Наукові праці - Філологія. Мовознавство - Том №272
| 1. | Авдєєва М. Національні стереотипи та культурні відмінності між британцями та болгарами | |
| The paper discusses issues related to the concepts of «national character», «national stereotypes» and «cultural differences». It is an attempt to illustrate and analyze some cultural differences between two nations – Britons and Bulgarians. The findings shared are based on interviews and research among representatives of these nations, Internet and media sources, as well as on personal observations. | ||
| Ключові слова: national character national stereotype cultural differences social behaviour national psychology. | ||
| 2. | Анікеєнко Ю. А. Функціонально-семантичні параметри експлікаторів розділових відношень зі значенням черговості та сумніву, непевності | |
| У пропонованій статті досліджено функціонально-семантичний потенціал повторюваних розділових сполучників то… то, чи то… чи то й не то… не то. На основі аналізу широкого й надійного фактичного матеріалу доведено, що сполучник то… то експлікує розділові семантико-синтаксичні відношення зі значенням черговості подій, явищ або ж повторюваної заміни одних дій чи процесів іншими. Особливу увагу приділено з’ясуванню основних закономірностей його функціонування між однорідними членами речення, позаяк саме в цій позиції він найчастіше виявляє свою спеціалізацію. Різнобічно схарактеризовано повторювані розділові сполучники чи то… чи то й не то… не то як провідні виразники розділовості зі значенням сумніву, непевності. Вагоме місце відведено визначенню основних тенденцій у вживанні цих сполучників. У статті наголошено на необхідності подальшого вивчення інших розділових сполучників цих груп | ||
| Ключові слова: : категорія розділової сурядності розділові семантико-синтаксичні відношення несумісність взаємоусунення чергування. | ||
| 3. | Гладченко К. Ю. Лексико-семантичне поле як структурний елемент мовної картини світу | |
| У статті подано узагальнені визначення понять «концептуальна картина світу», «мовна картина світу», «семантичне (лексико-семантичне) поле». Значна увага приділена виявленню відмінностей між концептуальною й мовною картинами світу і з’ясуванню того факту, чому саме лексико-семантичне поле може бути репрезентан- том картини світу в мові. Так, зазначені різновиди картин світу відрізняються основними своїми одиницями, місцем закріплення інформації, організацією, структурованістю та змістом. У будь-якому випадку, модель світу спочатку формується на когнітивному рівні, який є універсальним, а потім варіативно відображається в конкретній мові. Формування лексико-семантичного поля відбувається аналогічно, тому його можна вважати представником картини світу в мові. Далі у статті досліджується історія становлення теорії поля від середини ХІХ ст. до сьогодення. Під час аналізу сучасних напрацювань зроблено акцент на різних підходах до визначення поняття «лексико- семантичне поле» й доведено, що тільки один з них відображає сутність аналізованого явища у контексті когнітивної лінгвістики | ||
| Ключові слова: когнітивна лінгвістика концептуальна картина світу мовна картина світу теорія поля лексико-семантичне поле. | ||
| 4. | Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському мовознавстві 20-х – 60-х рр. XIX ст. | |
| Статтю присвячено прийомам і процедурам порівняльно-історичного методу в українському мовознавстві 20-х – 60-х рр. ХІХ ст. Автор розглядає порівняльно- історичний метод як складну одиницю, що об’єднує в собі онтологічний, телеологічний і операційний компоненти. Останній включає в себе генетичне ототожнення фактів, лінгвістичну реконструкцію, хронологізацію та локалізацію мовних явищ. Метою статті є всебічна характеристика цих прийомів і процедур в українському мовознавстві зазначеного періоду (М. О. Максимович, П. О. Лавровський, Я. Ф. Головацький). У цей час прийом генетичного ототожнення фактів переважав над процедурою лінгвістичної реконструкції. Установлені лінгвістами фонетичні кореспонденції дозволили їм реконструювати певні архетипи і фонетичні закони. Реконструкція мала проспективний і субстанціональний характер. Історія мови трактувалася як дивергенція. Було зроблено важливі кроки на шляху реконструкції промов. Хронологізація архетипів і фонетичних законів мала переважно абсолютний характер. У трактуванні процесу розвитку мови спостерігається певний розрив між категоріями простору та часу, певна хронологічна невизначеність, недостатньо чітке протиставлення минулого та сучасного в мові, надмірна архаїзація частини розглядуваних явищ | ||
