Філологія. Мовознавство
1. Брус М.П ІСТОРІЯ ФЕМІНІТИВІВ-СУБСТАНТИВАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті розкрито історію виникнення і становлення категорії фемінітивів-субстантиватів на українському ґрунті. Розглянуто семантичні, словотвірні, функціональні ознаки фемінітивів-субстантиватів у діахронному і синхронному аспектах, виділено спільні і відмінні особливості між періодами їх формування. Охарактеризовано три групи фемінітивів за ступенем субстантивації (узуальні, оказіональні, контекстуальні) з урахуванням кожного синронного зрізу та всієї історії розвитку української мови, що дало можливість визначити історичну мінливість, неоднорідність, відкритість і водночас багатство категорії фемінітивів-субстантиватів української мови.
Ключові слова: історія української мови, фемінітиви-субстантивати.
2. Дубова О.А. СТАНОВЛЕННЯ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ (КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ)
У статті розглядається становлення семантичної структури категорії ступенів порівняння прикметників у когнітивному аспектів. Автор аналізує послідовне витворення грамем позитива, компаратива і суперлатива як процес, когнітивною основою якого є симетрична збалансованість протилежностей за горизонтальною віссю (протиставлення за кількісною оцінкою об’єктів порівняння) і вертикальною віссю (протиставлення за позитивним і негативний кількісними оцінними векторами).
Ключові слова: грамема, когнітивна граматика, компаратив, морфологічна парадигма, ступені порівняння прикметників, суперлатив.
3. Жиденко Л.А. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕВОЛЮЦІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Стаття розглядає об’єктивні причини впливу процесів глобалізації на еволюцію української термінології, зокрема розглядаються конкретні приклади впливу англійської мови на словоутворення в українській. Зазначені позитивні та негативні риси цього процесу.


Ключові слова: термін, термінологія, лексикографія.
4. Жмаева Н.С. К ВОПРОСУ О ФОНОЛОГИЧЕСКОМ СТАТУСЕ ФОНЕМ АНГЛО-АМЕРИКАНСКИХ ЗАИМСТВОВАНИЙ
Стаття присвячена аналізу існуючого у сучасній лінгвістиці теоретичного та дослідницького матеріалу стосовно реалізації фонем англо-американських запозичень в німецькій та українській мовах. Виявлено загальні та конкретно мовні особливості функціонування ксенофонів в обох мовах.
Ключові слова: запозичення, англо-американізми, фонологічний статус фонеми, діафон, ксенофон.
5. Іванова Н.А. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА АДАПТАЦІЯ ТА ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ АНГЛОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі російськомовних періодичних видань України)
Стаття присвячена проблемам семантичної адаптації та переосмислення семантичної структури англомовних запозичень кінця ХХ – початку ХХІ століття у російській мові. Іншомовна лексика розглядається у російськомовних контекстах, а саме: періодичних виданнях, що виходять в Україні російською мовою. Особлива увага приділяється співвіднесеності семантичної структури запозичень у російській мові і слів-етимонів, генералізації, конкретизації значень, детермінологізації, метафоричному та метонімічному переносам, що мають місце у семантичній структурі запозичень на ґрунті мови-реципієнта.
Ключові слова: лексикологія, запозичена лексика, лексична семантика.
6. Майборода Н.Г. ЕПІСТОЛЯРІЙ Д.І. ЯВОРНИЦЬКОГО ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІНДИВІДУАЛЬНО-МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
У статті розглянуті лексико-фразеологічні одиниці епістолярних текстів видатного українського історика, письменника, фольклориста Д.І. Яворницького, які певною мірою формують його мовну картину світу, визначені їх стилістичні функції та роль у відтворенні національно-мовної картини світу. Також визначені мовні особливості привітальних та прощальних формул, у яких виявляється індивідуальний стиль письменника.
Ключові слова: мовна картина світу, стилістика, фразеологія.
7. Максименко Н.А. АВСТРІЙСЬКИЙ ТА ШВЕЙЦАРСЬКИЙ ВАРІАНТИ НІМЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
У даній статті йдеться про певні фонетичні, граматичні та лексичні особливості австрійського та швейцарського варіантів німецької мови. Розмовна мова в Австрії дуже відрізняється від літературної німецької мови. Існує багато австріацизмів – слів, які використовують і розуміють тільки в Австрії. Автор розглядає також швейцарський національний варіант німецької мови, який виступає розмовною мовою всіх швейцарців і виконує певні функції літературної мови. У цій статті описано ряд особливостей цього варіанту у вимові, написанні, граматичному оформленні слів і в лексичному складі.
Ключові слова: літературна мова, літературна норма, варіанти норми.
