літературне покоління, світовідчуття, «шістдесятники», «вісімдесятники», поезія 90-х рр. | ||
| 9. | Назаренко Л.А. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ-ЧИТАЧІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ | |
| У статті автор розглядає шляхи організації читацької діяльності. Виявлено умови, що сприяють досягненню успіху в навчанні літератури. Подано модель організації взаємодії словесника й учнів-читачів у процесі вивчення літератури. | ||
| Ключові слова: вчитель, учень, модель, взаємодія, вивчення літератури. | ||
| 10. | Омельчук О.Р СЕЛЯНСЬКИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОГО СОЦРЕАЛІЗМУ | |
| У статті аналізуються деякі аспекти діяльності Спілки селянських письменників «Плуг» (1922-1932), як-от винайдення різних культурних практик, творення масової та гумористичної літератури, формування власного літературного канону. Творчість «Плугу» розглядається як чинник утвердження ортодоксальних форм української літератури періоду соцреалізму. | ||
| Ключові слова: селянський письменник, соціалістична культура. | ||
| 11. | Остапчук Т.П. ЕКСПЕРИМЕНТИ ЮРІЯ ТАРНАВСЬКОГО В ЖАНРІ РОМАНУ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ВИТОКИ Й КОНТЕКСТИ | |
| У статті представлено прозовий доробок українсько-американського письменника Юрія Тарнавського. Відстежено європейські контексти та претексти романів автора. Досліджено основну тематику та жанрово-стилістичні особливості прози, яка займає чільне місце в доробку митця. | ||
| Ключові слова: жанр роману, інтертекстуальність, сюжетні схеми, мотив дороги, претекст, коло читання автора, форма, ідіостиль, монтаж, мініроман, мікророман. | ||
| 12. | Пронкевич О.В. ПАРАДОКСИ БАСКСЬКОЇ САМОСВІДОМОСТІ В РОМАНІ М. ДЕ УНАМУНО «МИР ПОСЕРЕД ВІЙНИ» | |
| Автор статті застосовує фігуру «гегелівського парадоксу» до репрезентації баскської національної ідентичності у першому романі Мігеля де Унамуно «Мир посеред війни». Головні персонажі книги поділяються на групи, що належать до «ідентичностей миру» або до «ідентичностей війни». Концепти «війна» та «мир» символізують різні форми реакції на Іншого і виконують роль показника відкритості баскської національної ідентичності. Застосування фігури «гегелівського парадоксу» до інтерпретації твору Унамуно розкриває багаторівневий характер нарації баскської нації. | ||
| Ключові слова: парадокс, національна ідентичність, нація-нарація, історичний роман. | ||
| 13. | Руссова В.М. ФОРМУВАННЯ ЛІТОПИСНОГО КАНОНУ ЛЕГЕНДИ ПРО ХРЕЩЕННЯ РУСІ | |
| Стаття присвячена дослідженню структури літописного оповідання про хрещення Русі, текстологічному і порівняльному аналізу літописних оповідань про апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства князем Володимиром і хрещення киян у літературі часів Київської Русі. | ||
| Ключові слова: літературна історія, історіографічна проза, агіографія, літописний канон, легенда, літературна інтерпретація. | ||
| 14. | Старшова О.О. ДЖОН БАРТ: НЕСКІНЧЕННА ІСТОРІЯ КОХАННЯ | |
| У статті розглядається поняття любові як елемента життєтворчості в романах Джона Барта. Еротика, кохання в естетиці американського письменника не є самоціллю, а виступають необхідним елементом авто-реальності, де творення в літературному сенсі ототожнюється з фізичним актом кохання-творення. | ||
| Ключові слова: життєтворчість, нарація, автор, оповідач, рамкова оповідь, часопростір. | ||
| 15. | Тихомирова О.В. СВЯЩЕННІ ДЕРЕВА В АЛЬТЕРНАТИВНІЙ МІФОЛОГІЇ ДЖ.Р.Р. ТОЛКІНА | |
| У статті розглядаються священні дерева в міфологічній системі, яка утворюються корпусом текстів Дж.Р.Р. Толкіна. Священні дерева аналізуються у контексті кельтської міфології в комплексі з такими мотивами, як «Інший світ», доместикація ландшафту, інтронізація, священний шлюб короля з землею, квест героя. Встановлюється священних дерев зв’язок з часопросторовими вимірами міфології, простежується спектр символічних значень образу священного дерев і особливості його втілення в текстах Толкіна. | ||
| Ключові слова: священне дерево, міфологія, архетип, символ, доместикація, інтронізація, квест. | ||
| 16. | Філатова О.С. МЕТАТЕОРЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ АВТОРСЬКОЇ СВІДОМОСТІ | |
| Предметом дослідження є категорія авторської свідомості, яка попри 1) окремі спроби теоретичної уніфікації до рівня «соціальної метафори», «декларованої поглядами, позицією письменника», 2) дослідницьку акцентовану фіксацію сфери несвідомого/підсвідомого творчого процесу митця, досить гостро актуалізована в сучасному вітчизняному й зарубіжному науковому дискурсі. У статті локально концентрується увага на інтерпретації означеної категорії у психологічному, філософському та літературознавчому аспектах. | ||
| Ключові слова: авторська свідомість, творчий процес, несвідоме, актуалізація, модель. | ||