| Ключові слова: порівняльно-історичний метод генетичне ототожнення фактів лінгвістична реконструкція хронологізація та локалізація мовних явищ. | ||
| 5. | Глущенко В. А., Рябініна І. М. До питання про напрями лінгвоісторіографічного дослідження джерел вивчення історії східнослов’янських мов | |
| Стаття має за мету показати напрями розробки проблеми джерел вивчення історії східнослов’янських мов в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст. Автори доводять, що відповідний мовний матеріал доцільно досліджувати за такими напрямами: 1) коло джерел вивчення історії мови та визначення пріоритет- ності джерел в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст. 2) вироблення та вдосконалення прийомів опрацювання давніх писемних пам’яток 3) виникнення та вдосконалення методики дослідження сучасних діалектних даних 4) становлення методики опрацювання інших джерел вивчення історії мови 5) поєднан- ня різних джерел вивчення історії мови. У статті, зокрема, показано, що найважли- вішими (пріоритетними) джерелами вивчення історії східнослов’янських мов виступа- ють матеріал давніх писемних пам’яток і сучасні діалектні дані цей погляд обґрунто- вано в студіях українських і російських компаративістів ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст., насамперед учених Харківської, Московської та Казанської лінгвістичних шкіл. | ||
| Ключові слова: джерела вивчення історії східнослов’янських мов пріоритетне джерело матеріал давніх писемних пам’яток сучасні діалектні дані. | ||
| 6. | Головньова-Коппа О. О. Просодичні особливості медіального етапу ділових переговорів в англійській і українській мовах | |
| Діяльність підприємств, фірм, корпорацій, кооперативів насичена багатоплановими зв’язками з партнерами і тому інколи виникають різні проблеми, розв’язання яких передбачає взаємодію з іншими виробничими чи фінансовими структурами. Правильно організувати таку взаємодію можна лише за допомогою добре підготовлених і ефективно проведених ділових переговорів. Виникає потреба в опануванні науки й мистецтва підготовки і проведення ділових переговорів. Дана стаття присвячена дослідженню особливостей медіального етапу ділових переговорів в англійській та українській мовах, основним характеристикам переговорів. Розглянуто особливості поняття переговорів, вказано етапи і класифікація переговорів різними вченими | ||
| Ключові слова: ділові переговори просодика термінальний тон діалог полілог тема – рематичні зв’язки. | ||
| 7. | Гончаренко Л. О. Лінгвістичний принцип перекладу: переваги та недоліки | |
| Стаття присвячена лінгвістичному процесу перекладу, а саме його перевагам та недолікам. Систематизовано різні точки зору на проблему лінгвістичного принципу перекладу з урахуванням сучасних наукових підходів до зазначеного процесу. Висвітлено лінгвістичну модель, що являє собою послідовні перетворення тексту оригіналу в текст перекладу, за рахунок чого досягається адекватний варіант відтворення тексту мовою перекладу. | ||
| Ключові слова: лінгвістичний переклад еквівалентність модель перекладу адекватність лінгвістика перекладацькі трансформації. | ||
| 8. | Губич В. В. До питання про класифікацію спеціальних лексем | |
| Стаття присвячена розгляду різних типів спеціальних лексем порівняно із центральною мовною одиницею терміносистеми – терміном. Встановлено конститутивні ознаки терміну. З’ясовано специфіку протерміна, терміноїда, передтерміна. Узагаль- нено думки вчених з приводу квазітермінів: це передтерміни, які закріпилися у спеціальній лексиці і набрали стійкого характеру, або спеціальна лексема, для якої характерним є пошук оптимальної дефініції. Польські термінологи виділяють також клас гіпотермінів – загальних виразів у межах термінологічного лексикону. Розглянуто спільні та відмінні риси термінів та номенів, але провести чітку межу між цими лексемами не вдалося, що пояснюється їх здатністю до взаємозаміни залежно від умов функціонування. Професіоналізмам властива ненормативність та усний характер. Досліджені класи спеціальних лексем відображають шлях становлення терміну, особливості фіксації знання про навколишній світ. З огляду на розглянутий матеріал у складі спеціальної граматичної лексики польської мови виділено такі групи: прототерміни, терміноїди, передтерміни, квазітерміни та терміни | ||
| Ключові слова: термін прототермін терміноїд передтермін квазітермін номен професіоналізм граматична термінологія польська мова. | ||
