Наукові праці - Філологія. Мовознавство - Том №253
Філологія. Мовознавство | ||
| 1. | Білявська Т. М. Питання акцентології в статтях Омеляна Партицького «Староруський акцент і ритміка “Слова о полку Ігоревім”» | |
| Сучасна система українського наголосу є продовженням найдавнішої слов’янської акценто-логічної тенденції, в якій протягом історичного розвитку мови відповідно відбулися певні зміни. Специфічні риси українського наголосу простежуються впродовж багатьох століть і є фактами здебільшого аналогійного походження, що виникли в певних морфологічних категоріях, нашаро-вуючись на колишню основу. Тому в наш час, коли проблемні питання українського наголосу знаходяться на стадії активного обговорення, не втрачають своєї вартості й такі наукові дослідження, які здійснено на тлі історичних джерел. Статті Омеляна Партицького до нашого часу перебували поза увагою науковців. Однак його дослідження на основі стародавньої пам’ятки можуть служити підґрунтям для подальших наукових розвідок у галузі української акцентології. Пізнання історичного аспекту в контексті нового часу сприятиме формуванню науково обґрун-тованих оцінок тих типологічних явищ, що мали місце в мовознавстві попередніх періодів та залишаються до нашого часу The modern system of the Ukrainian stress is the continuation of the most ancient Slavic accentological tendency, in which during the historical development of speech there were some changes. Specific traits of the Ukrainian stress are showed during many centuries and they are facts of analogical origin, which are appeared in fixed morphological categories and they are based on the previous basis. That’s why, nowadays, when the problem questions of the Ukrainian stress are in active discussion, such scientific investigations, which were based in the historical sources, don’t lose their worth. The articles of Omelyan Particki before nowadays were not in the center of attraction. But his investigations, which are based on the ancient memorial, can be used for further investigations in Ukrainian accentology. The perception of the historical aspect in the context of nowadays will be basis for scientifically well-founded assessments of the typological phenomena, which took place in the linguistics of previous years and they remain before nowadays. | ||
| Ключові слова: мова твору акцентологія ритміка історичний аспект стародавня пам’ятка | ||
| 2. | Бобкова Т. В. Основні підходи до ідентифікації й вилучення колокацій із текстів | |
| Ідентифікація й екстракція колокацій є частиною загальної проблеми автоматичного розпізнавання й опрацювання природно-мовного тексту й пошуку інформації. Існуючі методики та прийоми ідентифікації колокацій ґрунтуються на лінгвістичному, статистичному і комбі-нованому підходах, які диференціюються за критеріями ідентифікації і послідовністю застосо-вуваних процедур. Статистичний підхід передбачає використання корпусних методів та інтер-претацію колокації як статистично значущої одиниці. У роботі обґрунтовується необхідність використання комбінованого підходу до вилучення колокацій із текстів. Розроблено методику ідентифікації колокацій, яка на основі статистичного опрацювання корпусу та лематизації дозволяє автоматично вилучати двослівні сполуки з українських текстів. Результати екстракції потребують обов’язкового постредагування в аспекті зняття лексико-граматичної омонімії і відбору граматично коректних колокацій. Застосування більшого корпусу та лінгвістичних фільтрів забезпечить підвищення ефективності результатів. Collocation lists represent valuable resources covering specific domain and frequent multiword expressions, which can be used in informational retrieval, machine translation researches, compiling dictionaries, thesauri, semantic networks. Collocation recognition and extraction is based on linguistic, nonlinguistic and combining approaches. Based on a linguistic approach human-created collocation lists contain more meaningful candidates, but are more time-consuming. Statistically compiled lists have to be filtered by language patterns and require post-editing, but are still created at lower cost and time. There are multidirectional trends in the Ukrainian collocation study: in using both linguistic and statistical approaches in order to gain experience in building a collocation base. In the paper a necessity of combining approach use in collocation extraction is proved. The generic method for collocation extraction has been presented, relying on subset of Corpus of Ukrainian Law Acts used as a source and programming instrument for collocation identification. Statistical approach is based on the availability of text resources, corpus methods and earmarking a collocation as a statistical unit. Collocation extraction includes the following phases: automatic collocation acquisition and colocation recognition including a verification by an expert. Statistically created collocation list is filtered by linguistic engineering tool and lemmatization, though human post-editing is required. The results would be considerably improved if bigger corpus and language patterns are used. Extracted collocations tend to cover legislative domain and could serve as an additional base to dictionaries | ||
| Ключові слова: колокація текст вилучення ідентифікація лінгвістичний підхід статис-тичний підхід комбінований підхід | ||
| 3. | Бурдунюк О. В. Відапелятивні прізвища північно-західної Миколаївщини категорії «nomina impersonalia» (лексико-семантичний аналіз) | |
| Прізвище, як і власне ім’я, прізвисько, псевдонім, є особливою мовною одиницею, що відображає культуру народу, носієм якої він є. Прізвища зберігають і передають з покоління в покоління інформацію про природу, естетичні цінності тощо. Саме тому лексико-семантичний аналіз прізвищ окремих історико-етнографічних регіонів є важливою основою розвитку мови, історії, етнографії тощо. Прізвища північно-західної Миколаївщини категорії «nomina impersonalia» відо-бражають особливості навколишнього світу, побуту людей цього регіону, суспільно-економічний та політичний лад, матеріальну культуру, взаємовідносини з іншими народами. Дослідження семантики твірних основ відапелятивних одиниць (лексико-семантичний аналіз) дає можливість зрозуміти специфіку антропонімної системи цієї території, порівняно зі схожими дослідженнями інших регіонів, що є цінним для розвитку мовознавчої науки Surnames, full well as its own name, pseudonym is a special unit of language that reflects the culture of the people, of which he is a carrier. The names of the stored and transmitted from generation to generation of information about the nature and aesthetic values. That is why the lexical-semantic analysis of the names of certain historical and ethnographic regions is an important basis for the development of language, history, ethnography, and the like. Surnames northwest of Mykolayiv category «nomina impersonalia» reflect the peculiarities of the world, life of people in the region, socio-economic and political system, material culture, relations with other nations. The task of analyzing non appellative names is to explore the semantic structure of forming words. Study the semantics of such units (lexical-semantic analysis) makes it possible to understand the specifics of antroponimnoi this area, compared with similar studies in other regions, that is valuable for the development of linguistics. Among the investigated units allocated as an internal form with a transparent and with an opaque semantics. Therefore, the names that correspond to the impersonal apelyativami («nomina impersonalia»), are divided into certain lexical-semantic groups which, in turn, into sub-groups. This makes it easier to discover and understand the specifics of personal names. Among the investigated anthroponyms allocate names derived from the names of animals, plants, household items and tools, clothing and footwear, games, time concepts, structures and parts thereof, of abstract concepts, etc | ||
