Наукові праці - Філологія. Мовознавство - Том №80

Розділ 1. Теоретичні аспекти канонотворення.
1. Федорів У.М. Літературний канон як феномен культурної пам’яті
У статті проаналізовано основні аспекти функціонування літературного канону, особливості процесів канонізації та деканонізації, а також чинники, що впливають на них. Зокрема увагу зосереджено на проблемі трактування літературного канону як феномену культурної пам’яті. Простежується можливість укладання літературного канону як процесу зовнішнього зберігання минулого задля реалізації культурного смислу пам’яті.
Ключові слова: культурна пам'ять
2. Біляшевич Р.З. Мотиви бездітності жінки та дітонародження у структурі біблійного канону: аспекти інтерпретації
У статті досліджується роль мотивів бездітності та дітонародження у структурі біблійного канону. У першій частині статті аналізується схематичність у зображенні вказаних мотивів, яка окреслюється загальною формулою “… І завагітніла … і сина породила … і назвала ім’я йому…”. У другій частині статті розглядаються особливості біблійного психологізму та їхнє значення для осмислення світу біблійних персонажів загалом і ролі жінки у Біблії зокрема.
Ключові слова: дітонародження біблія канон
3. Варецька С.О. Метаморфози бароко в круговерті культурного розвитку
У даній статті констатована здатність літературного процесу та історії в цілому до періодичних відтворень, трансформацій та модифікацій. Зроблено спробу виявити закономірності розвитку епохи бароко впродовж століть і на цій підставі окреслити траєкторії її модифікацій у сучасному літературному процесі. Активне обговорення, дослідження бароко в ХХ ст., спроби “прочитання” чужої епохи і проникнення крізь неї у власну, використання барокової моделі як інтерпретаційної, а, відтак, і пізнавальної, дозволяє стверджувати про наявність і функціонування в сучасній культурі барокової парадигми, наслідком чого є цікаві художні явища, які демонструють неочікуваний пізнавальний потенціал художнього осмислення дійсності.
Ключові слова: барокко розвиток метаморфози
4. Молотков С.О. Канон – засіб історико-літературної амністії
Проблема інтерпретації поняття канону і його дійсного функціонування в науковій парадигмі неоднозначне і суперечливе. Адже поняття канону постійно “обростає” новими сенсами. Виокремлюючи наступні значення канону: канон-правило, канон-закон, канон-ритуал, канон-стабільність, канон-текст, канон-конфлікт, канон-мода і канон-інтерпретація, ми здійснили порівняння християнської (європейської), буддійської та української літературної структури утворення канону. Українська структура канону запозичена від християнської (європейської) традиції. Це є традиція культурної ситуації в межах канону-конфлікту. Такий стан є наслідком цілої низки перетворень від канону-правила до канону-моди. Різноспрямована, ієрархічна, багатошарова, конфліктна культура як створення, так і тлумачення (розуміння чи інтерпретації) текстів має за підґрунтя культуру правил (естетичного чи етичного змісту) або “канонів”.
Ключові слова: канон амністія
5. Улюра Г.А. Фемiнна альтернатива: робота з каноном
У статті аналізуються процеси виробництва канону, а також критичного його перегляду, пов’язані зі специфікою репрезентації жіночої літератури. Особо оговорені механізми “позитивної дискримінації” щодо жіночого тексту в контексті структурування актуально літературного потоку (а саме видання тематичних збірок, гендерно маркованих книжкових серій тощо).
Ключові слова: вемінна альтернатива канон
6. Таранова А.О. “Велике нечитоме” і академічний канон: входження масової літератури до парадигми літературознавства
У статті розглядається процес змінення ставлення до “масової літератури” в академічному літературознавстві протягом останнього сторіччя. Протиставлення “елітарної”, “високої” та “низької”, “масової” словесності, яке переважало в науковій думці до середини ХХ ст., поступово замінюється розумінням самобутності та самоцінності масової літератури у зв’язку зі зміненням основних теорій вивчення масового суспільства та масової культури. Вчені починають пошуки методології для дослідження масової літератури, яка б не спиралася на класичні літературознавчі уявлення про естетичну цінність і художню вартість літературного твору, оскільки вони не придатні для вивчення популярної словесності. Аналізуються роботи сучасних закордонних учених (Дж.Кавелті, Ф.Моретті, П.Свірський), присвячені становищу масової літератури в сучасній культурній ситуації.