| 17. | Шуляр В.І. МОДЕЛЬ КУРИКУЛУМУ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ | |
| Автором статті окреслено деякі стратегії моделі курикулуму літературної освіти учнів старшої школи в умовах профільної диференціації навчання. | ||
| Ключові слова: курикулум, освіта, диференціація, література, учень. | ||
- | ||
| 18. | Бондар Л.О. Ярослав Верещак: письменник і влада – мистецький полідіалог | |
| У статті вперше робиться спроба опрацювання критичних матеріалів 70- 80-х років ХХ століття щодо драматургії Ярослава Верещака. Здійснено підборку періодики, у якій подано рецензії на твори драматурга та її критичне опрацювання. У текстах драматурга виявлено елементи загравання з існуючим режимом за допомогою клішування сюжетів п’єс та водночас використання «неконтрольованого підтексту», який заклав основи руйнування соцреалістичного типу драматургічного текстотворення. Ключові слова: драматургія, влада, діалог, клішований сюжет, неконтрольований підтекст, герой соцреаліастичного зразка, маргінальний герой. В статье впервые делается попытка анализа критических материалов 70- 80-х годов ХХ столетия, в которой рассматривалась драматургия Ярослава Верещака. Осуществляется подборка периодики, в которой публиковались рецензии на произведения драматурга и её критический анализ. В текстах драматурга выявлены элементы заигрывания с существующим режимом при помощи стандартизации сюжетов пьес, и одновременное использование «неконтролируемого подтекста», который заложил основы разрушения соцреалистического типа драматургического текстотворения. Ключевые слова: драматургия, власть, диалог, клишованый сюжет, неконтролируемый подтекст, герой соцреалистического образца, маргинальный герой. The attempt of analysis of critical materials of 70-80th of ХХ centuries is first done in the article, dramaturgy of Yaroslav Vereshchaka was examined in which. The selection of periodicals in which reviews were published on works of dramatist and its walkthrough is carried out. In texts of dramatist the elements of flirting are exposed with the existent mode through standardization of subjects of plays, and the simultaneous use of «out-of-control implication» which pawned bases of destruction of soviet realism type of dramaturgic to create text. Key words: dramaturgy, power, dialog, standard subject, out-of-control implication, hero of соцреалистического standard of social realism, exception hero. | ||
| Ключові слова: драматургія, влада, діалог, клішований сюжет, неконтрольований підтекст, герой соцреаліастичного зразка, маргінальний герой | ||
| 19. | Бондар Л.О. Ярослав Верещак: письменник і влада – мистецький полідіалог | |
| У статті вперше робиться спроба опрацювання критичних матеріалів 70- 80-х років ХХ століття щодо драматургії Ярослава Верещака. Здійснено підборку періодики, у якій подано рецензії на твори драматурга та її критичне опрацювання. У текстах драматурга виявлено елементи загравання з існуючим режимом за допомогою клішування сюжетів п’єс та водночас використання «неконтрольованого підтексту», який заклав основи руйнування соцреалістичного типу драматургічного текстотворення. Ключові слова: драматургія, влада, діалог, клішований сюжет, неконтрольований підтекст, герой соцреаліастичного зразка, маргінальний герой. В статье впервые делается попытка анализа критических материалов 70- 80-х годов ХХ столетия, в которой рассматривалась драматургия Ярослава Верещака. Осуществляется подборка периодики, в которой публиковались рецензии на произведения драматурга и её критический анализ. В текстах драматурга выявлены элементы заигрывания с существующим режимом при помощи стандартизации сюжетов пьес, и одновременное использование «неконтролируемого подтекста», который заложил основы разрушения соцреалистического типа драматургического текстотворения. Ключевые слова: драматургия, власть, диалог, клишованый сюжет, неконтролируемый подтекст, герой соцреалистического образца, маргинальный герой. The attempt of analysis of critical materials of 70-80th of ХХ centuries is first done in the article, dramaturgy of Yaroslav Vereshchaka was examined in which. The selection of periodicals in which reviews were published on works of dramatist and its walkthrough is carried out. In texts of dramatist the elements of flirting are exposed with the existent mode through standardization of subjects of plays, and the simultaneous use of «out-of-control implication» which pawned bases of destruction of soviet realism type of dramaturgic to create text. Key words: dramaturgy, power, dialog, standard subject, out-of-control implication, hero of соцреалистического standard of social realism, exception hero. | ||
| Ключові слова: драматургія, влада, діалог, клішований сюжет, неконтрольований підтекст, герой соцреаліастичного зразка, маргінальний герой | ||