Наукові праці - Філологія. Літературознавство - Том №101

ФІЛОЛОГІЯ. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
1. Береза І.Ю. Єдність тілесного і духовного у творах для дітей М. Вінграновського
У статті розглядається проблема природної єдності тілесної і духовної краси у прозі та поезії М. Вінграновського для дітей і про них. Акцентується зв’язок дитини і оточуючої її природи, як контекст оприлюднення привабливих у своїх відчуттях і вчинках юних героїв. Аналізуються поезії для дітей 70-80-х років ХХ ст., повість «Первінка» й оповідання «Козак Петро Мамарига», «Бинь-бинь-бинь...», «Гусенятко». Окреслено перспективи літературознавчих студій над темою.

The article is devoted to the problem of body and soul beauty in the prose and poetry by M. Vingranovs’kiy for children and about them. The connection of a child with surrounding nature as a context for revealing of attractive in their feelings and behaviour young characters is accented. The poetry for children of 70-80s of the 20 century, the novel «Pervinka», stories «Cossak Petro Mamaryga», «Bin’-bin’-bin’», «Gusenyatko» are analyzed. The prospect for the literary criticism study on the subject has been defined.
2. Бойко С.М. Зорові та емблематичні українські поетики XVII-XVIII ст. як прояв тілесності та проекція їх крізь XX ст. на сучасність
У даній роботі розглянуто зразки візуальної поезії, як давні, так і сучасні. Також прослідковуються особливості візуального (чи предметного) втілення поетичного концепту в курйозній поезії епохи Бароко у їх взаємозв’язках із новітніми авангардними та неоавангардними творами. А також намічені перспективи дослідження питання.

An attempt to analyze the history of the scientific researches of the visual poetry in its connection with the contemporary ones and the problem of the material embodiment of the poetical concept was performed in the article. And perspectives for the future were set out.
3. Бондар Л.О. Ігрова стихія в контексті історико-культурного дискурсу (за п’єсою Я. Верещака «Містер Сковорода»)
У статті розглянуто особливості побудови сюжету твору крізь ігрову стихію як втілення авторської концепції тотальності гри, що суголосно ідеї ілюзії метафізичного життя та істинності духовного начала.

The article is examined the features of construction of plot of work through a playing element. It is proved that it is embodiment of author’s conception of totality of game which is connected with the idea of illusion of metaphysical life and truth of the spiritual beginning.
4. Даракчі М.І. Тілесність в інтертекстуальному просторі повісті О. Купріна «Суламіф» і поеми Саші Чорного «Пісня Пісень»
У статті простежено роль тілесності в інтертекстуальному просторі повісті О. Купріна «Суламіф» та в поемі Саші Чорного «Пісня пісень». Акцент зроблено на подібному й відмінному у реалізації тілесності в корелюючих текстах.

The article analyzes the role of the body description in the intertextual space of the A. Kuprin’s story «Sulamyth» and in the poem by Sasha Cherny «The Song of the Songs». The accent was made on the similarities and differences in the realization of the body descriptions in the correlated texts.
5. Маценка С.П. Концепти тілесності у німецькому літературно-критичному дискурсі
Зважаючи на те, що тіло, тілесність, тілесне відчуття є важливою темою сучасного літературно-критичного дискурсу в Німеччині, у статті представлено й проаналізовано концепти тілесності, які виникли на межі різних галузей знань: філософська концепція тілесного розуму Ф. Ніцше, історико-літературні тілесні парадигми, тіло й тілесність у ґендерних студіях, концепт пам’яті тіла, перформативне тіло. Мовиться про репрезентацію тіла й зображення за допомогою нього, проблеми пізнання й ідентичності, тілесність тексту.

Considering the fact that body, bodiness and bodily feelings are a significant theme in modern literary critical discourse in Germany the paper presents and analyzes concepts of bodiness that emerged at the intersection of different branches of knowledge. They include such as F. Nietzsche’s concept of body’s mind, historical and literary paradigms of body, body and bodiness in gender studies, the concept of bodily memory, and performative body. The paper focuses on representations of the body and by means of the body, problems of cognition and identity, and bodiness of the text.
6. Нестерук В.В. Категорія тілесності в сучасній російській прозі (на матеріалі творів Ю. Полякова)
Проблема тілесності в сучасному літературному науковому знанні досить актуальна. Розробка йде на всіх рівнях: від практичного – як художні твори заданої тематики і різної міри інтенсивності вживання елементів тілесного, до теоретичного – створення нової теорії літератури з врахуванням останніх досягнень і вимог сучасного суспільства. Тому дослідження проявів тілесності в текстах творів має особливе значення. Творчість Ю. Полякова, одного з найбільш відомих авторів російської літератури останнього двадцятиріччя, є характерним прикладом витонченого використання тілесної тематики в книгах. Дана стаття – спроба аналізу характерних особливостей прояву вказаного аспекту в творчості письменника.