Ключові слова: нечитоме академічний канон
7. Науменко Н.В. Живописний первінь українського вільного вірша
У статті аналізуються верліброві твори українських митців, прообразами яких стали артефакти образотворчого мистецтва. Показано, що використання у віршованому тексті синтезу мистецтв, яке веде свою традицію з початку ХХ століття, допомагає авторам створити багатогранні образи довкілля та вписаної в нього людини. Ці образи увиразнюються завдяки засобам вільного віршування, які надають висловлюванню специфічне емоційне забарвлення, притаманне винятково поетичному осмисленню світу.
Ключові слова: вільний вірш первінь
8. Пікун Л.В. Проблема дослідження механізмів ігрового феномену в літературному творі
У статті досліджуються механізми літературної гри в творі, оскільки проблема використання категорії гри у літературно-критичній практиці залишається дискусійною. Для вивчення літературної гри пропонується залучити теоретичні засади рецептивної естетики, теорії читацького відгуку, семіотичної теорії положень теорії діалогізму, інтертекстуальності і т.ін., що дозволить зрозуміти послідовність процесів, які визначають собою явище літературної гри. Механізми літературної гри досліджуються у відношеннях автор – твір – читач і твір – інші твори.
Ключові слова: ігровий феномен твір механізми
Канон національної літератури
9. Маценка С.П. Гра в канон: Франкфуртські лекції з поетики як де/канонізація сучасної німецької літератури
У статті розглядаються проблеми творення канону в сучасній німецькій літературі. У контексті кризи канону, теоретичних дебатів навколо цього поняття, маніпулювання каноном з боку літературного підприємництва увагу акцентовано на “внутрішньолітературному” процесі творення канону. На прикладі Франкфуртських лекцій з поетики продемонстровано позитивну роль визначних німецькомовних письменників у канонізації сучасної літератури. Естетичний досвід, компетентність, суверенність авторів-мислителів, представлені у модусі естетичної гри, переконують в органічній приналежності доповідачів до творення основоположних засад сучасного мистецтва слова.
10. Коваль М.Р. Картографія пам’яті у зрілому американському постмодернізмі
У статті аналізується значення пам’яті як культурної та світоглядної категорії для літератури постмодернізму. Цінність художнього проекту пам’яті зумовлюється тим, що вона за визначенням несе у своїй сутності зерна суб’єктивності, неоднозначності й неостаточності. На прикладі роману Дж.Гоукса “Пригоди торговців шкірами на Алясці” (1985) як зразка зрілого постмодернізму в американській літературі аналізуються художні особливості дієгези пам’яті та складові романного “ландшафту пам’яті”. Ретроспективний характер нарації у творі дає підстави розглядати пам’ять як риторичний інструмент підтримки неперервності людського досвіду. Наративізація пам’яті персонажами роману перетворює її у важливий засіб комунікації між індивідами і топосами культури.
11. Біла А.В. Деконструкція програми історії літератури ХХ ст. у світлі масовізації літературного канону
У статті розглянуто основні формати переструктурування програми історії літератури ХХ ст. (заміна, часткова адаптація, заміна концептуального блоку) і їх залежність від соціокультурної ситуації, у тому числі від характеру політичної пропозиції. Особливий акцент зроблено на потребі нового концептуального підходу щодо формування курсу “Історії української літератури ХХ ст.” у зв’язку із тенденцією до масовізації художньої продукції у 2000-х рр. Пропонована поліморфна концепція, на думку авторки, мусить відмовитися від “середнього арифметичного”, оголюючи ідеологічні структури різнотипних літературних канонів.