| Ключові слова: антропонімна система апелятиви прізвище лексико-семантичний аналіз лексико-семантична група | ||
| 4. | Воробйова А. В. Умови досягнення етичної дієвості риторичного дискурсу | |
| Современная риторика, всесторонне изучая отношение мысли к слову, предлагает эффек-тивные методы преобразования информации в персуазивный дискурс. Сегодня в обществе су-ществует потребность в овладении универсальными законами создания этически действенного риторического дискурса для гармонизации динамики в общении. Цель данной статьи – рассмот-реть теоретические основы создания риторического дискурса и обозначить условия, при которых публичное выступление становится этически действенным. Риторический дискурс включает в себя ключевые концепты риторических достоинств. Так, этическая действенность дискурса предполагает совершенствование этической правильности и доступности. Этическая правиль-ность фиксируется моральной нормой и образцовыми качествами говорящего. Этическая до-ступность, опираясь на анализ аудитории, предопределяет позицию оратора и дальнейшую кор-рекцию его речевого поведения. Проведенный анализ риторических исследований подтверждает, что этическая действенность достигается при условиях: 1) опоры говорящего на моральные нормы и духовные ценности 2) приспособления дискурса к ожиданиям адресата на основе анализа сос-тава аудитории 3) ориентации говорящего на идеал риторической культуры 4) гармонизации общения посредством создания и утверждения примата этичности речевого взаимодействия. Такое взаимодействие возможно при условии уместного использования речевых этикетных форм, этикетных формул, эвфемизмов, этических доводов, прямой и непрямой формы воздей-ствия на разных коммуникативных уровнях. Таким образом, в рамках риторики предложены про-дуктивные (гармонизирующие) стратегии и тактики речевого поведения, которые способствуют формированию умения каждого нести ответственность за соблюдение этичности слова и действия. Nowadays Rhetoric studies the relationships between the thought and the word and offers the effective methods of transformation the information into persuasive discourse. Today’s society needs to know the universal rules of creating ethical effectiveness in rhetorical discourse for harmonization in the process of communication. The main aim of the article is to look through the theoretical basis of rhetorical discourse creation and emphasize the conditions in which the discourse is considered to be ethical and effective. Rhetorical discourse includes some key concepts of main rhetorical qualities. Ethical effectiveness consists of the ethical correctness and ethical negotiability. The ethical correctness deals with moral standards and qualities of a good speaker. The ethical negotiability is based on the analysis of the audience and determines the speaker position and the behavior in further speech. Analysis carried out on the rhetoric researches proves that ethical effectiveness can be reached in such cases: 1) speaker’s great attention to moral standards and spiritual values 2) discourse arrangement due to audience expectations on the basis of audience structure 3) speaker’s orientation to the ideal of rhetoric culture 4) harmonization in the process of communication with the help of creation and approval the primacy of ethicality in speech conversation. Such conversation is possible in the condition of relevant using of speech ethical forms, ethical formulas, euphemisms, ethical argument, direct and indirect forms of influence on the audience. However it could be noted that Rhetoric offers the efficient strategies and tactics of speech behavior which can develop the skills of everyone to carry responsibility for ethics in public speaking | ||
| Ключові слова: риторический дискурс этическая действенность этическая правиль-ность этическая доступность речевое взаимодействие | ||
| 5. | Габідулліна А. Р. Парадоксальні паремії в науковом огляді | |
| Исследователи выделяют несколько видов парадокса. Синтагматический парадокс (апория) возникает в результате: 1) референциальной неистинности высказывания 2) логического абсурда 3) семантической абракадабры (логической категории бессмысленного). Они основаны на народном юморе и направлены на обозначение чепухи, глупости или чего-то невыполнимого, нереального. Парадигматические парадоксы обусловлены законом асимметрического дуализма языкового знака, в частности его омонимией, синонимией, а также наличием в языковой системе конвер-сивних та партонимических отношений, словообразовательной производности. Парадоксы на основании омонимии квалифицируются логикой как амфиболия, эквивокация и логомахия. Прагматические (ситуативные) паремии образуются на основе существующих в языке устойчивых фраз с помощью структурно-семантических трансформаций и языковой игры, являясь результатом актуализации межтекстовых связей. Многие из них подвергают пересмотру ба-нальные истины и описывают поведенческие реакции в новых условиях жизни. Паремии выпол-няют функции прецедентных феноменов, но в силу своей новизны, «аномальности», интер-текстуальности они служат отражению современного взгляда на жизнь, подтверждают тезис о всеобщей абсурдности и текстуализации пространства и являются, таким образом, свиде-тельствами демократизации языковых процессов в лингвокультурном обществе In paroemias there are several types of paradox. Syntagmatic paradox (aporia) is the result of: 1) referential disproved statements 2) logical absurdity 3) semantic abracadabra (logical categories of meaningless). They are based on folk humor and aimed at identification of the nonsense, stupidity or something impossible, unreal. Paradigmatic paradoxes of law are due to the asymmetric dualism of the linguistic sign, in particular its homonymy, synonymy, and the presence in the linguistic system of the converse and partonomic relationships, the word building derivation. Paradoxes on the basis of homonymy are considered by the logic as amphibole, equivocation and logomahia. The paradox arises as a result of variability of paroemia. The causes of variability are deautomatization of perception, the desire to simplify, to eliminate the functionally of the not loaded forms and redundancy. Variability is one of the essential features of the proverbial expressions, despite the fact that they represent sayings with clichéd form, i.e. characterized by a certain stability and reproducibility. At the level of phraseology the variability can be created by means of much more quantity of linguistic options than words have and called by a greater number of reasons. Transformed paroemias are formed on the basis of the set expressions already existing in the language, using structural and semantic transformations and language games, as a result of actualization of intertextual relations. Many transformed paroemias are the subject for the revision of the banal truth and describe behavior in new conditions of life. Transformed paroemias perform the functions of precedent phenomena, but in virtue of its novelty, “anomaly”, intertextuality they serve to reflect the modern view of life, confirm the thesis of the universal absurdity and textualization of the space and are in such manner the evidence of the democratization of language processes in linguistic and cultural society | ||