The problem of corporality in contemporary literary study is quite up-to day. It is developed at different levels: from practical – as fictional works devoted to a certain topic and the different amount of corporal elements usage intensity, to theoretical – the creation of the new literary theory with taking into consideration the last achievements and needs of contemporary society. That is why the study of the manifestations of corporality in the particular texts has an important meaning. The creative activity of Y. Polyakova, one of the most famous authors of contemporary Russian literature, is the vivid example of the sophisticated usage of corporal topic. This article is an attempt to analyze the characteristic manifestations of this aspect in the works of this writer.
7. Павлюк Х.Б. Криза патріархальності у контексті концепту ДІМ (на матеріалі новелістики Теодора Шторма)
У статті підіймається питання сутності концепту ДІМ у текстах новел Т. Шторма з огляду на умови, необхідні для органічного поєднання постмодерністської рецепції проблеми тілесності та власне авторського патріархального світосприйняття.

The article raises the issue pertaining to the essence of the concept of the HOUSE in the texts of Schtorm’s novelettes with regard for the conditions required for the organic intertwining of post modernistic reception of the subject of corporality and the author’s own patriarchal perception of the world.
8. Петриченко Н.Г. Ідейно-тематичні та художньо-естетичні засади виникнення і розвитку української, російської, польської версії становлення художньої прози на межі літературних епох (I половини XIX ст): тілесний і духовний компоненти в образній схемі
Предметом дослідження у даній статті виступають тілесний і духовний компоненти як важливі складові образної системи творів, заявлених у першій половині ХІХ ст. на українських, російських, польських літературних теренах. Ключовим завданням у статті виступає визначення домінант тілесності і духовності як важливих компонентів творчого методу письменників, представників літературних течій сентименталізму, романтизму, реалізму, а також творче переосмислення тілесності і духовності як концептів в їх творах у наступні літературні періоди. Важливе місце у дослідженні відводиться визначенню місця духовного і тілесного компоненту в ідейно-тематичній та художньо-естетичній системі прозових творів доби з метою відстеження шляхів формування національних версій художньої прози, особливий наголос робиться на формуванні у цей період феміністичної прози, а також на особливостях її функціонування в різних національних літературах, йдеться про репрезентацію жіночої тілесності і духовності у літературних творах. Об’єктом дослідження виступають художні твори О. Пушкіна, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Чайковського.

The object of analyze of this article аre bodies and spiritual components of prose works of the famous Russian, Ukrainian and Polish writers and other culture figures ХІХ th. The important assignment of this is work is determination of bodies and spiritual dominants as important components of creative method of the authors of the sentimentalism, romantic and realism tendency. Another assignment of this work is define the place of bodies and spiritual components into the thematically and esthetically peculiarities of the prose version into the national literatures. The possibility place is define the feministic prose into the Ukrainian and Russian literature. The object of analyze are literature works of Pushkin, Gogol, Kvitka-Osnovjanenko, Shevchenko, Marko Vovchok, Chajkowski.
9. Печерських Л.О. Тілесність у романах Ю. Андруховича
Постмодерний концепт «тілесності» як акцентований прояв чуттєвості художньо втілився в романістиці Ю. Андруховича на двох рівнях: тілесності тексту як манери письма й тілесності текстуального тіла як ознаки персонажів. Стаття присвячена дослідженню останнього аспекту. Виокремлюються анатомо-фізіологічне та іронічно-детальне зображення людського тіла, спостерігається специфіка гротескової концепції тіла, визначається зв’язок тілесного та духовного аспектів кохання, тілесності та перфоменсу, мети використання тілесності в прозі Ю. Андруховича.

Postmodern concept of bodyness embodied in the novels by Y. Andrukhovich on two levels, the level of bodyness of the text as the manner of writing and the level of the characters’ feature. The article is devoted to the second aspect. Physiologic, ironic, grotesque representation of the human body, the goal of usage of the bodyness are being discussed.
10. Підопригора С.В. Художні орієнтири тілесності в романному триптиху «Вогненні стовпи» Романа Іваничука
Художні орієнтири тілесності в романному триптиху «Вогненні стовпи» Романа Іваничука підкреслюють романтичну тональність авторського мистецького світобачення. Портретування персонажів здійснюється завдяки співвідношенню експліцитного опису та імпліцитного наповнення, введенню міфологічного елемента у тілесні виміри. У творі спостерігається залучення координат людського тіла в зображенні природи, акцентація української жіночої та чоловічої чуттєвості, яка слугує посиленню життєствердного потенціалу нації.