8. Межов О.Г. СЕМАНТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СИНТАКСЕМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
У статті проведено системне дослідження інструментальних синтаксем сучасної української літературної мови на матеріалі різностильових текстів у зв’язку із семантичними і валентними типами предикатів. Описано семантичні варіанти категорії інструментальності в елементарних та неелементарних простих реченнях, її лексичне наповнення. Визначено способи ускладнення інструментальної семантики іншими значеннями.
Ключові слова: синтаксема, інструментальна синтаксема, знаряддя і засіб дії, предикат, орудний відмінок.
9. Мельник Я.Г., Ященко О.Б. ЕКСПРЕСИВНІСТЬ У МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ ЯК СПОСІБ ВИРАЖЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ
У статті розглядається специфіка експресивного наповнення лексики в сучасному молодіжному сленгу. У процесі дослідження встановлені закономірності функціонування такої лексики, а також виявлена абсолютна домінанта одиниць з негативним емоційно-експресивним наповненням.
Ключові слова: жаргон, сленг, функціональна стилістика.
10. Михайличенко Н.Є. ДО ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМАНТА -ЕЦЬ
Стаття присвячена історії походження суфікса -ець в українській мові. У роботі розглянуто погляди мовознавців щодо генези та значення форманта -ець. Визначено та проаналізовано функції та продуктивність зазначеного суфікса впродовж історії української мови на апелятивному та онімному рівнях.
Ключові слова: словотвір, дериватологія, морфеміка.
11. Пашковська Г.В. ПРАВОПИСНІ НОРМИ: ЛІНГВІСТИЧНЕ БАЧЕННЯ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО
У статті подається аналіз лінгвістичних поглядів І. Нечуя-Левицького на правописні норми української мови. На основі публіцистичних та граматичних праць письменника здійснюється характеристика його орфографічних та пунктуаційних міркувань, зокрема правила вживання ь, прийменників, префіксів, недоречність використання апострофа та літери ї, розстановку розділових знаків у простому (при однорідних членах речення, вставних словах та вставлених конструкціях, звертаннях, прикладках) та складному реченні тощо. Також зосереджується увага на практичному втіленні письменником висловлених ідей.
Ключові слова: мовна норма, правописна норма, кодифікація, нормалізація.
12. Пашковська Н.Ф. ДІЄСЛІВНІ СИНОНІМИ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ (В ІДІОСТИЛІ ЄВГЕНА ГУЦАЛА)
У статті на матеріалі деяких синонімічних рядів, вибраних з творів Є. Гуцала, розглядається роль дієслівних синонімів у вираженні мовної картини світу. Основна увага приділяється синонімічним рядам на позначення процесу мовлення та переміщення. З даних синонімічних рядів широко представлено ті одиниці, які найвлучніше та наймайстерніше розкривають особливості мовної картини світу народу.
Ключові слова: мовна картина світу, лексичні синоніми, синонімічний ряд на позначення мовлення та переміщення.
13. Проскуркіна С.М. СЕМАНТИЧНИЙ ТА СИНТАКСИЧНИЙ СТАТУС КОМПОНЕНТІВ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
У статті розглядається співвідношення між формою та змістом комунікативних одиниць мови – простих речень. У результаті дослідження семантико-синтаксичної організації висловлень різних типів визначаються закономірності у виборі засобів презентації судження певного характеру. Акцентується увага на тому, що для відображення дійсності та її оцінки обираються різні мовні конструкції.
Ключові слова: семантика, синтаксис, судження, висловлення, речення, дескрипція, оцінка, суб’єкт, об’єкт, предикат, конкретизатор, атрибут, об’єкт оцінки, оцінний предикат, суб’єкт оцінки, лімітатив.
14. Симонець М.С. РОЛЬ СИНТАКСИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ В ТЕРМІНОСИСТЕМІ ГАСТРОНОМІЯ (ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)
Стаття присвячена проблемі побудови та продуктивності гастрономічних термінологічних словосполучень на матеріалі двох різноструктурних мов (французької та української). Визначається поняття та характеристика термінологічного словосполучення. Пропонується обґрунтоване підтвердження великої продуктивності термінотворчих моделей дво- і трикомпонентного типу і характеру зв’язку між елементами словосполучень в зіставлюваних мовах. Встановлення співвідношень між простими і складеними галузевими термінами, а також термінокомпонентами складених, дало можливість детально проаналізувати процес їх формування, їхню довжину та особливості синтаксичної сполучуваності термінокомпонентів.
Ключові слова: термін, термінологія, синтаксис.