| Ключові слова: паремия пословица поговорка парадокс абсурд. | ||
| 6. | Галуцьких І. А. Еротизм та мортальність людського тіла в текстовому відображенні художньої тілесності в англійській літературі постмодернізму | |
| Статтю присвячено висвітленню результатів дослідження специфіки відображення окремих аспектів тілесності в художній семантиці. Об’єктом дослідження виступає художня тілесність, яку розуміємо як художню рефлексію, смислову і естетичну категорію, інтерпретацію бачення тіла і всієї сфери тілесного в художньому творі або комплексі художніх творів, де набуває переломлення відповідно до естетичного бачення автора твору, будучи продуктом естетично спрямованого мислення та культурно-історичного фону. Акцент зроблено на специфіці пара-лельної актуалізації ознак тілесності – еротизму та мортальності, – притаманних для англій-ської художньої літератури постмодернізму, та на їх мовному втіленні в тексті. Застосування комплексу методів, серед яких лінгвосеміотичний, наративний та семантико-когнітивний, дозволило дійти висновків про загальну тенденцію, притаманну для поетики постмодернізму, яка проявляється в деконструкції тіла, що знаходить відбиття в усіх аспектах художньої тілесності, еротизованої зокрема. На лексичному рівні це виражається в утворенні тропеїки за допомогою низки концептуальних моделей образного переосмислення, до яких належать метафора, метонімія, оксиморон The article focuses on the research of specific features literary corporeality in English postmodernist prose and its textual encoding in various aspects among them being eroticized, social, sensory etc., the accent being made on the parallel actualization of eroticism and mortality of the human body in postmodernist poetics. Literary corporeality is a literary reflection, interpretation of the human body and the whole sphere of bodily experience as viewed by a particular writer as an individual and a representative of a certain culture at the same time. The study is aimed at the research of their lingual correlates in the literary text. It is accomplished on the material of J.Winterson’s novel "Written on the Body". The methodology applied is a complex of linguosemiotic, narrative and conceptual analyses, the latter implying the reconstruction of conceptual tropes (metaphor, metonymy, oxymoron) in the text. The results obtained revealed the specific features of textual encoding of the eroticized body in the analyzed literary work in the narrative and imagery, that correlate with the general postmodernist tendency at deconstruction of the body. The results envisage the perspectives of the study of literary corporeality in other aspects as well as their lingual correlates in the text | ||
| Ключові слова: тілесність художній текст образність тропеїка концептуальна мета-фора концептуальна метонімія концептуальний оксиморон література постмодернізму | ||
| 7. | Желязкова В. В. Специфіка функціонування акцентних груп у поемі «Енеїда» І. П. Котляревського | |
| У статті висвітлено сутність поняття «наголос», що використовується в сучасних акцентологічних розвідках. Названо основні підходи до його наукового вивчення, серед яких першорядну роль відіграє саме історичний аспект. Названо вже відомі науці функції наголосу в системі мови та запропоновано ще дві на основі вивчення специфіки каналів комунікації в тексті поемі «Енеїда» І. П. Котляревського, а саме канало-встановлювальну та канало-роз’єднувальну. Визначено залежність наголосу та акцентної групи. Проаналізовано основні акцентні групи, представлені в тексті «Енеїди», та описано специфіку їхнього функціонування. Основний акцент зроблено на зіставленні параметрів наголошування прислівників прикметникового, займенни-кового та числівникового походження з акцентуацією відповідних прикметників, займенників та числівників. Із цією метою вказані лексичні розряди поділено на три акцентні групи – абсолютної тотожності (повний збіг), схожості (частковий збіг) та відмінностей (збігу немає). Прокоменто-вано особливості наголошування слів у кожній із зазначених груп. In this article the essence of the concept «accent» is defined. This term is used in modern researches, which are actual for three reasons – emergence of new interdisciplinary branches of linguistics, a tendency to comparative analyses and searches of new solutions of the existing problems. There are the main approaches to scientific studying of an accent among, but historical aspect plays the paramount role. In this regard the aim of the article is determination of nature of accent groups functioning in the classical poetic text. Therefore independent parts of speech of the poem «Aeneid» by I. Kotlyarevskyi are object of our research. The accent groups of adverbs with the different morphological origin are a subject of studying. The author calls functions of an accent, which are already known to science in system of language, and offer two new functions on the basis of studying specifics of communicative channels in the poem «Aeneid» by I. Kotlyarevskyi: adjustive and separative. The dependence of an accent and accent group is defined too. The main accent groups presented in the text of «Aeneid»are analysed and the specifics of their functioning are described. So the author gives the results of the comparative analysis of parameters of accentuation of adverbs, which have an adjective, pronominal and numeral origin, with accentuation of the corresponding adjectives, pronouns and numerals. For this purpose the specified lexical categories are divided into three accent groups – absolute identity (full coincidence), similarity (partial coincidence) and distinctions (coincidence isn't present). The features of accentuation of words in each of the specified groups are commented | ||
| Ключові слова: наголос акцентна група акцентна парадигма лексико-граматичний розряд слів акцентна дублетність | ||
| 8. | Задорожна А. С. Особливості мовного втілення концепту УКРАЇНА в текстах спогадів українських шістдесятників | |
| У роботі проаналізовано базові теоретичні праці, присвячені проблемі мовної об’єктивації концепту, виділено основні підходи до тлумачення концепту та його мовної реалізації. Проана-лізовано ключові засоби об’єктивації концепту в мемуаристиці українських шістдесятників: хоронім Україна, лексеми-асоціативи, прецедентні імена, мовні та мовленнєві перифрази, заува-жено їх узуальну та індивідуально-авторську природу. Наголошено роль стереотипізованих пери-фраз, що є усталеними в мовній картині світу шістдесятників уявленнями про Україну, втілюють у мові типові ознаки українського суспільства. Проаналізовано образні та оцінно марковані засоби втілення концепту, з’ясовано, що оцінна та емоційна його складові значною мірою залежать від позиції мовця (свій-чужий) та темпоральної організації спогадів. Наголошено зв’язок концепту УКРАЇНА з асоціативними морально-етичними концептами СВОБОДА, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ДЕМОКРАТІЯ. The article investigates the features of verbalization of the concept UKRAINE on the material of Ukrainian Sixtiers’ memoirs. In the paper the basic theoretical works devoted to the problem of linguistic objectivation of a concept are analyzed, the main approaches to the interpretation of a concept and its lingual realization are highlighted. It is shown that the concept УКРАЇНА (UKRAINE) is the key evaluative unit of Ukrainian linguoculture and plays an important role in forming of the conceptual and language world image. It is noted that the problem of lingual embodiment of the concept in the dissident, including memoir, discourse is unseen by modern linguists. Considering the analyzed works the conclusion