Наукові праці - Історія - Том №1
Історія України | ||
1. | Кокошко Федір Іванович Культурно-освітні організації на півдні України | |
Ленінська теорія соціалізму і особливо практика її реалізації після Жовтневої революції 1917 року істотно відрізнялися від ідей класичного марксизму. Лідер більшовиків відзначав, що для органічного переходу до нового соціалістичного суспільства бракувало необхідної передумови – відповідного вищого рівня культури [1]. Це і не дивно, бо Росія була державою, яка найменше вихована на принципах і у традиціях народовладдя. Також слід відмітити несвідомість більшої частини народних мас колишньої імперії. | ||
2. | Серединський Олександр Валентинович Чорноморські адміралтейські поселення у 1790-1829 рр. | |
На сучасному етапі розбудови Української незалежної держави триває інтерес наших співвітчизників до історичного минулого українського народу. | ||
3. | Яблунівська Тетяна Євгенівна Масонство в Україні та його вплив на соціально-політичні процеси | |
У масовій свідомості масонство або франкмасонство (вiд французького “вiльний муляр”) з давніх-давен асоціюється з чимось таємничим, могутнім та навіть змовницько-підозрілим. Слід зауважити, що різка поляризація, яка протягом століть проявляється в ставленні до масонства, грунтується або на легендах, або на антилегендах. Самі ж масони скупі на роз’яснення. У всякому разі вони не поспішають ліквідовувати “білу пляму”, що утворилась у громадській думці стосовно ряду аспектів їх руху. Інтерес до цього загадкового братства – це факт соціальної психології сучасного суспільства. Після тривалої смуги заборон та настанов його тягне до всього таємничого, того, що знаходиться за межами раціонального світосприйняття. | ||
Всесвітня Історія | ||
4. | Пронь Сергій Вікторович Вплив США на формування зовнішньої політики Японії у післявоєнний період | |
В останні часи у вітчизняній історіографії все частіше ставиться питання про вирішальну роль США у формуванні післявоєнної зовнішньої політики Японії. При цьому робляться посилання на період американської окупації Японії 1946-1952 років, на внесок Америки у розробку японської конституції 1947 року, більш всього – на рішення відомої Сан-Франциської конференції 1951 року, на американо-японський Договір про взаємне співробітництво та забезпечення безпеки 1960 року [1]. | ||
5. | Соловйов Станіслав Миколайович Концептуальні фрагменти історії матеріальної культури людства | |
Підступає кінець ХХ сторіччя. Завершується вік розквіту людського суспільства і вік виникнення загроз існуванню самого життя на Землі. Вік, в якому людина перетворила планету у свою безроздільну імперію. Заради чого? Питання не коректне – такий хід історичного процесу суто об’єктивний. Корисно розглядати інше питання: яким чином людина від положення однієї з багатьох істот тваринного світу перетворилася у господаря природи, діяльність якого і губить, і милує. На жаль, частіше руйнує. | ||
Історичне Краєзнавство | ||
6. | Гузенко Юрій Іванович Діяльність "Товариства взаємної допомоги прикажчиків-християн міста Миколаєва" у 1894 - 1914 роках | |
Сьогодні, коли більшість людей в Україні потребує соціального захисту, великий інтерес викликає позитивний досвід вирішення цієї проблеми громадським Товариством прикажчиків-християн, яке діяло в Миколаєві у 1894-1914 роках, тим більш, що його діяльність не висвітлювалась у сучасній історичній літературі. Виникло Товариство, головним чином, під впливом недороду хліба в 1891-1892 роках і зв'язаним з ним скороченням вивозу зерна з Миколаївського порту [1]. Внаслідок цього багато хлібних контор звільнило більшу частину своїх службовців, прикажчиків і інших осіб, так або інакше причетних до торгівлі хлібом. Багато людей залишилось без будь-яких засобів існування. | ||
7. | Зеркаль Микола Миколайович Досвід діяльності Дніпробугу в 20-і роки ХХ ст. | |
У наш час уряд незалежної України втілює в життя ринкові перетворення, в зв'язку з цим вивчення економічних реформ 20-х років ХХ ст. набуває сьогодні особливої ваги. Перехід до капіталістичного способу виробництва проходить болісно, супроводжується різким погіршенням матеріальних умов життя людей. Використовуючи історичний досвід втілення в життя нової економічної політики, можна зменшити негативні наслідки цього процесу. | ||
8. | Левченко Лариса Леонідівна Б.О.Глазенап і реформа міського управління у Миколаєві | |
Богдан Олександрович фон-Глазенап – це ім'я незаслужено забуте істориками. Проте це яскрава постать, діяльність якої дозволила перетворити Миколаїв із військового містечка, пристосованого суто до потреб будування кораблів для Чорноморського флоту, в один з економічно розвинутих центрів на півдні України. | ||
9. | Пархоменко Владислав Анатолійович Українськi нацiональнi формування на Миколаївщині у 1917 – 1918 рр. | |
Важливою вiхою непростого процесу самовизначення України постають події 1917-1918 рр., коли водночас було і так багато досягнуто у справi розбудови української держави і настiльки ж багато втрачено та нереалізовано. | ||
10. | Степаненко Вікторія Володимирівна Миколаївський торговий порт на початку ХХ ст. | |
На даному історичному етапі розвитку України надзвичайно важливим уявляється звернення до історичного досвіду, бо його розумне використання надає ключі до вирішення сучасних політико-економічних проблем. Саме у визначений автором період, регіон Північного Причорномор'я переживав економічний розквіт, а розвитку Миколаєва, одному з найважливіших центрів даного регіону, сприяла, головним чином, діяльність його торгового порту. Розвиток міста і порту були дуже тісно взаємопов'язані, тому що з удосконаленням порту в Миколаїв надходив промисловий прогрес: будувалася залізниця, водопровід, брукувалися вулиці. Миколаївський торговий порт відігравав значну роль у зовнішньо-економічних зв'язках України у складі Російської імперії і на початок ХХ ст. став належати до десятьох кращих портів держави. | ||
11. | Стремецька Вікторія Олександрівна Здійснення політики українізації на Миколаївщині (1920-1930 рр.) | |
Останнім часом у пресі, на радіо й телебаченні гостро проходили дискусії з проблем функціонування української мови. В жовтні 1989 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон Української РСР про мови, який надав українській мові статус державної. Одночасно гарантувалися умови рівноправного розвитку та використання в республіці мов народів інших національностей. Російську мову визнано мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР. Сьогодні державний статус української мови закріплено основним законом нашої держави – Конституцією, яку було прийнято 28 червня 1996 року. Стаття 10 розділу 1 говорить: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”. В статтях 11 та 12 також говориться: “Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури… Україна дбає про задоволення науково-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави” [1]. | ||
12. | Тригуб Олександр Петрович Історія Миколаївського Адміралтейського собору (1789-1936) | |
В умовах існування незалежної демократичної України історики стали приділяти належну увагу пам‘яткам церковної старовини. Тому вивчення історії спорудження Миколаївського Адміралтейського собору та діяльності його священнослужителів є надзвичайно актуальним у наші дні. У науковій історичній літературі це питання практично не розглядалось. Лише в окремих виданнях та газетних публікаціях знаходимо короткі відомості про спорудження собору [1], а чималий документальний матеріал, зосереджений в архівах, до цього часу повністю не використаний. У зв‘язку з цим автор даної наукової статті і поставив собі мету коротко висвітлити майже 150-літню історію Адміралтейського собору у Миколаєві. |