12. Литвинович С.В. Художнє відображення історичного руху УПА в сучасній українській прозі: перекодування міфологем
У статті окреслюється ряд художніх творів, у яких письменники торкаються історичного руху УПА вирізняються суголосні мистецькі рішення в моделюванні художнього світу прозових полотен, засобах творення образної системи простежується відхід авторів від стереотипного зображення воїна повстанської армії, сформованого в часи панування тоталітарної ідеології.
13. Поліщук Н.Ю. Дискурс Агасвера: культурологічна парадигма Іншого
Предметом розгляду даної статті є функціонування дискурсу Агасвера з погляду однієї із ключових для постмодерної свідомості категорій – категорії Іншого. Дослідження апокрифічних текстів та їх літературної рецепції, зокрема у романі С.Гейма “Агасвер”, у межах соціально-історичного та етномен-тального рівнів аналізу дозволяє стверджувати про існування юдейської концепції інтерпретації фігури Вічного Жида. Натомість вихід у загальнокультурологічний вимір дає змогу виокремити феномен єврейства як самодостатній і повноцінний, а водночас рівнозначний домінантному – християнському – дискурс Іншого.
Ключові слова: дискурс агасвера: культурологічна парадигма іншого
14. Шавокшина Н.В. Народна сміхова культура в умовах рецепції постмодернізму: карнавальний постмодерн як прояв національного “комплексу матері”
У статті підіймається питання сутності карнавальних образів у постмодерних текстах. Автор намагається з’ясувати умови, необхідні для органічного поєднання постмодерністської та карнавальної логік.
Ключові слова: народна сміхова культура в умовах рецепції постмодернізму: карнавальний постмодерн як прояв національного комплексу матері
15. Пастушук Г.О. Don Delillo Libra as a Sample of Postmodern American Fiction
Стаття “Дон ДеЛілло “Терези” як зразок американської літератури постмодерну” присвячена аналізові тексту роману “Терези” маловідомого в Україні американського письменника Дона ДеЛілло. Послуговуючись термінологічним апаратом, запозиченим з книги британського дослідника Крістофера Неша “Світова постмодерністська література. Довідник”, автор статті спробувала шляхом детальної деконструкції текстового каркасу, дослідити особливості творчого методу ДеЛілло в світлі постмодерністської літературної критики. Роман, в основу якого покладено невигадану подію вбивства американського президента Дж.Ф.Кеннеді у 1963 році, просякнутий таємницею не лише щодо цього вбивства, але і щодо призначення сучасної людини у світі. Серед прийомів, якими користується ДеЛілло для творення глибинних смислів простого на перший погляд детективного роману, у статті виділено двозначні символи, повтори, містифікацію імен героїв, німі діалоги, відтягнення ключової події, орфографічні помилки тощо.
Ключові слова: don delillo libra as a sample of postmodern american fiction
Письменник поза каноном
16. Петрусь О.В. Деконструкція “біографічного” канону в романах Пітера Акройда
Стаття присвячена дослідженню особливостей біографічних романів сучасного англійського письменника П. Акройда та з’ясуванню їх відмінностей від традиційного розуміння біографічного роману. Контекстом дослідження обрано вплив естетики постмодернізму на видозміну біографічного канону. Аналізуються романи “Леми Лондона”, “Чаттертон”, “Записки Платона” та ін.
Ключові слова: деконструкція біографічного канону в романах пітера акройда
17. Біляшевич Т.М. “Неканонічний” А.Камю: пізня творчість (1952-1960)
Стаття присвячена останньому недостатньо дослідженому періоду творчості А.Камю. Ціль статті полягає у тому, щоб: 1) охарактеризувати доробок письменника у період після публікації есе “Бунтівна людина” до його передчасної смерті 2) проаналізувати наукові погляди на цей етап (С.Веліковський, С.Фокін, О.Тодд, Г.Р.Лотман) 3) висунути гіпотезу про основну тематичну направленість цього циклу.