about the urgency and prospectiveness of studying the concept УКРАЇНА (UKRAINE) in the memoir texts is made, it is also emphasized that this paper is the first attempt to describe the lingual representation of the concept УКРАЇНА (UKRAINE) on the material of memories of Ukrainian Sixtiers. The purpose of the work to allocate the most notable for dissident discourse means of the concept verbalization, the characteristics of their semantic content in the world image of Sixtiers is pointed out. The key means of the concept objectivation are outlined: khoronym Ukraine, associative lexemes, precedent names, language and speech paraphrase, its usual or individual nature is noticed. The role of the stereotyped paraphrase which represent the established in the Sixtiers’ language world image perceptions of Ukraine and embody by lingual means the typical characteristics of Ukrainian society is emphasized. Figurative and evaluative means of implementing the concept are analyzed, it is found that its emotional and evaluative components are largely dependent on the position of the speaker (friend or foe) and temporal organization of memories, where Ukraine is represented in several historical intervals: pre-revolutionary, totalitarian, post-totalitarian. The interrelation of the concept УКРАЇНА (UKRAINE) with the associative moral and ethical concepts of СВОБОДА (FREEDOM), НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (INDEPENDENCE) is emphasized | ||
| Ключові слова: цепт мовна картина світу мова мемуаристики дискурс прецедент-ність стереотип. | ||
| 9. | Колесніченко О. Л. Парадоксальна комунікативна ситуація та її структура (на матеріалі монологів М. М. Жванецького) | |
| В статье рассматривается структура парадоксальной коммуникативной ситуации в юмо-ристическом дискурсе. Показаны парадоксальные ситуации, которые отражены в диалогах персонажей скетчей М. М. Жванецкого и которые демонстрируют противоречия, возникающие в результате нарушения стереотипных представлений собеседников о коммуникативном кон-тексте. Коммуникативная ситуация воспринимается как парадоксальная, потому что она осно-вана на нарушении прагматической пресуппозиции как отношении между говорящим и уместностью высказывания в контексте. Парадоксальные высказывания содержат семантические девиации, которые возникают из противоречия между конвенциональными значениями составляющих их номинативных единиц. Кроме того, такие высказывания являются прагматическими анома-лиями, поскольку они формируются в результате конфликта между коммуникативными стра-тегиями говорящего и правилами речевого общения The article discusses the structure of the paradoxical communicative situation in a humorous discourse. In this article showed paradoxical situations that are reflected in the dialogues of characters sketches M. M. Zhvanetskiy and that demonstrate the contradictions arising from the breach of stereotypes interlocutors’ communicative context. The communicative situation is perceived as a paradox, because it is based on the violation of the pragmatic presuppositions as the ratio between the speakers and appropriate in the context of statements. Paradoxical statements contain semantic deviations, which arise from the conflict between the values of the conventional components of nominative units. In addition, these statements are pragmatic anomalies, because they are formed as a result of the conflict between the speaker's communicative strategies and rules of verbal communication. | ||
| Ключові слова: прагматический парадокс прагматические аномалии коммуникативная ситуация коммуникативная неудача модель коммуникации прагмалингвистические категории | ||
| 10. | Корнієнко І. А. Антропонімна лексика у контексті лінгвокультурології | |
| Антропонімна лексика є унікальною знаковою системою, компоненти якої мають особливу будову, призначення, специфіку творення та поширення, підпорядковуючись загальномовним законам виникнення й функціонування. Розвиток антропоніміки у XXІ столітті характеризується посиленням інтересу до лінгвокультурологічних засад аналізу онімів, що базується на ідеї антро-поцентричності мови. Кожна ономастична одиниця являє собою певний, часто прихований лінгво-культурний текст, декодування якого дозволяє виявити інформацію про традиції найменувань індивідуумів окремих регіонів і цілого етносу. Саме лінгвокультурологія й вивчає взаємозв’язок і взаємодію культури і мови в її функціонуванні й відображає цей процес як цілісну структуру одиниць у єдності їх мовного і культурного змісту за допомогою системних методів та з орієн-тацією на сучасні пріоритети й культурні цінності Vocabulary of anroponimia is unique sign system whose components have a special structure, mission, specifics of education and dissemination, subject to the laws of general linguistic origin and functioning. Development of the anthroponimics characterized by the growing interest in lingvokulturologicheskij onim basis of the analysis, which baziruyutsya on the idea of anthropocentric language in the XXI century. Each unit of names is a certain, often hidden lingvokulturnyj text decoding of which reveals information about the names of individuals traditions of individual regions and the entire ethnic group. Cultural linguistics studies the relationship and interaction between culture and language in its functioning and displays this process as an integral structure units in the unity of their linguistic and cultural content with the system and methods with a focus on contemporary processes and cultural values. | ||
| Ключові слова: антропонім мова культура лінгвокультурологія мовна картина світу | ||
| 11. | Коцюба Н. Й. Апелятивність текстів офіційно-ділового стилю | |
| У статті викладено основні теоретичні аспекти вивчення апелятивності як функціонально-семантичної категорії та засоби реалізації цієї категорії в текстах офіційно-ділових документів. Апелятивність розглянуто як текстотвірну категорію, яка об’єднує різні варіанти значення спонукання до мовленнєвої або посткомунікативної дії, що її адресант спрямовує адресатові у відповідній формі. У статті узагальнено теоретичні аспекти вивчення апелятивності, виокремлено мовні засоби реалізації апелятивності в офіційно-ділових текстах. Охарактеризовано взаємодію цієї категорії з іншими (регулярними) категоріями тексту, що по-різному виражається в плані змісту та в плані вираження окремих видів тексту. Проаналізовано головні ознаки апелятивного тексту. Зроблено висновки, що функціонально-семантична категорія апелятивності виступає в ролі базового комунікативно-прагматичного чинника у творенні текстів офіційно-ділового стилю, присутність апелятивності в тексті забезпечує композиційно-смислову цілісність тексту, його типологічну інтертекстуальність, діалогічність. Реалізація функціонально-семантичної категорії апелятивності в офіційно-діловому тексті, для якого наявність цієї категорії є характерною ознакою, що впливає на адресованість тексту, наділяє цей текст особливими системно-струк-турними характеристиками, свідчить про всепроникність апелятивності в текстову тканину і дозволяє розглядати цю категорію як чинник утворення апелятивності офіційно-ділових текстів The article is dedicated to the problem of examining appellativeness as a functional-semantic category that combines different variants in meaning of incentive to action and plays a major role in constructing texts of the official business style. As a textual category, appellativeness is expressed by a wide range of speech and linguistic means that should be used in specific real communicative situations. The purpose of research is to specify the categorical status of