The artistic reference points of corporalness in the novelistic triptych «Flamecoloured poles» by R. Ivanychuk are underlined romantic keys of author’s artistic world view. The characters’ portraits are accomplished due to correlation of explicit description and implicit filling, introduction of mythological element in the corporal measuring. In the work the coordinates of human body are brought in the image of nature, the Ukrainian womanish and masculine sensuality which serves for strengthening of life-asserting potential of nation is accented.
11. Покидько Г.С. Тіло – конструктор самоідентичності (на матеріалі роману Е. Тайлер «Життя, що вислизає»)
Дана стаття розглядає проблему реконструкції ідентичності через тілесні трансформації в американському «сімейному романі». Зокрема, досліджуються питання, чи змінюють тілесні модифікації сутність людини та чи спричинюється криза самоідентифікації тілесними змінами. Вибір для аналізу твору Е. Тайлер «Життя, що вислизає» (1970) зумовлений нетиповою для самої авторки презентації сімейної моделі, особливо використання методу тілесно-больового аспекту в цьому жанрі та специфіки його функціонування на рівні сюжету й поетики.

The given article tackles the problem of identity (re)construction / changing through pain and body transformation in American family novel. Among other considerations, the exploration whether the modification of the corporeal/material body alters the essential human, whether body modification / intrusion is caused by the self definition crisis, and whether a body-mind dualism is reiterated as a result. The choice of Anne Tyler’s «Slipping-Down Life» (1970) as a practical ground for research is predetermined by its untypical for the author herself family model presentation, especially the method of pain-body component usage in such a genre and its functioning on the level of plot and poetics.
12. Рибка О.П. Світ і тіло в поезіях Ігоря Калинця (цикл «Пробуджена муза»)
Стаття «Світ і тіло в поезіях Ігоря Калинця (цикл “Пробуджена муза”)» присвячена проблемам дослідження національного образу тіла в поезії поета-шістдесятника Ігоря Калинця. Аналізується еволюція манери зображення тіла, відтворення тілесності впродовж циклу «Пробуджена муза» (7 збірок) відповідно до естетичної переорієнтації від етноромантизму до бароко. Застосовується інтерпретаційно-аналітичний метод. Доводиться, що національний образ тіла у творах Ігоря Калинця поєднаний зі світом природи, що було притаманне фольклорній традиції. Пізні збірки поета засвідчують розмежування духовного і тілесного. Робиться висновок про значний вплив світогляду (пантеїстичного та християнського) на створення образів тіла.

The article «The World and a body in poetry Ihor Kalynets (a cycle the “Wakened muse”)» is devoted to problems of research of a national image of a body in poetry Ihor Kalynets. Evolution of a manner the image of a body during a cycle «The Wakened muse» according to aesthetic reorientation from ethnoromanticism to a baroque is analyzed. It is proved, that a national image of a body in Igor Kalynets poetry incorporated with the world of the nature that was inherent in folklore tradition. Late collections of the poet certify delimitation spiritual and corporal. The conclusion about significant influence of outlook (pantheistic and Christian) on creation of images of a body has been made.
13. Родіонова І.Г. Еволюція інтимних почуттів ліричного героя Дмитра Павличка
У розвідці проаналізовано особисту лірику Дмитра Павличка у часовому вимірі. Доведено, інтимні почуття ліричного героя зазнають еволюції від одухотвореного захоплення жінкою до тілесного розкошування її принадами.

The personal lyric of Dmytro Pavlychko in time measuring is analyzed in the article. It is proved, that the intimate feelings of lyric hero are in the process of evolution from inspired admiration for woman to corporal luxuriating of her amenities.
14. Романова С.В. Роль тіла у ритуалах переходу в романі Роси Монтеро «Історія прозорого короля»
Особливістю стилю роману «Історія прозорого короля» сучасної іспанської письменниці Роси Монтеро є широка парадигма використання метафори тіла у застосуванні до суспільства, свідомості, творчості, художнього твору тощо. На шляху самовдосконалення героїня роману проходить низку ритуалів переходу, невід’ємним учасником яких виступає тіло як універсальний інструмент взаємодії зі світом. Досвід усвідомлення власного тіла не лише як засобу самозахисту та виживання, а й як інструменту формування своєї ідентичності дозволив самотній кріпосній селянці не просто вижити в безжалісну середньовічну епоху, а й перетворитися на вчителя, філософа, письменницю. Ритуали переходу уможливлюють рух героїні крізь соціальні прошарки, що виписані у тексті крізь призму метафори тіла.