| 9. | Гурко О. В. Ствердження в семантичній структурі дієслів та іменників | |
| У статті висвітлено питання про вивчення лексичної експлікації ствердження в сучасній українській мові. З’ясовано лексичне значення слів, що репрезентують ствердження, проаналізовано іменникові та дієслівні лексеми зі стверджу вальною семантикою. Виокремлено групи дієслів зі стверджувальним змістом, що вказують на спроможність суб’єкта до позначуваної дії. Запропоновано розрізняти іменники, що вербалізують внутрішній стан мовця, наявність людського буття та природи, спряму- вання думки через ствердження. Помічено, що іменники та дієслова є основними засобами експлікації ствердження в сучасній українській мові. Ствердження, що спеціалізується на виконанні позначуваної дії, представлене в семантичній структурі шести груп дієслівних лексем, а стверджувальний зміст відбито в семи групах імен- никових лексем, за допомогою яких характеризують різні ознаки істот, наявність чого- небудь у просторі, ідентичність кого-небудь, правильність думок осіб тощо | ||
| Ключові слова: категорія значення ствердження лексема семантична структура засоби вираження дієслово іменник. | ||
| 10. | Желязкова В. В. Семантичні ролі індексальних знаків: проблема визначення | |
| Статтю присвячено проблемі ідентифікації семантичних ролей індексальних знаків як лінгвосеміотичних одиниць текстів художніх творів. У зв’язку з цим авторкою наведено дефініції центральних понять дослідження, якими є «знак» і «знак-індекс» коротко описано етапи утвердження останнього терміну в царині лінгвосеміотики, проаналізовано основні типологічні класифікації знаків-індексів. Роблячи спробу визначити основні семантичні ролі знаків цього типу, авторка припускає та обґрунтовує доцільність їхнього поділу на симетричні й асиметричні. До перших зараховано насамперед звертання та гіпероніми, а до других – фразеологізми, синоніми та багатозначні слова. | ||
| Ключові слова: знак знак-індекс семантична роль симетрія асиметрія. | ||
| 11. | Зинякова А. А. Акцентуація особових дієслів у поетичній творчості І. Франка (на матеріалі збірки «Зів’яле листя») | |
| У системі ритмомелодійних та поетичних засобів віршування визначальна роль належить наголосу. Вивчення його поведінки та функцій у поетичному мовленні є найменш дослідженими в сучасній українській акцентології. Цим і зумовлена актуальність запропонованої наукової розвідки. Тому метою статті є: з’ясувати особливості наголошування особових дієслів у поетичних творах І. Франка (на матеріалі збірки «Зів’яле листя» поезій «Третього жмутку»). Свого часу на матеріалі слов’янських мов наголошування дієслів почав вивчати зачинатель української акцентології О. Потебня на ґрунті українській мови це питання дослідив, встановивши певні закономірності у наголошуванні дієслівних основ, В. Русанівський продовжив вивчення акцентуації цього класу слів на сучасному та почасти діалектному рівнях В. Винницький історичний коментар щодо наголошування дієслів подав В. Скляренко. У ході аналізу фактичного матеріалу з’ясовано: більшість проаналізованих особових дієслів мають таку ж акцентуацію, що і в сучасній українській мові. Зафіксовано лише кілька випадків, у яких лексеми мають відмінний наголос від нормативного наголосу сучасної української мови, а саме: віднайде’, пройде’, пропа’де, сто’ю, чи’ню. Відмінність у їхньому наголошуванні пов’язана з римуванням та ритмічною організацією поетичного твору. Отже, тема потребує подальшого опрацювання для вивчення цілісної системи наголошування дієслів в українській мові, аби можна було констатувати, що формування акцентуаційних норм української мови на час написання збірки було завершеним | ||
| Ключові слова: акцентуація акцентна парадигма наголос наголошування особові дієслова. | ||
| 12. | Зубко Т. В. Семантична типологія предикатів сприйняття в сучасній українській літературній мові | |
| У статті досліджено семантичні типи предикатів сприйняття та засоби їхньої експлікації в сучасній українській літературній мові. На основі аналізу лінгвістичних розвідок з’ясовано критерії класифікації перцептивних предикатів, з-поміж яких домінувальним є семантичний. Запропоновано розрізнення безконтактних та контактних предикатів сприйняття, які так само диференційовано на п’ять груп – предикати візуального, аудіального, одоративного та густативного й тактильного сприйняття відповідно. Виокремлено підгрупи перцептивних предикатів на основі сем «сприймати» – «сприйматися» – «використовувати здатність сприйняття». Наголошено на важли- вості подальшого аналізу й конкретизації семантичних класів предикатів сприйняття, з’ясування особливостей їхньої реалізації в семантико-синтаксичній структурі речення. | ||