Ключові слова: неканонічний камю пізня творчість 1952-1960
18. Дронь К.І. Модель циклічного часу в художній прозі І.Франка
Предметом дослідження пропонованої статті є специфіка вияву та функціонування циклічного часу в художній прозі І.Франка. Розглядаються зовнішньо-об’єктивний та внутрішньо-суб’єктивний аспекти реалізації народнопоетичного календарного мотиву. Циклічний час осмислюється у річній, добовій, пейзажній площинах зображення дійсності. Ідеться також про особливості авторської модифікації міфологічної моделі “круглого” часу, зокрема виділено образи-втілення так званого екстремального часу.
Ключові слова: модель циклічного часу в художній прозі і.франка
19. Мельник О.О. Модерніст Михайло Яцків і персонажі, що не/танцюють: візія автора та реципієнта
У статті здійснено спробу проаналізувати мотив танцю у прозі Михайла Яцкова на рівні його візійної реалізації в текстах (задіяність або незадіяність персонажів, переплетення реальності й ірреальності, ступінь присутності руху тіл). Увагу зосереджено на елементах поетики синтезу мистецтв, зокрема на випадках переходу одного виду мистецтва (танцю) в інший (малярство) і навпаки.
Ключові слова: модерніст михайло яцків і персонажі, що не/танцюють: візія автора та реципієнта
20. Росстальна О.А. Своєрідність конфлікту в новелі Т.Гарді “Троє незнайомців”
У статті розглядається одна з найвідоміших новел англійського письменника кінця XIX – початку ХХ ст. Томаса Гарді. Аналіз композиції твору та образів головних героїв дозволяє виділити особливості конфлікту новели. Письменник продовжує розробку тем романів, проте надає їм нового забарвлення.
Ключові слова: своєрідність конфлікту в новелі т.гарді троє незнайомців
21. Гон О.М. Синтезований історичний наратив: китайські мотиви в “Піснях” Езри Паунда
У статті зроблено спробу визначити “Кантос” Езри Паунда як поетичну візію нового погляду на історію людства, яка б синтезувала епохальні події розвитку Заходу й Сходу, й зокрема – давнього Китаю та раннього періоду становлення США – в іманентно неподільному образно-художньому цілому. Спостереження над поетикою “Кантос” свідчать, що в цій ліро-епічній поемі відображено точки дотику історичних китайських наративів з історією західної цивілізації, а інтертекстуальна природа відтворення таких головних її героїв, як Конфуцій і Джон Адамс, свідчить про те, що конфуціанська ідея упорядкованості та громадського устрою бачилася Паундом як парадигма нової соціальної гармонії, що характеризується масштабами цивілізаційної моделі.
Ключові слова: синтезований історичний наратив: китайські мотиви в піснях езри паунда
Канон національної літератури
22. Коваль М.Р. Картографія пам’яті у зрілому американському постмодернізмі
У статті аналізується значення пам’яті як культурної та світоглядної категорії для літератури постмодернізму. Цінність художнього проекту пам’яті зумовлюється тим, що вона за визначенням несе у своїй сутності зерна суб’єктивності, неоднозначності й неостаточності. На прикладі роману Дж.Гоукса “Пригоди торговців шкірами на Алясці” (1985) як зразка зрілого постмодернізму в американській літературі аналізуються художні особливості дієгези пам’яті та складові романного “ландшафту пам’яті”. Ретроспективний характер нарації у творі дає підстави розглядати пам’ять як риторичний інструмент підтримки неперервності людського досвіду. Наративізація пам’яті персонажами роману перетворює її у важливий засіб комунікації між індивідами і топосами культури.