The wide paradigm of the usage of the body as metaphor regarding society, consciousness, creativity and works of art is the stylistic peculiarity of the novel The History of the Transparent King by Rosa Montero, a modern Spanish writer. On the way to self-improvement the main character of the novel undergoes a number of transition rituals where the body becomes an important instrument of the intercourse between the world and the person. The realization of the fact that the body is not only a means of self-defense and surviving but also an instrument of the identity formation helped this lonely serf not only to survive in a ruthless medieval epoch but also to turn into the teacher, the philosopher and the writer. The rituals of transition make possible the movement of the heroine through different social layers which are described in the text through the metaphor of the body.
15. Росстальна О.А. Принципи конструювання образу тіла в short story Т. Гарді «Barbara of the House of Grebe»
У статті розглядаються принципи конструювання образу тіла в short story Т. Гарді «Barbara of the House of Grebe». Дослідження образу тіла в контексті образної системи та проблематики твору дозволяє визначити, що конструювання символіки образу відбувається на основі звернення до античної міфології й категорії етики та естетики і літературних ремінісценцій. Ключові слова: образ-символ тіла, маскулінний, фемінний.

The article is dedicated to the principles of construction of body image in the short story of Thomas Hardy «Barbara of the House of Grebe». The analysis of the system of images and problems touched upon in the short story prove that the construction of body image is based on the appealing to the antique mythology, categories of ethics and esthetics as well as to literary reminiscents. Key words: body symbolic image, masculine, feminine.
16. Руссова В.М. Духовне і тілесне як опозиція в старокиївській літературі
У статті аналізується українська література Х-ХІІІ століть з позиції відтворення в ній тілесності і духовності. Розглянуто проблему з урахуванням здобутків сучасної філософії та літературної медієвістики на матеріалі «Повісті минулих літ», житійних творів про Бориса і Гліба, князів Володимира Святославича, княгині Ольги, «Слова о полку Ігоревім», «Притчі о человеческой душе и теле» Кирила Туровського, творів Данила Заточника та «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Наголошується опозиційне існування ідеалів християнської духовності та образів тілесності. Водночас враховується, що тіло одухотворене протистоїть гріховній спокусі.

The article is devoted to the analysis of Ukrainian literature of the 10-13th centuries from the point of depicting of bodility and spirituality in it. The issue is considered on the basis of modern philosophy and literary medievistics attainments. «The Tale of Bygone Years», lives of Boris and Glib, prince Volodymyr Svyatoslavych, princess Olga, «The Saga of Igor’s Folk», Kirill of Turov’s parable, Daniel Zatochnyk’s works and Grand Prince Volodymyr Monomakh’s «Instruction to His Children» are analyzed. The oppositional existence of spiritual Christian ideals and bodily images is accented. Concurrently, it is taken into account that the inspired body withstands to the spiritual temptation.
17. Сизоненко Н.А. Образи тіла в історіографічній металітературі
У статті аналізуються соматичні моделі, які актуалізуються у постмодерністських історичних романах, присвячених епохі Ренесансу і вікторіанства. Тілесність як категорія культури почала осмислюватися лише у ХХ ст. і стала об’єктом багатьох інтердисциплінарних студій. Метою статті є спроба дослідити, як саме дискурс тілесності функціонує в історіографічній металітературі. Предметом є чотири романи британських прозаїків кінця ХХ ст.: «Ден Лено і Голем з Лаймхауса» (1994) П. Акройда, «Морфо Євгенія» (1992) А. Байєтт, «Якої статі вишня?» (1989) Дж. Вінтерсон та «Реставрація» Р. Трімейн (1991).

The article analyzes corporeal models actualized in postmodern historical novels about Renaissance and Victorian epochs. Corporeality as a category of culture was comprehended only in the XX-th century and became the object of many interdistiplanary studies. The aim of the article is to show how the somatic code functions in historiographic metafiction. The paper centers on four novels by British writers of late XX-th century: «Dan Leno and the Limehouse Golem» (1994) by P. Ackroyd, «Morpho Eugenia» (1992) by A.S. Byatt, «Sexing the Cherry» (1989) by J. Winterson and «Restoration: a Novel of 17-th Сentury England» (1991) by R. Tremain.
18. Філатова О.С. Динаміка формування авторської індивідуальності: від інтерпретатора трансцендентної ідеї до вихідної ланки «екзистенціальної комунікації»
У статті досліджуємо закономірності функціонування й розвитку категорії автора в українському літературному континуумі кінця XVI – середини XVIIІ століття (за М. Наєнком, літературі ренесансного й барокового стилю), подаємо теоретичну експлікацію характеру художньо-творчої діяльності давньоукраїнського автора. У руслі порушеної проблеми виокремлюємо лише основні, на наш погляд, екстрафактори конституювання авторської індивідуальності у складному за своїм характером і парадигматикою вітчизняному літературному процесі означеного періоду.