| Ключові слова: предикат предикати сприйняття критерії класифікації ієрархія критеріїв типи перцептивних предикатів | ||
| 13. | Коваленко О. В. .Лексичні, граматичні та стилістичні особливості перекладу літератури для дітей | |
| The article is devoted to the problem of lexical, grammar and stylistic peculiarities of the literature for children translation. In the article, we analyze these peculiarities regarding to different scientific schools. The research is carried out in the field of Language Science. The main difficulties of the literature for children translation are to transfer the structure of the text, words meaning and style. The subject of the study is lexical, grammar and stylistic peculiarities of Porter’s work «Pollyanna» translation. The novelty of the article lies in the fact that new and significant information about the lexical, grammar and stylistic level of these texts requires thorough study of the vocabulary, grammar and style of the text about Pollyanna. We point out different ways of the lexical, grammar and stylistic translating. There are transposition and substitution in grammar aspect, equivalent and analogue in lexical aspect and different stylistic peculiarities. Many recent studies have focused on the specific differences in translations. They lie in the denotative and contextual meaning of the words, which were used in the source text and difficulties of their transferring into the target text. There are also many difficulties in the preserving the meaning of the text by the transferring different stylistic devices. | ||
| Ключові слова: literature for children translation strategies stylistic devices lexical devices grammar structure. | ||
| 14. | Колев С. Робота в малих групах під час вивчення мови | |
| There exist in modern day teaching a range of educational reasons for wanting a small group activity in the classroom. The ways in which pedagogical, linguistic, and broader educational criteria interact are complicated and worth examining in some detail. It should also be noted that a special attitude to a small-group teaching may as well affect other aspects of teaching, such as syllabus organization and materials selection and design. | ||
| Ключові слова: education cognitive and affective development affective interaction. | ||
| 15. | Коцюба Н. Й. Мовленнєва стереотипність та засоби її реалізації в офіційно-діловому тексті | |
| У статті викладено основні теоретичні аспекти вивчення мовленнєвої стереотипності як однієї з найхарактерніших структурних ознак офіційно-ділового стилю та засоби реалізації цієї категорії в текстах офіційно-ділових документів. Стереотипність розглянуто як текстотвірну категорію, яка полягає в широкому використанні стійких мовних зворотів або усталених частин (блоків) тексту. Здійснений аналіз досліджень мовленнєвої стереотипності засвідчив і різноманітність самих об’єктів цієї категорії, і їхнього термінологічного позначення. Зроблено висновки, що офіційно-ділове мовлення не тільки не обходиться без стереотипів, але останні становлять характерну стильову рису ділових текстів, що спричинено особливос- тями спілкування: повторюваністю описуваних ситуацій, урахуванням принципів сприйняття і розуміння офіційної комунікації і т. д. Функціонально-семантична категорія стереотипності виступає в ролі базового комунікативно-прагматичного чинника у творенні офіційно-ділових текстів, широко представлених у сучасній соціально- мовній практиці. Мовленнєві стереотипи зумовлюють існування відповідних жанрів як типових моделей побудови ділових текстів. | ||
| Ключові слова: текст офіційно-діловий текст категорії тексту стереотип, стереотипність стереотипізація, мовленнєва стереотипність. | ||
| 16. | Крутоголова О. В., Корякіна М. В. Стратегії текстотворення в науковому дискурсі Михайла Бриниха | |
| У центрі сучасних досліджень з лінгвістики перебувають проблеми мовної картини світу та мовної особистості взагалі й письменника зокрема. Метою даного дослідження є аналіз публікацій та узагальнення теоретичних даних щодо понятійного апарату ког- нітивної лінгвістики в сучасному мовознавстві, а також виявлення найбільш релевант- них підходів до аналізу концепту «літературна особистість» та в польовому окреслен- ні зазначеного концепту, репрезентованого у творчості Михайла Бриниха (індивідуальній картині світу), що є складовою й загальноукраїнської картини світу. Об’єктом пропо- нованого дослідження є концепт «літературна особистість», а предметом – особли- вості мовної репрезентації концепту в «Хрестоматії доктора Падлючча» Михайла Бриниха. Автори формують методику дослідження, на основі якої визначають ключові тактики руйнування стереотипів у «Шидеврах вкраїнської літератури» Михайла Бриниха. | ||
