Наукові праці - Державне управління - Том №249

Державне управління
1. Андріяш В. І. Методика проведення моніторингу етнополітичної ситуації в Україні
На сьогодні в Україні існує гостра необхідність формування дієвих механізмів регулювання етнополітичних процесів та відносин у державі та регіонах, що передбачає наукове обґрунтування теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо відповідної проблематики. Саме ці механізми повинні в подальшому забезпечувати ефективний етнополітичний розвиток на основі максимального використання етнонаціональних можливостей кожної території, урахування їх специфіки та раціонального поєднання загальнодержавних пріоритетів із регіональними інтересами. Дієвим засобом виявлення узагальнених потреб, що висуваються представниками національних меншин – є аналіз етнополітичної ситуації у країні та регіоні. Інструментом такого аналізу є етнополітичний моніторинг. У статті викладено методику моніторингу етнополітичної ситуації в Україні, практичне застосування якої надасть можливість спостерігати за динамікою етнополітичних процесів та враховувати інтереси національних меншин в управлінні розвитком відповідного регіону чи країни. Наголошено на важливому значені аналізу етнополітичних показників з метою ухвалення ефективних управлінських рішень в етнополітичній сфері. Використано комплексний підхід при розробці методичних підходів до організації та методики етнополітичного моніторингу в Україні. Визначено основні завдання моніторингу етнополітичних процесів та відносин, проаналізовано основні етапи його проведення. Розроблено основні організаційно-методичні підходи до проведення етнополітичного моніторингу. Визначено перспективи подальших досліджень у цій сфері – проблематика забезпечення більш ефективної роботи органів влади та місцевого самоврядування в етнонаціональній сфері має великий діапазон напрямів удосконалення, як матеріальних, так і професійних, що, у свою чергу, потребує більш досконалої та різновекторної роботи в цій сфері суспільних відносин, тільки гармонійне співвідношення різних напрямів розвитку етнічних відносин, є найбільш ефективним для подальшої інтеграції національних меншин в українське суспільство.

Today in Ukraine there is an urgent need for effective mechanisms to regulate the formation of ethno-political processes and relations in the state and the regions, suggesting a scientific substantiation of theoretical foundations and practical recommendations on related issues. It is these mechanisms should continue to provide effective ethno-political development based on the maximum use of the capabilities of each ethno–national territory, taking into account their specificities and rational combination of national priorities with regional interests. Effective means of identifying generalized needs imposed by representatives of national minorities – is the analysis of ethno-political situation in the country and the region. Tool for such analysis appears ethnopolitical monitoring. The article sets out the methodology for monitoring ethno–political situation in Ukraine, the practical application of which will observe the dynamics of ethno-political processes and to consider the interests of national minorities in management of development of the region or country. Noting the importance of the analysis of ethno-political indicators in order to make effective management decisions in the ethno–political sphere. An integrated approach in the development of methodological approaches to the organization and methodology of ethno-political monitoring in Ukraine. The main task of monitoring the ethno-political processes and relations, analyzes the main stages of its implementation. Developed the basic organizational and methodological approaches to the ethno-political monitoring. The prospects for further research in this area – the problems to ensure better operation of authorities and local governments in the

Ключові слова: етнополітика етнонаціональна політика моніторинг етнополітична ситуація етнополітичні відносини етнополітичні процеси національні меншини
2. Бадалова О. С. Шляхи реалізації діяльності державної виконавчої служби україни в короткостроковій перспективі
статті автор характеризуючи загальні вимоги до кандидатів на посади державних виконавців, розкриває цілу низку проблем, які заважають органам державної виконавчої служби України відповідати стандартам прийнятим у державах – членах ЄС, одна з основних – конфліктна праця в умовах неналежного фінансування та матеріально-технічного забезпечення. Тоді як у європейських країнах перевірці особистих і ділових якостей кандидата на посаду судового виконавця приділяється більше уваги.
На початку статті наводяться приклади європейських країн щодо перевірки особистих та ділових якостей, якими повинен володіти майбутній судовий виконавець та описуються деякі позитивні кроки в цьому напрямку і вітчизняних законодавців. Далі у дослідженні мова йде про причини великої плинності кадрів з державної виконавчої служби та відсутності радикальних змін принципів фінансування й стимулювання роботи державних виконавців, при цьому використовуються статистичні данні за останні два роки. Ще однією із причин, яку розкрито у статті, є відсутність належної системи підготовки кадрів на посади державних виконавців, тоді як на певному етапі реформування органів державної виконавчої служби це є об’єктивною необхідністю. У дослідженні приділено увагу і такому чиннику як недоліки щодо повноважень державних виконавців, гарантованості та забезпечення професійних прав останніх. Упорядкування повноважень державних виконавців, створення належних організаційно-правових механізмів їх реалізації значним чином вплине на підвищення ефективності виконання судових рішень в Україні. На основі проведеного дослідження, у статті наводяться ряд пропозицій щодо необхідності реалізації короткострокових змін у діяльності державної виконавчої служби України. Наприкінці статті робиться висновок, що з метою забезпечення належного рівня фінансування, матеріально-технічного забезпечення державної виконавчої служби, збільшення оплати праці державних виконавців та підвищення рівня престижності професії, необхідно запропонувати скасувати виконавчий збір. У системі підготовки та підвищення рівня кваліфікації державних виконавців необхідно запровадити:
 у вищих юридичних навчальних закладах – навчальний курс із виконавчого права та конкурсного провадження (провадження в справах про банкрутства)
 у вищих навчальних закладах або при курсах підвищення кваліфікації при Міністерстві юстиції України – низку спецкурсів із практичних аспектів виконавчого провадження в рамках обов’язкової програми підвищення кваліфікації державних виконавців
 перед призначенням на посаду – проходження обов’язкового тестування та екзаменації з метою перевірки отриманих знань.

The author of the article describes general requirements for candidates for the position of state executors, reveals the number of problems that hinder the State Executive Service of Ukraine to comply with the standards adopted in the EU Member States. One of the main problems is conflict work in the conditions of inadequate funding and low logistical support. At the same time in European countries the verification of personal and professional qualities of a candidate for Executor Office is given much attention.
In the beginning of the article the author provides some examples illustrating the way European countries regard the process of verifying personal and business qualities of a future executor and describes some positive steps taken in this direction by national Legislation.
Later in the study we consider the cause of the high personnel turnover from the State Executive Service and the absence of radical changes in the funding guidelines and promotion of state executors work. The author shows statistical data for the last two years. Another problem, disclosed in the article, is an inefficient system of training personnel for the position of a public executor, while at a certain stage of reforming the State Executive Service it is an objective necessity. The study pays attention to such factors as warranty and guarantees of the professional rights of the state executors and the shortcomings regarding their authority. The ordering of the powers of the state executors, the creation of appropriate legal mechanisms for their decisions implementation will have a substantial impact on improving the efficiency of the system of court decisions execution in Ukraine.
Based on the conducted research, the article provides some suggestions about the need to implement short-term changes in the activities of the State Executive Service of Ukraine. At the end of the article the author concludes that in order to ensure the proper level of financing, material and technical provision of the state service, the increase in the state executors’ remuneration and the prestige of the profession, it is necessary to cancel the executive collection.
It is necessary to introduce the following changes in the process of training and raising the qualification level of the state executors:
 in higher legal schools – the training course in the Executive law and the Bankruptcy proceedings (the proceedings of bankruptcy)
 in higher educational institutions or training courses at the Ministry of Justice of Ukraine – the number of courses in practical aspects of the enforcement proceedings as a part of the Mandatory Training Programme for public executors
 before appointment to the post it is necessary to introduce compulsory testing and examination to test the level of gained knowledge.
Key words: government agencies enforcement judicial decisions execution public performers the state executive service candidate the competition enforcement actions profession training authority enforcement fee.