The conformities of functioning and development of the category of author in the Ukrainian literary continuum of the end XVI – the last ten years of XVII age (by M. Naenko, to literature renaissance’s and baroko’s style) is researched in the article. The theoretical explication of character of Old Ukrainian author’s artistic and creative activity is presented too. Only basic extrafactors of constituting of author’s individuality in native literary process of the noted period, which is difficult by it’s character and paradigmatic are distinguished in the mentioned problem.
19. Філоненко О.Г. Гламурне тіло. Провінційна версія
У статті аналізується феномен «гламуру» як актуальний соціокультурний код. Робиться спроба дати вичерпне тлумачення терміну «гламур» та розглянути історичні витоки культури гламуру та її місце і значення у сучасному світі. На матеріалі аналізу мас-медіа і літератури, присвяченої питанню, та власних дослідженнях, автор намагається виявити особливості культури гламуру та пов’язаної з нею тілесності на пострадянському культурному просторі на прикладі Росіїта України, де український гламур розглядається як специфічна провінційна версія.

The paper analyzes the phenomenon of «glamour» as a topical socio-cultural code. An attempt is made to give a comprehensive commentary on the term of «glamour» and to examine historical origins of the culture of glamour and its place in the modern world. From the analysis of mass-media, the literature on the topic and employing the data from own investigation the author seeks to bring to light the peculiar character of the culture of glamour and associated type of corporeality in the post-soviet cultural space exemplified by Russian and Ukraine, where Ukrainian glamour is viewed as a specific provincial version.
20. Храброва Г.М. Художня візія тілесності в епоху Відродження: аксіологія, семантика і провідні моделі репрезентації
У статті розглянуто ренесансну концепцію тілесності крізь призму тогочасних світоглядних уявлень та культурних практик. Проаналізовано принципові відмінності ренесансної концепції тілесності від візій тіла у попередні епохи. Автор статті доводить, що основними атрибутами тілесності в добу Відродження виступають чуттєвість та доцільність. На матеріалі всесвітньовідомих артефактів Ренесансу, серед яких – полотна видатних митців (Тиціан, Веронезе, Карраччі, Джорджоне, Тінторетто, Ботічеллі) та поетичні твори майстрів слова західноєвропейського Відродження (Ф. Петрарка, Л. Аріосто, П. Ронсар, В. Шекспір), виявлено основні моделі репрезентації тілесності на рівнях семантики та аксіологічної функціональності.

In the article the Renaissance concept of corporality is observed through the prism of ideological notions and cultural practices of the age. The principal differences between the Renaissance concept of corporality and the body visions of the previous periods are under consideration. The author of the article proves that sensuality and practicability are the main corporality attributes of Renaissance. In the world-famous Renaissance works among which there are pictures by outstanding artists (Titian, Veronese, Carracci, Giorgione, Tintoretto, Boticceli) and verses of west-european poets (F. Petrarch, L. Ariosto, P. de Ronsard, W. Shakespeare) the principal models of corporality representation are pointed out on the levels of semantics and axiological functionality.
21. Чишинська О.М. Тілесна картографія: мотив бібліотеки у циклі есе «Подорож у внутрішній світ Відня» Ґ. Рота
Основна увага у статті відведена образу бібліотеки у творчості сучасного австрійського письменника Ґ. Рота. Досліджено специфіку цього образу, його метафоричні значення: мозку, несвідомого та пам’яті. Аналіз здійснено на основі циклу есе «Подорож у внутрішній світ Відня» Ґ. Рота та теоретичних статей Ґ. Штокера та Д. Ріґера. Проаналізовано певні риси, властиві саме концепції бібліотеки Ґ. Рота. Особлива увага приділена її значенню для австрійської нації. У статті також відзначено роль психоаналізу в літературі.

Contemporary Austrian writer investigates library image in the present article. This library image specificity and metaphorical sense are also described in this article. The present investigation is provided on the basis of the «Journey into Vienna internal outlook» essay cycle and G. Stocker and D. Rieger theoretical articles. Particular traits inherent to the G. Roth’s library concept are detected in this article too. Special attention is paid to the G. Roth works significance for Austrian nation. Psychoanalysis role in literature is mentioned too.