The paper explores the significance of memory as a cultural and philosophical category for postmodern fiction. The value of the mnemonic project is determined by the very ambiguous and subjective properties of memory. At the example of John Hawkes’s novel “Adventures in the Alaskan Skin Trade” (1985) as a sample text of late postmodernism the paper aims to consider fictional peculiarities of the diegesis of memory and highlight the structure of the fictional “landscape of memory”. A retrospective focus of the narration in the novel enables one to view memory as a
rhetoric tool used to promote the continuity of human experience. Narration transforms memory into an important means of communication between individuals and cultural topoi.
23. Поліщук Н.Ю. Дискурс Агасвера: культурологічна парадигма Іншого
Предметом розгляду даної статті є функціонування дискурсу Агасвера з погляду однієї із ключових для постмодерної свідомості категорій – категорії Іншого. Дослідження апокрифічних текстів та їх літературної рецепції, зокрема у романі С.Гейма “Агасвер”, у межах соціально-історичного та етноментального рівнів аналізу дозволяє стверджувати про існування юдейської концепції інтерпретації фігури Вічного Жида. Натомість вихід у
загальнокультурологічний вимір дає змогу виокремити феномен єврейства як самодостатній і повноцінний, а водночас рівнозначний домінантному – християнському – дискурс Іншого.

In the present paper an attempt of considering Ahasver’s discourse, both the initial apocryphal text and its literary reception, is realized from the perspective of Otherness, which as an attribute of postmodern consciousness emerges simultaneously with such notions as demarginalia, pluralism and tolerance. As a result of the analysis of several studies of the very Legend of the Wandering Jew and its functioning in the artistic text (S.Heym’s novel “Ahasver”) it is possible to confirm that there is a formed Judaic conception of the interpretation of apocryphal protagonist. In the wider culturological context it concerns the phenomenon of Jewishness as a full-fledged and self-sufficient discourse juxtaposed to the dominant discourse of Christianity.
24. Коваль М.Р. Картографія пам’яті у зрілому американському постмодернізмі
У статті аналізується значення пам’яті як культурної та світоглядної категорії для літератури постмодернізму. Цінність художнього проекту пам’яті зумовлюється тим, що вона за визначенням несе у своїй сутності зерна суб’єктивності, неоднозначності й неостаточності. На прикладі роману Дж.Гоукса “Пригоди торговців шкірами на Алясці” (1985) як зразка зрілого постмодернізму в американській літературі аналізуються художні особливості дієгези пам’яті та складові романного “ландшафту пам’яті”. Ретроспективний характер нарації у творі дає підстави розглядати пам’ять як риторичний інструмент підтримки неперервності людського досвіду. Наративізація пам’яті персонажами роману перетворює її у важливий засіб комунікації між індивідами і топосами культури.

The paper explores the significance of memory as a cultural and philosophical category for postmodern fiction. The value of the mnemonic project is determined by the very ambiguous and subjective properties of memory. At the example of John Hawkes’s novel “Adventures in the Alaskan Skin Trade” (1985) as a sample text of late postmodernism the paper aims to consider fictional peculiarities of the diegesis of memory and highlight the structure of the fictional “landscape of memory”. A retrospective focus of the narration in the novel enables one to view memory as a
rhetoric tool used to promote the continuity of human experience. Narration transforms memory into an important means of communication between individuals and cultural topoi.
25. Коваль М.Р. Картографія пам’яті у зрілому американському постмодернізмі
У статті аналізується значення пам’яті як культурної та світоглядної категорії для літератури постмодернізму. Цінність художнього проекту пам’яті зумовлюється тим, що вона за визначенням несе у своїй сутності зерна суб’єктивності, неоднозначності й неостаточності. На прикладі роману Дж.Гоукса “Пригоди торговців шкірами на Алясці” (1985) як зразка зрілого постмодернізму в американській літературі аналізуються художні особливості
дієгези пам’яті та складові романного “ландшафту пам’яті”. Ретроспективний характер нарації у творі дає підстави розглядати пам’ять як риторичний інструмент підтримки неперервності людського досвіду. Наративізація пам’яті персонажами роману перетворює її у важливий засіб комунікації між індивідами і топосами культури.