Ключові слова: державні органи примусове виконання судові рішення виконавче провадження державні виконавці державна виконавча служба кандидат на посаду конкурсний відбір виконавчі дії підвищення кваліфікації повноваження виконавчий збір
3. Беглиця В. П. Проблеми розуміння дефініції «корупція» та причини розповсюдження цього явища в Україні
У статті розглядаються проблеми розуміння дефініції «корупція» в Україні та глибинні причини розповсюдження цього явища. Прослідковуються в історичному розрізі складнощі кваліфікації корупції, а також механізмів запобігання та протидії. Зазначається, що сучасна ситуація з корупцією в Україні здебільшого зумовлена тими тенденціями, які перейшли від радянських часів і стали характерними для перехідного етапу на шляху до розбудови сучасної демократичної держави. Проаналізовано використання дефініції «корупція» в літературі з державного управління та юриспруденції та встановлено, що науковцями висловлюється достатньо велика кількість думок щодо розуміння сутності цього явища. Виходячи із запропонованих визначень корупції, виокремлюються головні ознаки корупційних дій, що тією чи іншою мірою характерні цьому визначенню. Звертається увага на те, що недолік певної кількості визначень аналізованого терміна в тому, що суб’єктом корупційних дій розглядається тільки особа, що наділена владними повноваженнями. При цьому фактично не враховується роль іншої сторони, що достатньо часто добровільно та для власної вигоди пропонує хабар, знаючи, що подібні дії є позазаконними, а також мають негативні наслідки. Зазначається, що останнім часом в Україні чимало говориться про необхідність прозорості, відкритості та відповідальності влади, а також про те, що відсутність відповідальності державних службовців та політиків стала визначальним фактором недовіри громадськості до влади. Приділяється увага політичній заангажованості державних службовців, ситуація з якою теж доволі невизначена, в нормативній базі не значиться цей факт, що може бути підґрунтям для неналежного виконання своїх обов’язків. У процедурному аспекті питання конфлікту інтересів є не зовсім визначеним та потребує ретельного розгляду, оскільки може певним чином впливати на процес ротації кадрів. Ця ротація може відбуватися не тільки на засадах об’єктивності, а й залежно від певних поглядів та політичної доцільності.

The following article deals with the problem of understanding of the “corruption” definition in Ukraine and the deep causes of the phenomenon outspread. The qualification of corruption in the historical context is analyzed, as well as the mechanisms of its prevention and resistance. It is noted that today’s corruption situation in Ukraine is the result of tendencies that originated from soviet times and became characteristic for the transitional stage on the way to building modern democratic state. The usage of “corruption” definition in public administration and jurisprudence literature was analyzed, and the existence of great number of different opinions about the understanding of essence of this phenomenon was stated. Based on the proposed definitions of corruption, the signs of corruption that characterize the definition are distinguished. Attention is drawn to the fact that the drawback of the number of definitions of the analyzed term is that the only subject of corruption is considered the person endowed with powers. At the same time the fact is not considered that the other party often voluntarily offers the bribe to their advantage, knowing that this deed is forbidden by the law and will have negative consequences. It is reported that recently there are a lot of talk in Ukraine about the need in transparency, openness and accountability of the government, and that the lack of the latter was the determining factor for public distrust of the government. The attention is paid to political bias of public servants that does not have adequate coverage. As long as this fact is not noted in the legal framework, it may become the basis for the improper performance of public servants duties. In the procedural aspect the question of interests’ conflict is not fully defined and requires some careful consideration, as it can somehow influence the rotation of personnel. This rotation can occur not only on the basis of objectivity, but also depending in certain beliefs and political expediency.

Ключові слова: корупція корупційні дії корупційні ризики корупціогенні можливості державні службовці хабар.
4. Бричук К. Г. Інновації як визначальна умова формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг
Уточнено сутність інноваційної управлінської діяльності в системі надання електронних державних послуг. Удосконалено теоретичні підходи до класифікації управлінських інновацій в системі надання електронних державних послуг. Обґрунтовано напрями державної інноваційної політики сприяння формуванню інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг. Отже, можна зробити висновок, що на відміну від традиційної техніки та інноваційних технологій інноваційного менеджменту в державному управлінні характеризується високим ступенем передбачуваності, визначеності та ефективності. Отже, управління інноваційної продукції в системі державного управління слід розглядати як результат впровадження процесу (адміністративний і технічний) інновації, нові (повторно вніс) або тих, хто піддається поліпшенню управлінських, організаційних та економічних форм обслуговування доставка, виробництво яких засновано на нових або значно вдосконалених методів (та інші інноваційні продукти). У той час як ще один інноваційний продукт є результатом впровадження технологічних інновацій. Вона включає в себе послуги, що надаються на основі передового досвіду в галузі впровадження нових або вдосконалених методів управління надання, реалізовані раніше в практиці державних послуг в інших країнах або поширювані нею технологічного обміну (ліцензії, ноу-хау, інжинірінг). Процес інноваційного менеджменту в системі надання електронних державних послуг може бути визначена як процес перетворення технологічних, організаційних, економічних та управлінських знань в області інновацій.

Thus, we can conclude that in contrast to traditional engineering and technology innovation management innovation in public administration characterized by a high degree of predictability, certainty and efficiency.
Consequently, management of innovative products in the public administration system should be considered as a result of the introduction of process (administrative and technical) innovation, new (re-introduced) or those exposed to the improvement of managerial, organizational and economic forms of service delivery, production of which is based on new or significantly improved methods (other innovative products).
While another innovative product is the result of the introduction of process innovations. It includes services provided on the basis of excellence in the implementation of new or improved methods of managing the provision, implemented earlier in the practice of public services in other countries or distributed by technological exchange (bezpatentni licenses, know-how, engineering).
Innovation management process in the system providing electronic public services can be defined as the process of transforming technological, organizational, economic and managerial knowledge in innovation

Ключові слова: інновації формування інформаційного забезпечення система надання електронних державних послуг.
5. Вайсман В. Я. Інноваційні інструменти державного управління розвитком державно-приватного партнерства у сфері підприємництва
Для підвищення ефективного розвитку вітчизняної системи державно-приватного партнерства (ДПП) у роботі використано технологію Форсайт. Системно позиціонована концепція Стратегії розвитку вітчизняної системи ДПП. Пропозиції являють собою алгоритм чітких послідовних цілеспрямованих дій в інституційній, правовій, організаційній, фінансово-економічній, науковій та соціальній сферах, що забезпечують ефективний розвиток вітчизняної системи державно-приватного партнерства, а також заміну дорогих і неефективних проектів ДПП на більш ефективні моделі, що адекватні вітчизняним реаліям. Визначено «зони компетенцій» при застосуванні інструментів. Стратегії розвитку ДПП, а саме: до «компетенцій» держави відносяться – трансформація вітчизняної системи ДПП в ефективну рефлекторну систему державно-приватного партнерства актуалізація законодавчої бази у сфері ДПП розробка методики страхування проектів ДПП «компетенції» сфери підприємництва – форсайт проектів ДПП систему попереднього прогнозування, планування, моделювання та макетування ДПП проектів створення нових вітчизняних ДПП моделей «компетенції» громадянського суспільства – незалежна експертиза проектів ДПП громадський контроль процесу реалізації ДПП-проектів

To increase the effective development of the national system of public-private partnership (PPP) in the Forsyth using technology. The system positioned Concepts Development Strategy national system PPP. Offers are clear sequential algorithm targeted actions in the institutional, legal, organizational, financial, economic, scientific and social fields that provide efficient development of the national system of public-private partnerships, as well as the replacement of costly and inefficient PPP projects more efficient models adequately native situation Defined «areas of competence» in the Instrument Development Strategy PPP, namely the «competence» of the state are – the transformation of the domestic system of PPPs in reflex effective system of public-private partnerships update the legal framework for PPPs develop methods of insurance PPP projects «Competence» spheres of business – Forsyth PPP projects system prior forecasting, planning, modeling and prototyping of PPP projects create new national PPP models «Competence» of civil society – an independent assessment of PPP projects public oversight of implementation of PPP-projekt.