appellativeness among other textual categories, to analyse its inner functional relations between units of different linguistic levels as well as peculiarities of functioning of speech signals of appellativeness in particular texts of the official business style. The object of research is appellativeness as a functional-semantic and at the same time text building category that combines different variants of incentive to action. The scientific novelty of the results of investigation lies in including in scientific linguistic discourse the meaning of appellativeness of the official business style, revealing conceptual parameters of this category in speech and language, and studying its text building potential. The received theoretical results and practical research material can be used in educational process while elaborating the communicative course, lecture and seminar courses in stylistics, linguistics of text, special courses in sociolinguistics and in educational and methodological manuals, covering specific problematic cases. The realization of the functional-semantic category of appellativeness in the official business text, for which the existing category is characteristic and influences the addressing of the text, endows the text with particular systematic structural characteristics, testifies about the penetration of appellativeness in text material and allows to consider this category as a factor of formation of appellativeness in official business texts | ||
| Ключові слова: офіційно-діловий текст категорії тексту функціонально-семантична кате-горія категорія апелятивності функція тексту апелятивний текст | ||
| 12. | Михаськів О. В. Метафоричне зображення економічної кризи в Росії у німецькому газетному дискурсі | |
| У статті розглянуто метафоричне оформлення дискурсу економічної кризи в Росії у 2014–2015 роках. Оскільки економічний дискурс є важливим фактором впливу на економічну ідеологію та на її функціонування, дослідження його інструментів, одним з яких є метафора, має велике значення для розуміння економічних процесів. На основі німецькомовної преси розкрито основні метафоричні моделі, що зображають процеси економічної кризи та пов’язані з ними політичні умови, простежено концептуалізацію важливих економічних явищ. Визначено роль онтологічних, орієнтаційних та структурних метафор, а також проаналізовано можливості комбінування різ-них метафор для утворення складніших метафоричних моделей. Крім того, досліджено вплив політичних факторів на метафоризацію дискурсу та механізми відображення особливих полі-тичних умов у метафорах економічного дискурсу. This paper explores the metaphorical design of the discourse of the economic crisis in Russia in 2014–2015. Economic discourse, along with political discourse, plays a decisive role not only in shaping the economic ideology, but also in the functioning of the economy itself. With this in mind, understanding the creation of economic discourse is the key to understanding economics and politics behind it. One of the most important aspects of discourse understanding is the study of metaphors as mediators of discourse ideas, beliefs, and even ideologies | ||
| Ключові слова: когнітивна теорія метафори сфера-джерело сфера-ціль перенесення дискурс економічна криза. | ||
| 13. | Олексюк О. М. Рекламні повідомлення в аспекті сугестивного дискурсу | |
| У статті виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико виокремлено й розглянуто сугестивні маркери лексико -семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита семантичного рівня, прита -манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад манні українськомовній комерційній рекламі. Встановлено кількісний склад та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси та пояснено нейропси -холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли холінгвальну природу виокремлених одиниць, визначено їхню функційну роль у створенні впли -вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. вових дискурсів. Проаналізовано ключові слова комерційної реклами як маркерів мовного впливу. Виокремлені ключові слова розподілено на групи, висвітлено низку мовних ознак зафіксованих ключових слів, за допомогою технологій нейролінгвістичного програмування розкрито їхню сугес-тогенну природу. Загальна складність аналізованих проблем спонукала до розгляду основної кон-цептуальної проблематики сугестивної лінгвістики, виявлено специфіку та структуру мовлен-нєвого та екстралінгвального впливу засобами рекламних матеріалів, доведено інколи патогенний вплив рекламних повідомлень на свідомість споживача, які використовуються рекламістами незалежно від референційної групи рекламованих товарів, що засвідчує сенсову обсяжність, багатогранність і впливову потужність цих ключових слів – маркерів сугестивного впливу. Actuality of the chosen problematic depends not only on its general theoretical weight, but also the possibility to search for the protective mechanisms from the devastating impact of pathogenic texts, which according to the researchers are the characteristic feature of modern communication space, that produce a conflict interaction. Among the common methods the author relies on the descriptive method and method of observation, analysis and inductive generalization of factual material that in general gives an opportunity for systematizing and objective qualification of linguistic skills of the material. The practical significance of the research primarily lays in the possibility to use the results in the direct synthesis of correct ad copies with programmable outcome. The results will be useful in the learning process in teaching courses of Ukrainian language lexicology and stylistics, certain aspects of the morphology and also provide further develop of such branches as theory of speech activity, communicative linguistics. After analyzing a large array of advertisements it was decided to make analysis of the obtained factual material at the lexical-semantic level, the keywords have been distributed by major lexical-semantic groups. Based on the quantitative and semantic characteristics of the recorded keywords, it was found that the most active subgroup of this block are keywords that illustrate the practical value of advertized products, their uniqueness among identical and at the same time - compliance with the established standards of production, consumption, and other goods like that. Also it was identified the maximum frequent and semantically powerful keywords used by advertising specialists apart from the referential group of the advertized products, that confirm the semantic fullness, diversity and influential power of the keywords. | ||
| Ключові слова: комерційна реклама ключові слова сугестія нейролінгвістичне програму-вання вплив семантика. | ||
| 14. | Остапенко С. А., Політикін В. П. Термін як об‟єкт перекладознавчих студій у сфері фінансів | |