| Ключові слова: концепт лексико-семантичне поле стереотип ядро лексико-семанич- ного поля периферія. | ||
| 17. | Мороз А. А. . Росіяни очима французів під час Російсько-турецької війни 1853–1856 років (лінгвоімагологічний аспект) | |
| Стаття присвячена дослідженню засобів вербалізації лінгвоімагології. Зроблено короткий огляд наукових праць з проблематики дослідження. Розкрито поняття «макролінгвоімаготема», «лінгвоімаготема» та «лінгвоімагема», які ніколи до цього не вживались у метамові. Лінгвоімагологія розглядається в аспекті дискурсу. Автором статті проаналізовані лінгвістичні особливості інтерпретації погляду французів на росіян під час Російсько-турецької війни (1853–1856 рр.) Виділено та розглянуто лінгвоімагеми «боєздатність росіян» та «хоробрість російського солдата» очами французьких військових – безпосередніх учасників конфлікту. Дійшли до висновків, що вербалізація вказаних лінгвоімагем здійснюється частіше за все в лексичному, фразео- логічному та синтаксичному мовних аспектах. Зроблено припущення, що найбільш продуктивним є лексичний і синтаксичний. Крім цього, автори мемуарів використову- ють прецедентні тексти для зображення сили та відваги супротивника | ||
| Ключові слова: імагологія прецедентний феномен експресивність деталь між- культурна комунікація. | ||
| 18. | Островська Л. С. Вираження темпоральної семантики атрибутивними конструкціями | |
| Стаття продовжує цикл, присвячений актуальній проблемі в українському мово- знавстві, – вивчення функціонально-семантичної категорії атрибутивності. Наголошується на важливості більш ґрунтовного вивчення атрибутивних конструкцій як таких, що здатні виражати широкий спектр семантико-синтаксичних відношень. Автор здійснив комплексний аналіз атрибутивних конструкцій, які реалізують темпоральні семантико- синтаксичні відношення. Особливу увагу приділено висвітленню формально-синтаксичних виявів і семантичних особливостей атрибутивних конструкцій, які виражають темпо- ральні семантико-синтаксичні відношення на матеріалі широкого корпусу художніх текстів. З’ясовано, що специфікою таких атрибутивних конструкцій є синкретизм семантико- синтаксичних відношень. Установлено, що темпоральне значення аналізованих атрибутив- них конструкцій спричинена семантикою предиката вихідної структури. Досліджувані синтаксичні конструкції тлумачаться як такі, що перебувають в периферійній зоні функціонально-семантичної категорії атрибутивності. Запропоновано перспективу вивчення атрибутивних конструкцій в прагматичному аспекті. | ||
| Ключові слова: атрибутивні відношення темпоральна семантика атрибутивна конструкція система атрибутивних компонентів синкретизм семантико-синтаксичних відношень. | ||
| 19. | Ренчка І. Є. До питання про взаємодію мови та ідеології в тоталітарному суспільстві | |
| У статті розглянуто проблему взаємозв’язку мови та ідеології у тоталітарному суспільстві на прикладі мовної практики комуністичного Радянського Союзу. Розкрито процеси, які відбуваються в мові під впливом тоталітарної ідеології, зокрема семантичні трансформації лексичних одиниць, що закріплювалися в тлумачних словниках радянської доби, та перетворення мови на засіб ідеологічного контролю і маніпулювання суспільною свідомістю. Зазначено, що мовними засобами створювався міфічний образ дійсності з чітким поділом світу на «своїх» і «чужих». Нова мовна картина світу була представлена за допомогою стереотипів, які містили компоненти позитивної або негативної оцінки. Наголошено на важливості ґрунтовного вивчення змін, що відбуваються у лексичній системі мови в переломні періоди життя суспільства. | ||
| Ключові слова: ідеологія мова тоталітарне суспільство новомова ідеологізація позитивна конотація негативна конотація семантичні зміни. | ||
| 20. | Стасюк Т. В. Категоризація як основа мовної репрезентації знання | |