Ключові слова: інноваційні інструменти державне управління розвиток державно-приватного партнерства сфера підприємництва
6. Головенко О. В. Адаптація законодавства України до норм Європейського союзу
Статтю присвячено аналізу процесу адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу, а також інституцій які забезпечують адаптацію законодавства України до законодавства ЄС. Автор приділяє особливу увагу гармонізації не тільки чинного, а й майбутнього законодавства України з правом ЄС, розглядаючи цей процес як важливу умову зміцнення економічних зв’язків між сторонами поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС завершення переходу країни до функціонування ринкової економіки. Серед основних сфер, у яких гармонізація здійснюється шляхом приєднання до міжнародних зобов’язань у певній галузі, УА визначає захист права на інтелектуальну власність, енергетику, статистику, транспорт, промислову й підприємницьку політику, фінансові послуги, трудові та соціальні відносини, комунікації, охорону навколишнього середовища, боротьбу проти відмивання грошей і фінансування тероризму, протидію незаконному обігові наркотиків, боротьбу зі злочинністю та корупцією, боротьбу з тероризмом, правову співпрацю, митну справу, заснування компаній, інвестиції, управління державними фінансами.

This paper focuses on the analysis of the process of adaptation of Ukraine with the European Union, as well as institutions that provide adaptation of Ukraine’s legislation to EU legislation. The paper analyzes the process of adaptation of Ukraine to the European Union norms and institutions that provide adaptation of Ukraine to the EU legislation. The author focuses on the harmonization of not only current but also future legislation Ukraine with EU law, considering this process as an essential condition for strengthening economic ties between the parties gradual integration of Ukraine into the EU market complete the transition to a functioning market economy. The main areas where harmonization is made by joining international commitments in a particular area, UA defines the protection of intellectual property rights, energy, statistics, transport, industrial and enterprise policy, financial services, labor and social relations, communications, environmental environment, the fight against money laundering and financing of terrorism, countering drug trafficking, the fight against crime and corruption, counter-terrorism legal cooperation, customs, establishment, investment, public finance management

Ключові слова: Україна Європейський Союз адаптація законодавства Угода про партнерство та співробітництво Угода про асоціацію політика ЄС Східне партнерство державні інституції
7. Горбань І. О. Визначення сутності та співвідношення понять «соціальний захист» та «соціальне забезпечення»
Статтю присвячено визначенню сутності та співвідношення понять «соціальний захист» і «соціальне забезпечення». Автор зауважує, що метою соціальної політики є створення умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, надання особливого захисту тим верствам населення, які його потребують, а саме: об’єктам соціальної політики, розв’язання або пом’якшення соціальних проблем, спричинених економічними обставинами. До об’єктів соціальної політики належить соціально-трудова сфера, яка характеризує ступінь соціального розвитку та відображає єдність і взаємозумовленість відносин праці та соціальних відносин. Найголовнішими суб’єктами виступають людина та соціальна держава. Справедливо зазначено, що право на соціальне забезпечення – одне з природних прав людини, що обумовлене ходом розвитку людини в суспільстві, визнане світовим співтовариством і закріплене в таких міжнародно-правових актах, як Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Європейська соціальна хартія. Автор доходить висновку, що термін соціальне забезпечення є складовою поняття соціальний захист

The article is devoted to defining the nature and the relationship between "social security" and "social security". The author notes that the goal of social policy is to create conditions for optimal functioning and social relationships, provide special protection to those segments of the population in need, namely social policy objects, solve or mitigate
the social problems caused by economic circumstances . To social policy belongs to the social and labor sphere that represents the degree of social development and reflects the unity and interdependence relations of labor and social relations. The principal actors are the people and the welfare state. Rightly pointed out that the right to social security – one of the natural rights of man, due to the progress of human society, the international community recognized and enshrined in such international instruments as the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights, European Social Charter. The author concludes that the term social security is part of the concept of social protection

Ключові слова: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна політика, право соціального забезпечення
8. Євтушенко О. Н. Управлінські рішення: сутність та характерні риси
У статті дано визначення характерних рис управлінських рішень. Характеризуються вимоги, які пред’являються до управлінських рішень, таки як всебічна обґрунтованість, своєчасність, необхідна повнота змісту, повноваження (владність) управлінського рішення, погодженість із прийнятими раніше рішеннями. Визначено, що управлінські рішення завжди спрямовані на розв’язання конкретних управлінських завдань, які характеризуються: невизначеністю, а в деяких випадках і суперечливістю умов недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення необхідністю вирішення в обмежений час. Показано, що організація прийняття рішень – складний, відповідальний і формалізований процес, що залежить від конкретного керівника і його особистості. Фактори, що впливають на процес прийняття керівником управлінського рішення, можна об’єднати у дві головні групи, а саме: об’єктивні (або зовнішні) фактори суб’єктивні (або внутрішні) фактори.
Прийняття управлінських рішень вимагає від керівників високого рівня компетентності, значних затрат часу, енергії, досвіду, відповідальності. Прийняття управлінських рішень є важливою частиною управлінської діяльності, навколо якої обертається життя організації. Від того наскільки обґрунтованими й ефективними будуть рішення, які приймаються керівником залежить успіх роботи організації. Характеризуючи сутність і характерні риси управлінських рішень треба зазначити: по-перше, рішення завжди містить у собі певні причини, які визначають його необхідність і доцільність по-друге, організація прийняття рішень – складний, відповідальний і формалізований процес, що вимагає професійної підготовки по-третє процес прийняття рішення, вибору конкретного варіанта рішення завжди буде мати творчий характер і залежати від конкретного керівника і його особистості.

The article defines characteristics of the administrative decisions. It also characterizes requirements that are applied to the administrative decisions. It shows the organization of decision-making as a complex, responsible and formalized process that depends on the individual leader and his personality. Factors that influence the leader of the administrative decision can be subdivided into two main groups, the objective (or external) factors subjective (or internal) factors. Management decision-making requires managers with the high level of competence, a significant investment of time, energy, experience and responsibility. Managerial decision-making is an important part of management, which wraps around the life of the organization. The success of the organization depends on how reasonable and effective are solutions made by the leader. Describing the nature and characteristics of management
decisions we should mention: 1) solution always contains certain factors that determine its need and feasibility 2) the organization of decision-making is a complex, responsible and a formalized process that requires training 3) decision-making process or the choice of a particular variant of the decision will always have a creative nature and will depend on the individual leader and his personality