| У статті проаналізовано проблеми перекладу термінологічної лексики в галузі економіки і фінансів з англійської мови українською. Метою статті є встановлення системи структурних та понятійних відповідностей між англійською та українською терміносистемами у сфері фінан-сів та аналіз основних способів відтворення термінів у процесі перекладу. Розглянуто особли-вості словотворення англійських термінів цієї галузі порівняно з українською мовою, проаналізовано й класифіковано способи перекладу таких термінів українською мовою з урахуванням вимог досягнення максимальної еквівалентності перекладу. Велику увагу у статті приділено перекла-дацьким трансформаціям, які застосовуються під час перекладу термінів: пошуку лексичного еквівалента, контекстуальній заміні, компресії, декомпресії, калькуванню, антонімічному пере-кладу та іншим трансформаціям. Автори підтверджують свої твердження численним факто-логічним матеріалом. Підкреслено особливу актуальність згаданої проблематики у зв’язку з економічними змінами, які відбуваються у країні The article analyses the general problems of translating financial terms while translating them from English into Ukrainian. The actuality of the problem is reasoned mainly by the increasing cooperation between the financial institutions of our country and the foreign ones. The aim of the article is connected with correlation between the financial term systems of the English and Ukrainian languages as well as the analysis of the main ways of terms rendering in the process of translating. The theoretical basis of the problem mentioned has been also analysed including the works of such famous scientists as V. Karaban, Ye. Skorokhodko, A. Kovalenko and others. The authors describe and compare word building models in the financial sphere, analyse and classify most of the problems of terms translating to bear in mind the aim of preserving meaning adequacy. Great deal of attention is paid to the numerous translating transformations like contextual substitution, calque translation, transcoding, antonymous translation, compression, decompression, generalization of meaning and others. The authors always try to prove their conclusions with lexical examples. Productivity of the article’s target is proved by the fact that Ukraine is being experienced great economical challenges and the foreign experience is of great value | ||
| Ключові слова: термін терміносистема термінологія еквівалентність перекладацькі трансформації контекст адекватність перекладу | ||
| 15. | Осташевська М. Г. Словниковий метод дослідження поетичної картини світу письменника | |
| В статье рассматривается словарный метод исследования поэтической картины Уильяма Вордсворта. За основу был взят метод Л. М. Гаспарова, методика описания картины мира строится на сопоставлении «формального» и «функционального» тезауруса, выявляющем «кар-тину нестандартных семантических связей, присущих не языку вообще, а только данному автору». Исследование показало, что в процентном соотношении в формальном тезаурусе пре-обладают разряды: природа живая и не живая – 25,3 , общие понятия – 23,8 , человек духов-ный – 20,7 . Процентное соотношение в функциональном тезаурусе следующее: окружение (ближнее и дальнее) – 37,55 , «Мы» – (эмоции, воля, ум, дело, общество, искусство) – 25 , «Я» – (человек телесный, внешность, духовный мир, ощущения) – 11,20 . Сопоставление двух тезау-русов показало, что функциональный тезаурус шире, чем формальный, поскольку более четко показывает картину мира поэта, дает возможность понимать контекст и реконструировать текст. The article discusses the vocabulary method of investigation of the poetic world building by William Wordsworth. As the basis was taken L. M. Gasparov’s method, the technique of description of the world building is based on a comparison of «formal» and «functional» thesaurus to identify the picture of non-standard semantic relations proper nor for language in general, but only for the particular author. The research has shown that the percentage of formal thesaurus dominates the ranks: alive nature and not alive – 25,3 , general concepts – 23,8 , spiritual man – 20,7 . The percentage of functional thesaurus is the following: environment (near and far) – 37,55 , «We» – (emotions, will, mind, business, society, art) – 25 – «I» (the corporal man, physical appearance, the spiritual world, sensations) – 11,20 . A comparison of the two thesauri has shown that functional thesaurus is wider than the formal one, as it shows more clearly the picture of the world of the poet the context gives the opportunity to understand and reconstruct the text. Retelling of functional thesaurus by connected phrases demonstrates picture of the autistic’s world building of poetry of William Wordsworth. Thesaurus for formal organization structure is the connection between the words of one column, one category and one class. Functional thesaurus is important in describing the poetic language and artistic world of the author. It allows the preparation of such a thesaurus from an extensive range of general linguistic meanings of a word and selects those suitable individual Wordswort’s context. Formal thesaurus shows intersexual analysis of the poetic picture of the world of the writer. Functional thesaurus shows in textual analysis of the author’s picture of the world of William Wordsworth, reveals his inner world, beliefs, attitudes and values. By comparison of the two thesauruses, we can see that nature, emotions and spirituality prevail in Wordsworth describes the world | ||
| Ключові слова: тезаурус тезаурус формальный тезаурус функциональный картина мира поэтическая картина мира | ||
| 16. | Пономаренко С. С. Морфонологічні моделі в дериваційній системі сучасної української мови | |
| У статті висвітлено аналіз морфонологічних моделей у сучасній українській мові, проаналізо-вано поняття морфонологічної моделі в науковій літературі, визначено відмінність між понят-тями «морфонологічна модель» і «словотвірний тип», доведено, що слова одного словотвірного типу можуть бути побудовані за різними моделями. Нами запропоновано розрізняти морфоно-логічні моделі формотвірного й дериваційного типу, а також подано класифікацію моделей дери-ваційного типу. Виявлено, що найпродуктивнішими морфонологічними моделями дериваційного типу є альтернаційні та акцентуаційні. Особливу увагу приділено акцентно-дериваційним моделям, у яких у словотвірному процесі, крім дериваційних засобів, бере участь наголос. Саме зміна акцен-туації похідного слова порівняно з твірним (рухомість наголосу в межах словотвірної пари та дериваційних одиниць вищого рангу) супроводжує словотвірний акт. У нашій науковій студії наго-лошується на важливості більш ґрунтовного вивчення цього явища, а також на необхідності приділяти йому належну увагу в лінгводидактичному процесі. Recently, there has been an increase of interest in the studies focusing on the morphonologic derivational model. However, little is yet known about this model in the Ukrainian linguistics. It deserves more investigations devoted to the classification of the morphonologic model’s types in the modern Ukrainian linguistics. For this reason this paper presents a breakthrough study of the types of morphonologic derivational model. The purpose of this paper is to give peculiarities of the morphonologic model and to classify its types in the Ukrainian linguistics. According to the process where the alternations of the phoneme take place morphonologic models are divided into derivational and form-building. The present study analyzes six of such models, five of them are elementary and the last one is mixed. Moreover derivational process can be without morphonologic modifications. In this case, the derivational formant is equal to the derivational affix. This paper also focused on the productive and non-productive morphonologic models that are defined by the specific character of the corresponding means. The most productive are mixed morphonologic models. We advocate further research on the detail description for the types of the morphonologic models especially some of them which based on phonetic alternations. The accent and its role in the derivational process should be investigated too. It’ll help to specify the accent rules for derivative words in the modern Ukrainian language | ||
