Наукові праці - Історія - Том №4

Історичні Науки
1. Тригуб П.М. Регіональний центр Інституту історії України НАН України у Миколаєві та його діяльність
У 1999 р. минає п’ять років з часу заснування у Миколаєві регіонального центру Інституту історії України Національної Академії Наук України з проблем Нижнього Подніпров’я та Побужжя. Головною метою його діяльності передбачалася активізація краєзнавчих досліджень на Миколаївщині та публікація їх результатів. Основною базою регіонального центру став історичний факультет, зокрема кафедра історії України, Миколаївського державного педагогічного інституту, викладачі якого проводили відповідну краєзнавчу роботу.
2. Горбенко К.В. До питання про ритуально-культову практику населення cтепового Побужжя в епоху фінальної бронзи (за матеріалами розкопок поселення “Дикий Сад”)
В епоху фінальної бронзи Степове Побужжя населяли племена сабатинівської і білозерської культур. Основна маса знайдених у регіоні артефактів відноситься до сабатинівської культури. Виняток становить поселення “Дикий Сад”. На сьогодні можна однозначно стверджувати, що до білозерської культури відноситься тільки це поселення, розташоване в межах сучасного міста Миколаєва і що має достатньо специфічні риси по всіх археологічних показниках.
3. Добровольський О.А. Литовська топоніміка на Миколаївщині (XV ст.)
Історично сформовані системи географічних назв, як правило, неоднорідні й об'єднують матеріал кількох мов, відкладений у географічних назвах (топонімах) певного регіону в різні історичні епохи. У часи античності та середньовіччя, частково витіснивши своїх попередників, нові народи починали нове життя не з перейменування морів, лиманів, річок і поселень, а з того, що зміцнювали оборону краю і починали господарську діяльність.
4. Тригуб О.П. Миколаївське духовенство: його склад і освітній рівень ( поч. ХХ ст.)
В останнє десятиріччя у суспільстві зріс інтерес до релігії, як до недостатньо дослідженої ділянки духовної культури Української держави. Відбувається переосмислення ролі церкви та її служителів у вітчизняній історії. Тому історичний аналіз участі православного духовенства у суспільному житті України взагалі, а Півдня зокрема, на початку ХХ століття, на сьогодні є дуже актуальним.
5. Левченко Л.Л. Миколаївський військовий губернатор Микола Васильович Копитов
Микола Васильович Копитов вступив на посаду Миколаївського військового губернатора та Головного командира флоту і портів Чорного і Каспійського морів 28 січня 1891 року [1].
6. Колосовська Н.Д. Миколаївське товариство аматорів природи: організація та напрямки діяльності (1908-1917) роки
Висвітлено дослідницьку, природоохоронну, науково-популяризаторську, просвітницьку діяльність Товариства на терені місцевих потреб краю. Дається оцінка внеску членів Товариства у розвиток науки, освіти, культури, краєзнавства.
7. Гиляка С.А. Перший літописець м. Миколаєва
Територія Миколаївської області з давніх часів була об’єктом історичних досліджень, але інтерес до вивчення історії рідного краю на Миколаївщині посилився завдяки сторічному ювілею міста. З цією подією пов’язане ім’я Григорія Миколайовича Ге, якого справедливо вважають першим літописцем Миколаєва. Г.М.Ге був визначною найкультурнішою людиною свого часу та залишився в нашій пам’яті як автор “Історичного нариса сторічного існування міста Миколаєва на гирлі Інгула”, громадський та культурний діяч. Книга Григорія Миколайовича – це “єдине грунтовне літературне джерело, з якого сучасні історіографи здобувають багато свідчень про минуле одного з найбільших причорноморських промислових та культурних центрів, які зіграли неоціненну роль у долі славного Чорноморського флоту, а отже, і в долі всієї нашої вітчизни” [1]..
8. Яблунівська Т.Є. Масонство і ліберальна опозиція самодержавству в Україні (1907-1917)
Останнім часом у пресі з’явилося чимало матеріалів на масонську тематику. Серед чинників, що зумовили стрімку реакцію ЗМІ, можна відзначити посилення інтересу світових масонських структур до “повернення на Схід”, освоєння східноєвропейського геополітичного простору [1]. На думку керівників європейського масонства, за умов соціально-економічної структурної трансформації, пошуків політичної та ідеологічної домінанти, браку iнтегруючих суспiльних iдеалiв зростає привабливість шовіністичних та фашистських рухів серед люмпенізованих прошарків населення, що становить загрозу процесам демократизації у постсоціалістичних країнах, а отже, виникає можливість дестабілізації у загальноєвропейських масштабах. З кінця 80-х рр. масонські лідери розглядають процес відновлення масонських лож у даному регіоні як ключ до розв'язання проблем безпеки, політичної та економічної стабільності в Європі.
9. Кондрашов В.Ф. Історик України А.Г.Ершов
Анатолій Григорович Ершов належить до покоління українських істориків, яке розпочало наукову діяльність у перші роки радянської влади і представники якого зазнали репресій з боку командно–адміністративної системи.
10. Стремецька В.О. Особливості політики українізації на Півдні України (Одеса, Миколаїв, Херсон)
Минуло вже десять років з моменту прийняття Закону України “Про мови” та три роки з дня прийняття Конституції України, які забезпечили українській мові статус державної. Але міста Півдня залишаються здебільшого російськомовними, хоч значна частина підприємств, установ, освітніх закладів працюють державною мовою. Що ж треба робити, щоб люди почали розмовляти нею не лише із примусу або необхідності, а й з власного бажання? Таке питання вже поставало у 20-30 роки, коли мовну проблему намагалися вирішити за допомогою українізації. Ця тема досить широко висвітлена вітчизняними істориками в загальноукраїнському масштабі, тому автор пропонує розглянути особливості проведення українізації в нашому регіоні.