РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
1. АНДРІЙЧЕНКО Л.В., ПЛОСКІРА О.М ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ
У польовому досліді при вирощуванні ярої пшениці відмічена позитивна дія мінеральних добрив на поживний режим ґрунту. Найвищий уміст мінерального азоту та рухомого фосфору в ґрунті спостерігався при внесенні добрив у дозі N90Р90. Цей варіант забезпечував і найбільший приріст урожаю зерна ярої пшениці.
2. ЯКИМІВ М.М., СЕРЕДЮК Б.М., П’ЯСТА Р.І. ДИНАМІКА РУХОМОЇ МІДІ ТА РУХОМОГО ЦИНКУ В ҐРУНТАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Узагальнено результати визначення вмісту рухомих форм міді та цинку в ґрунтах Івано-Франківської області за 4 тури агрохімічного обстеження.
3. МЕЛЬНИК А.І., УСМАНОВА Г.О. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ ҐРУНТІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ
Узагальнено результати визначення вмісту рухомих форм міді, цинку і кобальту в грунтах Чернігівщини за 1996-2006 роки. Розглянуто динаміку показників забезпеченості грунтів мікроелементами по зонах, запропоновано збільшити періодичність моніторингу мікроелементів у Лісостепу до 10 років.
4. ДЕМИДЕНКО О.В. ВТОРИННЕ ОКАРБОНАЧУВАННЯ ЧОРНОЗЕМІВ В АГРОЦЕНОЗАХ
Довгострокові дослідження показали, що при систематичному ґрунтозахисному обробітку відбувається вторинне окарбоначування чорноземів Лісостепової зони України.
5. БУРИКІНА С.І., КОВАЛЕНКО О.В. НІТРИФІКАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ БІОПРЕПАРАТІВ
Вивчено вплив біологічних препаратів Байкал ЕМ-1, Агат-25К, Емістим-С на нітрифікацію. Показана необхідність перевірки біологічних препаратів по їх дії на нітрифікаційну здатність ґрунту.
6. ВИШНЕВСЬКИЙ Ф.О. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ДОБРИВ НА ФОСФАТНИЙ СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Наведено динаміку застосування фосфорних добрив і закономірності змін вмісту рухомих форм фосфатів у ґрунтовому покриві орних земель регіону Лісостепу Житомирської області за 40-річний період. Виявлено, що зменшення внесення фосфорних добрив до 7,9 кг/га в період 2001 – 2005 рр. зумовило зниження вмісту рухомого фосфору в орному шарі на 11,8 . У цей період фактичний показник інтенсивності балансу фосфору становив 40,4 .
7. АНТИПОВА Л.К., МАКАРОВА Г.А., ЦУРКАН Н.В., РОЛЬ ЛЮЦЕРНИ У ВИРОБНИЦТВІ ВИСОКОЯКІСНИХ КОРМІВ І ПОЛІПШЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ
Наведено хімічний склад окремих структурних частин люцерни, поживність листя, стебел, стулок бобів, насіння. Встановлено, що за рахунок післяжнивних решток надземної та кореневої біомаси в ґрунті під посівами третього року життя накопичується в орному шарі ґрунту 197,4 кг/га азоту 31,8 кг/га фосфору 110,8 кг/га калію 84,2 кг/га кальцію.
8. ГОЛУБЧЕНКО В.Ф., ОНИЩУК В.П., МИХАЙЛЮК В.І., КОЗАЧЕНКО О.І. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЛОНЦЮВАТИХ
Характеризуються особливості процесів осолонцювання в залежності від показників системи “поливні води – грунти”. Сівозміна з двома полями люцерни, внесення гною, соломи, застосування комбінованого обробітку грунтів стримують прояв солонцюватості і поліпшують фізичні властивості зрошуваних грунтів, забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Роздільне внесення меліорантів (до і після основного обробітку) забезпечує розсолонцювання вторинно солонцюватих чорноземів.
9. ПРИЙМАЧУК М.І. ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ВОДОРОЗЧИННОГО ДОБРИВА “АКВАРИН ЗЕРНОВИЙ” НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
В умовах західного Лісостепу України на вилугуваних чорноземах застосування повного мінерального живлення в нормі N60Р60К60 з позакореневим підживленням комплексним водорозчинним добривом “Акварин зерновий” на ІV, VІІ етапах органогенезу забезпечує приріст врожаю 2,9-5,4 ц/га. Значно покращуються посівні якості насіння озимої пшениці при дворазовому позакореневому підживленні “Акварином зерновим” у дозах 4 кг/га на четвертому і 2 кг/га – на VІІ етапах органогенезу. Енергія проростання підвищується на 2-5, а схожість – 1-4 відсотки.
10. ФЕДОНЮК М.А АДЖИЄВА Л.Г МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ В ҐРУНТАХ ПОЛІСЬКОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЛАНДШАФТНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ
Розглянуто залежність вмісту рухомих форм кальцію в ґрунтах від геоморфологічних особливостей регіону Волинського Полісся. Виявлено ряд мінімальних значень на ділянках карстового поглинання стоку та на межі тектонічних блоків, а також максимальних значень на підвищеннях крейдового рельєфу і в зонах розвантаження карстових вод.
11. КУЗЬМЕНКО О.Б. ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ГУМУСУ В ҐРУНТАХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті обґрунтовано визначальну роль гумусу, що надає ґрунту властивості предмета та засобу праці. Досліджено, що разом зі зменшенням його рівня нижче критичного, земля перестає бути головним засобом виробницт-ва у сільському господарстві. Акцентується увага на тому, що відновлення гумусності ґрунтів досягається шляхом внесення органічних добрив і вдосконалення структури посівних площ.
12. ГАВРИЛЮК Б.Б., ГАВРИЛЮК Г.М., КУХ Ю.М., ВАХНЯК В.С., ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-АГРОХІМІЧНОЇ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ПРИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Проведено аналіз динаміки агрохімічних властивостей грунтів Хмельницької області за турами обстежень. Розглянуто необхідність розширення показників оцінки родючості грунтів за фізичними і біологічними властивостями. Обґрунтовано потребу створення служби охорони грунтів і визначено роль у ній Центрдержродючості.