Ключові слова: рішення управлінське рішення прийняття управлінського рішення управлінський процес.
9. Євтушенко Н. П. Державні механізми формування національної антикорупційної політики України в контексті міжнародного співробітництва
У статті проаналізовано державні механізми формування національної антикорупційної політики України в контексті міжнародного співробітництва, у результаті чого зроблено висновок про необхідність міжнародної співпраці у подоланні корупції на державному рівні. Показано, що міжнародне співробітництво в боротьбі з корупцією на сьогодні представляється найбільш актуальним напрямком протидії цьому явищу. Для нових же форм корупції – міжнародної і транснаціональною даний напрямок протидії є провідним і єдино можливим. Це положення зумовлено тією обставиною, що для корупції, як і для інших видів злочинності, давно не існує національних кордонів. Водночас засоби боротьби з цим явищем продовжують залишатися переважно національними. Темпи розвитку міжнародного співробітництва, об’єднання держав у боротьбі з корупцією помітно відстають від процесів інтернаціоналізації корупції. Аналіз чинного законодавства України показує, що нормативно-правову базу протидії корупції становлять відповідні положення Конституції України, законів, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента, постанов і розпоряджень Кабінету міністрів України, відомчих нормативних актів. Але при створенні антикорупційного законодавства було порушено логіку її формування, яка мала здійснюватися за схемою: Концепція – стратегія – закон – програма – підзаконні акти. Окремі нормативні акти приймалися в різний час за відсутності єдиної науково обґрунтованої концепції протидії корупції. Розкриття проблеми вказує на те, що корупція в Україні перетворилася на одну із загроз національній безпеці. По суті, в суспільстві функціонують дві підсистеми – офіційна та неофіційна, практично рівні за своїм впливом. Суспільство і держава в цілому відчувають негативний вплив корупції. Вона підриває економічні основи держави, блокує прихід іноземних інвестицій, провокує недовіру населення до владних структур. Корупція негативно позначається на міжнародному іміджі України, призводить до «тінізації» економіки, сприяє зростанню впливу організованих злочинних груп. Вказано, що боротьба з корупцією є одним із головних напрямків міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю. В останнє десятиріччя прийнято безліч багатосторонніх міжнародних конвенцій по боротьбі з корупцією, глобальних і регіональних програм і декларацій, присвячених цій проблемі.

The paperanalyzes the mechanisms of formation of the state anti-corruption policy of Ukraine in the context of international cooperation, resulting in the conclusion of the need for international cooperation in addressing corruption at the state level. The article analyzes the state mechanisms of national anti-corruption policy of Ukraine in the context of international cooperation, resulting in the conclusion of the need for international cooperation in overcoming corruption at the state level. It is shown that international cooperation in the fight against corruption today is the most immediate importance to counter this phenomenon. Same for new forms of corruption – international and transnational counter this trend is the leading and only one possible. This situation is due to the fact that corruption, as well as for other types of crime, had not respect national boundaries. At the same time a means of combating this phenomenon remain primarily national. The pace of development of international cooperation, unification of the states in the fight against corruption has kept pace with the internationalization of corruption. Analysis of the current
legislation of Ukraine shows that the regulatory framework of combating corruption constitute the relevant provisions of the Constitution, laws, decrees of the Verkhovna Rada of Ukraine, presidential decrees and orders, decisions and orders of the Cabinet of Ministers of Ukraine, departmental regulations. But the creation of anti-corruption legislation was initiated logic of its formation, which must be carried out according to the scheme: Concept – Strategy – Law – Program – regulations. Separate regulations are taken at different times in the absence of a unified concept of evidence-based anti-corruption. Stated that combating corruption is one of the main directions of international cooperation in the fight against crime. In the last decade made a lot of multilateral international conventions against corruption, global and regional programs and declarations on this problem

Ключові слова: корупція антикорупційна політика міжнародне співробітництво
10. Ємельянов В. М., Ібрагімова А. А. Окремі питання наповнення місцевих бюджетів в Україні за рахунок оподаткування суб’єктів господарювання
У статті досліджуються окремі питання наповнення місцевих бюджетів в Україні за рахунок оподаткування суб’єктів господарювання, шляхом статистичного аналізу трьох видів податків (податок на прибуток підприємств, єдиний податок і податок на доходи фізичних осіб). Адже сьогодні існує нагальна необхідність у вдосконаленні економічно-правових механізмів наповнення місцевих бюджетів, що забезпечить соціальний і фінансово-економічний розвиток відповідної території, завдяки належному формуванню та ефективному використанню власних фінансових ресурсів. На початку статті обґрунтовується, що фінансові ресурси територіальних громад є об’єктом і реальним вираженням місцевих фінансів. Дається визначення поняття «фінансові ресурси» та зазначається, що входить до їх складу. Далі в дослідженні мова йде про доходи місцевих бюджетів, частка яких формується за допомогою місцевих податків і зборів. Зазначається, що до ухвалення Податкового кодексу України існувало 2 місцевих податки і 14 місцевих зборів. А після його прийняття до місцевих податків і зборів зараховують лише: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки єдиний податок збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності збір за місця для паркування транспортних засобів туристичний збір. Наводяться статистичні дані щодо податкових надходжень до місцевих бюджетів до і після запровадження змін у ПК України з 2008 р. по січень-червень 2014 р. У статті робиться акцент на оподаткуванні саме суб’єктів господарської діяльності, які виступають платниками кількох видів податків, основними з яких є податок на прибуток підприємств, єдиний податок, якщо вони перебувають на спрощеній системі оподаткування, та податок на доходи фізичних осіб. Це пояснюється тим, що суб’єкт господарювання зареєстрований в одному місці, а здійснює свою діяльність через структурні підрозділи в іншому, відповідно порушується принцип справедливого розподілу доходів від сплати ними податків. Наводяться статистичні дані щодо цих трьох податків, які сплачують суб’єкти господарювання. На основі проведеного дослідження, у статті наводяться ряд пропозицій для зміцнення доходної частини місцевих бюджетів. Наприкінці статті робиться висновок, що за наявності значної кількості суб’єктів господарювання різної форми власності, рівень наповнення місцевих бюджетів за рахунок сплати ними відповідних податків сьогодні є низьким.

The article deal with certain issues of pumping up local budgets in Ukraine at the expense of taxation for business entities, by means of statistical analyzing three types of taxes (corporate income tax, a flat tax and the tax on personal income). In fact, nowadays exists an urgent need to improve the economic and legal mechanisms for filling local budgets that provides social, financial and economic development of the certain territories due to proper forming and effective use of their own financial resources. In the beginning of this article it is substantiated that the financial resources of local communities are both the subject and the tangible expression of local finance. The definition of the concept «financial resources» is given and the components are stated. Further, the research touches upon local budget revenues the part of which is formed with the help of local taxes and fees. It is noted that prior to the adoption of the Tax Code of Ukraine 2 local taxes and 14 local fees existed. After its adoption local taxes and fees include only: property tax on the real estate separated from the land flat rate tax fee for the implementation of certain business activities fee for parking vehicles tourist tax. Statistics on tax revenue to local governments before and after making changes to the Tax Code of Ukraine from 2008 till January-June 2014 is given. The article focuses on the taxation of business entities that are payers of several types of taxes, the main ones are the corporate income tax, flat rate tax, if they are in the simplified tax system and the tax on personal income.This is due to the fact that the situation in Ukraine is such that a business entity is registered in one place, and operates through its structural units in another one

Ключові слова: фінансові ресурси місцеві бюджети суб’єкти господарювання податок на прибуток підприємств єдиний податок податок на доходи фізичних осіб
11. Карташов Є. Г. Механізм стимулювання еколого-економічного розвитку регіонів
Визначено безпеку сталого розвитку, яка базується на використанні потенціалу регіональної соціо-еколого-економічної системи. Розроблено механізм стимулювання сталого розвитку регіонів з основними ключовими елементами. У статті визначаються шляхи безпеки сталого розвитку на основі потенційного використання регіональної соціально-еколого-економічної сістеми. Механізм стимулювання сталого розвитку з основними ключовими елементами. Аналіз досліджень зарубіжних і вітчизняних дослідників сталого регіонального розвитку дає підстави для виділення таких інструментів, щоб стимулювати регіональний розвиток в Україна в соціальних, економічних та екологічних сферах: створення інноваційних підприємств власних і залучених інвестицій до соціальних, економічних та екологічних проблем регіону (приватні, державні, внутрішня, зовнішня) власних і залучених інвестицій в науку і технології гранти і субсидії місцевим органам влади з державного бюджету платежі за користування природними ресурсами регіональні програми для угод навколишнього середовища, стимулювання для просування регіонального розвитку та ін. Зрозуміло, що використання таких інструментів не є достатнім для того, щоб забезпечити сталий розвиток регіонів, а інструментальні дані зосередилися на вирішенні тільки частини проблем, що існують у регіоні. Отже, наявні інструменти для стимулювання регіонів соціальні, екологічні та екологічного розвитку мають поліпшити для того, щоб зробити їх більш ефективними та сприяти досягненню сталого розвитку регіонів, які формують механізм інструментів, що сприяють сталому регіональному розвитку. Інструменти і механізм забезпечення сталого розвитку в регіоні – Інструменти активують впливу на регіональному соціально-еколого-економічної системи, спрямованої на забезпечення сталого розвитку регіону шляхом активних державних і регіональних органів влади