The paper explores the significance of memory as a cultural and philosophical category for postmodern fiction. The value of the mnemonic project is determined by the very ambiguous and subjective properties of memory. At the example of John Hawkes’s novel “Adventures in the Alaskan Skin Trade” (1985) as a sample text of late postmodernism the paper aims to consider fictional peculiarities of the diegesis of memory and highlight the structure of the fictional “landscape of memory”. A retrospective focus of the narration in the novel enables one to view memory as a rhetoric tool used to promote the continuity of human experience. Narration transforms memory into an important means of communication between individuals and cultural topoi.
26. Шавокшина Н.В. Народна сміхова культура в умовах рецепції постмодернізму: карнавальний постмодерн як прояв національного “комплексу матері”
У статті підіймається питання сутності карнавальних образів у постмодерних текстах. Автор намагається з’ясувати умови, необхідні для органічного поєднання постмодерністської та карнавальної логік.

The article is devoted to the problem of carnival images nature in postmodern texts. The author tries to find out the conditions needed for integral combination of postmodern and carnival aesthetics.
27. Пастушук Г.О. Don Delillo Libra as a Sample of Postmodern American Fiction
Стаття “Дон ДеЛілло “Терези” як зразок американської літератури постмодерну” присвячена аналізові тексту роману “Терези” маловідомого в Україні американського письменника Дона ДеЛілло. Послуговуючись термінологічним апаратом, запозиченим з книги британського дослідника Крістофера Неша “Світова постмодерністська література. Довідник”, автор статті спробувала шляхом детальної деконструкції текстового каркасу, дослідити особливості творчого методу ДеЛілло в світлі постмодерністської літературної критики. Роман, в основу якого покладено невигадану подію вбивства американського президента Дж.Ф.Кеннеді у 1963 році, просякнутий таємницею не лише щодо цього вбивства, але і щодо призначення сучасної людини у світі. Серед прийомів, якими користується ДеЛілло для творення глибинних смислів простого на перший погляд детективного роману, у статті виділено двозначні символи, повтори, містифікацію імен героїв, німі діалоги,відтягнення ключової події, орфографічні помилки тощо.

The article is dedicated to the text analysis of the novel “Libra” by an American author Don DeLillo who is little known to Ukrainian reader. With the bulk of terminology borrowed from Cristopher Nash’s book “World Postmodern Fiction. A Guide”, the author of this research tried through the deconstruction of the textual carcass to investigate the peculiarities of DeLillo’s artistic method in the light of postmodern literary criticism. The novel which pivots on a non-fictional event of the assassination of the American President J.F.Kennedy in 1963 is saturated with mystery not only in regard to this assassination but also in regard to the place of a contemporary human being in this world. Among the tricks which are used by DeLillo for creating deep senses in the simple from the first sight detective novel, are multilayered symbols, repetitions, mystification of the names of main characters, postponing of the key event till the end of the novel, spelling mistakes, etc.
Письменник поза каноном
28. Петрусь О.В. Деконструкція “біографічного” канону в романах Пітера Акройда
Стаття присвячена дослідженню особливостей біографічних романів сучасного англійського письменника П. Акройда та з’ясуванню їх відмінностей від традиційного розуміння біографічного роману. Контекстом дослідження обрано вплив естетики постмодернізму на видозміну біографічного канону. Аналізуються романи “Леми Лондона”, “Чаттертон”, “Записки Платона” та ін.

The article deals with the investigation of peculiarities of biographical novels written by a popular contemporary English writer P.Ackroyd and their differences from the traditional biographical canon. The influence of postmodernism on changing the biographical canon is chosen as a context of the research. Such novels as “The Lambs of London”, “Chatterton”, “The Plato Papers” are under analysis.