| У статті здійснено спробу лінгвістичної інтерпретації проблеми категоризації як основи мовної репрезентації знання, як мережі координат, що реалізує особливе мовне світобачення. Розвідка пропонує зведення теоретичних положень про різні рівні категоризації (відносно вільні категорії мислення та системно зумовлені категорії мови), природу категорій (первинних – мислиннєвих / універсальних / онтологічних / фундаментальних / загальних смислових / перцептуальних природних / лексико- семантичних та вторинних – концептуально-семантичних / граматичних) та їх відбиття у системі мови. Дослідження засвідчує, що сьогодні категоризацію розуміють і як статичну систему сприйняття дійсності, яка відбиває знання людини про поділ світу в певних категоріях, і як динамічний процес, що встановлює зв’язок між предметом думки й конкретною мислиннєвою одиницею, і як мовне оформлення результатів мислення. | ||
| Ключові слова: категорія категоризація категорії мислення категорії мови первинні категорії вторинні категорії. | ||
| 21. | Стрельченко Н. С. Когнітивні особливості функціонування питань-перепитів: психічні процеси | |
| Увага лінгвістів до комунікативного та когнітивного аспектів при вивченні діалогіч- ного дискурсу актуалізує розгляд впливу психічних процесів на реалізацію мовних та мовленнєвих одиниць. Метою статті є аналіз когнітивних особливостей функціону- вання питань-перепитів, зокрема вербалізованої дії психічних процесів, з використанням методів когнітивного, контекстуального та дискурс-аналізу на матеріалі англомовної художньої прози ХХ–ХХІ ст., а також англомовних кінофільмів. Питання-перепит розглядається як мовний індикатор дії психічних процесів, що пов’язані зі сприйняттям та обробкою висловлення співрозмовника. З’ясовано особливості питань-перепитів під дією процесів відчуття, сприйняття, мислення, різних видів пам’яті, а також вплив уваги на перебіг інших психічних процесів. | ||
| Ключові слова: питання-перепит психічні процеси відчуття сприйняття мислення пам’ять увага діалогічний дискурс. | ||
| 22. | Тулузакова О. Г. Актуалізація лексики західноукраїнського мовного узусу | |
| Актуалізація – це міграція питомої лексики або давно засвоєних запозичень від периферії до ядра лексичної системи. Значну частку актуалізованої лексики станов- лять лексеми західноукраїнського мовного узусу. Мета статті – простежити лексикографічне опрацювання актуалізованої лексики західноукраїнського мовного узусу, проаналізувати характерні особливості такої лексики. Предмет дослідження – семантична структура та стилістичні функції актуалізованої лексики. Об’єкт дослі- дження – актуалізована лексика західноукраїнського мовного узусу. Аналізована лексика західноукраїнського мовного узусу не зафіксована в 11-томному Словнику української мови, проте наявна в реєстрах таких словників, як: «Український стилістичний словник» І. Огієнка, словнику Л. Ткач «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.», словнику Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремської, Г. Дидик- Меуш «Лексикон львівський: поважно і на жарт». Актуалізація зумовлює збільшення функціональної активності цієї лексики, частотності вживання та нейтралізацію стилістичного маркування, а також передбачає словотвірну активність, творення похідних слів, набуття нових значень і переносних уживань, здатність вступати в синтагматичні зв’язки з іншими словами. | ||
| Ключові слова: актуалізація активна лексика мовна політика ремаркування галичанізм лексика західноукраїнського походження. | ||
| 23. | Хрушкова О. А. Словотвірна деривація економічно-географічних урбанонімів Дніпропетровщини | |
| У статті розглянуто принципи словотвірної деривації економічно-географічних урбанонімів Дніпропетровщини на основі виділення двох основних типів формування аналізованих одиниць, а саме: композиції та абревіації. Окремо розглянуто деривацію назв дочірніх підприємств, як систему економічно-географічних назв, що має власні особливості. Виділено компоненти творення досліджуваних урбанонімів, побудовано графічні схеми (словотвірні гнізда). Встановлено гібридні складні одиниці, що являють собою комбінації словотвірних компонентів, переданих українською та іншими мовами. Наголошено на потребі вивчення урбанонімного простору як актуальної проблеми сучасного мовознавства, зокрема на дослідженні урбанонімів економічно-географічного спрямування. Окреслено перспективи подальшого студіювання питань словотвірної деривації, які дадуть змогу виокремити й узагальнити об’єктивні принципи неймінгу об’єктів та суб’єктів господарювання, а також можуть стати основою укладання каталогів аналізованих одиниць. | ||
| Ключові слова: урбанонім дериваційний тип словотвірний компонент словотвірне гніздо композит композиція абревіація неймінг. | ||