Determined the safety of sustainable development based on the potential use of regional socio-ecological-economic system. The mechanism of stimulation of sustainable development with the main key elements. The analysis of studies of foreign and local researchers of sustainable regional development, gives reason to distinguish such instruments to stimulate regional development in Ukraine in social, economic and environmental spheres: the creation of innovative enterprises own and attracted investments in the social, economic and ecological problems of the region (private, public, external, internal) own and attracted investments in science and technology grants and subsidies to local governments from the state budget payments for use of natural resources regional programs for environmental incentive agreements for promotion of regional development and others. It is clear that the use of such tools is not sufficient in order to achieve sustainable development of the regions, as data tools focus on addressing only part of the problems existing in the region. Instead, addressing environmental and socio-economic issues through stimulating and motivational measures activating influence almost do not count. Hence, the existing tools to stimulate social, environmental and ecological development regions should improve in order to make them more effective Rog and contributed to the achievement of sustainable development of the regions that form the instruments mechanism promoting sustainable regional development.
Tools mechanism for promoting sustainable development in the region – Tools activating effect on regional socio-ecological-economic system aimed at ensuring the sustainable development of the region through active state and regional authorities.

Ключові слова: безпека інструменти механізм потенціал регіон сталий розвиток стимулювання.
12. Козюпа С. В. Державне соціальне страхування як важлива складова системи соціального захисту в реалізації соціальної політики держави
У статті аналізується система соціального захисту населення в Україні та роль у ній соціального страхування. В статті наголошується, що в Україні проголошено курс на побудову соціальної держави, політика якої спрямована на забезпечення соціальних прав та державних соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного члена суспільства. Важливим при цьому є функціонування і подальший розвиток системи соціального забезпечення та її складової – соціального страхування. За таких умов джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця, трудова активність та підприємницька ініціатива. Але часто виникають ситуації, коли через об’єктивні обставини, які людина подолати не може, вона не має можливості заробити на життя, потрапляє у становище, яке загрожує її існуванню. Ці обставини є соціальними ризиками і притаманні кожній особі як члену людської спільноти. Ринкова економіка не створює механізмів захисту населення від названого ризику. Лише активне втручання держави уможливлює мінімізацію їх негативних наслідків. Наявність соціальних ризиків зумовлює існування державної системи соціального захисту населення, функціонування якої поєднує страхові та не страхові засади. На підставі аналізу теоретичного та практичного матеріалів обґрунтовано напрями державної політики щодо формування та розвитку дієвої системи соціального страхування в Україні.

The article analyzes the system of social protection in Ukraine and the role of social security in it. The article noted that in Ukraine declared policy of building a social state whose policy is aimed at ensuring social rights and state social guarantees adequate standard of living for every member of society. It is important to have the operation and further development of the social security system and its components – social insurance. Under these conditions, the source of the welfare of citizens has become effective labor, labor activity and entrepreneurship. But often there are situations when in the circumstances that a person can not overcome, she is unable to earn a living, gets into the situation that threatens its existence. These circumstances are social risks inherent in every person and as a member of the human community. The market economy does not create mechanisms to protect the population from the named risk. Only active state intervention enables minimization of negative consequences. The presence of social risks determines the existence of state social welfare system, which combines the operation of insurance and no insurance principles. On the basis of theoretical and practical material reasonably areas of government policy on the formation and development of an effective system of social insurance in Ukraine

Ключові слова: соціальний захист соціальне страхування соціальна допомога соціальні гарантії прожитковий мінімум соціальні норми мінімальна зарплата
13. Кравцова О. В. Роль, сутність й об’єктивна необхідність державного управління у сфері корпоративних відносин в Україні
Статтю присвячено визначенню ролі та сутності державного управління сферою корпоративних відносин через розгляд та аналіз шляхів, методів та завдань державної регуляторної політики. В статті показано що об’єктом корпоративного управління загалом є корпоративні права, однак вони не можуть існувати без корпорації як цілісного суб’єкта господарювання – юридичної особи. Або об’єктами корпоративного управління визнають суб’єктивні корпоративні права, тобто права на участь в управлінні корпоративним суб’єктом і отримання частки в його доході або частки його активів у разі реорганізації чи ліквідації. Автором досліджено природу виникнення корпоративних конфліктів та доведена необхідність державного регулювання та удосконалення корпоративного управління в нашій державі.

Article is devoted to defining the role and scope of government corporate relations through the review and analysis of the ways, methods and objectives of regulatory policy. The article shows that the object of corporate governance in general have corporate rights, but they can not exist without the corporation as an integrated business entity – a legal entity. Or objects of corporate governance recognize subjective corporate rights, ie the right to participate in the management of the corporate entity and receive a share of his income or the share of its assets in the event of reorganization or liquidation. The authors investigated the nature of corporate conflicts and proved the need for government regulation and improvement of corporate governance in our country

Ключові слова: державне регулювання корпоративні відносини суб’єкти та об’єкти корпоративних відносин корпоративне право та корпоративні права корпоративні конфлікти.
14. Кулик О. Г. Організаційна модель реалізації механізмів державного регулювання розвитком аграрного підприємництва
Зазначено, що актуальними напрямками удосконалення організаційної моделі реалізації механізмів державного регулювання аграрного підприємництва необхідно вважати обґрунтування змін і, особливо, дотримання встановлених ключових пріоритетів економічного розвитку на перспективу, формування ефективної зовнішньоекономічної політики, активізацію інноваційної складової розвитку як визначальних галузей промисловості, так і кожного із регіонів, розвитку аграрного підприємництва. Важливим практичним інструментом реалізації механізмів державного регулювання розвитку аграрного підприємництва в Україні є чіткий законодавчий розподіл повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між різними рівнями управління: загальнодержавним, регіональним і місцевим. Державне регулювання аграрного підприємництва забезпечує активізацію господарської діяльності в регіонах, запроваджуючи нові виробничі відносини і впливаючи на поліпшення використання природно-ресурсного та економічного потенціалу створює умови для посилення спеціалізації регіонів, прискореного розвитку прогресивних галузей економіки, залучення іноземного капіталу в регіони з найсприятливішими умовами, а також здійснює державне регулювання, спрямоване на ліквідацію локальних екологічних криз та створення сприятливих умов для розширення сфери застосування праці в сільській місцевості та підвищення рівня доходів сільського населення.

It is noted that the actual directions of improvement of organizational model implementation mechanisms of state regulation of agricultural enterprise should be considered justification for change and, in particular, adherence to the key priorities for the future economic development, the formation of effective foreign policy, encouragement of innovation as a component of the defining industries, and each of the regions and development of agricultural enterprise.
An important practical tool to implement state regulation of the agricultural business in Ukraine there is a clear division of legislative powers, responsibilities and financial and economic base between different levels of government: national, regional and local. State regulation of agricultural enterprise provides revitalization of economic activity in the regions, introducing new relations of production and acting to improve the use of natural resources and economic potential creates conditions for increasing specialization of regions, accelerated development of advanced industries, attract foreign capital to the regions with the most favorable conditions, as well as for state regulation aimed at eliminating local environmental management and the creation of favorable conditions for the expansion of employment in rural areas and increasing incomes the rural population.