29. Біляшевич Т.М. “Неканонічний” А.Камю: пізня творчість (1952-1960)
Стаття присвячена останньому недостатньо дослідженому періоду творчості А.Камю. Ціль статті полягає у тому, щоб: 1) охарактеризувати доробок письменника у період після публікації есе “Бунтівна людина” до його передчасної смерті 2) проаналізувати наукові погляди на цей етап (С.Веліковський, С.Фокін, О.Тодд, Г.Р.Лотман) 3) висунути гіпотезу про основну тематичну направленість цього циклу.

This article centres on the last insufficiently explored Albert Camus’ period. The purpose of this paper consists in 1) drawing a description of his works at the period after the publication of the essay “Revolted Man” until the writer’s premature death 2) analyzing scientific points of view on this cycle (S.Velikovskyj, S.Fokin, O.Todd, H.R.Lottman) 3) making attempt to advance thhypothesis about its main thematic trend.
30. Дронь К.І. Модель циклічного часу в художній прозі І.Франка
Предметом дослідження пропонованої статті є специфіка вияву та функціонування циклічного часу в художній прозі І.Франка. Розглядаються зовнішньо-об’єктивний та внутрішньо-суб’єктивний аспекти реалізації народнопоетичного календарного мотиву. Циклічний час осмислюється у річній, добовій, пейзажній площинах зображення дійсності. Ідеться також про особливості авторської модифікації міфологічної моделі “круглого” часу, зокрема виділено образи-втілення так званого екстремального часу.

In the article interprete peculiarity of disclose and existence cyclic time in I.Franko artistic prose. Considered external objective and inner subjective aspects of realizations national poetic calendarical motive. Make attempt comprehend cyclic time in the annual, daily, landscapely areas of the portrayal artistic time. Investigate about peculiarity author’s modification mythologistical model of the “round” time. Apart separate the manners of the “extreme time”.
31. Мельник О.О. Модерніст Михайло Яцків і персонажі, що не/танцюють: візія автора та реципієнта
У статті здійснено спробу проаналізувати мотив танцю у прозі Михайла Яцкова на рівні його візійної реалізації в текстах (задіяність або незадіяність персонажів, переплетення реальності й ірреальності, ступінь присутності руху тіл). Увагу зосереджено на елементах поетики синтезу мистецтв, зокрема на випадках переходу одного виду мистецтва (танцю) в інший(малярство) і навпаки.

The article gives a research of the motive of dance in M.Jatskiv’s writings on the level of its vision in the texts (participation of characters, reality and irreality, the stage of presence of dancer’s bodies). Accents are made on the elements of synthesis of arts poetics (first of all dance and painting).
32. Гон О.М. Синтезований історичний наратив: китайські мотиви в “Піснях” Езри Паунда
У статті зроблено спробу визначити “Кантос” Езри Паунда як поетичну візію нового погляду на історію людства, яка б синтезувала епохальні події розвитку Заходу й Сходу, й зокрема – давнього Китаю та раннього періоду становлення США – в іманентно неподільному образно-художньому цілому. Спостереження над поетикою “Кантос” свідчать, що в цій ліро-епічній поемі відображено точки дотику історичних китайських наративів з історією західної цивілізації, а інтертекстуальна природа відтворення таких головних її героїв, як Конфуцій і Джон Адамс, свідчить про те, що конфуціанська ідея упорядкованості та громадського устрою бачилася Паундом як парадигма нової соціальної гармонії, що характеризується масштабами цивілізаційної моделі.

The article purports to define Ezra Pound’s “Cantos” in terms of the poetic vision of a new interpretation of history which synthesizes milestones in the development of the East and the West, and in particular – of ancient China and the early American period, into an immanently unified artistic whole. The analysis of the “Cantos” poetics shows that this lyrical epic establishes points of contact between historical Chinese narratives and the history of the Western civilization, and the intertextual essence of such characters as Confucius and John Adams demonstrates that Confucian idea of order аnd social system was interpreted by Pound as a paradigm for a new social harmony that takes on the scope of civilizational model.