| Ключові слова: морфонологічна модель словотвірний тип словотвірний формант альтер-нація інтерференція акцентуація рухомість наголосу | ||
| 17. | Семененко Л. Л. Політичний текст як засіб експлікації потенцій мовного знака | |
| У статті проведено дослідження особливостей політичного тексту як засобу експлікації потенцій мовного знака. Зокрема автор аналізує політичний текст у його взаємозв’язках із екстралінгвальною ситуацією. Питання тексту, а саме його структури, функцій, основних ка-тегорій, і його співвідношення із дійсністю є об’єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Текст є тим засобом, у межах якого актуалізуються семантичні і синтаксичні функції мовного знака. Політична галузь є ідеологічно мотивована і значно впливає на свідомість реци-пієнта, тому дослідження її складових, зокрема політичної комунікації, суб’єктом якої є політики, значно цікавить такі галузі лінгвістики, як семасіологія, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика тощо. Наукова новизна праці полягає в тому, що автор, застосовуючи методику діалогічної інтерпретації тексту, показує на прикладах, яким чином відбувається експлікація мовних засобів у політичному тексті. Застосування результатів роботи передбачається в подальших дослі-дженнях мовних одиниць, зокрема і на прикладі суспільно-політичного дискурсу, та при викладанні мовознавчих дисциплін. The article is devoted to the research of a political text as a means of the explication of linguistic signs potential. In particular, the author analyzes a political text in relationships with an extra linguistic situation. The subject of the research is the process of linguistic signs explication in the text that provides the explanation, the prompting of the reality fact meaning that the author puts in the text with the help of direct and indirect language signs. The question of the text, namely of its structure, functions, main categories, and its relationship with reality is the subject of Ukrainian and foreign linguists’ research. The text is the means within which the semantic and syntactic features of a language sign are analyzed. Various branches of human knowledge are interested in studying its components including political communication which is the subject of politics. In our work the aim is to analyze a political text as a communicative and pragmatic tool that serves as a background for potential explication of language signs. This goal involves the following tasks: characterizing a political text as a language formation that can accumulate and explicate the information about the socio-political reality illustrating how language signs are explicated in a political text. The scientific novelty of work is that the author by using the technique of dialogic interpretation of the text shows the examples of how the explication of linguistic means is realized in a political text. The use of the work is expected in further studies of language signs in particular on the base of the examples of socio-political discourse and in teaching linguistic disciplines. Thus, the political text is a complex and multidimensional formation organized under the laws and regulations of political communication. Newspaper and journalistic texts fully reveal the content of political discourse which reflects the political and ideological practices of the state, of some political parties. Linguistic signs are motivated by the extralinguistic situation and the communicative competence of the communication sender. The explication of the political situation with language means provides the explanation, the interpretation of additional value (mostly occasional or connotative) which is put by the author of a political text in language signs. | ||
| Ключові слова: політичний текст дискурс суспільно-політична лексика мовний знак лексема семема експлікація | ||
| 18. | Суворова Т. М. Модальний модус обазності баладного твору | |
| Дослідження образності баладного твору передбачає аналіз художнього тексту з різних пози-цій, оскільки саме явище образності охоплює як концептуальний, так і вербальний рівні витвору мистецтва. Якщо урахувати тип інформації, що есплікується за допомогою словесних образів, то очевидним є той факт, що образність є складною системою, існування котрої уможлив-люється завдяки функціонуванню словесних образів як цілісного явища. Взаємовплив словесних образів формує різні види мовних картин створюваного в баладах світу, що проявляється через модуси, чи то функціональні грані образності, а саме: референційний, метареференційний та мо-дальний модуси. Опис образності баладного твору як комплексного утворення вимагає концеп-туального аналізу ключових номінативних одиниць та їхнього вербального оформлення. Резуль-тати аналізу свідчать, що модальний модус образності є особливим типом інформації, котрий заповнює усі прогалини у створеній художній дійсності баладного твору та створює певну емотивну атмосферу. The article studies the imagery of the American folklore ballads as a complex system the functional constituents of which are word images. A comprehensive study of the works on imagery resulted in the conclusion that while functioning word images form some conceptual hypostasis of imagery which is materialized in verbal combinations. Both levels interact with and influence each other so that imagery serves to transmit different types of information: referential, metareferential and modal. An extensive analysis of the information a text message can contain proves the particular role of the modal modus of it. The study intends to give an accurate description of the modal modus of the American folklore ballad imagery. Taking into consideration the fact that word imagery is the conceptual means to express the language picture of the fictional world we treat the modal modus of information to be the one that represents one of the language pictures of the world – modal. As it is manifested through word images the conceptual analysis is used to describe the role of the modal modus. The cognitive instrument serves to form the whole image of the modality created in the ballads. The approach is especially helpful while unpacking the implicit information hidden behind the words. The results obtained confirm the existence of two types of the modal pictures of the world: of nominative and imaginative characters. The derived data allow concluding that the modal modus of the imagery operates as gap filling tool in the picture of the world whilst growing a definite atmosphere of the creative work. Further investigations of other imagery modes are welcomed to form a complete language picture of the world | ||
| Ключові слова: образність словесний образ мовна картина світу модальний модус | ||
| 19. | Суїма І. П. Контактний респонсив в англійській мові | |