Ключові слова: організаційна модель механізми державного регулювання розвиток аграрного підприємництва.
15. Ліщук C. В. Удосконалення механізмів державного управління у сфері фізичної культури і спорту
статі досліджуються механізми державного регулювання фізичною культурою та спортом в Україні. Вказано що для створення механізму реалізації цього положення необхідно одночасно ввести у функціонування інформаційну мережу, яка забезпечуватиме швидку і коректну передачу даних відносно заяв і документів осіб, які бажають отримати ліцензію на здійснення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності в Міністерстві молоді та спорту України. Великою прогалиною у правовому регулюванні фізичної культури і спорту є відсутність механізму вирішення спорів, що виникають між суб’єктами у сфері фізичної культури і спорту. Виходячи з аналізу проблеми, показано що прийом документів буде здійснюватися на місцях, тому слід передбачити заходи з підвищення рівня кваліфікації відповідних фахівців для уникнення помилок при прийомі документів, та ввести консультаційні дні для суб’єктів, що бажають отримати ліцензію на цей вид діяльності. Розкрито вплив державного регулювання на розвиток фізичної культури та спорту України. Функції фізичної культури та спорту. Масштаби державної участі в регулюванні розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Визначення пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку фізичної культури та спорту.

The article investigates the mechanisms of regulation of physical culture and sports in Ukraine. The impact of government regulation on the development of physical culture and sport of Ukraine. Functions of Physical Education and Sports. The extent of government involvement in regulating the development of physical culture and sports in Ukraine. Determination of the priorities of the state policy on the development of physical culture and sports.
Research regulation Physical Culture and Sports has shown that conflicts are resolved in the field of sports, mainly within sports organizations and this often leads to insecurity athletes, sports clubs, harms the image of Ukraine in the world, affecting the development of sport in general. Not going beyond today’s national legislative space, solving these problems would occur in the case of a special body to alternative dispute resolution in the field of sports as a specialized permanent court of arbitration in sport, with the possible inclusion in its structure chambers ad hoc.
Given the task of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine, it should pay special attention to the development trends to create a sports arbitration in Ukraine. With the Ministry of Youth and Sports of Ukraine is required NGOs to review the issue, holding conferences, organizing working groups and roundtables, dedicated to the creation and operation of the basics of sports arbitration in Ukraine

Ключові слова: фізична культура та спорт механізми державного регулювання розвитку фізичної культури та спорту в Україні державна політика в розвитку фізичної культури та спорту.
16. Мамедов С. А Підвищення якості життя населення як об’єкт державного управління соціально-економічним розвитком регіону
Проаналізовано термінологічний апарат, що досліджує соціально-економічний добробут населення. Визначено склад компоненту рівня і якості життя населення для цілей державного управління регіональною соціально-економічною системою. Виділено три можливих варіанти цільової спрямованості управління процесами поліпшення якості життя населення в регіональній соціально-економічній системі: у вітчизняній науці термін «якість життя» почав використовуватись трохи пізніше, ніж у країнах з розвиненими ринковими відносинами. Однак унаслідок невисокої якості життя та ідеологічних міркувань цей термін не одержав широкого поширення, хоча і проводилися теоретичні дослідження трактування цього поняття. В той період під якістю життя розуміли як один з компонентів єдності рівня, якості й способу життя. У дослідженні цієї триєдності соціологи зосереджували увагу на способах життя, тоді як економісти – на рівні життя. У результаті саме проблематика якості життя залишалася за межами цих наук. Окремі люди та їх групи людей можуть бути стурбовані задоволенням потреб різного рівня. Одна група може бути стурбована елементарними потребами, друга – потребою в соціальних зв’язках і т. ін. Хоча й різні групи людей стурбовані задоволенням потреб різного рівня, у цілому для впровадження ефективної соціальної регіональної політики, відповідно, системи управління процесами поліпшення якості життя населення може бути характерна певна цільова спрямованість: або на задоволення нижчих соціальних потреб, або на задоволення потреб більш високого рівня. Спрямованість на виживання людей, спрямованість на адаптацію людей до мінливих соціально-економічних умов, спрямованість на самореалізацію людей, розкриття і використання їх особистісного потенціалу. Запропоновано основні напрями розвитком якості життя населення

It is analyzed terminological system, exploring the socio - economic well-being of the population in the article. Determines the composition the component level and quality of life for the purposes of public administration regional socio-economic system. Identifies three possible options for targeting management processes to improve the quality of life of the population in the regional socio-economic system: focus on the survival of the people to adapt to changing people’s socio-economic conditions, focus on self-actualization people, disclosure and use of their personal potential. The main directions of the development of the quality of life of the population are supposes.
In order to implement social policy and quality of life of the population can identify the main directions of quality of life.
The first direction – to meet socially important needs. Clarification of «socially significant demand» due to the fact that some people have and «foolish» asocial needs. In addict, say, a need for drugs, but because this does not mean that society should care about meeting this need. Conversely, to deprive the person of this needs to change his motivational -potrebuyuchu area.
The second trend – correction tsinnostno-targeted human orientation, forming intelligent human needs. The importance of this area of improvement in quality of life due to many factors, including the growth of social deviations.
The third area of improvement of quality of life is the growth of its needs. The most important feature needs – their dynamic character development based on meeting the needs of new higher, due to the inclusion of the individual in different forms and scope. Human needs form a hierarchy based on the fact that each higher level needs arise and exist in full or adequate satisfaction of lower level needs (Maslow classification purposes).

Ключові слова: державне управління якість життя населення соціально-економічний розвиток регіону.
17. Нарожна Д. Роль ЗМІ у зв'язках з громадськістю університету
Artykuł naukowy poświęcony jest tematyce kształtowania relacji z dziennikarzami przez uczelnie publiczne w Polsce. Autorka definiuje pojęcie „media relations”, charakteryzuje funkcję rzecznika prasowego, odwołuje się do roli naukowców-ekspertów w kreowaniu rzeczywistości medialnej. Wskazuje także szereg metod i technik prowadzących do pozyskania przychylności ze strony pracowników środków masowego komunikowania.

Ключові слова: media relations, uczelnia publiczna, rzecznik prasowy, eksperci medialni.
18. Нарожна Д Свобода преси в польській правовій системі
The notion of freedom of speech is interpreted in many different ways in Poland and it happens to be overused especially by journalists. Hence the author of the article is going to present the definition of this issue on the basis of legal articles and disquisition of the doctrine experts.

Ключові слова: freedom of speech, press, journalist
19. Орлова Н. С. Особливості реалізації державної житлової політики в Україні
У статті проведено аналіз державної житлової політики, виділено її принципи та визначено особливості розвитку житлового фонду України. Сформовано механізм реалізації державної житлової політики на основних рівнях управління (загальнодержавному, регіональному та місцевому). Аналіз особливостей розвитку державної житлової політики дозволив виділити основні проблеми розвитку житлового господарства на сучасному етапі економічного розвитку України: різке зниження намічених обсягів житлового будівництва й зменшення державних інвестицій ліквідація планомірної роботи з ремонту й відновлення житлових будинків відповідно до нормативних термінів їх експлуатації істотне зменшення обсягу всіх робіт з розвитку комунальної інфраструктури та її оновлення значне зниження якості комунально-побутового обслуговування населення й рівня впорядкування міст і селищ соціально-економічна криза. Сучасна глобалізація житлової політики, в ході якої зростає конкуренція між містами і країнами на світовому ринку змушує порівнювати досвід реалізації житлової політики і примушує переймати успішні стратегії. Труднощі процесу реалізації давно задекларованого європейського вибору України змушують звернути особливу увагу на досвід деяких країн Європейського Союзу у сфері вирішення найбільш важливих соціальних проблем, і зокрема у вирішенні житлової проблеми. Досліджено європейський досвід реалізації державної житлової політики. Визначено напрями підвищення ефективності механізму реалізації державної житлової політики.