15. Смирнова Л.Д. ДО ПРОБЛЕМИ ЗАПОЗИЧЕНИХ ТА ІНШОМОВНИХ СЛІВ
Авторка статті робить огляд наукової літератури з питань називання запозичених слів у лінгвістиці. Дослідниця слушно наголошує на факті відсутності спільної думки мовознавців щодо можливості використання терміна запозичення. Основною проблемою при дослідженні запозичених слів, є, на думку авторки, відсутність єдності в підході до побудови класифікації запозичень за типами, видами, класами і розрядами. У цій статті робиться спроба створити цілісну характеристику запозичень, здійснюється аналіз як вітчизняної, так і зарубіжної класичної та сучасної літератури, присвяченої чужомовній лексиці.
Ключові слова: запозичення, іншомовні слова, лексикологія, лексикографія.
16. Сопачова В.В. ПРЕДИКАТИВНІСТЬ ЯК СИНТАКСИЧНА КАТЕГОРІЯ (ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ТА ОБСЯГУ ПОНЯТТЯ)
У статті проаналізовано основні підходи до визначення статусу предикативності, окреслено суперечності визначення обсягу поняття предикативність і встановлено обов’язкові та факультативні семантичні складники цього поняття. Предикативність визначено як надкатегорію, обов’язковим складником якої є категорія модальності, а факультативними – категорія синтаксичного часу та категорія синтаксичної особи.
Ключові слова: речення, предикативність, синтаксична категорія речення, модальність, час, особа.
17. Стародуб К.А. АНАЛІТИЧНИЙ СЛОВОТВІРНИЙ ТИП ЯК ОДИНИЦЯ ДЕРИВАТОЛОГІЇ
Стаття присвячена встановленню дериваційної одиниці, яка має потенціал у зіставленні особливостей процесу аналітичного словотворення в типологічно різних мовах. Такою одиницею визнано аналітичний словотвірний тип, який є одиницею-конструктом з формально подільною структурою «словотвірна база аналітичний словотворчий формант» і бінарною семантичною структурою «лексичне значення словотвірне значення», що служить для творення похідних слів певної частини мови. З’ясовано місце аналітичного словотвірного типу у системі мовних одиниць.
Ключові слова: словотвірний тип, аналітична мовна одиниця, аналітичний словотвірний тип.
18. Стасевський С.Б., Ковальова Г.М. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ДОМЕН ДУХОВНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Є. ГУЦАЛА)
Стаття продовжує цикл публікацій авторів, присвячених виявленню особливостей дослідження мовної картини світу. На матеріалі фразеологічних одиниць, які функціонують у творах відомого українського письменника Євгена Гуцала, описано концептуальний домен духовність, який є невід’ємним елементом у змалюванні концептів добро і зло і має своє виявлення в українській мовній картині світу. Крім цього, зроблено спробу власне через аналізований домен реконструювати духовні цінності українського народу.
Ключові слова: концепт, мовна картина світу, когнітивна лексикологія.
19. Стецюк І.Я. НОРМАТИВНІСТЬ МОВИ ПРЯМОГО ЕФІРУ (НА МАТЕРІАЛІ «ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ НОВИН» КАНАЛУ «11»)
У статті проаналізовано особливості мови прямого ефіру телевізійних новин, що транслюються на каналі «11». Представлено дотримання норм української літературної мови журналістами, співрозмовниками і героями сюжетів.
Ключові слова: літературна норма, нормативність, мова прямого і непрямого ефіру, теленовини.
20. Филиппова Н.В. СЛОЖНЫЕ АДЪЕКТИВЫ С ПРЕПОЗИТИВНОЙ ОСНОВОЙ ОСТРО- В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
Статья посвящена изучению фрагмента комплексной единицы системы русского словообразования – деривационного поля степени признака – исследованию семантики сложных прилагательных с препозитивной основой ОСТРО-, вносящей в производные значение высокой степени признака. С этой целью в работе анализируется значение основы и сочетаемость простого и сложного адъективов с опорой на их словарные значения.
Ключові слова: дериватология, морфемика, словообразование.
21. Яніцька Н.Р. ОНІМНИЙ ФРАГМЕНТ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ МІКРОТОПОНІМІЇ ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА СХІДНИХ РАЙОНІВ ЛЬВІВЩИНИ)
У статті порушено проблеми необхідності розгляду онімного простору мови з позицій когнітивної лінгвістики. На матеріалі мікротопонімії проаналізовано онімні одиниці як засіб репрезентації знань про світ шляхом вербалізації концептуальної системи окремої нації. Відображення у мікротопоніміконі різних аспектів культурно-історичної інформації продемонстровано на прикладі мікротопонімів, мотивованих назвами служителя релігійного культу. Закцентовано увагу на складному взаємозв’язку цих мовних знаків зі структурами людських знань.
Ключові слова: мовна картина світу, топоніміка, діалектологія.