| A sentence in the English language is, as a rule, characterized with such significant parameters as its structural type and its type by the aim of communication. Syntactic units with the communicative task «verbal reaction to the question or statement within or out of the question-answer system» (responsive sentences) had not been distinguished yet in the English grammatical system as those, belonging to the special type of sentences by the purpose of communication. Nevertheless, there are linguistic researches focusing on the syntactic units of this type. The responsives have their typology. This classification can be complemented with one more subtype – contact responsive sentences. These syntactic units we identify as verbal reaction to the addressing, requests etc. The initial question or statement is, in the majority of cases, clichéd, standard and the response or reaction on it can be unexpected and it is difficult to predict it. The structure and functional loading of the contact responsive sentences depend on a wide range of linguistic and extralinguistic reasons, beginning with the economy of time by the speaker. Contact responsive sentences following the same initial statement may be represented by one word or short phrase as well as detail piece of information about something. The lexical and semantic aspect of the syntactic units under review, as a rule, depends on a wide range of linguistic and extralinguistic factors. Contact responsive sentences as well as the responsive sentences of the other types are of great interest concerning their structural, semantic and lexical aspec Статтю присвячено дослідженню особливостей респонсивних речень, що представляють собою вербальну реакцію на будь-яке висловлювання, на матеріалі сучасної англійської мови. Особливу увагу приділено одному із підтипів респонсивів, а саме контактним респонсивним реченням, їхнім структурно-семантичним особли-востям. Синтаксичні одиниці, що досліджуються, розглядаються як такі, що протипоставлені за своїм комунікативним завданням іншим типам речень за метою висловлювання. Контактні респонсивні речення є реакцією на звертання. Комунікативні одиниці цього типу характеризуються різноманітністю лексичного матеріалу, особливою структурною побудовою та семантикою. Контактні респонсиви можуть бути пред-ставлені як одним словом, так і розгорнутим висловлюванням також вони можуть мати різне функціональне навантаження, а саме містити відповідь на питання співрозмовника чи потрібну йому/їй інформацію, вказувати на бажання уникнути розмови і т. д. | ||
| Ключові слова: responsive sentence contact responsive latent responsive verbal reaction «question-answer» system types of sentences according to the aim of communication non-functional responsive | ||
| 20. | Тулузакова О. Г. Актуалізація стилістично маркованої лексики | |
| У статті проаналізовано процеси актуалізації стилістично маркованої лексики, перерозподіл її функціональних і стилістичних особливостей. Окремо розглянуто актуалізовану лексику західно-українського походження. Актуалізована стилістично маркована лексика представлена як одини-цями, що не мають оцінної характеристики в значенні, так і лексемами з конотативним компо-нентом. Найбільше одиниць, що не мають додаткового стилістичного навантаження, зафіксовано серед галичанізмів. В аналізованих текстах лексика з конотативним компонентом у значенні найчастіше використовується для створення іронічного ефекту. Увиразненню актуалізованої лексики сприяють окремі стилістичні прийоми. Унаслідок активізації відбувається нейтралізація маркованих лексем, що вже частково відображено в сучасних словниках української мови. Додат-ковим засобом актуалізації, крім частотності вживання конкретного слова, виступає також активність функціонування кількох спільнокореневих слів. Матеріалом для дослідження були прозові твори Юрія Андруховича, Юрія Винничука та Юрія Іздрика. The purpose of the study was to investigate the process of actualization stylistically marked vocabulary redistribution functional and stylistic characteristics of colloquial vernacular vocabulary compared with the norms of 30–80th year in the ХХ сentury on the material of prose Yuriy Andrukhovych, Yuriy and Yuriy Izdryk Vynnychuk. The stylistically marked vocabulary has been presented neutral words and connotative lexicon. Halychanizms constitute the largest number of words that have no additional stylistic load. This is because becoming official, business, scientific and journalistic styles Ukrainian literary language of a new period should be initiated within of the West of Ukraine linguistic and literary form of the late XIX – early XX century. Stylistically marked vocabulary is represented spoken words and neutral. Some tokens are reduced stylistic coloring. Reorientation of language norms of 30–80th year in the ХХ сentury. Leveling linguistic taboos is the cause of active functioning stylistically reduced elements in the language. Most of the analyzed units are used to create additional expression, diversity of presentation, avoiding repetition. Common signs considered tokens is highly frequency of use and active use cognate words, functioning of the words consisting of constant expressions, the ability to enter into syntagmatic relations with other words | ||
| Ключові слова: актуалізація стилістично маркована лексика розмовно-просторічна лексика галичанізм лексика західноукраїнського походження мовна політика | ||
| 21. | Шутова М. О. Фразеосемантична фіксація етнокультурних уявлень англійців і українців «про себе» | |
| У статті досліджено процеси менталізації етнокультурних понять, сформованих у свідомості носіїв англійської і української мов. Зокрема, розкривається ментальна природа такого соціального і культурного феномену, як стереотип, що пов’язаний з етнічним чинником людської свідомості. Робиться припущення, що саме етнокультурні стереотипи лежать в основі формування етнічної свідомості та культури. Ядром етнокультурного стереотипу є національний характер, який визначається як інтегрований комплекс рис його представників, що має стійку структуру. Етно-культурні стереотипи є специфічними ментальними конструктами, які об’єктивуються в мовних знаках, регулярно відтворюваних у вигляді різних вербальних формул, з-поміж яких особливе місце посідають фраземи (за Є. Бартміньським). Реконструювавши окремі етнокультурні стереотипні уявлення англійців і українців про себе, які зафіксовані в образній семантиці фразеологізмів, зроб-лено висновок, що фразеологічний фонд англійської і української мов найбільшою мірою відбиває особливості світосприйняття носіїв цих мов, зумовлені їх національними характерами. Аналіз етнокультурних смислів та джерел формування англійського і українського національних характерів дає змогу констатувати, що їх мотиваційною основою є соціальні, культурні, історичні, релігійні, міфологічні чинники, які вплинули на менталізацію і стереотипізацію уявлень англійців і українців про себе. The article deals with ethnic and cultural processes of mentalization concepts formed in the minds of the English and Ukrainians. In particular, it reveals the mental nature of a social and cultural phenomenon, such as stereotype that is associated with the ethnic factor of human consciousness. It is assumed that ethnocultural stereotypes underlie the formation of ethnic consciousness and culture. The core of ethnic and cultural stereotypes national character, which is defined as a set of integrated features of its representatives, has a stable structure. Ethnic and cultural stereotypes are specific mental constructs that are objectified in language signs regularly reproduced in a variety of verbal formulas, among them a special place is occupied by phraseological units (by E. Bartminskyi). By rebuilding some of the English and Ukraininan ethno-cultural stereotypes about themselves, which were recorded in the figurative phraseological meanings, it was concluded that the phraseological fund of English and Ukrainian languages features reflects the worldview of their speakers due to their national character mostly. The analysis of ethnic and cultural meanings and sources of English and Ukrainian national character makes it possible to state that their motivation is the basis of social, cultural, historical, religious, mythological factors that influenced the ideas of stereotyping and mentalization processes in English and Ukrainian langiages | ||
| Ключові слова: етнокультурний стереотип етнічна свідомість ментальний конструкт національний характер фразеологізм | ||