In this article it is analyzed the government’s housing policy, highlighted its principles and peculiarities of housing in Ukraine. It is proved that the level of socio-economic efficiency of government housing policy is extremely low. Analysis of security living space per inhabitant in some European countries led to the conclusion that the average level of housing provision in Ukraine is much lower than in European countries. It is grounded the necessity of using European experience of government housing policy of the housing sector in Ukraine.
It is highlighted the main priorities of government housing policy and formed a mechanism for implementing the government’s housing policy for basic levels of government (national, regional and local) taking into account the government’s housing policy in Ukraine. The basic components are defined at the proposed mechanism: goals, actors, regulatory support, organizational regulation, financial support, technological support and the main results of the implementation of effective functioning of the public housing policy in Ukraine.
In order to solve the problems of housing policy in Ukraine there is highlighted areas increase the effectiveness of the implementation of the government’s housing policy according to management levels.

Ключові слова: державна житлова політика житловий фонд забезпеченість житлом регіональний розвиток реформування
20. Парамонов Є. Ю. Загальні підходи до періодизації процесу розвитку системи служб у справах дітей, як основної ланки механізму державного регулювання захисту прав дітей в Україні
У статті досліджуються загальні підходи до періодизації процесу розвитку системи служб у справах дітей, як основної ланки механізму державного регулювання захисту прав дітей в Україні. Це дає нам підстави визначити служби у справах дітей як основної ланку механізму державного регулювання захисту прав дітей в Україні. Зважаючи на це, дослідження основних етапів розвитку системи служб у справах дітей дозволить зробити висновки – на скільки послідовною і ефективною в цілому була робота всього державного механізму регулювання захисту прав дітей в ті, чи інші періоди існування Україні, як незалежної держави. Щоб дослідити і визначити етапи розвитку системи служб у справах дітей, необхідно спочатку сформувати методику такого дослідження, визначити критерії, за якими буде проводитися оцінка змісту цих етапів. Зважаючи на те, що в доступній для вивчення науковій літературі за станом на цей час пропозиції такої методики нами не знайдено, автор вважає за можливе запропонувати власну методику такого дослідження. Визначаються основні принципи розмежування етапів розвитку системи служб у справах дітей та структура аналізу їх основного змісту. Для успішної діяльності системи служб у справах дітей неабияке значення має ефективне керівництво нею, зокрема – наявність у державі центрального органу влади, який здійснює керівництво виключно системою служб у справах дітей і контроль за її діяльністю, а також статус цього органу в системі органів виконавчої влади. У разі наявності такого органу, у державі формується владна вертикаль служб у справах дітей, що сприяє ефективності їх роботи. Велике значення має і статус такого органу. Якщо це окремий центральний орган виконавчої влади, то це сприятлива ситуація.

The article deals with the general approach to periodization of development of services for children as the main level of state regulation of children’s rights in Ukraine. The method of periodization of the process is suggested. The author defines basic principles of differentiation stages in the development of services for children and structure analysis of main content.

Ключові слова: служби у справах дітей етапи розвитку системи служб у справах дітей періодизація процесу становлення служб у справах дітей.
21. Ромін А. В. Напрями державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів України
У статті проаналізовано сучасний стан розвитку системи вищої освіти, та управління вищими навчальними закладами, розглянуто проблеми кількісних і якісних параметрів надання освітніх послуг, їх роль у покращенні економічного стану ВН. Обгрунтовано, що необхідно інтегрувати вищі навчальні заклади в систему державного управління регіонального розвитку. Це дозволить українській вищій школі швидше адаптуватися до ринкових умов господарювання. У зв’язку з цим запропоновано удосконалити систему державного управління регіональним розвитком через механізм державного регулювання діяльності вищих навчальних закладів, який полягає в регуляції діяльності ВНЗ, відповідно до умов і потреб регіональної економіки і прямої участі ВНЗ у рішенні усіх невідкладних проблем регіону. Такий механізм дозволить ефективніше формувати державне замовлення на підготовку фахівців відповідно до потреб регіону і інтегрувати регіональну систему вищої освіти до регіонального ринку праці.

This paper analyzes the current state of higher education and management of higher education institutions, the problems of quantitative and qualitative parameters of educational services and their role in improving the economic situation of high school. To develop the activities of higher educational establishments offered financial strategy of higher educational establishments as a major in the strategic management of the higher education system. The proposed financial strategy will optimize budget funding of higher educational establishments to further define the main directions of development of higher education, set priorities for development has created training and educational systems in different regions of the state to provide adequate state support for higher educational establishments that train specialists necessary for the state’s economy. The study identified the need to integrate higher educational establishments in state administration regional development. This will allow Ukrainian high school to adapt more quickly to the market conditions. Therefore proposed to improve the system of state administration of regional development through the mechanism of state regulation of higher education, which is to regulate the activities of higher educational establishments in accordance with the conditions and needs of the regional economy and the direct involvement of universities in resolving all outstanding issues in the region. This mechanism would allow better shape state order for the specialist to meet the needs of the region and integrate regional university system to the regional labor market.

Ключові слова: вищий навчальний заклад державне регулювання концепція, органи державної влади освітні послуги управління.
22. Стоян О. Ю. Державне регулювання розвитку сонячної енергетики в Україні: від теорії до практики
Розкрито особливості державного регулювання розвитку сонячної енергетики України. Визначено роль і значення розвитку сонячної енергетики в системі енергетичної безпеки країни. Проаналізовано показники розвитку сонячної енергетики в світі та в Україні. Систематизовані ключові переваги і недоліки використання енергії, виробленої сонячними електростанціями, у відновлюваній енергетиці України. Окреслено перспективи розвитку досліджуваного напряму відновлюваної енергетики. Запропоновано напрями модернізації механізмів державного регулювання у сфері сонячної енергетики України.

The peculiarities of the state regulation of the development of solar energy in Ukraine are shown. The role and meaning of the development of solar energy in the system of energy security of the country are defined. The indicators of the development of solar energy in the world and in Ukraine are analyzed.
The main trends in the development of solar energy in Ukraine for 2010-2014 are considered. the main trends in the construction and operation of solar power plants in Ukraine are analyzed. Systematized information about the major objects in the solar energy, built in Ukraine in 2012-2013.
The key advantages and disadvantages of using the energy produced by solar power plants in renewable energy in Ukraine are systematized. The author also suggested the definition of the economic potential of solar energy. The prospects of development of the studied area of renewable energy are outlined. The directions of modernization of mechanisms of state regulation in the field of solar energy are proposed.

Ключові слова: відновлювана енергетика державне регулювання модернізація потенціал розвитку енергетична безпека
23. Шатун В. Т. Позаблоковий статус держави і українські реалії
Питання пошуку найбільш ефективних і надійних засобів забезпечення національної безпеки України з перших днів оголошення незалежності і до сьогодення є предметом дискусії як серед політиків, урядовців, науковців, так і пересічних громадян нашої держави. Залежно від внутрішньої і зовнішньої політичної кон’юнктури декілька разів радикально змінювалася стратегія національної безпеки. Метою статті є аналіз поняття і змісту позаблоковості та нейтралітету, генезису виникнення і трансформації питання щодо позаблокового статусу України, позитивних та негативних аспектів позаблокового статусу держави і його скасування у сучасних умовах та завдання державної влади щодо створення надійного безпекового стану України. Сутність позаблокового статусу держави визначається як її невходження до міжнародних структур колективної безпеки та оборони. Позаблокова країна у міжнародних відносинах розраховує виключно на власні сили, розбудовує свою безпекову політику на основі принципу оборонної достатності та відповідно до норм міжнародного права. Під нейтралітетом у міжнародному праві традиційно розуміють зовнішньополітичний курс країни, який характеризується неучастю цієї країни у війні між іншими державами, відмовою від військової допомоги сторонам, що перебувають у стані конфлікту, а також невходженням у військові блоки в мирний час. Політика нейтралітету і позаблоковості була правильним і єдино можливим вибором України в 1991 р. Сьогодні вона вже не може розглядатися як доцільна й раціональна, оскільки Україна, знаходячись між двома конкуруючими цивілізаційними системами, як позаблокова держава історично й об’єктивно приречена на втрату свого статусу – або добровільно, або примусово. Всередині країни нема єдиної думки щодо вступу України до блоків безпеки. Членство в НАТО підтримує 44 громадян, 15 – за оборонний союз із Росією, а 22 вважає, що Україна не повинна перебувати ні в тому, ні в іншому блоці. Тобто щодо вибору блоків безпеки суспільство значною мірою поляризоване. Вибір зовнішньополітичного статусу України має відповідати корінним інтересам усіх громадян. Нова зовнішня політика має об’єднувати, а не роз’єднувати суспільство. Тому вкрай важливим і необхідним є суспільний дискурс про довгострокові цілі, орієнтацію, цінності й інтереси України. На всіх рівнях політики слід визнати і практично застосувати компетентність громадян, їх сприяння і практичний досвід. Сьогодні немає нагальної потреби форсувати процес приєднання до Альянсу: подавати заявку на вступ до НАТО, проводити референдум із цього питання та ін. Доцільно сконцентрувати зусилля держави на досягненні критеріїв членства і послідовному формуванні позитивної громадської думки, перш за все – на Півдні і Сході України.

The question of finding the most effective and reliable means of ensuring the national security of Ukraine since the early days of the declaration of independence and to present is the subject of debate among politicians, government officials, scientists and ordinary citizens. Depending on the internal and external political situation national security strategy changed radically several times.
The aim of the article is to analyze the concept and content of non-alignment and neutrality, genesis of origin and transformation issues of Ukraine’s non-aligned status, the positive and negative aspects of the non-aligned status of the state and its abolition in modern conditions and tasks of the government for creating a stable security situation in Ukraine.

Ключові слова: агресія безпека війна військова сила внутрішня політика громадська думка Європейський Союз зовнішня політика інтеграція інформаційна політика НАТО нейтралітет позаблоковість Росія система колективної безпеки Україна
24. Штирьов О. М.,Степаненко С. В Деякі аспекти взаємодії елементів системи місцевого самоврядування на рівні територіальної громади
Поряд із проблемами економічної неспроможності більшості територіальних громад, неналежного виконання органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень на особливу увагу заслуговує проблема низької ефективності місцевого самоврядування, яка набула системного характеру. Діяльність органів місцевого самоврядування дестабілізують як зовнішні, так і внутрішні інституційні конфлікти, зокрема конфлікти між сільськими, селищними, міськими головами та депутатами відповідних рад, що також знижує ефективність управління на місцевому рівні, підриває довіру виборців до представницької демократії.
У статті зосередимо увагу на особливостях взаємодії елементів місцевого самоврядування оскільки саме в територіальній громаді місцеве самоврядування є відносно самостійним і відокремленим від державного управління інститутом публічної влади, цілісною системою. Чинне законодавство не визнає існування районних і обласних територіальних громад, а представницькі органи місцевого самоврядування – районні та обласні ради позбавлені власних виконавчих органів, тому лише самоврядні системи сіл, селищ, міст можливо відокремити від зовнішнього середовища за територіальною й функціональною ознакою. Місцеве самоврядування є самостійною формою публічної влади в суспільстві й займає особливе місце в політичній системі країни. Водночас, будь-яка політична система є динамічним механізмом, що перетворює імпульси, які йдуть від оточення і самих політичних структур в політичні рішення, що формують політичну поведінку та інші громадські позиції, а сутність системного аналізу політичного життя, за сучасного розуміння, полягає у дослідженні способів підтримання його рівноваги, особливостей взаємодії із зовнішнім середовищем

Along with the problems of economic failure of the majority of local communities, improper performance of local governments own and delegated powers deserves special attention the problem of low efficiency of local government, which has become systemic. Activities of local governments destabilize both external and internal institutional conflicts, in particular conflicts between village, town and city mayors and deputies of the respective councils, which also reduces the effectiveness of governance at the local level, undermining the confidence of voters to representative democracy. This article will focus on the features of the interaction of elements of local government as it is in a territorial community of local government is relatively independent and separate from the Institute of Public Administration of public power, integrated system. Current legislation does not recognize the existence of the district and regional territorial communities and representative bodies of local self-government – the district and regional councils are deprived of their own executive bodies, so the only self-governing system of villages, towns, cities can be separated from the external environment on the territorial and functional basis. Local self-government is an independent form of public power in society and has a special place in the political system of the country. At the same time, any political system is a dynamic mechanism that converts the impulses coming from the environment and themselves political structures in political decisions, form political behavior and other social position, and the essence of systems analysis of political life, in modern usage, is to study ways to maintain his balance, especially the interaction with the external environment

Ключові слова: місцеве самоврядування територіальна громада система місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування органи самоорганізації населення
25. Щибрик Т. М. Основні напрями удосконалення механізмів державного регулювання розвитку інституту сім'ї в Україні
У статті розкриваються основні напрями удосконалення механізмів державного регулювання розвитку інституту сім’ї в Україні. Невід’ємною складовою державного регулювання розвитку інституту сім’ї є механізм правового забезпечення. Відзначимо, що одним із складових елементів механізму державного управління є політика. Тому державна сімейна політика має бути одним із пріоритетних напрямків діяльності урядів. Вона повинна бути спрямована на створення оптимальних умов функціонування та розвитку українських родин та адаптована до потреб сьогодення. Також неузгодженим залишається державне регулювання сфери сімейних відносин з політикою держави щодо зайнятості населення, регулювання ринку праці, захисту населення від безробіття, а також пенсійною та податковою політикою. Як свідчить практика, оптимальне функціонування та розвиток інституту сім’ї не можливе без вирішення його проблем розвитку. Не менш важливо для цього є розбудова системи органів влади, відповідальних за формування та реалізацію державного регулювання розвитку інституту сім’ї та налагодження міжвідомчої координації з окремих питань державної сімейної політики між різними відомствами та суспільними інституціями. Зокрема, в Україні сформовано організаційний механізм реалізації державного регулювання розвитку інституту сім’ї. Здійснено аналіз стану державного регулювання сфери сімейних відносин та розкрито поняття механізму регулювання розвитку сім’ї та його види.

The article describes the main directions of improving the mechanisms of state regulation of the family institution in Ukraine. An integral part of state regulation of the family institution mechanism of legal support. Note that one of the constituent elements of the machinery of government is politics. Therefore, the state family policy should be one of the priorities of the government. It should be aimed at creating optimal conditions for the functioning and development of Ukrainian families and adapted to the needs of today. Also remains inconsistent state regulation of family relations with the state policy on employment, labor market regulation, protection of the population against unemployment, as well as pension and tax policy. Practice shows that the optimal functioning and development of the institution of the family is impossible without solving its development problems. It is equally important for this is the development of the authorities responsible for the development and implementation of state regulation of the family institution and establishing inter-agency coordination on specific issues of state family policy between different ministries and public institutions. In particular, in Ukraine formed an organizational mechanism for implementing state regulation of the institution of family. The analysis of state regulation of family relationships and reveals the concept of the mechanism of regulation of the family and its types.
Ключові слова: інститут сім’ї механізм регулювання розвитку сім’ї державне управління.